Вже пройшло понад 15 років з того часу, як упала залізна тоталітарна машина під назвою «Радянський Союз», але плоди її функціонування, ми пожинаємо й досі. Зокрема, Україна успадкувала корумповану систему правосуддя радянського зразка й сьогодні конфронтує з її проявами, покращуючи законодавство в цілому та кримінально-процесуальний кодекс зокрема.
#img_right#Таку думку на прес-конференції «Боротьба з порушенням прав людини під час досудового ув’язнення і слідства в українській правовій системі», висловив Мейлах Шейхет, директор представництва в Україні від Об’єднання Комітетів для Євреїв колишнього Радянського Союзу (UCSJ).
«На спільній зустрічі в Чикаго наше Об’єднання разом з Гельсінською спілкою вирішило зосередити увагу на подоланні жахливих наслідків радянського тоталітаризму та розробити спільний план дій задля розбудови демократії у колишньому Радянському Союзі, – додав Мейлах Шейхет, – справи, до яких мало відношення об’єднання, показали існування в Україні як правового нігілізму, так і проявів порушення загальновизнаних елементарних прав і свобод людини». За його словами, на теренах Радянського Союзу в значній мірі був поневолений не тільки єврейський, а й інші народи.
Отже, з метою моніторингу стану досудового утримання в Україні та допомоги суспільству в створенні легальних умов для максимального його оздоровлення від кримінального злочинства, а також для захисту інтересів підозрюваних, що затримуються, виходячи з презумпції їх невинності аж до винесення судового вироку, було започатковано проект «Боротьба з порушенням прав людини під час досудового ув’язнення і слідства в українській правовій системі».
У своїй діяльності організатори проекту розраховуватимуть на широку взаємодію з недержавними, громадськими об’єднаннями, а також із державними правозахисними органами в Україні.
«Ми прагнемо, щоб завдяки цьому проекту українське суспільство якнайшвидше звільнилось від жахливих нашарувань ХХ століття, в якому дві тоталітарні криваві системи – радянська і фашистська – знищили декілька мільйонів найкращих людей, генофонд та суспільні культурні цінності і пріоритети», – підсумував Мейлах Шейхет.
Його колега Леонід Стонов, директор Міжнародного бюро з прав людини в країнах колишнього Радянського Союзу, зауважив, що першим кроком цієї кампанії буде збільшення можливостей досудового звільнення при затриманні підозрюваних, які не є соціально небезпечними. Він додав: «Ми хочемо максимально розширити умови досудового слідства. Наприклад, якщо людина не є вбивцею чи насильником, то на слідства вона могла б ходити з дому, будучи або під розпискою про невиїзд, або звільненою під заставу. Важливо, щоб людина не відчувала того тюремного тиску. До речі, це буде одним із факторів різкого зниження катувань та недемократичного ставлення до людини, що знаходиться під слідством».
За словами пана Стонова, наявність ксенофобії є лакмусовим папірцем ступеню розвитку громадянського суспільства у країні. Він повідомив, що задля моніторингу всіх видів ксенофобії, антисемітизму та неонацизму у країнах колишнього Радянського Союзу та активного захисту людських інтересів запускається новий багатомовний блог «Коаліція проти ненависті», із попереднім варіантом якого можна ознайомитися на сайті coalitionagainsthate.org. Організатори сподіваються, що цей проект надаватиме допомогу жертвам ксенофобії та всіляко упереджуватиме її подальше розповсюдження. До того ж, у цьому блозі, попередньо зареєструвавшись, зможе брати участь будь-яка організація.
Леонід Стонов зауважив, що проекти будуть фінансуватися бізнесом, а це має стати прецедентом як для України, так і для інших країн СНД. Він запросив усіх бажаючих взяти участь у реалізації проекту, а також ділитися власними ідеями та їх успішним втіленням.
Розділив думку попередніх доповідачів і Руслан Бєльський, адвокат, експерт проекту «Боротьба з порушеннями прав людини під час досудового ув’язнення». Він вважає, що проблеми досудового затримання сягають своїм корінням у авторитарну радянську державну систему, яка нехтувала правами людини, висуваючи на перше місце абстрактні інтереси держави. Руслан Бєльський зазначив, що реальна частина правоохоронної системи встановлювала принцип «хай постраждають десять невинних, але жоден винний не уникне відповідальності».
Більша частина керівного складу сучасних правоохоронних органів навчалася і проходила першу практику у рамках радянської правоохоронної системи. Сьогодні, коли вже встановлені демократичні правила досудового слідства «хай десять винних уникнуть відповідальності, але жоден невинний не повинен постраждати», керівництво правоохоронних органів чинить максимально можливий опір введенню правил, оскільки вони не звикли працювати за їхніми умовами. Отже, почав використовуватися другий недолік радянської держави – декларативність законодавства, тобто застосовування практики, яка не відповідає вимогам законодавства, шляхом необ’єктивного тлумачення норм закону.
При цьому триваєі пряме порушення норм закону, на яке не звертають уваги контролюючі органи. А саме: відсутність фіксації фактичного затримання людини; незабезпечення людині правової допомоги; порушення або незаконне перекручування права людини відмовитись давати свідчення; надмірна формалізація прав і обов’язків затриманої особи; можливість незаконного позбавлення людини свободи шляхом розміщення у приймальник-розподільник та ін.
