В Японії Бюро початкової та середньої освіти, Політичне бюро та інші організації Міністерства освіти, культури, спорту, науки й технологій (MEXT) поширюють у початкових, середніх і старших класах шкіл ілюстровані брошури про жорстоке поводження з дітьми, які закликають школярів своєчасно повідомляти про такі випадки. Подібні брошури є і в деяких інших країнах. Профілактика жорстокого поводження з дітьми — мета, безумовно, похвальна.
Однак у брошурах, поширених у Японії 2024 року, поняття “жорстоке поводження з дітьми” доволі своєрідне, спрямоване, схоже, проти Церкви Об’єднання, Свідків Єгови та Римо-католицької церкви.
Брошури пояснюють дітям, що “примусова участь у релігійній діяльності” — це випадок “зловживання”. Прикметник “примусовий” двозначний. Адже неповнолітні, як правило, не можуть вільно розпоряджатися своїм часом. Зазвичай вважається правильним, щоб батьки контролювали його. Інакше в деяких неповнолітніх може виникнути спокуса приділяти мало часу навчанню і набагато більше — розвагам. Неповнолітніх зазвичай приводять до церкви їхні батьки. Вони можуть ставитися до цього з більшим чи меншим ентузіазмом, але дії батьків у таких випадках не є “зловживанням”.
Якщо йдеться про залучення неповнолітніх до місіонерської діяльності, то це відбувається в більшості церков. На сайті Ватикану, наприклад, представлено діяльність IMAC, схваленої Ватиканом організації, яка контролює євангелізаційну діяльність дітей, ґрунтуючись на принципі, що “діти вже є повноцінними особистостями, здатними змінити світ навколо себе”.
У брошурах також ідеться про те, що діти мають бути пильними й повідомляти про тих, хто “показує їм матеріали, що містять сексуальні вирази, які не відповідають їхньому віку”. Випадковий читач може подумати, що йдеться про порнографію або журнали для дорослих, але якщо подивитись на полеміку в японських ЗМІ щодо Свідків Єгови та консервативних християнських груп, то можна зрозуміти, що йдеться про біблійні історії про перелюб та інші сексуальні гріхи і відповідні ілюстрації в християнських виданнях. Парадоксально те, що ці коментарі робляться в Японії — країні, яка неодноразово зазнавала критики з боку агентства ООН із захисту дітей (ЮНІСЕФ) за великі тиражі коміксів для неповнолітніх із неналежним сексуальним змістом. Проте релігії та Біблія в цьому випадку виділяються особливо.
Найдивніше й найтривожніше в брошурах — це віднесення до “жорстокого поводження” нагадування дітям, що вони потраплять у пекло, якщо “зроблять або не зроблять” певні речі. Це дуже поширене вчення в консервативних християнських церквах, та й в інших релігіях теж.
Якщо навіювання страху перед пеклом є формою “жорстокого поводження з дітьми”, то, можливо, “Комедію” Данте з її графічними зображеннями пекла слід заборонити для неповнолітніх у Японії, а японські туристичні агенції не повинні водити сім’ї з неповнолітніми на знаменитий середньовічний Пізанський цвинтар чи до незліченних європейських соборів, де на фресках або картинах показано, як чорти мучитимуть грішників у потойбічному світі (буддійські зображення пекла, до речі, не менш жахливі).
Японські брошури зазіхають на право консервативних батьків-християн передавати свою релігію дітям. Стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який Японія підписала й ратифікувала, свідчить, що “держави-учасниці цього Пакту зобов’язуються поважати свободу батьків у забезпеченні релігійного та морального виховання своїх дітей відповідно до їхніх власних переконань”. Поширення подібних брошур серед школярів є кричущим порушенням статті 18.
За матеріалами
