Ши Юнсінь, настоятель монастиря Шаолінь, виходить зі своєї кімнати 7 квітня 2005 року в Денфені, провінція Хенань, Китай. Монастир подав до суду на місцеве самоврядування, аби домогтися більшої частки від плати за вхід у мальовниче місце монастиря. Фото: Cancan Chu/Getty Images
Монастир Шаолінь у Китаї подав до суду на місцеве туристичне бюро. За словами представника позивача, міське відомство недоплатило монастирю мільйони юанів.
Слухання справи, започаткованої торік, проходить у Чженчжоуському проміжному народному суді; дата проведення публічного суду невідома.
Шаолінь, який став дуже прибутковим підприємством цього району, вимагає від Керівного комітету Суншаньского живописного району, який відає квитками, близько 50 млн юанів ($8 млн) і ще 2 млн юанів (близько $325 тис.) простроченого платежу.
Ця суперечка випливає з контракту, укладеного двома сторонами і представленого в кінці 2009 року знаменитим, або горезвісним, Ши Юнсінєм, настоятелем Шаоліня. Ши відомий своїм зовсім нечернецьким способом життя і марнотратством, а також своєю пристрасною підтримкою політики Комуністичної партії (він також є членом Всекитайських зборів народних представників — законодавчого органу Комуністичної партії, що механічно штампує рішення, які до нього надсилаються).
Шаолінь — форма буддизму з компонентом бойових мистецтв, а мандрівні ченці Шаоліня відомі своїм проявом мистецтва кунфу.
Чиновники з міста Чженчжоу і провінції Хенань, де розташований монастир, повинні були відати квитками і сплатити Шаоліню відрахування в розмірі 30 юанів ($4,8) за кожну людину, з урахуванням того, що кожна людина купила квиток за 100 юанів ($16).
Сума повинна була виплачуватися щомісяця, і це давало туристичному відомству право використовувати назву «Шаолінь».
Суперечка виникла через розбіжності у тлумаченні договору. Шаолінь зажадав оплату за кількість людей, що заходять у монастир; а Керівний комітет Суншаньского живописного району робив відрахування лише від кількості проданих квитків. Насправді прогулювалася територією монастиря набагато більша кількість людей, ніж було оплачено квитків, оскільки Суншань багато квитків подарував. У результаті він заплатив Шаоліню лише по $2,4 за кожний проданий квиток, а за квитки, які подарував, взагалі нічого.
«Відповідно до національної політики, для деяких відвідувачів передбачені безкоштовні квитки. А оскільки туристичне бюро не отримує ні копійки, то як ми можемо заплатити монастирю Шаолінь?» — процитували китайські ЗМІ слова чиновника, який не назвав свого імені.
Подробиць не так вже й багато, але саме повідомлення про те, що буддійський монастир вступив у правовий спір із приводу грошей, виручених від туризму, неприємно вразило багатьох китайців.
Блогер із ніком Often Speeding на популярному інтернет-форумі Kdnet сказав: «Чи бувало таке, щоб у попередніх династіях монастирі стягували плату за вхід? Нинішня династія — перша, яка почала так робити».
Інший користувач написав: «Уряд і монастир Шаолінь жадібні — їхні очі за одного тільки погляду на гроші починають виблискувати. За кордоном відвідування храмів є безкоштовним».
Щорічно монастир відвідує близько 1,5 мільйона осіб, повідомляє сайт Sohu.com, який підрахував, що дохід від квитків становить близько 150 млн юанів ($24,4 млн) — цифра, за яку точно варто боротися.
Читайте також:
Бодхідхарма — людина надзвичайних здатностей і великої мудрості
Шаолінь — колиска ушу і сучасна туристична мекка
Бойові мистецтва Китаю — техніка надлюдей
