Нове дослідження, опубліковане 17 червня в журналі , підтверджує ще одну похмуру підозру щодо вакцин проти Covid-19: вони шкодять чоловічій фертильності. Зокрема, дослідники виявили зниження кількості сперматозоїдів терміном до п’яти місяців після другої дози мРНК-вакцини Pfizer.
Раніше будь-яке законне питання про вплив вакцинації проти Covid-19 на фертильність ігнорувалося збоченою риторикою про «відсутність доказів». Потім було опубліковано , яке спростовувало побоювання з приводу чоловічої фертильності.
«Тепер у нас є докази, які повинні переконати вас у тому, що ризик вакцинації, що ставить під загрозу кількість сперматозоїдів, є надзвичайно низьким», — сказав CNN фахівець з репродуктивної медицини доктор Девід Коен.
«Оскільки вакцини містять мРНК, а не живий вірус, малоймовірно, що вакцина вплине на параметри сперми», — сказав автор дослідження доктор Ранджит Рамасамі, директор програми навчання репродуктивної урології в університеті Майамі.
Після публікації дослідження та позитивної підтримки наукової спільноти всі побоювання з приводу чоловічої фертильності було знято. Будь-хто, хто наважувався ставити під сумнів дані дослідження чи довгострокові наслідки, зараховувався до прихильників теорії змови.
Дослідження мало важливе обмеження: рівень сперми перевіряли лише двічі. Вперше до першої дози, а вдруге через 70 днів після другої дози. Що станеться за два місяці, залишиться таємницею, але таємницею, як нам сказали, про яку нам не варто турбуватися.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Andrology, вийшли за рамки 70 днів і розглянули кількість сперматозоїдів чоловіків, які здали свою сперму в три клініки лікування безпліддя в Ізраїлі. Дослідження складалося з чотирьох фаз: вихідний контроль перед вакцинацією та короткострокове (15-45 днів), проміжне (75-120 днів) та тривале (>150 днів) тестування.
Протягом першої фази (15-45 днів) суттєвих змін концентрації чи рухливості сперматозоїдів не спостерігалося.
Однак проміжна оцінка (75-120 днів) показала тимчасове зниження концентрації сперматозоїдів на 15,4%, що призвело до зниження загальної кількості рухомих сперматозоїдів (TMC) на 22,1% у порівнянні з вихідним рівнем до вакцинації. Автори дослідження дійшли висновку, що імунна відповідь, викликана вакциною Pfizer, є розумною причиною тимчасового зниження концентрації сперматозоїдів і ТМС.
Це дослідження не позбавлене обмежень. Не було контрольної групи нещеплених донорів сперми для порівняння. Крім того, замість абсолютної кількості сперматозоїдів було зазначено лише відносні показники скорочення.
Найбільше питання, що залишилося без відповіді, у цьому дослідженні стосується репродуктивних побічних ефектів, пов’язаних з бустерним щепленням. Учасники дослідження отримали третю дозу, але збирання даних закінчилося після другої ін’єкції. Крім того, ці дані стосуються лише вакцини компанії Pfizer. Як ми бачили у випадку з міокардитом, вакцина Moderna має в кілька разів вищі показники захворюваності на міокардит (приблизно в 3-5 разів), ніж вакцина Pfizer. Якщо диференціальний показник вакцинального пошкодження при міокардиті якось відповідає зміненій кількості сперматозоїдів, це буде медичною катастрофою.
Наука — це не релігійне писання, а процес, що постійно розвивається. Враховуючи нові дані, відповідальні вчені повинні визнати цей ризик та зіставити його з потенційними перевагами вакцинації (для запобігання серйозним захворюванням та смерті). Тому необхідно відмовитися від пропагандистської кампанії про те, що «всі, починаючи з 5 років, мають бути щеплені», на користь індивідуального ухвалення рішень залежно від віку.
30-річний чоловік, який бажає створити сім’ю, може розумно утриматися від вакцинації з огляду на нові дані. Навпаки, слабкий 75-річний чоловік із множинними супутніми захворюваннями хотів би бути захищеним від небезпечних для життя наслідків Covid-19.
Питання в тому, чи органи громадської охорони здоров’я та провідні епідеміологи переглядатимуть свої універсальні рекомендації щодо вакцинації та чесно обговорюватимуть ризики.
Якщо ні, то можна з ніцшеанським прагненням заявити, що «наука мертва».
Думки, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
