Наприкінці червня уряд Обами подав скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) на китайські експортні заходи, які зачіпають права виробників США. Це гарна звістка, оскільки визначеність обсягу торгівлі з Китаєм є вирішальною для досягнення тривалого відновлення економіки США.
#img_right#У 2001 році розпочалася остання економічна експансія Сполучених Штатів, і Китай отримав доступ до СОТ та до ринку США. До 2008 року китайський експорт потроївся до 338 мільйонів доларів, і співвідношення американського експорту з китайським становило 1:5.
Між тим розвиток Китаю і всієї Азії призвів до того, що ціни на нафту підвищилися. Дефіцит американського імпорту нафти зріс у чотири рази.
Торговий дефіцит США зріс з 93 мільярдів доларів у 2001 році до 700 мільярдів доларів на рік — з 2005 по 2008 роки. Це понад 5% ВНП. При цьому майже всю суму становлять витрати на нафту. Гроші, спрямовані за кордон, не можуть бути використані для американських товарів і послуг.
Якщо імпорт перевищує експорт на 5% ВНП, то американці повинні витратити 105% з того, що вони заробляють, або ж попит на товари та послуги США буде нижчим, ніж пропозиція. Через це збільшується кількість незапитаної нерухомості, машин та інших товарів, і економіка сковзає в рецесію.
Під час економічної експансії Китай та інші інвестори утримували відсотки для купівлі американських акцій низькими навіть при тому, що американський емісійний банк Fed підвищував відсоток на короткострокові позики. З цієї причини банки могли пропонувати кредити та позики на дуже вигідних умовах. Численні американці витрачають більше, ніж заробляли, таким чином, економіка експандувала далі. Коли ж мильний міхур лопнув, попит споживачів впав до нуля, і почалася рецесія.
Виділені на стимуляцію економіки 789 мільярдів доларів (кон’юнктурний пакет) тимчасово підвищить попит на американські товари і послуги. Коли гроші будуть витрачені, тоді споживачі або ж знову почнуть витрачати більше, ніж отримують, щоб зберегти попит на вітчизняні товари та послуги, і таким чином підтримувати нормалізацію, або торговий дефіцит повинен бути значно зменшений. Інакше попит спаде і підйом зупиниться.
Скорочення імпорту нафти і рівновага в торгівлі з Китаєм — вирішальні пункти в тривалому відновленні економіки.
Що стосується нафти, Обама ставить вимоги до виробників автомобілів про перехід на інші, ефективні види пального та виробництво автобомілів-гібридів та електромобілів, що є частковою відповіддю на заклики. Але також необхідно розвивати видобуток нафти з великої кількості вітчизняних резервів.
Торгівля з Китаєм є односторонньою, оскільки Китай переслідує стратегію економічного розвитку, яка, вочевидь, порушує домовленості, укладені з США та іншими членами СОТ при прийнятті Китаю до СОТ. Китай субсидіює експорт зниженням податків, твердими цінами на сировину та використовує інші промислові стратегії, що ведуть до збільшення прибутку від збуту за кордон, який набагато перевищує низькооплачуване виготовлення товарів.
Китай не допускає ввезення товарів, яким він сам не може бути конкурентом. Так, наприклад, американським та японським виробникам автомобілів висунуті умови створювати підприємства, спільні з китайськими підприємствами, для виробництва в Китаї та переміщення постачальників у Китай, щоб там продавати автомобілі.
Пекін також штучно утримує низьку ціну своїх грошей тим, що купує за юані долари, і ці долари інвестує в американські акції. Цей метод відповідає субсидіям при експорті в розмірі 25% і зниженню імпорту.
Нещодавно Китай встановив найменшу ціну, контингент та інші обмеження на певні матеріали. Ці матеріали необхідні для виробництва сталі, алюмінію і хімікатів. Часто Китай є найбільшим постачальником сировини. У Сполучених Штатах, як і в інших країнах за межами Китаю, цей контроль експорту зачіпає права виробників сталі та алюмінію, які виготовляють товари з цих матеріалів, а також виробників хімікатів, чиї інтереси теж зачіпаються.
Такі методи прямо порушують правила СОТ, які передбачають для всіх учасників: сировина вільно експортується так, що виробництво може бути там, де це викликає найменші витрати, щоб проявлявся торговий принцип порівняльної переваги.
Сполучені Штати і Європейський Союз подали офіційну скаргу проти цих обмежень експорту Китаєм. Американський торговий експерт Рон Кірк назвав ці нечувані методи «інструментом для викручування пальців», які защемляють американських виробників під час важкої рецесії.
Коли уряд Обами оголосив про скаргу до СОТ, то він підкреслив значення економіки виробництва для забезпечення високооплачуваних робочих місць та висловив сподівання, що це перший крок у переорганізаціі торгівлі з Китаєм.
Наступним кроком уряду Обами буде можливість взяти на озброєння знецінений юань — його перспективний вплив на продуктивну промисловість США, яка конкурує з китайськими товарами, створює необхідність врегулювання торгівлі з Китаєм і дає можливість знову привести економіку Сполучених Штатів в стан тривалого росту.
Пітер Морічі — професор факультету бізнесу в університеті штату Меріленд і колишній головний економіст Комісії з міжнародної торгівлі США.
