Небо – таке загадкове й завжди різне. Людей, які полюбляють на нього дивитись зазвичай називають романтиками, але ті, для кого спостереження за небом є роботою, кажуть, що астрономія аж ніяк не романтична професія.
#img_left#Зокрема, до такої думки схиляється директор Андрушівської астрономічної обсерваторії Юрій Іващенко. Справжнє знайомство з космосом сталось у десять років, коли мама, вчителька астрономії та фізики показала йому зоряне небо та розповіла про нього багато цікавого. Вже у 12 років Юрко змайстрував свій перший телескоп. До речі, сам астроном народився 12 квітня 1961-го, на День космонавтики, саме тоді, коли у космос полетів Гагарін.
З часу першого знайомства із зірками минуло багато років й, нарешті, у 2001 р. Юрій Іващенко здійснив свою мрію – за власним архітектурним кресленням збудував у рідному містечку Андрушівка, що на Житомирщині, першу в Україні приватну обсерваторію, яка сьогодні входить до двох міжнародних програм із вивчення орбіт та фізичних властивостей малих тіл сонячної системи.
Зовсім не романтика…
Основним завданням Андрушівської астрономічної обсерваторії є спостереження за небесними тілами для того, щоб попередити їх імовірне зіткнення із Землею. Чим більше таких досліджень, кажуть астрономи, тим точніше можна визначити орбіту астероїда, а якщо він потенційно загрожує зіткненням із Землею, то й запобігти цьому, змінивши його орбіту.
– В основному, через характер клімату в Україні, для безпосереднього спостереження за космічними тілами підходять лише ясні ночі, весняні та літні, – каже науковий співробітник обсерваторії Олег Геращенко. Проте йому з колегою Дмитром Кириленком і в інші пори року роботи в обсерваторії вистачає – необхідно роздивитись та оцінити всі зафіксовані об’єкти. Отримане через телескоп зображення передається кабелем у лабораторію для обробки на комп’ютері. Далі спеціальні рапорти в електронній формі через мережу Інтернет направляються у Центр малих планет Міжнародної астрономічної спілки, що знаходиться у Гарварді.
До речі, силами саме андрушівських дослідників світові стало відомо про існування ще шістдесяти трьох малих планет, і їх перелік постійно поповнюється. Трьом із яких вже були дані імена – Житомир, Андрушівка та Святилівка. І це при тому, що обсерваторія, збудована й утримується силами одних лише ентузіастів! Таким результатам можуть позаздрити всі 11 українських державних обсерваторій, які на сьогодні страждають від загальнонаціональної епідемії – браку фінансування.
#img_right#Усі екскурсії безкоштовні
Триповерховий будинок обсерваторії водночас є звичайним жилим помешканням, у якому є все задля домашнього затишку – кухня, ванна, кімната для відпочинку. Ось тільки зовні відрізняється ця споруда незвичайним круглим дахом чи, як він правильно називається, – традиційним астрономічним куполом.
Під цим куполом і розташований головний прилад – оптичний телескоп. Окрім відповності всім професійним вимогам, цей апарат, а точніше, дзеркало, що відбиває промені, має одну магічну властивість. Якщо незаміжня дівчина, подивиться у нього на себе, то ризикує назавжди залишитися без чоловіка. Правда це чи ні – судити важко, але багато хто з дівчат, які приходять сюди на екскурсію, так і не наважуються глянути на себе у криве люстерко.
Та поєднати професійні дослідження з екскурсійною програмою на одному інструменті фактично неможливо, адже через окуляр професійного телескопа майже нічого цікавого не видно. І тому задля відвідувачів Юрій Іващенко планує відкрити другий, якраз екскурсійний павільйон. У новому приміщенні окрім потужного телескопа з окуляром мають облаштувати комфортабельні кімнати відпочинку.
– Я не міг очікувати, що буде така величезна спрага простих людей до зоряного неба, – розповідає Юрій Миколайович. Із часу заснування закладу його з екскурсійною метою відвідало понад 5000 чоловік. З жодної людини ми не взяли ані копійки. Я – учень професорів Всехсвятського та Чурюмова, академіка Яцківа, котрі виховали в мені певні традиції астронома-професіонала – дати всім бажаючим можливість доступитися до неба, до зірок. Адже саме астрономія може знайти відповідь на основні філософські питання: хто ми? Звідки? Куди рухаємось?
На останок
Ось такі незвичайні будні астрономів-дослідників, які продовжують вивчати космічні тіла. Ще вони розповідають, що в цій професії мало романтики не тільки тому, що треба працювати в той час, коли всі відпочивають, а й тому, що, як і будь-яку іншу науку, астрономію, обминає фінансування. І це не дивно, адже грошей на далеких зірках багато не заробиш. Та Юрій Миколайович не дуже засмучується з цього приводу. Він, як і завжди, продовжує вдивлятись в очі кожному, хто приходить до його обсерваторії. А раптом, це той самий допитливий майбутній дослідник, який згодом продовжить космічну справу й відкриє багато нових небесних тіл. Тільки б не пропустити такого!
