Здатність до вирішення проблем та гнучкість мислення папуг Кеа та Новокаледонського ворона вивчали науковці з Кафедри когнітивної біології Віденського університету. В ході експерименту птахи виявляли неабиякі здібності – на дарма ці два види вважаються чи не найрозумнішими представниками пташиного царства. Результати своїх спостережень вчені виклали у двох роботах, опублікованих у журналі PLoS ONE: одна з них була написана спільно з колегами з Оксфордського університету – повідомляє сайт Оксфордського університету.
#img_left_nostream#В дослідженні брали участь 6 папуг Кеа та 5 Каледонських воронів, проте лише одному представнику кожного виду вдалось пройти всі 4 поставлені задачі. Завданням птахів було добути їжу, яка знаходилась в кубі з органічного скла. Піддослідні могли витягнути нагороду за мотузочку, збити її, взявши до дзьобу палицю, збити кулькою або відкрити двері кубу. Коли птах знаходив один з варіантів рішення задачі, вчені блокували цей метод, тим самим виявляючи, як швидко папуга чи ворон зможе налаштуватись на пошук нового шляху – розповіла Г’юла Гайдон (Gyula Gajdon), співпрацівник відділу когнітивної біології у Віденському університеті. Кеа, які в природі зазвичай не використовують ніяких інструментів, в умовах експерименту проявляли інноваційні навички та справлявся не гірше за Новокаледонських воронів, які звикли в диких умовах добувати личинок видовженими предметами на зразок паличок.
Найскладнішою задачею для папуги Кеа було вставити в отвір в прозорому кубі палицю і збити нею з підставки їжу – з їхньою будовою дзьобу такі маніпуляції з видовженими предметами є трохи складними. Для ворона складніше за все виявилось відкрити дверцята – вони не звикли до дій, які потребують тривалої роботи з предметом, не мають в природі звички тягнути чи розривати. До того ж, коли дверцята були відчинені, ворон не став всовувати голову в прозорий куб, щоб дістати їжу, як це зробив папуга – він використав палицю, щоб збити об’єкт. Труднощі Новокаледонського ворона в цьому досліді пояснюються скоріше побоюванням увійти в контакт з незнайомим предметом, ніж нерозумінням задачі – пояснює доктор Август фон Байер (Dr Auguste von Bayern), співавтор роботи з кафедри зоології Оксфордського університету.
За допомогою даних цього дослідження науковці збираються більше дізнатись про розвиток інтелекту. Кафедра когнітивної біології у Віденському університеті, яка проводила дану дослідницьку роботу, складається з дослідницьких груп трьох професорів Людвіга Хубера (Ludwig Huber), Текумсе Фітч (Tecumse Fitch) та Томаса Бугняра (Thomas Bugnyar). Вони вивчають розумові здібності та спілкування різних видів ссавців та птахів.
