Коливання курсу російського рубля оголили тріщину в економіці РФ, яку намагалася закрити економічна команда Кремля, дозволивши валюті відновитися, принаймні, на даний момент. Однак екстрене підвищення відсоткової ставки не може приховати дилему: як фінансувати збройні сили, не підриваючи при цьому національну валюту та економіку інфляцією.
Основні економічні показники поки що перебувають у нормальних діапазонах. Безробіття низьке, економічне зростання краще, ніж багато хто очікував, інфляція помірна за російськими мірками (4% у липні), хоча й важка для людей з обмеженими доходами.
Імпорт до Росії відновлюється, оскільки товари надходять через сусідні країни, такі як Казахстан і Вірменія, що дає змогу уникнути санкцій. Державні витрати на військові та соціальні програми поширюють грошові кошти серед населення і компаній, які використовують частину з них для придбання імпортних товарів.
Деякі удари по економіці очевидні, зокрема, по автомобільній промисловості після того, як західні виробники відмовилися від своїх російських підприємств. Однак китайський імпорт автомобілів набирає обертів, AP News.
Що стосується тиску на рубль, то Росія, один із найбільших у світі постачальників нафти, отримує менше доходів від її продажу через західні санкції. Це призводить до скорочення позитивного сальдо торгового балансу країни з рештою світу, оскільки російські громадяни і компанії також купують більше товарів за кордоном.
Доходи від експорту перевищують витрати на імпорт, що зазвичай надає підтримку рублю. Хоча скорочення позитивного сальдо торгового балансу призвело до неухильного зниження курсу рубля, Москва від цього тільки виграє, оскільки ослаблення курсу фактично допомагає уряду оплачувати свої рахунки.
Це пов’язано з тим, що долари, отримані за нафту, можна обміняти на більшу кількість рублів, які можна витратити на державні установи, заробітну плату та пенсії працівникам.
Однак курс російської валюти впав: 14 серпня він опустився нижче 100 рублів за долар. Це змусило Центробанк піти на екстрене підвищення відсоткової ставки на 3,5 відсоткових пункти, щоб охолодити попит на імпорт. Протягом кількох днів після підвищення ставки курс національної валюти зріс до 92 за долар, але відтоді неухильно знижувався; у середу він торгувався на рівні 96 за долар.
Хоча це і слабкіше торішніх рівнів, що становили близько 60 рублів за долар, зниження курсу ще не є кризою, якщо вдасться уникнути вільного падіння.
Після анексії українського півострова Крим у 2014 році Кремль вжив заходів щодо захисту економіки від санкцій. Він також перевів виробництво продуктів харчування на місцеві підприємства, заборонивши імпорт з ЄС, і підштовхнув виробників до закупівлі комплектуючих на місці.
Завдяки нафтовим доходам уряд має незначний борг і значні резерви, хоча близько половини цих запасів було заморожено внаслідок санкцій.
Однак у довгостроковій перспективі російську економіку очікує “повільне згоряння” під тиском санкцій і військових витрат Путіна, вважає Робін Брукс, головний економіст Інституту міжнародних фінансів.
“Дилема полягає в тому, що, з одного боку, йому доводиться витрачати багато грошей — вести війну дуже дорого”, — сказав Брукс. “Як знайти компроміс між потребою в готівці та підвищенням процентних ставок, щоб не випустити ситуацію з-під контролю? На мій погляд, хорошого рішення не існує”.
Російська нафта стикається із заборонами Заходу і ціновим обмеженням, яке Група семи демократичних країн наклала на продаж іншим країнам. За словами Брукса, “сімка” може “значно ускладнити для Путіна цей компроміс”, знизивши граничну ціну з 60 до 50 доларів, що зменшить доходи Росії від продажу нафти.
Це “чинитиме ще більший тиск на рубль, змусить російський центральний банк підвищити процентні ставки і значно ускладнить цей компроміс”, — сказав він.
У короткостроковій перспективі падіння курсу рубля “не є ознакою того, що в Росії назріває велика фінансова криза”, — вважає Кріс Віфер, генеральний директор і аналітик з російської економіки консалтингової компанії Macro Advisory Partners.
В умовах відсутності іноземних інвестицій у валюту Кремль може впливати на обмінний курс, просто вказуючи контрольованим державою експортерам, коли продавати іноземну валюту за рублі, каже Віфер. Крім того, останнім часом ціни на російську нафту зросли, що призвело до скорочення знижок, які вона повинна була надавати покупцям в Індії та Китаї.
Підвищення відсоткових ставок для зміцнення рубля “пригнічує приватну економіку — або ту її частину, яка не пов’язана з війною і оборонною промисловістю, — щоб залишалося достатньо ресурсів для продовження війни”, — каже Яніс Клюге, експерт з російської економіки з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні.
“Це явна розстановка урядом пріоритетів у цій війні над добробутом домогосподарств”, — сказав він.
У довгостроковій перспективі вибір Путіна призведе до зниження темпів економічного зростання і надасть ще більше довгострокове навантаження на рубль, вважає Клюге. Без іноземних інвестицій, необхідних для виробництва складних товарів, Росія вироблятиме менше того, що їй потрібно, і більше імпортуватиме.
