В іншому експерименті, проведеному в університеті Вісконсину, вивчалися деякі породи мишей, яким властива захворюваність лімфомою (раком лімфатичних вузлів) і раком печінки. У мишей на дієті з обмеженням калорій захворюваність на рак становила 38 відсотків. А в мишей, що отримували звичайне харчування, захворюваність на рак підскочила до 78 відсотків.
А як щодо мавп? Не дивно, що мавпи на обмеженій у калоріях дієті втратили вагу і мали менше тілесного жиру, аніж їхні родичі на нормальній їжі. Більш того, мавпи, що споживали менше калорій, також мали нижчу температуру тіла, нижчий рівень цукру та інсуліну в крові, разом із нижчим холестерином і тригліцеридом. У них також зросла кількість ліпопротеїнів високої щільності – хорошого холестерину.
Усі ці чинники знижують ризик серцево-судинних хвороб. Але оскільки мавпи зазвичай живуть багато років, цей експеримент не закінчений, тому ми наразі не знаємо, чи будуть ці мавпи жити довше.
Але яким чином дієта з обмеженням калорій уповільнює старіння на клітинному рівні? Вона уповільнює процеси розпаду, які відбуваються кожну секунду в наших клітинах. Наприклад, при кисневому метаболізмі утворюються непотрібні з’єднання, звані вільними радикалами (подібно до того, як при спалюванні вугілля залишається вугільний пил), які, як уважають учені, є головною причиною старіння і смерті.
Ну, а як це дослідження стосується людей? Генетичний стрибок від мавп до людей не так уже й великий. ДНК мавпи збігається з людським на 98 відсотків. Недавно група з прав людини у Відні (Австрія) навіть зажадала, щоб горилам дали такі ж права, як і людям, окрім права голосувати! (Я вважаю, що це було б жахливою помилкою. Враховуючи, який безлад створили люди на цьому світі, звичайно, горилам давно потрібно було дати право голосу.)
У повідомленні клініки Мейо мовиться, що короткочасні дослідження застосування дієти з обмеженням калорій показали деяку користь від них. Як правило, серед позитивних змін спостерігалася нормалізація кров’яного тиску, цукру в крові, відсотка тілесного жиру, рівня холестерину, частоти пульсу і ваги. Але вони сумніваються, чи будуть ці зміни означати довше життя.
Це дивний висновок. Якщо ми не вмираємо від передчасного серцевого нападу, гіпертонії та ускладнень діабету, звичайно, це забезпечує довше життя. І ми знаємо, що переїдання нині призвело до усесвітньої епідемії огрядності, яка різко скорочує термін життя.
Так які ж рекомендації для продовження життя? Я не пропоную всім перескочити на поголовне захоплення обмеженням калорій, оскільки Ви можете в результаті стати слабим, стомленим, змерзлюхом і постійно голодним. Це може також спричинити зниження міцності кісток, анемію, атрофію м’язів, а також депресію.
Більше сенсу має практика обмеження харчування доти, доки Ви не досягнете нормальної ваги. Адже цілком зрозуміло, що, уникнувши ожиріння з усіма його ускладненнями, дійсно можна підвищити шанси віддалити свою смерть.
Доктор Гіффорд-Джонс, медичний журналіст, що має приватну медичну практику в Торонто.
