Місцева легенда свідчить, що в саксонському форті, спочатку розташованому на місці замку Корфе, за наказом наближених своєї матері був нещадно вбитий молодий король Святий Едуард.
Історія замку Корфе – пам’ятки Англії
Норманська вежа була зведена на місці нинішнього замку Корфе, після підкорення Англії Вільгельмом Завойовником. Метою такого будівництва був контроль маршрутів між Свенедж і Вархемом і захист з боку моря. В якості основного матеріалу для зведення замку Корфе використовувався камінь з каменоломень Пурбеку. Будівництвом замку, сучасної пам’ятки Англії, займалися місцеві жителі. В нагороду вони отримували гарантію збереження своїх земельних наділів і житла та право використовувати замок як притулок у разі нападу ворогів.
З 1199 року і протягом наступних 17 років замок Корфе був резиденцією короля Іоанна Безземельного, який відвідував його під час своїх мисливських розваг. У ці роки замок Корфе також був в’язницею – тут засуджені до страти доживали свої останні дні. У той же час були проведені перетворення в фортифікації замку, також це мало продовження в XIII столітті, за часів правління Генріха III.
У 1572 році замок Корфе був проданий королевою Єлизаветою I серу Крістоферу Хаттону, який реконструював його, витративши на це значні суми. Так замок Корфе з військової фортеці перетворився на прекрасне місце для проживання.
У 1635 році господарем замку Корфе стає сер Джон Бенкс, після смерті якого, під час громадянської війни, його вдові леді Мері довелося захищати замок від армії парламенту, під час облоги в 1643 році. І тільки через три роки їм вдалося захопити замок. Але незабаром ключі від замка Корфе були повернуті леді Бенкс, і сьогодні вони зберігаються в «Кінгстон Лейсі» – родовому маєтку Бенкс.
Після закінчення громадянської війни, замок Корфе спорожнів, перетворившись на джерело будівельного каменю для сусіднього містечка. З 1982 року ця пам’ятка перебуває під опікою Національного Фонду, який був заснований сером Джоном Бенксі.
Юрське узбережжя і Дадлі Дор (Durdle Door)
Ще одна визначна пам’ятка Англії – заповідна зона "Узбережжя Юрського періоду" (The Jurassic Coast – "юрское узбережжі") – є першим об’єктом у Великобританії, включеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Довжина узбережної зони становить 152 км. Юрське узбережжя – ділянка суші, що зберегла сліди багатовікової історії – Мезозойської ери. На Юрському узбережжі і зараз вчені знаходять останки морських рептилій, динозаврів і цілі поховання амонітів. У доісторичні часи, завдяки географічно вигідному положенню Британських островів, на цій території жили більше 100 видів динозаврів.
На Юрському узбережжі можна побачити численні прямовисні скелі, сформовані за часів Мезозойської ери; ці скелі простягаються вздовж всього узбережжя. В 1824 році тут вперше були виявлені останки динозавра.
Ще однією визначною пам’яткою Англії і Юрського узбережжя є Білі скелі, що простягаються вздовж Ла-Маншу. Раніше тут видобували сланець. Дадлі Дор – вапняна арка природного походження, розташована недалеко від Лульворс в Дорсеті. Архітектура місцевості представлена каплицею Святої Олени і будівлями села Абботсбі, зведеними в ХI столітті на місці колишнього монастиря бенедиктинців.
