Наступному главі НАТО Марку Рютте знадобляться всі навички створення коаліцій, які він відточив на посаді прем’єр-міністра Нідерландів, щоб утримати західний альянс разом в умовах війни в Україні, побоювань щодо подальших дій Москви і політичної невизначеності у Вашингтоні.
У вівторок уперше за десятиліття Рютте змінить на посаді генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору норвежця Єнса Столтенберга.
Тепер багато що залежить від того, чи зуміє Рютте дійти консенсусу в альянсі, що складається з 32 членів. Його здатність захистити майже 1 мільярд людей залежить не тільки від військової потужності, а й від політичної єдності.
Перед Рютте стоїть безліч проблем: можливе повернення скептика НАТО Дональда Трампа на посаду президента США, а також заклики східноєвропейських союзників до посилення військ для захисту від Росії і прохання України, яка не входить до альянсу, про надання додаткової військової допомоги.
Чиновники і дипломати НАТО очікують, що Рютте дотримуватиметься пріоритетів Столтенберга — підтримувати Київ, підштовхувати країни НАТО до збільшення видатків на оборону і підтримувати участь США в європейській безпеці.
57-річний Рютте, який пробув при владі 14 років і став людиною, яка найдовше протрималася на посаді прем’єр-міністра Нідерландів, — досвідчений гравець на світовій арені.
«Той факт, що у нього такий великий досвід у пошуку шляхів просування вперед, компромісів, переконування людей, умовляння людей, встановлення контактів із людьми, — я думаю, це дуже і дуже стане в нагоді», — сказала Кайса Оллонгрен, колишня міністерка оборони Нідерландів, яка працювала під керівництвом Рютте.
Оллонгрен та інші описують стиль керівництва Рютте як надзвичайно цілеспрямований і практичний, що може стати шоком для такої ієрархічної організації, як НАТО.
«Він ніколи не подумає: о, добре, я можу залишити це до завтра», — Оллонгрен агентству Reuters.
Рютте став міжнародним політиком 2014 року, після того як рейс MH17 авіакомпанії Malaysian Airlines був збитий російським ракетним комплексом над Україною, внаслідок чого загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, включно зі 196 громадянами Нідерландів. Він пообіцяв притягнути винних до відповідальності.
СХІДНИЙ ФЛАНГ
На новій посаді Рютте зазнаватиме тиску з боку членів НАТО у Східній Європі, щоб довести, що він розуміє їхнє бажання отримати більший захист від Росії і може його забезпечити.
«Одним із випробувань для нього буде: які амбіції НАТО щодо східного флангу і особливо зміцнення східного флангу?» — сказав Петер Батор, який до початку цього року обіймав посаду посла Словаччини в НАТО.
Східні країни хочуть мати більше військ і зброї, особливо систем ППО, а це означає переконати західних членів перекинути на схід більше своїх власних коштів.
Оскільки НАТО ухвалює рішення на основі консенсусу, влада генерального секретаря залежить від висунення політичних ідей і переконання національних лідерів підтримати їх.
За словами Оани Лунгеску, колишньої прессекретарки НАТО, ця робота полягає в тому, щоб «не просто дійти до найменшого спільного знаменника, а й просунути альянс уперед».
«Саме в цьому і полягає магія між посадою секретаря і генерала», — каже Лунгеску, яка зараз працює в оборонному аналітичному центрі RUSI.
БІЛЬШЕ ВИТРАТ НА ОБОРОНУ
Чиновники і дипломати НАТО кажуть, що Рютте, можливо, доведеться стримати свою типово голландську прихильність до бюджетної економії.
На саміті ЄС у червні Рютте вступив у конфлікт з іншими лідерами, коли він і канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступили проти спільних запозичень для фінансування витрат на оборону.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що інші лідери «голосно нагадали» Рютте, що він скоро стане главою НАТО і має зробити все, щоб уряди не економили на обороні.
