Хоча Україна сильно постраждала від комуністичного правління і десятки мільйонів українців загинули від комуністичного правління, в Україні все ще зберігається величезна кількість вулиць, названих на честь Леніна, одного із засновників СРСР, а також пам’ятників, присвячених комуністичній епосі.
#img_right#Іван Жорноклей — звичайний киянин, учасник студентської гумористичної організації. Його родичі колись постраждали від комунізму. Щодо комуністичного спадку в Києві, він вважає, що пам’ятник Леніну в центральній частині міста демонтувати не потрібно, однак говорить, що вулиці перейменувати важливо.
«Моя бабуся, як одна, так і друга, пережили голодомор, і цим все сказано. Так що прямий вплив комунізму на мою рідню був!», — сказав він.
У Києві, у порівнянні з іншими містами та селами країни, багато прокомуністичних назв вже перейменували, проте все ще в місті залишаються 4 вулиці, присвячені Леніну, а також великий пам’ятник в центрі міста.
Парадоксальна ситуація — здавалося б українці повинні усвідомлювати історію і засудити злочини, скоєні проти своєї нації, проте цього не відбувається.
Згідно з сайтом lenin.livejournal.com, у світі залишається близько 6400 пам’ятників Леніну. Найбільша їхня кількість — у Росії. На другому місці — Україна, де стоїть 1344 пам’ятники колишньому «вождю революції».
У 2012 році український ресурс texty.org.ua провів унікальне дослідження, завдяки якому встановив, що в Україні центральних вулиць (там, де розташовані місцеві органи влади) з ім’ям Леніна найбільше за кількістю серед інших назв.
Вони склали інтерактивну карту, позначивши червоними крапками населені пункти з прокомуністичними назвами, зеленими — з нейтральними назвами, а синіми — назви, пов’язані з Незалежністю України. Однак ця карта практично вся в червоних цятках, за винятком більш західних регіонів, які найменше постраждали від комуністичного впливу.
Як відзначає ресурс texty.org.ua, всього радянських назв у 20 разів більше, ніж назв, пов’язаних з незалежністю України.
Примітно, що, згідно з інформацією Інституту демографії та соціальних досліджень при Національній академії наук України, Вінницька область є одним з регіонів, які найбільше постраждали від штучного голоду 1932—33 років. Тим не менш, сайт texty.org.ua повідомляє, що ця область є одним з лідерів за кількістю селищ з ім’ям Леніна.
Анатолій Бондаренко, один із редакторів цього сайту вважає, що головна причина, чому ці вулиці після здобуття незалежності не перейменовують у тому, що в українців немає розуміння того, яка альтернатива «Леніну» «і навіщо [перейменовувати]».
«Відсутність розуміння, що це ненормально — продовжувати тримати в своєму публічному просторі вбивць своїх рідних», — називає Бондаренко ще одну причину.
Ігор Лісодід, голова Оргкомітету з підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства, каже, що комуністи в цілях управління людською свідомістю використовували комуністичну міфологію і суцільну брехню. За його словами, це в свою чергу формувало новий, комуністичний світогляд мільйонів людей.
Ця категорія людей ще вчора підтримувала комуністичні злочини проти людства, а після падіння комуністичної системи в межах впливу СРСР перетворилася на ракову пухлину, яка досі отруює свідомість молоді і тримає в полоні комуністичних міфів і виправдовує комуністичні злочини», — говорить Ігор Лісодід.
«Як може громада, що пережила приниження, моральний збиток і людські жертви через геноцид славити своїх катів?» — дивується Лісодід. Активіст говорить, що державою і тими, хто приходив до влади в державі, досі не зроблено нічого для очищення України від страшної спадщини.
«Давно має відбутися суд над комуністичними злочинцями, в результаті якого комуністична ідеологія має бути засуджена, компартія заборонена, а в підручниках і не лише історії — імена Леніна, Сталіна, Маркса і цілої когорти їхніх сподвижників — мають бути поруч з ім’ям Гітлера», — говорить Лісодід.
Шанс швидко засудити злочини комунізму Україна втратила на початку 90-х років, коли заради компромісу не відбулося справжнього суду над тими, хто робив комунізм, каже Анатолій Бондаренко.
«Тепер залишається тільки еволюційний шлях, — і йдеться про десятки років, не виключено», — каже Анатолій Бондаренко.
Ігор Лісодід ж дотримується іншої думки.
«Сподіватися на те, що час вилікує не варто. Цього не відбудеться, якщо не будуть зроблені кроки світової спільноти, — говорить він. — Якщо буде дана оцінка міжнародним судом, тоді мають бути прийняті відповідні рішення в Європарламенті та інших міжнародних організаціях».
Лісодід говорить, що частково Європарламент і ПАРЄ дали оцінку злочинам комунізму, але справу не завершено, а в Європі чекають відповідних кроків від США.
«Якщо українці самі не осилять хвороби, то потрібна допомога, хоча б з огляду на те, що комуністична ідеологія є небезпечною формою хвороби суспільства, яка несе загрозу не тільки Україні, але і більшості країн світу», — говорить Лісодід.
