Їстівні склянки й ложки, смачні контейнери для зберігання їжі, упаковка зі смаком винограду або томатів вже дійсно існують. Такий посуд і упакування цілком можуть прийти на зміну шкідливому для екології пластику.
Чи можуть пляшки, тарілки та контейнери для їжі бути не тільки нешкідливими для зберігання продуктів, але й безпечними для природи? Вже не перший рік багато розробників успішно створюють повністю їстівний посуд.
#img_center_nostream#Створення їстівного упакування, в тому числі, й посуду, — ненова ідея. Але раніше це було не більш ніж просто кумедним експериментом або дивовижною інсталяцією, що не претендує на масове виробництво. В останні роки саме ідея безпечної і, до того ж, їстівної альтернативи пластику дає багато надій. Виробництво такого посуду та упакування для їжі набагато екологічніше, оскільки сировиною для такого посуду є органічні натуральні матеріали, а не пластик. І навіть якщо після вживання їжі це упакування буде викинуте, воно не забруднить ґрунт, а стане відмінною їжею для мікроорганізмів.
WikiCells — їстівна упаковка-контейнер
Одна з перших ініціатив з масового виробництва їстівного посуду належить доктору Девіду Едвардсу з університету Гарварда. В якості їстівної упаковки він запропонував створити «WikiCells» («вікіклітини»). WikiCells — тонка мембрана з натуральних харчових продуктів, яка містять рідини, емульсії, піни або тверді речовини. Іншими словами, ця мембрана — біорозкладні полімери та харчові добавки.
#img_center_nostream#Їстівна упаковка-контейнер WikiCells складається з кількох шаруватих мембран: поверхневий (захисний) шар складається з біорозкладного полімеру, за яким йде їстівна оболонка, а всередині неї — вміст упаковки.
#img_center_nostream#WikiCells підходить для зберігання як рідких, так і твердих продуктів. Щоб випити чи з’їсти її вміст, досить проткнути або видалити мембрану. Розробники створили кілька пробних мембран — для шоколаду, соку, супу і вина.
#img_center_nostream#У планах — створити прототип їстівної пляшки та зробити технологію створення WikiCells більш доступною та комерційно привабливою для ресторанів і супермаркетів. Едвардс також хоче побудувати машину, за допомогою якої будь-яка людина зможе робити WikiCells вдома — «з практично невичерпною різноманітністю мембран і форм, з широким спектром харчових продуктів та напоїв».
Щодо можливості придбання WikiCells можна .
Крім упаковки WikiCells, існує також одноразовий їстівний посуд — склянки Jelloware та їстівна ложка Edible Spoon.
Склянки Jelloware з рослинного желатину
Творцями склянок Jelloware стали креативні дівчата з нью-йоркської дизайнерської студії «The way we see the world». Для створення своєї новинки вони вибрали рослинний замінник желатину — агар-агар. Агар-агар отримують з водоростей, його основний компонент — їстівні полісахариди. Щоб урізноманітнити колір і смак одноразових стаканчиків, в них досить додати барвник і ароматизатор.
#img_center_nostream##img_center_nostream#На відміну від звичайних пластикових пляшок і стаканчиків, склянки з агар-агару не шкодять ґрунту і не забруднюють його: вони швидко розкладаються і стають добривом для мікроорганізмів.
Якщо ви хочете собі такі склянки, .
Їстівна ложка-пряник Edible Spoon
Ще одна цікава розробка — їстівна ложка Edible Spoon від американської дизайнерської студії Triangle Tree. Точніше, це ложка-пряник: для її приготування використовується кукурудзяне борошно, цукор, яйця, молоко, сіль і прянощі — всі компоненти смачного виробу.
#img_center_nostream#Такою ложкою можна їсти як рідку їжу (наприклад, суп), так і більш густу (кашу) та інших страви. На десерт — можна закусити самою ложкою — для цього достатньо розламати її за спеціальними лініями та з’їсти.
Ложка Edible Spoon може бути трьох смаків — пряного, солодкого та нейтрального. Як і весь посуд подібного типу, вона також легко розкладається мікроорганізмами.
про цю ложку можна на сайті розробників.
Можливо, їстівний та біорозкладний посуд — і є той шлях, який дозволить назавжди відмовитися від його неекологічних аналогів з пластмаси, які не є корисними як для нашого здоров’я, так і для здоров’я нашої планети.
А поки подібні розробки не знаходять широкого застосування, ми самі повинні робити все можливе, щоб захистити навколишнє середовище від забруднення.
У цьому нам допоможе інтерактивна мапа, спеціально підготовлена «Великою Епохою». На ній показані місця, куди можна відносити різні види відходів, замість того, щоб викидати їх у загальний смітник і тим самим допомагати сміттєзвалищам і полігонам зростати по всій країні. Дізнайтеся, як жити з користю для довкілля у статті «104 дні без поліетилену».
