Японський винахідник відкрив спосіб, як переробляти на дому пластикові пакети, пляшки та ковпачки у нафту с сировину, з якої їх і створюють. Неочищену нафту, яку отримують у такий спосіб, згодом можна використовувати для індивідуального опалення житла.
Пластикові пакети та сумки для продуктів довгий час залишаються проблемним сміттям, як для свідомих споживачів, так і для міст. Стандартні програми з утилізації сміття часто відмовляються їх приймати, мотивуючи нерентабельністю переробки. Пакети, памперси і тетрапак стають «головним болем» переробної промисловості.
Але незабаром цей «проблемний» вид відходів може стати цінним джерелом сировини — нафти. Японський винахідник Акінорі Іто (Akinori Ito) зрозумів, що оскільки пластикові пакети створені з нафти, то їх можна перетворити назад на їх первісну форму. Він створив побутовий пристрій, який перетворює пластикові пакети на паливо. Паливо може використовуватися для різних застосувань, таких як вироблення тепла, розповідається у відеосюжеті від UN University.
Отриману сиру нафту можна застосовувати для нагріву генераторів і деяких печей. Також її можна використовувати для бензину при його рафінуванні. Можна навіть використовувати для автомобіля, човна або мотоцикла.
На даний час широкомасштабне тестування цієї технології здійснюється у Вашингтоні, округ Колумбія, для використання на рівні спільноти. Але це перший випадок, коли громадськість може застосовувати подібну технологію вдома.
Для перетворення приблизно 1 кг поліпропілену (РР), поліетилену (РЕ) або полістиролу (PS) на 1 л нафти машина витрачає 1 кВт • год енергії. Потім нафту можна використовувати в генераторі електроенергії або її можна додатково очистити за допомогою другої машини на бензин і користуватися ним для заправки автомобіля, човна або мотоцикла.
Перетворюючи пластик на нафту, ми знижуємо забруднення CO2. Хоча кінцевий продукт як і раніше є паливом, яке виділяє CO2 при спалюванні, цей спосіб утилізації може змінити процес переробки пластмас. Також він підвищує обізнаність про потенціал пластикового палива.
Система, створена Акінорі Іто, призначена для побутового використання, вона надає своєму господареві енергетичну незалежність, а також знижує потребу видобутку більшої кількості нафти із землі.
Як працює машина?
Пристрій використовує високоефективний піроліз, який являє собою перетворення складної структури на більш просте з’єднання при високих температурах. Машина здатна переробляти різні види пластмас, окрім РЕТ-пляшок.
Процес починається з нагрівання пластику. Потім він потрапляє в герметичну кисневу піч, де нагрівається до 427 °C і перетворюється на рідину. Потім машина перетворює цю рідину на газ. Отриманий газ захоплюється і охолоджується. Пари конденсуються при охолодженні та утворюють сиру нафту.
У відео нижче показано, як Іто демонструє роботу своєї машини.
Сира нафта, яку виробляє машина, являє собою суміш бензину, дизельного палива, гасу та важкої нафти. При подачі на переробку відповідних матеріалів, таких як поліетилен, полістирол і поліпропілен, машина не виробляє ніяких токсичних речовин. В кінці виходить невелика кількість інертного залишку, який можна утилізувати як звичайне сміття.
Вартість машини — $10 тис. Хоча це може відлякувати більшість споживачів, але компанія, яка продає пристрій — Blest Corporation, сподівається, що після зростання числа клієнтів ціна знизиться.
За даними The World Counts, щороку ми використовуємо 100 млн т пластику, з яких 10% потрапляє в океани, де розбивається на дрібні шматочки. Ці крихітні шматочки поїдає риба, черепахи, кити, тюлені, морські леви та морські птахи. Ці тварини не здатні перетравлювати пластик, який залишається в їх кишечнику. Це призводить до повільної та болісної смерті.
У деяких країнах за пластикові пакети стягуються додаткові збори, їх обкладають податком або навіть прямо забороняють їх використання — наприклад, у Франції.
Два роки тому в Україні теж підготували документ, який забороняє використання поліетиленових пакетів. Але до втілення його у життя ще далеко. Тому найкращий спосіб позбутися від пластикових пакетів — здавати їх на переробку. У багатьох містах їх приймають пункти прийому (адреси можна дізнатися на карті нижче), а у Харкові — на громадських акціях «Прихисти пакет».
