«Довгі вуса, смагляве обличчя, шовковисті брови і велична постава» — так описують Гуань Юя в першому розділі роману «Троєцарства».
#img_right#Ця історія сталася ще до виникнення трьох царств у Китаї, на початку першого тисячоліття. Три друга — Гуань Юй, могутній воїн, Лю Бей, який виготовляв солом’яні сандалі, і Чжан Фей, заможний м’ясник, зібралися в персиковому саду і поклялися зберігати один одному вірність до самої смерті. У той час ніхто з них не підозрював, що Лю Бей стане першим царем одного з трьох царств, на які розпадеться об’єднаний Китай, а слава Гуань Юя як вірного побратима Лю Бея і безстрашного воїна поширитися по всій Піднебесній.
Лю Бей не був досвідченим полководцем. Одного разу його невеликий загін зазнав поразки від Цао Цао. Під час бою він захопив у полон двох дружин Лю Бея, і, щоб врятувати їх, Гуань Юй був змушений здатися Цао Цао.
Маючи намір зганьбити Гуань Юя, Цао Цао поселив його в маленькому будиночку разом із дружинами Лю Бея. На його подив, Гуань Юй проявив себе дуже праведно — він ночував зовні будинку, невсипно охороняючи сім’ю Лю Бея.
Цао Цао вразили бойові навички і стійкий характер Гуань Юя, і він спробував завоювати прихильність свого бранця будь-якими засобами. Він ставився до нього з великою повагою і призначив своїм генералом. Цао Цао подарував Гуань Юю багато дорогоцінних золотих і срібних прикрас, а також гарних жінок і чудового бойового коня, супроводжуючи подарунок словами: «Щоб бути найшвидшим у будь-який час». Але, незважаючи на це, Цао Цао відчував, що полонений бажає виїхати з табору до свого побратима Лю Бея. Щоб перевірити, чи правильні його підозри, Цао Цао підіслав генерала, який перебував в хороших відносинах із Гуань Юєм.
Гуань Юй не приховував своїх почуттів і сказав: «Я усвідомлюю, що Цао Цао зробив мені велику честь і дарував великі привілеї, але я дав слово Лю Бею. Ми заприсяглися, що будемо боротися разом і помремо один за одного. Рано чи пізно я відправлюся до Лю Бея, як тільки довідаюся, де він перебуває. Тим не менш, перш ніж покинути Цао Цао, я повинен віддячити йому за добре ставлення до мене». Дізнавшись про це, Цао Цао зітхнув: «Який чесний і відданий чоловік! Не намагайтеся його більше примушувати до будь-чого».
У боях на боці Цао Цао Гуань Юй здобув перемогу над двома сильними суперниками, але як тільки почув, що недалеко розмістився Лю Бей, попросив дозволу відправитися до нього. Гуань Юй кілька разів передавав послання Цао Цао з проханням попрощатися з ним, однак той навмисно не виходив на зустріч. Тоді Гуань Юй вирішив написати прощального листа і залишив військову печатку разом з усіма подарунками, отриманими від Цао Цао з їх докладним списком. Сам же відправився в дорогу в колісниці з дружинами Лю Бея.
Один із радників запропонував влаштувати погоню і вбити Гуань Юя, щоб не дати йому перейти на бік суперника. Цао Цао відповів, зітхнувши: «Кожен сам собі хазяїн, і я поважаю його вибір. Шкода, що я не зміг змусити його служити мені, тому переслідувати його не слід».
Для того щоб вивезти дружин Лю Бея з табору ворога, Гуань Юю довелося прорватися через п’ять застав, ризикувати своїм життям і вбити шістьох воєначальників Цао Цао. Весь час шляху він охороняв родину Лю Бея і, нарешті, прибув у табір свого побратима.
Пройшли роки, і в битві біля Червоної скелі Цао Цао зазнав повний розгром, але в момент метушні зумів втекти з невеликим загоном воїнів. Відомий стратег Чжуге Лян, якого Лю Бей залучив на свою сторону, вгадав маршрут, яким буде бігти Цао Цао, і наказав Гуань Юю влаштувати на шляху засідку.
Гуань Юй підстеріг Цао Цао на вузькій сільській дорозі. Благаючи про пощаду, Цао Цао нагадав про свою прихильність до нього в минулому. Незважаючи на те, що за такий вчинок Гуань Юя могли судити по військовим законам — обезголовити, він все ж дозволив Цао Цао і його воїнам сховатися. З огляду на минулі його заслуги, Лю Бей простив свого побратима.
Ще багато битв Гуань Юй виграв разом із Лю Беєм завдяки таланту військового стратега, поки в одній із битв не потрапив у засідку і був страчений в 219 році нашої ери.
Все своє життя Гуань Юй неухильно дотримувався клятви, даній Лю Бею і Чжан Фею. Своєю відданістю і праведністю він завоював глибоку повагу всіх трьох царств. У 16 столітті він був канонізований як святий воїн Китаю, захисник від зла, і в Азії йому поклонялися протягом століть у багатьох релігіях.
