Коли канадський золотодобувач знайшов у Юконі зім’ятий твердий клубочок хутра розміром із грейпфрут, спочатку він не зрозумів, що це таке. Ретельно розглянувши грудку, він побачив крихітні лапки з кігтями, хвіст і вуха. Пізніше вчені зробили висновок – це муміфікований ховрах льодовикового періоду.
Рентгенівські знімки показали, що молодий арктичний ховрах заснув у своїй норі, згорнувшись калачиком, близько 30 000 років тому, і більше не прокинувся. Маленький звір ідеально зберігся, похований у вічній мерзлоті Клондайка тисячоліття, поки дбайливі руки гірника не знайшли його.
Дивовижна знахідка, знайдена на золотих копальнях Клондайка в Доусоні у 2018 році, переходить до наступного етапу. Палеонтологи готують скам’янілу хутряну кульку для виставлення на загальний огляд у науково-виставковому центрі «Юкон Берингія», який відкриється в червні після реконструкції.
Інтерпретаційний центр пояснює на своєму , що рештки арктичних ховрахів льодовикового періоду – звичайні знахідки на золотих копальнях Клондайка, покритих вічною мерзлотою. Однак цілі екземпляри особин, як ця, знаходили вкрай рідко.
«Я постійно вивчаю скелети, це захоплююче та дуже цікаво, – сказав в інтерв’ю палеонтолог Юкону Грант Зазула (Grant Zazula). – Але, коли ви бачите тварину, що чудово зберіглася, пролежав у землі 30 000 років, і можете розглянути її мордочку, шкіру, шерсть і все інше – це так зворушливо, уявляєш її живою».
Арктичні ховрахи живуть і сьогодні і дуже схожі на сучасних лугових собачок із тваринного світу прерії: у них кремезні, незграбні тіла, короткі лапи і плоскі хвости. Живуть ці гризуни великими колоніями, риють велику мережу тунелів. Коли приходить час впадати в зимову сплячку, вони влаштовуються в норі на глибині близько метра від поверхні землі. Сплячка триває до семи-восьми місяців на рік.
Неймовірно, але під час сплячки температура їхнього тіла падає до мінусової температури, час від часу зігріваючись нападами тремтіння. Вважається, що цей екземпляр арктичного ховраха помер під час своєї першої сплячки, хоча причина смерті залишається під питанням.
Ветеринар очікував, що скелет тварини буде зіпсований, оскільки кальцій з часом виводиться з кісток. Але, на диво, рентгенівські знімки показали, що скелет скам’янілого ховраха прекрасно зберігся. Таким чином, дослідники змогли дослідити дорогоцінний доісторичний згорток, уникнувши його розгортання і пошкодження.
«Завдяки місцевому ветеринарному центру Alpine Veterinary Medical Center ми отримали неймовірні рентгенівські знімки останків ховраха, – йдеться у пості Центру інтерпретації «Юкон Берингія» на його сторінці у Facebook. – Важко уявити, що цей маленький хлопець бігав по Юкону кілька тисяч років тому».
Ховраха, що пролежав в надрах плейстоцену десятки тисяч років, у Центрі охрестили Хестером. Незабаром його виставлять на загальний огляд разом із муміфікованою «кузиною льодовикового періоду» Генрієттою – самкою сучасного таксидермізованого арктичного ховраха.
За десятки років на золотих копальнях Клондайка було знайдено безліч муміфікованих тварин. У 2016 році вчені були у захваті від знахідки , що чудово зберігся. А в 2022 році в тому ж районі молодий екскаваторник натрапив на ціле .
Коментуючи ту подію, Грант Зазула сказав, що гірник зробив «дуже важливе відкриття в палеонтології Північної Америки».
Анна Мейсон – англійська письменниця. Має вчену ступінь у галузі літератури. Вона шукає цікавих людей і дивовижні місця, любить історії, пригоди, балеарське сонце і йоркширський дощ.
За матеріалами
