Протягом кількох місяців іранська влада практично не стежила за дотриманням закону, що забороняє жінкам покривати волосся. Однак тепер почастішали перевірки на підприємствах, де працюють жінки без головних уборів.
Це відбувається напередодні першої річниці загальнонаціональних протестів, що спалахнули після того, як 16 вересня Махса Аміні загинула в катівнях поліції моралі. Унаслідок репресій з боку сил безпеки, які розпочалися після цього, загинуло понад 530 осіб і понад 22 тис. було заарештовано.
Сьогодні на вулицях Тегерана часто можна побачити жінок із непокритою головою, але водночас влада почала проводити рейди в компаніях, де працівниці або клієнтки були помічені без головної хустки (хіджабу). У парламенті Ірану обговорюють закон, що посилює покарання для жінок з непокритою головою і підприємств, у яких вони працюють, AP News.
“Якщо мені загрожують штрафи і покарання, я носитиму хустку, оскільки обіймаю… чільну посаду”, — сказала Парванех, лікарка, яка лікувала демонстрантів, які постраждали під час демонстрацій минулого року. Як і кілька інших жінок, які розмовляли з Ассошіейтед Прес, вона попросила вказати тільки її ім’я, побоюючись репресій.
“Але молоді люди, яких я лікувала під час протестів, не відступлять”, — додала вона.
Для правовірних мусульманок головний убір є ознакою благочестя перед Богом і скромності перед чоловіками поза сім’єю. В Ірані хіджаб давно став політичним символом, особливо після того, як став обов’язковим у період, що послідував за ісламською революцією 1979 року.
Після смерті Аміні, яку затримали за нібито розпущену хустку, поліція не продовжувала суворо стежити за дотриманням ісламського дрес-коду (можливо, щоб уникнути ще ширших демонстрацій і проявів непокори). Однак останніми тижнями ситуація змінилася.
Влада почала розсилати попереджувальні текстові повідомлення жінкам, поміченим без хіджабу в автомобілях: було надіслано близько 1 млн повідомлень. Згодом було конфісковано близько 2 тис. автомобілів і понад 4 тис. жінок передано до прокуратури.
Далі силовики прочесали соціальні мережі в пошуках компаній із зображеннями жінок із непокритою головою на робочому місці. Було закрито один з офісів компанії Digikala, популярного сайту цифрової роздрібної торгівлі. Також на короткий час було закрито книжковий інтернет-магазин Taghcheh і страховий ринок Azki.
У місті Лахайжан, розташованому на півночі країни, місцеві органи охорони здоров’я наказали лікарням і клінікам припинити обслуговування жінок із непокритою головою. У Дамаванді прокурори наказали заарештувати керуючого банком і касира за те, що вони обслужили жінку, яка не носила хіджаб.
У місті Мешхед заборонено сидіти в кафе на відкритому повітрі, а в Ісфахані прихильники жорсткої лінії хочуть заборонити змішану роботу чоловіків і жінок у магазинах.
Індустрія розваг також перебуває під пильною увагою. Поліція пригрозила закрити кіновиробництва, в яких за камерами працюють жінки без головних хусток.
Судді також засудили знаменитостей, засуджених за носіння хіджабу, до роботи в моргах як до громадської служби, замість тюремного ув’язнення. Крім того, вони повинні отримати довідку від психолога про психічне здоров’я, перш ніж повернутися до своєї звичайної роботи.
“Замість того, щоб розв’язувати законні проблеми людей, режим продовжує бути одержимим хіджабом і поводиться так, начебто його виживання залежить від того, наскільки скромно одягаються жінки”, — каже Халех Есфандіарі, співробітниця вашингтонського Центру Вільсона, ірано-американка з подвійним громадянством, яку Тегеран затримав у 2007 році.
Новий законопроєкт, представлений на розгляд парламенту Ірану, може ще більше посилити покарання для жінок. Він передбачає штрафи в розмірі до 360 млн іранських ріалів (720 дол. США) і тюремне ув’язнення для жінок, які не носять головної хустки. Законопроєкт також передбачає суворіший поділ статей у школах, парках, лікарнях та інших місцях.
Передбачається також накладення штрафів на підприємства з жіночим персоналом і клієнтами, які не носять хіджаб, а знаменитостям-порушникам може бути заборонено залишати країну і виступати.
“Так наказує іслам”, — сказала 29-річна Рахель Каргарнежад, переконана прихильниця носіння хіджабу. За її словами, дві її доньки, 9 і 11 років, носять чадру.
Тим часом політики, відомі в Ірані як реформісти, вхопилися за суперечку про хіджаби, прагнучи змінити іранську теократію зсередини системи. Колишній президент Мохаммад Хатамі, один із найвідоміших реформаторів країни, поставив питання про те, чи є примус до носіння хіджабу “мудрим і продуктивним”.
На вулицях багато іранських жінок і дівчат, як і раніше, не носять головну хустку, незважаючи на можливі наслідки.
“Дізнавшись про законопроєкт, я прийняла рішення: я ходитиму до школи в хіджабі, але закликатиму своїх учениць знімати його, коли це можливо”, — сказала Моджган, 37-річна вчителька середньої школи.
“Мої учениці вже випереджають мене в цьому питанні”, — додала вона.
