Слідом за тим як Китай знімає обмеження на використання своєї валюти, більше підприємств зможуть використовувати його для торгівлі.
Співробітник рахує гроші у філії Банку Китаю в місті Ляньюньган китайської провінції Цзянсу, 10 серпня 2011 року. Фото: ChinaFotoPress/Getty Images
Торгівля вигідна для всіх, принаймні, згідно з економічною теорією.
Хоча вона не становить більшої частини ВВП, але справляє великий вплив на інші частини економіки.
Багато робочих місць залежить від сектора експорту та імпорту, і деякі товари не можуть бути виготовлені без частин, які імпортуються з-за кордону.
Звісно, на практиці все виглядає інакше, адже деякі торговельні партнери хочуть поживитися за рахунок інших, використовуючи підступні трюки. Кожна країна якоюсь мірою бере участь у таких операціях, але Китай відомий тим, що маніпулює своєю валютою, а також субсидує певні галузі промисловості, які потім наводнюють своєю продукцією зовнішні ринки, аби знищити конкуренцію.
Таким чином, із макроскопічної точки зору, необмежена і несправедлива торгівля з Китаєм не є корисною ні для кого, можливо, навіть і для самого Китаю. Однак із мікроскопічної точки зору, імпортери китайської продукції або експортери в Китай просто хочуть заробити.
Тому для окремої фірми, яка торгує з Китаєм, зниження вартості торгівлі вигідне. Як наслідок, подальше пом’якшення обмежень на торгівлю в китайському юані дрібними та великими компаніями вважається благом.
Графік: HSBC
«Слідом за тим, як можливість ведення бізнесу з Китаєм зростає, американські компанії можуть скористатися перевагами женьміньбі (юаня), аби поглибити відносини із постачальниками, знайти нових постачальників, або зменшити свою вразливість до коливань валютних курсів, — сказав Кевін Квінн, голова Корпоративного банкінгу для HSBC у північній частині штату Нью-Йорк. — Переваги використання юаня у торгівлі із найбільшою у світі торговою країною і другим за величиною після Канади торговим партнером США не можна недооцінювати».
За даними нового дослідження HSBC, наразі лише 10% американських компаній використовують юань для торговельних операцій, але 20% роздумують про використання його у майбутньому.
Економія
Дослідження показало, що підприємства обох сторін торгівлі мають можливість заощадити гроші, якщо зможуть вільно здійснювати операції в юанях. До недавнього часу це не дозволялося.
Станом на цей момент, більшість американських компаній, які імпортують товари з Китаю, платять своїм постачальникам у доларах. Вони платять більш високу ціну, тому що змушені подавати у свої банки торгові документи, щоб обміняти долари на юані. Цей процес вимагає часу і тому є ризикованим, адже долар може впасти в ціні. В результаті постачальник покладає ці витрати на імпортера.
«Якщо ти імпортер і платиш у доларах США, це добре відома практика, коли твій партнер на материку погоджується на такий ризик. Як частина прийняття ризику, виникає додаткова вартість понад ціни на твої товари», — каже Дебра Лодж, керівник розвитку бізнесу в юанях при HSBC у Північній Америці.
Це частина контролю Китаєм за рухом капіталу, що призначений для того, аби не давати людям виводити гроші за межі країни, і ніяк не пов’язане з торгівлею товарами чи послугами.
На лібералізованих ринках, таких як євро і долар, компанії можуть просто відкривати рахунки в комерційних банках Європи і купувати євро на відкритому ринку. Вони можуть платити своїм постачальникам у євро за нижчою ціною.
Графік: HSBC
Китай рухається у цьому напрямку із закордонним юаневим ринком, який виник у Гонконзі. Іноземна компанія може відкрити рахунок у банку в юанях, тоді як банк-обслуговник розташований у Гонконзі. Потім компанія може використовувати цей депозит, щоб оплачувати імпорт, перераховуючи кошти на банківський рахунок експортера, навіть усередині Китаю. Але на відміну від транзакції у доларах чи євро, постачальник не зазнає ніякого валютного ризику і може відправляти торгові документи в електронному вигляді, що економить час.
Крім офшорного ринку в Гонконзі, Китай рухається у бік зняття обмежень, створюючи клірингові банки в Європі, Азії та США. Ці банки можуть безпосередньо торгувати у цих країнах в обхід долара США.
«Китай продовжує проводити реформи, спрямовані на зниження фінансових і бюрократичних бар’єрів до використання юаня, і особи, які приймають рішення, все більше очікують його ширшого використання в міжнародних транзакціях у довгостроковій перспективі», — зазначає Квінн.
Не резервна валюта
Однак більше використання китайського юаня як торгової валюти не означає, що він витіснить долар як світову резервну валюту.
Світова резервна валюта — це зазвичай використовувана валюта, коли мова йде про інвестування статку, накопиченого завдяки торгівлі — скарбничка на чорний день.
Центральні банки — це вкрай консервативні інвестори. Вони хочуть зберегти вартість і бути в змозі швидко продати свої активи в разі виникнення надзвичайної ситуації.
Через військову та економічну силу США, центральні банки, як правило, із задоволенням інвестують у держоблігації США — головна причина, чому ринок держоблігацій США є найглибшим і найбільш ліквідним у світі.
Із Китаєм справа йде не так. Інвестиційні можливості у Китаї часто ризиковані (банківські депозити), неліквідні (інфраструктура) або й те, й інше (нерухомість) і не розцінюються як інвестиції центрального банку. Ринок цінних паперів режиму компартії настільки малий, що не зможе зберігати резерви навіть єдиної країни середнього розміру.
Але, що найважливіше, фінансові ринки світового рівня довіряють системі внутрішніх інститутів, незалежних від непередбачуваного втручання режиму, й інвестори вимагають верховенства закону. США, незважаючи на все те, що вони зробили, аби підірвати довіру до своїх власних установ, як і раніше на величезну кількість років випереджають КНР, коли справа стосується незалежного регулювання, справедливої судової системи та прозорості.
Читайте також:
У чорному списку ЄС на першому місці опинились китайські товари
Компанія Yahoo припинила діяльність у Китаї
У китайського ВВП перша осічка за 17 років
Китайський юань розширює вплив
