Дізнавшись про те, які методи виховання дітей застосовували батьки в минулому, багато хто сьогодні буде шокований: «суп» із хліба в молоці із цукром, віскі від свербіння ясен і безліч інших дивних і не завжди безпечних засобів.
Сон
Декілька десятиліть тому для того, щоб змусити дітей спати всю ніч, батьки використовували деякі дивні способи. Один із них представлений на фото нижче.
Пізніше батьки перестали поміщати своїх дітей у клітки за вікна. Однак були поширені інші практики: наприклад, дітей вкладали спати на животики або туго сповивали в ковдри, що могло викликати удушення. Через це смертність серед немовлят була досить високою.
Сон дитини як і раніше залишається проблемою для багатьох батьків, але принаймні зараз він безпечніший для немовлят, ніж будь-коли в минулому.
Тілесні покарання
У колишні часи молодим батькам говорили, що делікатне виховання зіпсує дитину. Тому прочуханка в якості покарання була звичайною справою.
Хоча досі дехто продовжує цю застарілу практику, багато хто розуміє, що насильство — поганий метод виховання.
У статті «Побиття та його наслідки для дітей: старі суперечки та нові метааналізи», нещодавно опублікованій у Journal of Family Psychology, було співставлено дані п’ятидесятирічних досліджень, у яких взяли участь більш ніж 160 000 дітей. Вивчення показало, що люди, які в дитинстві піддавалися тілесному покаранню, із більшою ймовірністю виявляють у зрілому віці антисоціальну поведінку та зазнають труднощів із психічним здоров’ям і навчанням.
Висновки зрозумілі: фізичне покарання може завдати шкоди здоров’ю дитини та відобразитися на її подальшому стані.
Додавання соку, цукру або рису в дитячі пляшечки
Сьогодні педіатри радять батькам почекати принаймні шість місяців, перш ніж давати дітям соки, адже вони менш поживні, ніж суміш, і більш калорійні, ніж вода.
Але колись матерям радили додавати рис у пляшечки, щоб допомагати дитині набирати вагу. Тепер ми знаємо, що рис може викликати проблеми з кишечником, відрижку та навіть задуху. До того ж деякі батьки давали своїм дітям цукрову воду у пляшках. Сьогодні ми знаємо, що таке харчування для малюків категорично неприпустиме.
«Якщо батьки вважають, що їхнім дітям потрібно набрати більше ваги, для початку варто порадитися з педіатром і використовувати тільки схвалені молочні загусники», — говорять спеціалісти.
Автокрісла (або їх відсутність)
Багато сучасних батьків користується дитячими автомобільними сидіннями, які забезпечують безпеку під час поїздки. Однак деякі з нас можуть пригадати, як у дитинстві їздили лежачи на підлозі в автомобілі без будь-якої страховки, не кажучи вже про ремені безпеки.
За правилами під час поїздки в авто діти до 12 років повинні сидіти на сидіннях в автокріслах. Старші діти повинні перебувати на задньому сидінні, в автокріслі, що відповідає їхньому зросту.
Ставити в куток
Деякі експерти вважають, що метод «ставити в куток» найбільш недієвий серед усіх форм покарання: соціальна ізоляція неефективна та може призвести до цілого ряду порушень.
Однак у цього методу є один плюс: він перериває негативну поведінку й дає можливість дитині побути в безпечному місці та заспокоїтися.
Ставити дитину в куток обличчям до стіни, тому що вона розмовляла під час уроку, — це спосіб принизити її, а не конструктивно розібратися у причинах її поведінки.
Слід розуміти, що ставити дитину в куток після кожного порушення — марна справа. Це призведе до того, що вона не зможе критично осмислювати свої дії, буде сліпо підкорятися, а її поведінка лише погіршитися.
З’їдати все, що на тарілці
Усім би хотілося, щоб діти їли багато здорової їжі, яка сприяє їхньому росту. Однак насильницьке годування не приносить хороших результатів. Рівень дитячого ожиріння продовжує зростати, і більшість експертів у сфері охорони здоров’я рекомендують пропонувати дітям під час їжі широкий вибір здорових продуктів і дозволяти їм самим вирішувати, скільки їсти.
Змушуючи дітей їсти, коли вони не голодні, ми привчаємо їх не думати про свої відчуття, а просто їсти заради їжі.
«Це нормально, якщо діти не з’їдають все, що у них на тарілці. У такому віці вони повинні навчитися відчувати, коли ситі», — кажуть в Американській академії педіатрії.
Проганяти до своєї кімнати
Багато хто згадує: «Коли я був дитиною та погано себе вів, не було нічого гіршого, ніж коли мене залишали в моїй кімнаті. Там було нудно. Не було ані телебачення, ні комп’ютера, ні телефону, ні Wi-Fi, ні тим більше смартфонів. Усе, що я міг робити, це читати книги, слухати музику, складати одяг, що лежить на підлозі, і думати про своє покарання. У цьому і полягав весь смисл».
Сьогодні дитячу кімнату складно називати нудним місцем, і метод відправлення дитини до своєї кімнати вже не є покаранням.
Джерело: MNN.
Читайте далі:
7 принципів дворянського виховання
Китайська мудрість: сила доброти
Грубість може зіпсувати день — навіть якщо вона направлена не на вас
Як обідають школярі в Японії: програма здорового харчування, до якої привчають із дитинства
Чи повинні школярі прибирати свої класи? Цікавий японський підхід
