Питання життя та смерті цікавили людський розум з часів Стародавнього Єгипту, причому ідея безсмертя розкрита в багатьох не пов’язаних між собою культурах світу. Були різноманітні рецепти еліксиру, який дарував вічне життя. Але все це виглядає немов казка. Нещодавно кембріджський вчений-генетик Обрі де Грей заявив, що до 2100 року тривалість життя у розвинених країнах може досягти 5 тисяч років. Теоретично.
#img_left#Однак, з іншого боку, наші вчені стверджують, що ресурс людського організму – 120 років, але і це не межа, а тільки номінальний вік, який могла б прожити людина.
Відомо більш-менш достовірно про двох людей, які померли вже у нашому столітті, проживши дуже довге життя. Це китаєць, який помер у 1936 році у віці …246 років (згідно офіційних документів) та індієць, який помер у 1956 році у віці 186 років. Індієць у п’ятдесятилітньому віці пішов до Гімалаїв, де зайнявся йогою. Мабуть, поєднання спеціальних вправ, дієти та ще деяких засобів, дозволило істотно подовжити відпущений йому строк.
Це питання не можна досліджувати окремо від такого поняття, як життя.
Хто ми є насправді? Просто скупчення біологічної маси, яка несподівано виникла у просторі космосу і яка мчить з величезною швидкістю у безвість чи невід’ємну частинка живого розумного організму для якого процес смерті є продовженням життя? Мабуть це залишиться темою для розмов ще на довгий час, однак єдине можна сказати точно – людина складається, як мінімум, з двох частин – фізичних і психологічних компонентів і без наявності одного з них, не можна сказати, що це повноцінна жива людина.
Сучасна наука, займаючись пошуками еліксиру безсмертя, виявила, що клітина організму людини має чітко визначений термін життя – 50 ділень. Різниця тільки у тому, наскільки швидко відбувається цей процес. У когось він займає шістдесят років, а у когось – більше ста. Але після цього клітина вмирає, а усі спроби вчених збільшити число ділень виявилися безрезультатними. І дослідники обрали інший шлях – омолоджування клітин. Деяким вдається досягнути позитивного ефекту, є цікаві результати досліджень на мишах.
Введення в організм гризунів промислових консервантів, таких, які перешкоджають псуванню масла, подовжило їхнє життя практично у півтора рази. Особливий раціон омолодив звіряток: поведінка двохрічних гризунів, тобто дідусів, стала такою, як у трьохмісячних молодиків. Про те, що потрібно правильно харчуватися знають усі. Але не всі чомусь так діють. Так вже людина влаштована, віддає перевагу мріям про чудодійні ліки миттєвої дії: скуштував чарочку – знову здоровий і молодий.
Існує історія, що у XV столітті одному алхіміку вдалося створити еліксир безсмертя і якийсь граф 65-ти років, який вже однією ногою стояв у могилі придбав його за великі гроші. Невдовзі справи цього графа пішли вгору, а потім всі звернули увагу на той факт, що цей дідусь взагалі почав вести молодецький спосіб життя: відвідував бали, залицявся до молодичок, їздив на полювання і навіть приймав участь у турнірах. Усе це було доказом того, що граф дійсно прийняв еліксир безсмертя. Однак у 90 літньому віці, на черговому бенкеті він сказав, що дуже хоче спати, присів на стілець, заснув і більше не прокинувся.
Якщо ми говоримо про подовження життя на короткий або довгий термін, не можна оминути участь свідомості в цьому важливому питанні. Її роль настільки велика, що може здатися, що саме воно й визначає результат. Наведемо приклад. Деяка студентка вирішила вкоротити собі віку. Проковтнувши засіб від тарганів, вона лягла у ліжко і через годину померла.
При розтині виявилося, що отрута цілком нешкідлива для людини (та й для тарганів також), тому що термін її придатності давно скінчився. Ще більш здивував той факт, що дівчина померла ще до того, як порошок повністю розчинився у шлунку. Людину вбила думка про неминучу смерть.
Чи не тому той самий 65-річний граф відчув себе молодим, що його віра у чудодійний еліксир алхіміка була такою сильною, що змогла продовжити його життя на 25 років?! А сам еліксир, як і отрута, яку прийняла дівчина, був нейтральним. Що, як не свідомість, зіграла тут вирішальну роль?
В одній із західних країн лікарі проводили досліди, пов’язані з впливом свідомості на психічний і фізичний стан людини. Засудженому до смертної кари сказали, що йому розрізали вени і він скапує кров’ю. Не зважаючи на те, що злочинець, сидячи на стільці з зав’язаними очима, був цілковито неушкоджений, він помер (згідно показників приладів) від утрати крові! Неймовірно, але розтин підтвердив це. Іншому вбивці дали випити стакан чистої води. Коли він її випив, сказали, що він випив смертельну дозу миш’яку – і той помер, демонструючи при цьому усі симптоми типового отруєння цією отрутою.
Існують різні напрямки і методи дослідження цього питання, але багатовіковий пошук «еліксиру життя», «молодильних яблук», «живої води» не завершився успіхом – немає ані еліксиру, ані яблук, навіть маленької пілюлі, яка зробила б людину безсмертною. Як тільки людина народилася, вона зараз же починає старіти, до того ж у ранньому віці цей процес спливає більш стрімко.
Важливо підкреслити, що коли вчені провели дослідження довгожителів, то виявили одну загальну для всіх особливість – доброзичливість і спокій.
Існує така приказка: «Посієш вчинок – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю». Багато хто хоче мати долю довгожителя, але не уявляють, як це зробити. Найпростіше, що може зробити людина – змінити саму себе – стати більш толерантним, добрішим, врівноваженим. Ці якості роблять людину стійкою до стресів. Не випадково медицина вважає, що практично всі хвороби – «від нервування». Сама доброзичливість пробуджує бажання жити – це бажання має здібність перебороти хвороби й відсунути смерть.
І, можливо, у майбутньому ми виявимо, що стародавні казки про невмирущих – зовсім не казки і ми даремно шукали деінде те, що криється у нас всередині…
