Група російських найманців, яка на короткий час повстала проти влади президента Володимира Путіна, протягом багатьох років була безжальною найманою силою в Африці, захищаючи правителів за рахунок придушення народних мас. Не очікується, що ця динаміка зміниться тепер, коли засновника групи Євгена Пригожина було заслано до Білорусі як покарання за невдале повстання. Ні Росія, ні африканські лідери, які залежать від бійців Вагнера, не зацікавлені у припиненні своїх відносин, пише .
Група “Вагнер” жорстоко розправляється з цивільним населенням у Центральноафриканській Республіці, Малі та інших країнах, щоб придушити інакомислення і відвести загрозу владі своїх лідерів. Натомість Росія отримує доступ до природних ресурсів і портів, через які можна постачати зброю, та отримує платежі, що збагачують Кремль і допомагають йому фінансувати операції в інших країнах, включно з війною в Україні.
Але після повстання Вагнера залишається багато питань, наприклад, хто очолить тисячі його бійців, розміщених у багатьох африканських країнах, і чи прийме Москва цих бійців до російської армії.
“Ситуація вкрай нестабільна”, — сказала Наталія Духан, старший слідчий The Sentry, американської політичної організації, яка у вівторок опублікувала доповідь-розслідування, що звинувачує Вагнера в різних порушеннях прав людини в африканських країнах. “Але ми дізналися, розслідуючи й аналізуючи діяльність Вагнера в Африці за останні 5 років, що група стабільна, креативна, безстрашна і хижа, тому менш імовірно, що імперія Вагнера миттєво завалиться, як картковий будиночок”.
Крім фінансової вигоди, Путін також прагне використовувати бійців “Вагнера” для розширення присутності Росії на Близькому Сході та в Африці. Він шукає союзу у автократів, лідерів переворотів та інших людей, яких США і Європа відкидають чи ігнорують через їхні зловживання владою або конкуруючі західні стратегічні інтереси.
На запитання про те, чи може короткий заколот “Вагнера” підірвати позиції Росії в Африці, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив в інтерв’ю державній телекомпанії, що допомогу африканським країнам у сфері безпеки буде продовжено. Він особливо згадав Центральноафриканську Республіку і Малі та зазначив, що російські урядовці підтримують контакти з лідерами цих країн.
США стверджують, що Кремль використовує Малі як перевалочний пункт для постачання зброї російським військам в Україні. Але уряд Малі заперечує використання “Вагнера” для будь-яких цілей, крім навчання.
Офіцер ВПС Малі, який говорив на умовах анонімності, оскільки йому було заборонено давати публічні коментарі, сказав, що російські винищувачі відіграють важливу бойову роль.
“Наразі у нас не вистачає пілотів, і більшість наших військових літаків і бойових вертольотів пілотують люди Вагнера. Якщо Росія попросить уряд Малі припинити співпрацю з Вагнером, ми будемо зобов’язані це зробити, тому що ми більше зацікавлені в російському уряді, ніж у Вагнері”, — сказав офіцер.
У рамках угоди щодо припинення повстання Путін запропонував бойовикам “Вагнера” три варіанти: або вступити до лав російських збройних сил, або виїхати в Білорусь, як Пригожин, або повернутися додому. Неясно, чи стосуються ці варіанти бойовиків в Африці. Лавров заявив RT, що сотні російських бійців залишаться там.
Незалежно від того, хто в кінцевому підсумку керуватиме бійцями “Вагнера” в Центральноафриканській Республіці, джерело їхньої влади залишається ясним, сказав Джорді Крістофер, спеціальний радник Туадери. “Пригожин — не більше ніж пішак в управлінні мистецтвом війни, більше того, він — лише верхівка айсберга”, — сказав радник.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, “Вагнер” діє приблизно в 30 країнах, і на його рахунку численні порушення прав людини, включно з позасудовими стратами. Його бійці найвпливовіші в африканських країнах, де збройні конфлікти змусили лідерів звернутися по допомогу до Москви, наприклад, у Лівії та Судані.
“Вони потрібні африканському керівництву цих країн”, — сказала Федеріка Сайні Фасанотті, старший науковий співробітник Центру безпеки, стратегії та технологій Інституту Брукінгса.
Проте, на думку деяких експертів, повстання проти Кремля змусить африканські країни, які залежать від Вагнера, приділити пильнішу увагу своїм відносинам з Росією.
“Події в Росії, ймовірно, змусять багато африканських країн обережніше підходити до взаємодії з Росією в майбутньому, — сказав Раян Каммінгс, директор консалтингової компанії Signal Risk, що спеціалізується на питаннях безпеки в Африці.
Будь-який несподіваний поворот подій всередині Росії становить потенційну загрозу для африканських лідерів, які вже довго залежать від її іноземних бойовиків, щоб залишатися при владі, наприклад, у Малі та Центральноафриканській Республіці”.
“Будь-який відхід (бойовиків) може бути легко використаний недержавними групами, які оскаржують владу уряду в цих країнах”, — сказав Каммінгс.
Відео по темі:
