За оцінками експертів, близько 50% світового обсягу відходів припадає на будівельну індустрію. З цієї цифри можна зрозуміти, який величезний вплив на наше здоров’я та якість життя спричиняють матеріали та технології, які використовуються в будівництві та для облаштування інженерних систем. Адже сучасна людина проводить в будівлях близько 80% свого часу. В західних країнах екологічна сертифікація будівництва – одне з найпріоритетніших питань. А як із цим у нас, в Україні? Відповідає Олександр Гончарук, спеціаліст інженерної компанії “Кластер” – одного із провідних системних інтеграторів України.
– Екологічна сертифікація щільно пов’язана з таким поняттям, як «зелене будівництво». Наскільки популярний в Україні цей загальносвітовий тренд?
По-перше, цей тренд досить молодий навіть для розвинених західних країн. Його бурхливому розвитку в середині-кінці 80-х років сприяли дослідження вчених, які продемонстрували приголомшливий негативний вплив людини на довкілля.
Мова йде не лише про викиди шкідливих речовин (зокрема оксиду вуглецю) внаслідок технологічних процесів на виробництві або роботи автомобільного транспорту, як уявляє проблему більшість. Але й про теплове, вібраційне, шумове засмічення довкілля, основну роль в якому грають великі міста.
Погляньте на теплову карту будь-якого мегаполіса. Ці величезні червоні плями «натякають» на безповоротні зміни, які вже давно почалися в природі через підвищення середньої температури атмосфери та водних ресурсів внаслідок урбаністичного впливу. Мова йде про аномалії, які ще на початку 20-го сторіччя були просто нечувані й неможливі: мутації погоди у вигляді надпотужних торнадо, буревіїв, злив та повеней в одних кутках світу і згубна для всього живого тривала посуха в інших.
Якщо хтось із українців думає, що все це «десь далеко» і нас не зачепить, прошу згадати, що Україна – найбільша країна Європи. Відтак, спричиняє відчутний вплив на екологію всієї планети і повністю відкрита для «загальнопланетних» атмосферних та гідрологічних впливів.
Жителі України віком за 40 зрозуміють, про що йде мова. Адже клімат з тих часів відчутно змінився. І продовжує мінятися зі зростанням чисельності населення міст та їхньою розбудовою. Ба, більше: вчені переконані, що вже наступне покоління буде жити зовсім в іншому світі, оскільки наслідки забруднення довкілля наростають в геометричній прогресії, викликаючи нові аномалії та катастрофи.
Відтак, дотримання екологічних стандартів у будівництві, як найпотужнішій галузі, яка активно розвивається, набуває особливого сенсу та популярності. Відповідальність за майбутнє нашої планети – основа цивілізованого, поміркованого співмешкання з оточуючими. І оскільки Україна декларує своє прагнення стати частиною європейського суспільства, нам просто необхідно для цього дотримуватися відповідних еко-норм.
– Отже, «зелене будівництво» – одна з основних умов захисту довкілля та євроінтеграції України. А як щодо задоволення особистих потреб людей, які живуть в екологічних будинках?
Слушне запитання. Екологія будівництва та інженерії складається з двох аспектів. Перший присвячений «тому, що ззовні» – мінімізації шкоди, яка спричиняється довкіллю. Другий – «тому, що всередині». Тобто, захисту здоров’я та якості життя мешканців таких будинків, працівників офісів та виробництв, тощо. Це враховано в сучасних національних стандартах всіх країн, де проводиться екологічна сертифікація.
Наразі у нас регулюванням питань екології та дотриманням норм використання природних ресурсів опікується на національному рівні Державна екологічна інспекція. Але навіть її спеціалісти відзначають складнощі, які виникають, якщо потрібно припинити шкідливу діяльність якогось виробника чи забудовника. По-перше, таке припинення проводиться через суд, а він може тривати роками.
Відтак, існує нагальна потреба в якомусь маркері, який вкаже потенційному покупцю будівельних матеріалів, або інженерного обладнання, що він купує не «кота в мішку», а справді безпечний виріб, контрольований з точки зору екологічної безпеки. Добровільна екологічна сертифікація задовольняє цю потребу.
– З року в рік з’являються нові штучні матеріали, які використовуються в будівництві, облаштуванні інженерних систем та комунікацій. Наскільки вони безпечні для людини?
Є дуже тонка грань між «абсолютно безпечним» матеріалом та таким, який дозволений для використання, скажімо, в житловому будинку. Абсолютно безпечними (і то за певних умов, «з натяжкою») можна назвати лише матеріали, які мають природнє походження. Наприклад, цегла, дерево, кераміка.
Щодо синтетичних матеріалів (без яких не обходиться ні один інженерний проект) – все залежить від умов використання та впливу на матеріал навколишнього середовища. Наприклад, температур та їхніх перепадів, ультрафіолетових променів, різних хімічних складових. А також від інтенсивності та способу використання людиною виробів із цих матеріалів.
Саме для того щоб класифікувати наслідки такого впливу для людини й розробляються стандарти екологічної сертифікації.
– Чи зацікавлені українські будівельні компанії, а також виробники відповідних матеріалів та проектні організації у впровадженні екологічної сертифікації?
Їм доводиться бути зацікавленими. Адже потреби сьогоднішнього покупця квартири або замовника приватного будівництва суттєво зросли. Відповідність загальним державним будівельним нормам не є критерієм 100% екологічної безпеки житла. А ціна будівництва перестала бути пріоритетом при його виборі.
Сучасний українець хоче отримати максимально екологічне житло, в якому він буде почувати себе затишно, комфортно, безпечно. І яке в такому ж відмінному екологічному стані він зможе передати нащадкам. Не можна забувати також про енергоефективність, заощадження ресурсів. Ці чинники позначаються не лише на довкіллі, але й на сімейному бюджеті.
Таким чином попит народжує пропозицію: покупці «зеленого» житла, які зацікавлені в здоровому та захищеному побуті, стимулюють виробників та будівельників дотримуватися еко-стандартів та проходити сертифікацію.
– Які еко-стандарти прийняті в нашій країні? Як розпізнати еко-матеріали та як знайти «екологічну» інженерну чи будівельну компанію?
Тут Україна не «пасе задніх» на тлі розвинених країн. У нас система екологічної сертифікації та маркування розроблена згідно всесвітнього стандарту ІSO 14024. Компанії та матеріали, які пройшли таку сертифікацію, можна впізнати за знаком маркування «Зелений журавлик».
Хочу також відмітити, що системний інтегратор «Кластер» є однією з найбільших в Україні інженерних компаній, яка першою повністю перейшла на екологічні стандарти в будівництві інженерних систем та мереж на своїх об’єктах. Ми можемо підтвердити це сертификатом на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 та іншими дозвільними документами, які відповідають українським нормам та міжнародним вимогам.
