Маріїнський палац аж ніяк не можна оминути увагою при знайомстві з визначними місцями Києва. По-царськи велична будівля вабить поринути в історію царської доби, насолодитися архітектурним рішенням, розкішними інтер’єрами, відпочити в чудовому парку.
Визначні місця Києва: Маріїнський палац. Фото: aquadiparma.ru
Маріїнський палац — єдиний представник палацово-паркової архітектури у Києві. Створений він за ініціативи імператриці Єлизавети (дочки Петра І) як резиденція царської сім’ї. Єлизавета особисто обрала місце — Печерський район — на Дніпровських схилах, поблизу Києво-Печерської лаври.
Збудований Маріїнський палац у 1750—1755 роках у стилі бароко, який підкреслює виразні об’єми, урочисте та пишне оздоблення фасадів, єдиний ансамбль із парком та павільйонами. Проект палацу було скопійовано з проекту підмосковної резиденції Єлизавети Петрівни в с. Перово (автором якого був досить знаний архітектор Бартоломео Растреллі, серед визначних робіт якого Зимовий палац у Петербурзі). А вже на його основі видатний російський архітектор Іван Мічурін розробив проектні креслення та керував будівництвом.
Композиція палацового комплексу — строго симетрична. Одноповерхові бокові флігелі разом з основним двоповерховим корпусом, до якого вони прилягають, утворюють просторий двір. За палацом розміщувався широкий парк — Царський сад з мережею прямих алей, Долиною троянд та плантацією ананасів. Пізніше (у 1874 році) перед палацом був закладений Маріїнський парк.
Палац дійсно став резиденцією царської сім’ї: подорожуючи за кордон, тут зупинялися Павло I з дружиною Марією Федорівною; у 1787 році — Катерина ІІ; у 1874 році в ньому перебувала дружина царя Олександра ІІ Марія Олександрівна. Саме вона ініціювала створення біля палацу парку, і саме на її честь палац став називатися Маріїнським. Під час Першої світової війни в палаці зупинялася Марія Федорівна, мати імператора Миколи ІІ.
Визначні місця Києва: Маріїнський палац. Фото: Steve Beaukiss/wikimedia.org
Доречно відмітити, що кожна царська особа, перебуваючи в Маріїнському палаці, облаштовувала принаймні одну з кімнат на свій смак.
За свою довгу історію існування Маріїнському палацу не вдалося уникнути руйнувань. Так у 1870 році пожежа знищила другий поверх, який того часу був дерев’яним; у часи Другої світової війни центральну частину будівлі пошкодила бомба (яка чудом не вибухнула). Та незважаючи на корективи часу, палац знову і знову відбудовували. Не обійшли увагою реставраторів і інтер’єри палацу: старовинні люстри, розкішні меблі, вигадливі позолочені орнаменти мармурової ліпнини, картини відомих художників, настінний живопис.
Нині Маріїнський палац називають Президентським палацом, адже це державна церемоніальна резиденція. Тут проходять саміти, прийоми і зустрічі офіційних делегацій.
Як повідомили «Великій Епосі» в туристичній компанії «Фортуна-С», раніше можна було подати заяву на екскурсію і давався дозвіл. Однак зараз, у зв’язку з політичними подіями, там закрито, тому ця фірма не насмілюється братися за таку екскурсію. Крім того, як кажуть кияни, там проходить вічна реконструкція (стан на 18.02.2014).
Білий зал Маріїнського палацу. Фото: Соловьйов Валерій/uk.wikipedia.org
Проте улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста залишається Маріїнський парк, що розташований перед палацом і займає площу 8,9 га. Приваблюють до парку столітні липи та клени, унікальний чавунний фонтан і оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпро та Лівий берег Києва.
Поряд з Маріїнським палацом розташована будівля Верховної Ради України, Арка дружби народів, Музей води, стадіон «Динамо», Міст закоханих та інші визначні місця Києва.
Сьогодні копію Маріїнського палацу можна оглянути в київському парку мініатюр, що на Броварському проспекті 9-в (біля метро «Гідропарк»).
