Молода людина (ліворуч) із материкової частини Китаю обговорює альтернативні ідеї гонконзької демократії із місцевою жителькою Гонконгу 4 жовтня 2014 року. Гонконзький рух «Окьюпай» зайняв найважливіші дороги навколо урядових установ у спробі домогтися більшої демократії. Фото: Меттью Робертсон/Велика Епоха
У середовищі людей, які говорять на кантонському діалекті китайської, що буяє раптовим «проковтуванням» звуків і начебто випадковими звуками «лааа», достатньо почути прості слова «раз, два, три» мандаринською китайською мовою («і, ар, сань») — і на тебе озирнуться всі перехожі.
Материкові китайці, які бродять по зайнятих демонстрантами зонах Гонконгу, де студенти й активісти захопили дороги і розбили намети, зазвичай намагаються не привертати до себе уваги. Із цієї причини мова, якою вони говорять, — іноді єдиний спосіб їх розпізнати.
Але в останні пару тижнів багато з них приходять фотографуватися (звідси і відлік «раз-два-три»), поговорити з гонконгцями про політику і пройнятися атмосферою цього яскравого народного руху.
Із кінця вересня тисячі гонконзьких студентів і молодих людей зайняли найважливіші вулиці міста, щоб закликати уряд забезпечити більш високий рівень демократії для обрання голови адміністрації міста — по суті, мера.
Зовсім нещодавно вони розбили намети на важливій ділянці біля урядових установ, яка називається Адміралтейством. У таборі з’явилися твори мистецтва, імпровізовані виступи з промовою — «курси демократії», фільми, безкоштовна їжа, пункти прийому утильсировини і т.д.
Саме така сцена відкривалася приїжджим із материкової частини, що звикли до середовища набагато більш суворого і беззаконного.
І всім материковим китайцям, із якими «Великій Епосі» довелося поговорити, було очевидно, що подібна подія ніколи б не могла статися в Китаї.
«Якісні люди»
«Все це для мене таке нове, таке дивне, — каже пан Лі, бізнесмен із Шеньчженя, який приїхав до Гонконгу на кілька днів. — Ми в Китаї ніколи про таке не чули».
«Комуністична партія придушує такі рухи. Партія не попустить такого простим людям», — сказав він.
На його думку, вимоги протестувальників «на 70 відсотків обґрунтовані», але додав, що багато материкових китайців вважають, що Гонконгу вже і так досить непогано.
«Вони думають: у вас уже й так є трохи демократії, навіщо вам іще більше?» — додав він.
Згідно з нещодавнім рішенням законодавчого органу Комуністичної партії Китаю, що механічно штампує рішення, Гонконгу дозволяється мати загальне виборче право, але у дуже упокореній формі, коли виборці зможуть проголосувати лише за двох чи трьох кандидатів, відібраних Пекіном. Саме ця міра та інші подібні дії Пекіна стали однією із причин, що призвели до виходу людей на вулиці, аби домогтися права відчутніше впливати на вибори керівництва Гонконгу.
За словами пана Лі, дії в самому таборі дуже вражають. Цей рух розбив напівстаціонарний табір на 12-смуговій автомагістралі біля будівлі уряду. Деякі демонстранти живуть там майже весь час.
«Гонконгці — „якісні“ люди, — сказав він. — Якщо ви організуєте материкових китайців зробити щось подібне, то був би хаос. Люди вбирають у себе уявлення політичної системи, в якій вони перебувають. У Китаї немає нижніх меж моральності. Зараз усе зосереджено на економіці, а моральні принципи відсутні».
Китайський бізнесмен Сун Шубін був теж уражений гонконгцями та їхнім рухом. Сун, якого взяв у гості місцевий гонконгець, ділився своїми враженнями з репортером, що сидів на дорожньому роздільнику.
«Гонконгці дійсно дуже цивілізовані, — сказав Сун, спостерігаючи, як навколо місця послідовно розставлені таблички із вказівниками, що вказували пішоходам дорогу. — Я така людина, що звертає увагу на деталі, — важливо сказав він. — Озирніться зараз навколо себе. Ви бачите на землі хоч один недокурок? У Китаї сигарети валялися би скрізь».
За словами Суна, він заробив у Китаї багато грошей і тепер просто подорожує світом. Гонконгець Реймонд, у якого він зупинився, описав його як «члена китайської еліти». Сун сказав, що не хвилюється про те, що буде використане його ім’я, але виступив проти того, щоб його фотознімок використали у друкованому виданні.
Темні мотиви
Але всі інші материкові китайці, які спілкувалися із «Великою Епохою», не бажали називати своїх повних імен через можливі політичні наслідки, з якими вони можуть зіткнутися в Китаї за розмову із закордонними ЗМІ про «кольорову революцію, роздуту закордонними силами» [так цей рух в основному подають ЗМІ материкового Китаю — прим.ред.].
Одній людині навіть не дали можливості поділитися поглядами здаля: «Я глибоко зворушений», — все, що він встиг сказати журналістові, який запитав його про враження, перш ніж його смикнула за рукав молодша супутниця.
Інша молода людина виявилася більш товариською. Він присів під балконом і протягом години розмовляв із молодою жителькою Гонконгу про альтернативні політичні філософії і правильну побудову демократії в Гонконзі. Розмова проходила на мандаринському діалекті у присутності журналіста «Великої Епохи».
«Ми, материкові китайці, дійсно вам заздримо, — сказав він, жмурячись. — Це дуже складна ситуація. Я розумію, що ви хочете демократії, але якщо ви подивитеся на загальну ситуацію в Гонконзі і на історію, то побачите, що все це дуже складно і має багато труднощів. Особливо із центральним урядом. Багато проблем».
Їхня розмова перескакувала з однієї теми на іншу і не дійшла будь-якого висновку. Можна тільки сказати, що молода людина, що в якийсь момент перервала діалог, аби встати й уникнути попадання в огляд пересувної телекамери, мала набагато більш цинічне бачення політики, ніж ідеалістична жителька Гонконгу, з якою він розмовляв.
«У Китаї голова партії каже тобі, що робити, і ти маєш це робити. Ніде в світі немає справедливості. Завжди існують приховані інтереси, — сказав він. Ця думка про те, що в людей темні мотиви, і що опір є марним, була темою, що повторювалася всю їхню розмову. — Якщо в тебе може бути достатньо їжі, і ти можеш жити у мирі, то цього достатньо», — зазначив він.
«Це виживання, а не життя! — заперечила його палка співрозмовниця. — Мова не про те, чи можна купити iPhone 6, а про наші майбутні покоління».
Читайте також:
Економіка Гонконгу зростає зі швидкістю равлика із 1997 року (частина 1)
У Гонконга хочуть відібрати автономію
У Гонконгу розгортається свій Майдан
У насильстві в Гонконзі винний Пекін?
