Верховний суд Норвегії у вівторок розпочав слухання аргументів щодо того, чи можуть судна ЄС ловити снігового краба біля арктичних островів на північ від Норвегії, у межах справи, що може вирішити, хто має право на розвідку нафти та корисних копалин у регіоні, Reuters.
Йдеться про те, чи мають судна ЄС право ловити снігового краба, м’ясо якого вважається делікатесом у гурманів Японії та Південної Кореї, так само як це роблять норвезькі судна.
Латвійська риболовецька компанія 2019 року звернулася в країну, що не входить до ЄС, по ліцензію на вилов цього виду, але отримала відмову на тій підставі, що це можуть робити тільки норвезькі судна.
У вівторок латвійська компанія заявила, що вона також має таке право відповідно до Договору про Шпіцберген 1920 року, який надає Норвегії суверенітет над арктичними островами за умови, що інші країни, які підписали його, мають доступ до їхніх територіальних вод.
Ця справа має далекосяжні наслідки, за словами Ойстейна Йенсена, професора Інституту Фрітьофа Нансена в Осло.
«Якщо Верховний суд вирішить, що договір про Шпіцберген може бути застосований, то йтиметься не тільки про снігового краба, а й про нафту, газ, корисні копалини та рибу», — сказав він агентству Рейтер. «Це все або нічого».
На знак важливості цієї справи для Норвегії, 16 суддів Верховного суду були присутні у вівторок, щоб вислухати аргументи під час чотириденної сесії. Більшість інших справ вирішується колегією з п’яти осіб.
«Ключовим питанням тут є договір про Шпіцберген і прилеглі території», — заявив суду у вступному слові Галллвард Оестгаард, який представляє інтереси латвійської риболовецької фірми.
«Якщо договір застосовний, то відмова у видачі ліцензії на рибну ловлю недійсна».
У 2019 році Верховний суд одноголосно ухвалив, що рибалки з ЄС повинні запитувати дозвіл в Осло на вилов снігового краба, після того, як та сама латвійська риболовецька компанія спробувала вести промисел біля берегів Шпіцбергена, маючи тільки ліцензію ЄС.
