Багато китайських користувачів мережі, які використовують VPN, тепер знають про останній скандал із Volkswagen. Німецький автомобільний гігант звинуватили в тому, що він є одним із бенефіціарів рабської праці уйгурів на своєму заводі в Сіньцзяні. Щоб відповісти на звинувачення, компанія доручила спеціалізованій консалтинговій фірмі Löning провести розслідування. Löning дала Volkswagen позитивний висновок, підтвердивши, що під час перевірки “не було виявлено жодних ознак або свідчень примусової праці серед співробітників” заводу в Сіньцзяні.
Справу закрито? Не зовсім. За кілька днів після того, як Volkswagen повідомив хороші новини, усі двадцять співробітників Löning, за винятком засновника Маркуса Ленінга та ще одного керівника Крістіана Еверта, опублікували на LinkedIn заяву, в якій відмежувалися від так званого аудиту. Вони повідомили, що насправді “аудит” було проведено двома китайськими юристами з неназваної юридичної фірми в Шеньчжені за сприяння Крістіана Еверта. Не потрібно було навіть читати між рядків, щоб зрозуміти, що співробітники Löning, досвідчені професіонали, вважають, що цей “аудит” серйозно підриває репутацію їхньої фірми.
До 2021 року іноземні компанії, які серйозно ставилися до питання про виявлення проблем із рабською працею на своїх фабриках у Китаї, могли скористатися послугами Shenzhen Verite, китайського відділення американської некомерційної організації Verite Inc. Її звіти загалом були надійними. Однак у квітні 2021 року офіс Shenzhen Verite зазнав рейду з боку поліції, і організація фактично припинила свою діяльність.
Згідно з пропагандистським рупором КПК Global Times, аудиторська компанія мала нахабство “активно збирати інформацію про так звані права людини в Сіньцзян-уйгурському автономному районі Північно-західного Китаю, щоб вигадувати неправду про “примусову працю” та надавати “підтримку” західним антикитайським силам, які маніпулюють сіньцзянськими проблемами, для запровадження відповідних санкцій”.
Ті, хто надав інформацію аудиторській організації, були “покарані”. Звідси випливає висновок, що “аудити”, які проводяться сьогодні, не викликають довіри. Фактично, публікацію цих звітів слід розглядати як ще один доказ того, що міжнародні компанії залучені в брудний бізнес ринку рабської праці й намагаються це приховувати.
За BITTER WINTER
