#img_right#Кінь здавна слугував людині, був йому гарним помічником і вірним другом. Сьогодні його допомога вже практично не потрібна, але багато хто не знає, наскільки позитивно і лікувально кінь впливає на людину. Спілкування з такою прекрасною твариною приносить радість і оптимізм, а прогулянка верхи благодійно впливає при захворюванні хребта, нервової системи і церебральному паралічу. Докладно про це нам розповів Вадим Буряк, досвідчений тренер та інструктор верхової їзди кінноспортивної школи в містечку Глобіно Полтавської області.
Кор.: Вадим Дмитрович, розкажіть, будь ласка, про те, як впливає спілкування з конем на людину.
Вадим Буряк: Все моє свідоме життя тісно пов’язане з кіньми. І скажу вам чесно, що якби я не проводив багато часу з кіньми, то, імовірно, був би людиною дратівливою і недоброю. Спілкування з цією прекрасною твариною заспокоює, робить нас добрішими, дбайливішими й уважнішими до всіх оточуючих. Особливо в дитини спілкування з конем викликає виняткову радість і захоплення. Коли мені, нарешті, вдалося відкрити школу в місті Глобіно, до нас стали приходити діти. Іноді приходять діти, вже зіпсовані містом й озлоблені вулицею. Починаючи спілкуватися з кіньми, вони дуже швидко змінюються. Починають розуміти, що кінь – це не тільки засіб пересування, а істота з різними характерами, зміною настроїв і емоціями. Це їх дуже дивує, зацікавлює. У них з’являється бажання подружитися з конем, приручити його. Під час цього вони стають спокійнішими, приязнішими, більш врівноваженими. Діти, так само як і дорослі, приходячи до конюшні, забувають про всі турботи й проблеми, вони нібито переносяться до іншого світу.
Кор.: А наскільки легко навчитися їздити верхи?
Вадим Буряк: Скажу вам, що сьогоднішні блага цивілізації мають не дуже гарний вплив – і діти, і дорослі дуже слабко фізично розвинені. Їздячи на коні перші дні, люди дуже стомлюються через фізичну слабкість. Відзначу, що їзда верхи – один з деяких видів спорту, де працюють 95% м’язів тіла людини. Крім того, вона піднімає загальний тонус організму, неймовірно позитивно впливає на людину в емоційному плані. Ці відчуття не можна порівняти ні з чим.
Кор.: Розкажіть, у чому виявляється лікувальний вплив їзди верхи?
Вадим Буряк: Лікування за допомогою верхової їзди досить відоме й називається іпотерапією.
Під час їзди верхи значно зміцнюються м’язи ніг, спини. Вона корисна при захворюваннях хребта, сколіозах, при хребетній грижі й випаданні хребетних дисків. Я переконався в цьому і на особистому досвіді, тому що я виліковував людей за допомогою їзди на коні без медикаментів. Але проводити таке лікування потрібно на спокійному коні, з особливо м’яким ходом, що давала б корисні навантаження, і звичайно, під наглядом досвідченого тренера. Також необхідно проконсультуватися з лікарем.
Особливо ефективна їзда на коні в лікуванні церебрального паралічу в дітей. При цьому захворюванні в дітей дуже важкий душевний стан, вони почувають себе безпомічними й нещасними. Коли ж вони починають їздити на коні, відчувати його доброту, слухняність, коли вони лагідно торкаються його – в їх досі безрадісних очах з’являється щастя. Крім того, вони відчувають радість руху й свою самостійність, що, звичайно, приносить їм невимовну радість. На коні вони отримують те, чого хвороба позбавила їх у житті.
Кор.: Нещодавно ви відкрили кінноспортивну школу у вашому місті. Розкажіть, будь ласка, як це почалося?
Вадим Буряк: Скажу вам, що це було нелегко. З 1993 р. недалеко від нашого міста Глобіно існувала конеферма, що поступово занепала. Коней нічим було годувати, ніяких грошей на це не виділялося, і поступово коней цінних порід стали здавати на м’ясокомбінат. І я вирішив, що потрібно рятувати ситуацію, і брати справу в свої руки. Я звернувся до адміністрації міста з проханням допомогти врятувати конеферму від остаточної загибелі, на що дістав згоду. Мені вдалося врятувати декількох коней, які вже схудли настільки, що важили в 3 рази менше, ніж повинні були.
Переборовши великі труднощі і вклавши чимало своїх грошей, я відновив їх, вигодував. Пізніше домігся невеликого фінансування, якого вистачає на корм і мінімальне утримання коней. Загалом, скажу так: ми поступово почали розвиватися, всупереч всім труднощам. Лише через кілька років мені вдалося настільки це все «поставити на ноги», що вийшло відкрити кінноспортивну школу. Нещодавно ми навіть почали брати участь у культурних заходах міського масштабу. Хочеться показати людям цих дивних тварин, а також залучати людей до занять верховою їздою.
У моїх планах на майбутнє – організація змагань, кінних прогулянок, туризму, і навіть кінного полювання. В цих краях дуже гарна природа, найчистіше повітря – загалом, усе, що спонукає до активного відпочинку.
Кор.: Вадим Дмитрович, що б ви побажали нашим читачам?
Вадим Буряк: На прощання хочеться побажати, що б ми, у наш вік прогресу й розвитку високих технологій, не забували про прекрасних і дружніх нам тварин – коней.
На закінчення бесіди тренер сказав, що зараз у багатьох містах України є стайні, де можна навчитися верховій їзді або ж просто помилуватися кіньми. У Києві, наприклад, є іподром (поряд з Національним виставковим центром) – осередок розвитку професійного кінного спорту, де існує дитяча навчальна група. Іподроми є також у Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Львові. Це місця, де можна за певну плату отримати урок верхової їзди під керуванням професіонала.
