Авторитарні режими роблять демократичний табір згуртованішим
Згідно з недавнім опитуванням, 90% японців вважають, що Японія повинна підготуватися до надзвичайної ситуації у випадку, якщо Пекін вирішить вдертися на Тайвань.
Згідно з опитуванням, проведеним японським ЗМІ Nikkei Asia з питання про те, як Японія має готуватися до можливого вторгнення Китаю на Тайвань, 50% опитаних заявили, що Японія має зробити якнайбільше в рамках чинних законів; 41% респондентів заявили, що Японії потрібно вжити ефективних заходів для реагування, включаючи перегляд конституції. Загалом, 90% опитаних вважають за необхідне, щоб Японія провела підготовчі заходи на випадок надзвичайної ситуації на Тайвані, а 60% висловилися за те, щоб Японія мала власний потенціал для завдання удару у відповідь.
У разі виникнення надзвичайної ситуації на Тайвані Японія може вжити заходів відповідно до положень Закону про мир і безпеку, який дозволяє силам самооборони Японії (JSDF) надавати підтримку в ситуації, що має великий вплив на мир і безпеку країни або яка загрожує міжнародному порядку та стабільності.
Колишній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе також публічно висловив підтримку Тайваню.
Під час відеоконференції з Цай Їнвень, президентом Китайської Республіки (Тайвань), 22 березня експрем’єр-міністр Японії сказав: «Минулого року на семінарі, проведеному тайванським аналітичним центром, я сказав, що якщо Тайвань має проблему, то і Японія має проблему, і японсько-американський альянс теж має проблему. Звичайно, це був спосіб висловити моє розуміння невідкладності питання, і я сам виступав за концепцію вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону».
Причини, з яких Японія хоче допомогти Тайваню
Чому ж Японія рішуче підтримує Тайвань?
В інтерв’ю The Epoch Times 1 червня Су Цзиюнь, молодший науковий співробітник тайванського Інституту досліджень національної оборони та безпеки, сказав, що є три основні причини.
Перша – це захист демократичних цінностей, тому що демократична система зараз перебуває під загрозою тоталітаризму компартії Китаю (КПК), і очевидно, що КПК намагається розширити своє тоталітарне правління, сказав Су.
«КПК використовує демократичні засоби для знищення демократії та використовує свободу слова, щоб знищити свободу слова», — сказав він.
«Як говорив колишній президент США Дональд Трамп, КПК знищує вільну торгівлю через вільну торгівлю; іншими словами, використовуючи методи недобросовісної конкуренції. Тому ці злодійські дії КПК знаходяться в одному ряду, незалежно від того, чи йдеться про економічні, політичні чи військові аспекти», – додав він, заявивши, що китайська компартія проникла до всіх великих демократичних країн, включаючи Європейський союз, США та Австралію.
Крім того, КПК експортує свою модель цифрового авторитаризму, наприклад, експортує технології стеження до деяких східних держав, що турбує демократичні країни, сказав Су.
Більш того, КПК поводиться як безвідповідальний член міжнародної спільноти, продовжив він. Вона хоче підірвати стабільність суспільства, заснованого на загальноприйнятих правилах, створивши власні.
Коли Сполучені Штати запросили Китай вступити до Світової організації торгівлі (СОТ), вони спочатку сподівалися, що КПК проведе політичні реформи після досягнення прогресу в економічному розвитку, сказав Су. Проте замість того, щоб стати на правильний шлях, КПК все далі й далі відхиляється від демократії, загрожуючи людській цивілізації.
«За моїми спостереженнями, це не просто питання тайванської протоки, і не тільки проблема так званого “возз’єднання”. Питання тайванської протоки — це змагання між демократією та авторитаризмом, що стало ключовим».
Друга причина прихильності Японії — це міркування національної безпеки, вважає Су.
Японія покладається на водний шлях із Південнокитайського моря через води, що оточують Тайвань, для отримання 90% сирої нафти та 76% природного газу. Її експорт до Європи залежить від цієї водного шляху ще більше, сказав Су.
«От чому політична еліта Японії вважає, що “якщо у Тайваню є проблеми, то й у Японії є проблеми”. Її “морське рятувальне коло” справді залежить від безпеки Тайваню», — уточнив Су.
Він вважає, що політичний експансіонізм КПК є ще однією причиною для Японії підтримати Тайвань.
КПК стала реальною загрозою для всього світу, тому що вона одержима ідеєю військової експансії, вважаючи, що тільки так можна гарантувати національну безпеку, сказав Су.
Демократичний табір зараз сформував сильніший союз в умовах загрози з боку КПК.
«Вторгнення Путіна в Україну — це дуже гарна паралель. Він досяг того, чого не могли зробити ні Трамп, ні Байден, — об’єднав усі держави НАТО», — пояснив Су.
Зниження контролю над експортом військового устаткування
У статті The Japan Times від 28 травня повідомляється, що японський уряд обговорює подальше послаблення заходів експортного контролю для військового обладнання, сподіваючись зміцнити співпрацю з союзниками та посилити стримувальні фактори проти КПК.
У 2014 році Японія ввела «Три принципи передачі військового обладнання та технологій» як перший крок до послаблення заборони на експорт, проте вивезення летальної зброї, як і раніше, заборонено.
Відповідно до цих принципів, експорт до країн, які не ведуть спільних розробок озброєнь з Японією, обмежується обладнанням для рятувальних, транспортних, попереджувальних, спостережних та протимінних місій.
Су розповів The Epoch Times, що зараз між Тайванем і Японією немає прямого військового співробітництва. Якщо припустити, що Японія зрештою пом’якшить свої вимоги до експорту, Тайвань може розглянути можливість придбання підводних човнів у Японії.
«Японські підводні човни мають чудові характеристики, і вони стануть дуже важливим інструментом захисту Тайваню в умовах війни з КПК», — сказав він.
«Друга категорія, яку Тайвань має розглянути, – це обладнання для ведення радіоелектронної боротьби, оскільки японські електронні технології вирізняються високим рівнем розвитку», — продовжив Су. «Ще одна співпраця, яку відносно легко досягти в короткостроковій перспективі, це взаємодія в галузі стратегічної розвідки».
Су вважає, що Тайвань та Японія можуть спочатку почати співпрацювати в галузі економічної безпеки, а потім перейти до військового партнерства.
«Це пов’язано з тим, що ми хочемо переконатися, що двостороння співпраця розвивається на міцній та стійкій основі», — пояснив він.
За матеріалами The Epoch Times USA
