У середині 2000-х рр. сучасне суспільство винайшло соціальні мережі. З кожним роком кількість користувачів нового способу спілкування стрімко зростає. Так, наприклад, всесвітньо відома «Facebook» у цьому році досягла позначки більше 1 мільярда зареєстрованих осіб, «ВКонтакті» до жовтня 2012 року встигли створити свій профіль 184 мільйони людей, в «Одноклассники.ру» на березень 2012 року зафіксовано більше 135 мільйонів користувачів.
#img_left#Про вплив соціальних мереж на повсякденне життя українців відповів по електронній пошті для Великої Епохи науковий керівник відділу невідкладної психіатрії і наркології «Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України», доктор медичних наук, професор І. В. Лінський.
— Ігоре Володимировичу, скільки зараз українці витрачають вільного часу на спілкування в соціальних мережах у порівнянні з іншими видами відпочинку?
Лінський І.В.: В поточному 2012 році середній регулярний користувач інтернету проводив у Мережі 27 годин в місяць або трохи менше однієї години в день (інформація ITC.UA від 10.08.2012). При цьому в 2012 році житель України в середньому витрачав близько 12 годин на місяць на друковані ЗМІ та близько 22 годин на радіо. Таким чином, час в Мережі вже обігнав показник часу на друковані ЗМІ та радіо. Однак лідером як і раніше залишається телебачення (в середньому жителі України дивляться телевізор близько 71 години на місяць). Оскільки, крім перебування в соціальних мережах, в інтернеті можливі й інші види активності, тривалість їх використання в середньому не може бути більше зазначеної величини (хоча, для окремих індивідів, звичайно, може істотно її перевершувати).
— Чи можна замінити віртуальним інтернет-спілкуванням реальне?
Лінський І.В.: Питання про заміну реального спілкування віртуальним без додаткових уточнень не цілком коректне, оскільки віртуальне спілкування від віртуального спілкування різниться. Телеконференції з використанням сервісу Скайп, практично, забезпечують «ефект присутності», в той час як електронне листування — не дає такої можливості.
Хоча в цілому віртуальні комунікації, є сурогатом спілкування реального за визначенням. Для достатньо великих груп населення (людей з обмеженими можливостями пересування, соромливих і т. п.) вони дозволяють вирішити проблему самотності.
— Чи може викликати користування соціальною мережею психологічну залежність, як наприклад, ігроманію? Якщо так, то якою може бути профілактика такої залежності?
Лінський І.В.: У суб’єктів, схильних до формування станів залежності, кожний об’єкт (речовина або рід діяльності), що викликає задоволення, піднесений настрій (ейфорію), може призвести до формування хворобливої пристрасті, і спілкування в соціальних мережах не є винятком з цього правила. Про це, а також про несприятливі наслідки тривалого перебування біля екрану комп’ютера для фізичного здоров’я і про профілактику даних станів Ви можете прочитати в монографії Юр’євої Л.Н., Больбот Т.Ю. «Комп’ютерна залежність: формування, діагностика, корекція і профілактика», 2006 рік (монографія доступна в Мережі).
— Чи зустрічалися у Вашій практиці психічні розлади, викликані спілкуванням людини в соціальній мережі?
Лінський І.В.: Особи з психічними та поведінковими розладами внаслідок різних варіантів зловживання комп’ютером епізодично потрапляють на прийом до лікарів (у тому числі психіатрів і наркологів). Останнім часом є тенденція до підвищення частоти таких випадків. Поки офіційна статистика таких звернень не ведеться.
