Світові виробники мікросхем розширюють свою діяльність у Японії, оскільки економіка східноазійської країни відновлюється після 30-річного спаду.
За даними китайського сайту Nikkei, японський фондовий ринок переживає смугу перемог, закрившись 22 травня на позначці 31 086,82 пункту — вперше з 26 липня 1990 року (31 369,75). Це був найвищий рівень приблизно за 33 роки. У наступні два дні він трохи знизився.
З 2022 року Nikkei зазвичай торгувався між 25 000 і 29 000. У травні підйом став очевидним. Іноземні інвестори сім тижнів поспіль були чистими покупцями японських акцій на загальну суму понад 2,8 трильйона єн (20,3 мільярда доларів).
В умовах, коли інвестори розчаровані спадом на світовому ринку, японські акції виділяються на тлі інших. Згідно з даними, зібраними Bloomberg, ринкова вартість японських акцій зросла приблизно на 518 мільярдів доларів з моменту їхнього падіння 5 січня.
Найвідоміші у світі інвестори та найбільші банки Волл-стріт налаштовані оптимістично щодо Японії. В останніх звітах JPMorgan Chase & Co. і Goldman Sachs відзначено очікування, що японські акції матимуть більше можливостей для зростання.
Глобальні виробники чіпів також вирішили розширити свою діяльність в Японії на тлі зростання фондового ринку.
Напередодні саміту G-7 прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда зустрівся в Токіо з керівниками семи найбільших у світі напівпровідникових компаній. Ці сім компаній — Thaiwan Semiconductor Manufacturing, Samsung Electronics, Intel, Micron, IBM, AMAT і IMEC, бельгійський розробник напівпровідників. Це рідкісний випадок, коли глави семи світових напівпровідникових гігантів зустрічаються в одному місці.
Під час зустрічі Кісіда висловив сподівання, що компанії розширять свої прямі інвестиції в Японії, і заявив, що японський уряд надаватиме підтримку напівпровідниковій промисловості.
Згідно зі звітом Nikkei, Micron оголосила про інвестиції в Японію в розмірі 500 мільярдів єн (3,6 мільярда доларів) для впровадження обладнання для виробництва сучасної продукції на заводі в Хіросімі. Samsung відкриє науково-дослідний центр у Йокогамі. Taiwan Semiconductor заявила, що розглядає можливість розширення своїх інвестицій у Японії, де вона вже витратила 8,6 мільярда доларів на новий ливарний завод у префектурі Кумамото на південному сході країни. Intel, зі свого боку, заявила, що поглиблюватиме співробітництво з японськими компаніями та науково-дослідними інститутами для розробки технологій і матеріалів для виробництва напівпровідників. Американська компанія AMAT у найближчі кілька років найме в Японії 800 інженерів і збільшить чисельність персоналу в 1,6 раза.
Напередодні зустрічі IMEC заявила, що створить науково-дослідний центр на Хоккайдо і співпрацюватиме з японським виробником пластин Rapidus у сфері новітньої літографії з використанням екстремального ультрафіолету (EUV). IBM вже співпрацює з Rapidus у розробці 2-нм технології.
Міністр торгівлі Ясутосі Нісімура заявив, що уряд використає 1,3 трильйона єн (9,63 мільярда доларів) з додаткового бюджету минулого року для підтримки зобов’язань перед іноземними виробниками чипів.
Уряд Японії поставив за мету потроїти доходи країни від виробництва напівпровідників до 15 трильйонів єн (108,5 мільярдів доларів) до 2030 року.
Економічне відновлення Японії здивувало весь світ, ожививши країну, яка, за словами фахівців, “спала 30 років”.
Починаючи з 1986 року, грошово-кредитна та відсоткова політика Японії призвела до спекулятивного буму й швидкого економічного зростання, особливо на фондовому та земельному ринках. Фондовий індекс Nikkei 225 зріс на 197 відсотків за чотири роки з 13 083 пунктів наприкінці 1985 року. У той час загальної вартості землі у 23 районах Токіо було достатньо, щоб придбати всю територію Сполучених Штатів. Але оскільки ціни на активи, що зростали, не були підтримані промисловістю, бульбашка лопнула, коли економічні показники Японії досягли безпрецедентного рівня.
Вплив Воррена Баффета
Американський інвестор Воррен Баффет був одним із перших “биків” на японських акціях. Мультимільярдера називають людиною, яка зіграла важливу роль у відновленні економіки Японії. У 2020 році його інвестиційна група Berkshire Hathaway витратила 6 мільярдів доларів на п’ять японських компаній у серпні та додала близько 2,4 мільярда доларів у вигляді додаткових акцій у листопаді.
П’ять японських ділових будинків, які купив Баффет, — це Marubeni, Mitsubishi, Mitsui, Sumitomo та Itsuchu. За останні три роки ціни на акції та доходи компаній показали хороші результати: Marubeni зросла більш ніж утричі, а Mitsui й Mitsubishi — більш ніж удвічі.
Його “бичача” позиція щодо японських компаній частково сприяла залученню іноземних інвестицій до Японії.
У квітні в інтерв’ю Nikkei Баффет пояснив три причини, через які він позитивно ставиться до японських акцій. По-перше, щоб диверсифікувати міжнародні інвестиції. По-друге, японські акції сильно недооцінені. По-третє, він хоче інвестувати в компанії, які йому зрозумілі, тому що він обирає не акції, а бізнес-моделі та компетентних людей.
За матеріалами
Відео по темі:
