Президент Huawei Жень Чженфей (праворуч) показує китайському лідеру Сі Цзіньпіну офіси компанії в Лондоні. 21 жовтня 2015 року. Фото: MATTHEW LLOYD/AFP/Getty Images
Арешт канадською владою фінансового директора Huawei Мен Ваньчжоу поставив найбільшу в світі телекомунікаційну компанію в центр уваги ЗМІ.
Компанію Huawei вважають приватним підприємством, але вона не зареєстрована на жодній біржі, і уряди всього світу вважають цю компанію важливим інструментом комуністичної влади Китаю. Прокуратура США звинуватила Huawei у використанні гонконзької компанії для обходу санкцій, введених проти Ірану, це підтверджує раніше висунуті звинувачення проти ZTE, ще однієї відомої китайської технологічної компанії, яка продала обладнання, вироблене в США, Ірану і Північній Кореї.
Huawei є приватною компанією, що належить співробітникам. Засновник Жень Чженфей офіційно володіє 1,4% акцій Huawei, а решта розподілена серед 80 000 співробітників через профспілковий комітет компанії.
Однак у комітету немає жодної іншої ролі, і працівники Huawei автоматично втрачають свої частки, коли йдуть з компанії. Реальна влада належить керівникам компанії і їх покровителям з комуністичної партії Китаю (КПК).
Дивлячись на високопоставлених співробітників компанії, стає зрозуміло, що Huawei підтримує тісні неформальні відносини з китайськими силами безпеки, збройними силами і політичною фракцією КПК, пов’язаною з колишнім лідером партії Цзян Цземінем.
Жень (президент Huawei) має досвід служби в Народно-визвольній армії Китаю (НВАК), а його перша дружина, Мен Цзюнь, є дочкою відомого політичного діяча НВАК. Їх перша дочка — нещодавно заарештований фінансовий директор і віце-голова Huawei Мен Ваньчжоу.
Родина Женя переслідувалась під час «Культурної революції» у 1960-х і 1970-х роках, в результаті Мен Ваньчжоу взяла прізвище своєї матері.
Батько Мен — Мен Дунбо, піднявся зі свого поста в НВАК, став секретарем КПК міста в провінції Сичуань, після чого його призначили заступником губернатора провінції. У 1980-х роках він також був представником у Народних зборах провінції Сичуань і Національному народному комітеті.
Жень, який підтримував добрі стосунки зі своїм тестем, мав підтримку його політичних покровителів.
Голова Huawei Сунь Яфан, займає цю посаду з 1999 року, є ще однією видатною постаттю в компанії і вважається однією з найвпливовіших жінок у світі. Згідно даних ЦРУ, вона має досвід роботи в Міністерстві державної безпеки Китаю.
Huawei, шпигуни і фракційна боротьба
Вплив Сунь в Huawei затьмарило Женя. У 2010 році Сунь змусила Женя відмовитися від планів по просуванню його сина Жень Піна як спадкоємця Huawei. Це говорить про те, що Huawei в значній мірі контролюється китайською розвідкою.
Крім того, до проведення корупційних чисток, проведених нинішнім китайським лідером Сі Цзіньпіном, Міністерство державної безпеки міцно знаходилося в руках фракції Цзяна.
У період між 1985 і 2016 роками, головою цього відомства були Цзя Чуньван, який служив до 1998 року, а потім Сюй Юнюе, який працював після Цзя до 2007 року, коли його змінив Ген Хойчан.
Цзя має міцні відносини з колишнім лідером компартії Цзян Цземінем і його союзниками. Зять Цзя — Лю Лефей, голова CITIC Private Equity Funds Management Co. Ltd. і син Лю Юньшаня, високопоставленого чиновника КПК, пов’язаного з Цзяном. До виходу на пенсію, на початку цього року, Лю Юньшань був одним із семи членів Постійного комітету Політбюро, яке очолює Комуністичну партію.
Сюй є сином партійних чиновників, і також пов’язаний з фракцією Цзяна. Він займав пост міністра державної безпеки в той час, коли політичний вплив Цзяна досяг свого піку.
Ген тісно співпрацював з Чжоу Юнканом, іншим колишнім членом Постійного комітету Політбюро, який на сьогодні ув’язнений за звинуваченнями у корупції і змові з метою підірвати лідерство Сі Цзіньпіна, також він був центральною фігурою в мережі Цзяна. У 2014 році він був заарештований, а наступного — отримав смертний вирок, який пізніше був замінений на довічне ув’язнення.
У 2016 році Ген потрапив під слідство, і в листопаді його замінив Чень Веньцін, колишній заступник секретаря комітету КПК провінції Фуцзянь. Чень вважається союзником Сі Цзіньпіна.
Роль Huawei в інфраструктурі цензури КПК
Цзян Цземінь був генеральним секретарем КПК з 1989 по 2003 рік. Після відставки Цзяна його союзники, багато з яких були призначені на високі посади в КПК і уряді Китаю, впливали на протязі двох термінів правління китайського лідера Ху Цзіньтао.
Через роки після приходу до влади Сі Цзіньпіна в 2013 році, люди з цієї великої павутини все ще знаходяться під натиском постійної антикорупційної кампанії.
Ван Юйцюнь, який служив в якості дисциплінарного чиновника КПК в період з 1993 по 2002 роки, розповів The Epoch Times, що, за словами його знайомого, колишнього співробітника Huawei, Huawei була компанією, що використовувалася для розвідки, і що вона служила «попередній династії», тобто Цзяну.
Крім кумівства і корупції Цзян сумно відомий грубими порушеннями прав людини, особливо в ході розв’язаної їм загальнонаціональної кампанії проти духовної практики Фалуньгун.
Щоб краще контролювати і цензурувати повідомлення в Інтернеті, керівництво Цзяна запустило велику систему інтернет-контролю, відому як «Великий китайський фаєрвол».
Завдяки своїм тісним зв’язкам з китайським режимом, під керівництвом Цзяна Huawei зіграла важливу роль у створенні і відновленні «Великого китайського фаєрвола»
Важливим компонентом на ранніх стадіях цього проекту був інший проект — «Золотий щит», який встановив стеження за користувачами інтернету по всій країні.
Згідно попередніх повідомлень, «Великий китайський фаєрвол» і проект «Золотий щит» були створені під наглядом старшого сина Цзяна, Цзян Мяньхена, який має тісні зв’язки з Huawei.
У 2003 році Центральне телебачення Китаю повідомило, що перша фаза проекту «Золотий щит», розпочатого в 2001 році, до кінця 2002 року обійшлася в 6,4 млрд юанів (близько $ 770 млн).
З огляду на масштаб, витрати і важливість, пов’язані з «Великим китайським файерволом», малоймовірно, що Цзян довірив би Huawei роботу над проектом, якби не був задоволений політичним минулим компанії.
10 грудня американський коментатор поточних подій в Китаї Тан Цзінюань заявив в інтерв’ю The Epoch Times, що голова Huawei Сунь, ймовірно, була призначена на свій пост за дорученням фракції Цзяна, що зробило компанію політично надійною.
«З тих пір вони [представники фракції Цзяна] розглядали Huawei як свій власний бізнес, — сказав Тан. — І тоді легко зрозуміти, чому Цзян Мяньхен міг віддавати накази Huawei ».
Ця стаття є частиною спеціальної доповіді про діяльність компанії Huawei, опублікованої The Epoch Times.
Джерело:
