Двадцять сім країн, які зібралися на паралельному заході Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, проігнорували погрози Китаю і виступили із засудженням наддержави за порушення прав уйгурів у Сіньцзяні.
Пекін, заявивши про свою “рішучу опозицію” “сумнозвісним антикитайським організаціям, одержимим ідеєю фабрикувати брехню і поширювати зловмисну дезінформацію про Сіньцзян, не поважаючи істини”, 14 вересня надіслав зі свого представництва в ООН усім країнам-учасницям попередження в різкій формі, у якому назвав цей захід “змовою з метою підірвати стабільність Сіньцзяна й порушити мирний розвиток Китаю” та закликав їх не брати участі в ньому.
Форум, організований Проєктом стратегічних судових процесів Атлантичної ради, Human Rights Watch і Amnesty International, був присвячений бездіяльності світової спільноти після опублікування 31 серпня 2023 року доповіді комісії ООН, в якій звірства, скоєні щодо тюркської громади Сіньцзяна, були названі “злочинами проти людяності”.
Райхан Асат, уйгурський адвокат з прав людини, чий брат Екпар Асат зник після затримання 2016 року, сказав на зустрічі: “Китай позбавив нас можливості бачитися з близькими протягом довгих місяців і років, застосовуючи масові затримання і тюремні ув’язнення на тривалі терміни”.
“Масштаби болю і травм, які Китай заподіяв таким сім’ям, як моя, [і] уйгурській громаді загалом, є незмірними й гарантовано позначаться на майбутніх поколіннях”.
Посол з особливих доручень Управління з питань глобального кримінального правосуддя США Бет Ван Шаак підкреслила, що зміст доповіді ООН мав стати “початком”, а “не кінцем” розслідування переслідувань уйгурів на їхній батьківщині.
Вітаючи зусилля щодо притягнення Китаю до міжнародної відповідальності, вона зазначила, що порушення прав людини щодо уйгурів у Сіньцзяні тривають: 15 000 позасудових тюремних термінів від 5 років до довічного ув’язнення, довільні арешти, конфіскація документів, обмеження пересування, масове стеження, примусова стерилізація, широко поширена програма примусової праці, що зачіпає сотні тисяч людей, яких було розподілено по всьому Китаю для виробництва продукції для західного ринку.
“Ці питання викликають серйозну заклопотаність, — сказала вона, — ми не повинні залишатися байдужими або відводити очі”.
Белен Мартінес Карбонелл, директор з багатосторонніх питань Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS), заявила, що примусова праця уйгурів є “дуже серйозною проблемою”, і що ЄС перебуває в процесі розроблення законодавства, спрямованого проти нього. “Ми хочемо викорінити примусову працю з ланцюжків постачання”, — сказала вона.
Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International, підкреслила, що, хоча Сіньцзян “зник із заголовків газет”, ситуація по суті не змінилася. “Ми, як і раніше, стверджуємо, що в Сіньцзяні відбуваються злочини проти людяності”, — сказала вона. “Ми, як і раніше, спостерігаємо збільшення кількості випадків довільних затримань і посилення вироків”.
Софі Річардсон, директор китайського відділення Human Rights Watch, різко відгукнулася про лист-попередження Китайської місії. “Китаю, мабуть, є що приховувати”, — сказала вона, висловивши занепокоєння тим, що Сі Цзіньпін під час свого нещодавнього візиту в Сіньцзян дав зрозуміти, що життя уйгурів у регіоні стане ще складнішим.
Китайська ініціатива “Пояс і шлях” призвела до того, що значна більшість країн, обтяжених боргами перед наддержавою, не бажають критикувати китайську державу. У березні 2023 року британська газета “Гардіан” повідомила, що в період з 2008 по 2021 рік Китай витратив 240 мільярдів доларів на підтримку “Поясу і шляху”.
Щонайменше 155 країн світу підписалися під китайською ініціативою “Пояс і шлях”, яка має на меті відкрити нові сухопутні та морські маршрути для міжнародної торгівлі в усьому світі й приносить вигоду Китаю.
Завдяки активним діям правозахисних груп на Заході дедалі більше великих транснаціональних компаній притягують до відповідальності за ігнорування примусової праці уйгурів.
Принц Зейд Раад аль-Хусейн, колишній Верховний комісар ООН з прав людини, закликав до моральної послідовності в системі ООН. “З одних питань панує повне мовчання, з інших — гуркіт”, — сказав він. “Це розпорошує отруту, яка робить міжнародну систему дуже слабкою”.
“У нас немає жодного злого умислу. Ми просто хочемо, щоб становище уйгурів покращилося. Ми не антикитайці. Ми за народ Китаю, який позбавлений доступу до своїх основних прав людини”, — сказав він.
За BITTER WINTER
