Є на світі незвичайні люди. І одним із них є Віллі Смітс. Він відновив з нуля тропічний ліс на острові Борнео, в якому і заснував фонд для спасіння орангутанів, цим поліпшив екологію острова і забезпечив місцевих жителів роботою, довівши, що людина може жити в гармонії з природою.
Маленький орангутанг в розпліднику Віллі Смітса.
Фото: facebook.com / WillieSmits
«Якось ми з дружиною йшли ринком, і хтось ткнув мені в лице клітку. І там між ґратами, я побачив очі, сумніші яких мені не доводилося бачити в житті. Ось так я вперше зустрівся із важкохворим дитинчам орангутана. Того вечора, як тільки стемніло, я повернувся на ринок і почув, як хтось важко хапав повітря, і, як можна було очікувати, знайшов на сміттєзвалищі помираюче дитинча орангутана… Цей випадок дуже сильно змінив моє життя», — розповів під час свого виступу Віллі Смітс (Willie Smits).
Мікробіолог Віллі Смітс ніколи не думав, що стане соціальним підприємцем. Але після цього випадку у 1989 році в Індонезії його кар’єра різко змінилась.
Незвичайні люди: Віллі Смітс — мікробіолог, еколог, генетик, фахівець з генеалогії.
Фото: Florian Litz, Ralf Michel / en.wikipedia.org
Треба сказати, що орангутани мають досить малочисельну популяцію. Бездумне нищення лісів людиною для господарства позбавило їх домівки. Тобто люди можуть стерти «лісових людей» (саме так перекладається «орангутан» малайською) з лиця землі. Віллі звернувся до реабілітаційного центру для тварин, але швидко розчарувався у цих закладах Індонезії, побачивши, що вони більше заклопотані наживою, ніж збереженням видів.
Перед Віллі Смітсом постала складна екологічна головоломка.
Незвичайні люди: Віллі Смітс і маленький орангутанг.
Фото: facebook.com / WillieSmits
Рішення він знайшов — спробувати відновити екосистему тропічного лісу (на місці якого шуміла лиш трава), а також заснувати на острові Борнео розплідник та фундації для орангутанів.
«Ми придумали, як, почавши з нуля, досягти цілі» — сказав на одному з виступів Віллі.
Він розповів, що спочатку було куплено землю (щоб мати надійний юридичний статус), далі було мінімізовано пожежі, й лише після цього почалася робота з відновлення лісу, основана на триєдинстві: «люди — прибутки — планета». Згодом з’явилися школи фермерів, розплідник орангутанів, ділянка із саджанцями, як своєрідний генофонд лісу та вже шумів багатовидовий ліс.
Незвичайні люди: Віллі Смітс і маленький орангутанг.
Фото: facebook.com / WillieSmits
З появою дерев уже через три роки знизилася температура на 3—5 С˚, піднялася вологість повітря на 10%, поселилось 137 видів птахів.
Також Віллі стверджує, що ліс сам створює свій дощ. Із посушливого району, завдяки відновленим тропікам, район Самбоджа Лестарі може похвалитися стабільними опадами. Тобто був змінений клімат.
Залучивши до співпраці місцевих жителів, біолог вирішив ряд проблем.
Район Самбоджа Лестарі у 2002 році, як розповів Віллі, був дуже бідним. Половина місцевих жителів не мала роботи, процвітала злочинність. Проте через 4 роки тут уже зеленів ліс і існувала економічна вигода.
Дослідження Смітса високопродуктивних дерев привели його до того, що він створив у 2007 році міні-завод для виробництва цукру, який також використовує унікальні методи добування енергії з поновлюваних ресурсів, а не дерева. Цей проект є надзвичайно успішним, він дав можливість створити багато робочих місць.
Незвичайні люди: Віллі Смітс і маленький орангутанг.
Фото: facebook.com / WillieSmits
На знак визнання за свою роботу Смітс отримав лицарське звання у своїй рідній Голландії, а також у 2009 році премію Ашока за знайдені шляхи вирішення світових проблем, а найголовніше завоював людську повагу, давши світу приклад гармонійного життя з природою.
В одному з виступів Віллі Смітс наголосив, що не треба думати, що все безнадійно, адже ми дійсно можемо змінити результат справи, «все залежить від самих людей».
