З початком війни в Україні багато іноземців стали на захист нашої держави. Важливо зрозуміти, як Україна адаптує своє законодавство для захисту прав цих бійців і що це означає для майбутнього міжнародних легіонерів. В’ячеслав Гузь розглядає цю тему у своїй колонці, акцентуючи увагу на змінах, які допомогли полегшити легалізацію перебування іноземців в Україні.
В’ячеслав Гузь: іноземці на захисті України з 2014 року
Перші випадки участі іноземних громадян у війні на території України датуються 2014 роком, коли розпочалася антитерористична операція на Донбасі. Ці іноземці, зокрема вихідці з країни-агресора, ризикували своїм життям не тільки на полі бою, а й через можливі переслідування після повернення додому. Саме тому багато з них змушені були шукати захисту в Україні, звертаючись із заявами про надання статусу біженця.
Однак, міжнародні норми, які регулюють надання статусу біженця, ставили перед українською міграційною службою нові виклики. Справа в тому, що участь у військових діях виключає можливість отримання міжнародного захисту через його гуманітарний характер. Це призвело до того, що для багатьох іноземців питання легалізації залишалося відкритим до моменту припинення їхньої участі у війні.
Законодавчі зміни: спрощення правового статусу іноземців
Ситуація почала змінюватися в 2015 році, коли були внесені поправки до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Завдяки цим змінам, іноземним військовим більше не було необхідності оформляти посвідку на тимчасове проживання під час контракту на військову службу. Достатньо було лише мати військовий квиток для легального перебування на території України.
У 2019 році законодавчі зміни продовжили полегшувати життя іноземним легіонерам. Нова редакція закону дозволила військовим іноземцям, які надавали інструкторську допомогу ЗСУ, залишатися в Україні навіть за відсутності чинних паспортів. Це стало особливо важливим для тих, хто перебував безпосередньо на лінії фронту, але зіштовхувався з труднощами під час поновлення своїх документів.
Виклики під час повномасштабної війни: ризики легалізації злочинців
Початок повномасштабного вторгнення у 2022 році поставив нові виклики перед Україною, зокрема у сфері міграційної політики. Зокрема, зросла кількість спроб легалізуватися в Україні іноземних злочинців, які намагалися скористатися воєнною ситуацією для отримання статусу біженця.
Міграційні служби були змушені проводити ретельні перевірки, щоб не допустити зловживання правом на отримання міжнародного захисту. Зокрема, фіксувалися випадки, коли громадяни рф, перебуваючи в Україні нелегально, намагалися отримати захист під виглядом політичних біженців або навіть добровольців. Однак такі спроби часто припинялися через відсутність підтверджуючих документів або їх фальсифікацію.
В’ячеслав Гузь: Подальші кроки у врегулюванні правового статусу
Незважаючи на всі виклики, Україна продовжує вдосконалювати своє законодавство. У найближчий час очікується розгляд нового проекту закону, який спрямований на подальше врегулювання правового статусу іноземних громадян, які воюють за Україну, а також їхніх сімей.
Загалом, досвід співпраці з іноземними легіонерами доводить важливість комплексного підходу до регулювання їхнього правового статусу. Спрощення процедур, введення нових законодавчих норм та забезпечення прозорості процесу легалізації – це ті кроки, які допоможуть не лише захистити права іноземних воїнів, але й підвищити рівень довіри до державних інституцій.
Україна продовжує адаптувати своє законодавство для захисту прав іноземних військових, які борються за її незалежність. Внесені зміни вже дозволили багатьом легіонерам залишатися в країні на законних підставах, а майбутні законодавчі ініціативи тільки зміцнять ці позиції.
