Чи проявляє уряд США упередженість у тому, які закони він застосовує проти насильства та злочинів на ґрунті ненависті, скоєних Китайською комуністичною партією (КПК) на американській землі?
16 березня Міністерство юстиції США (Мін’юст) оприлюднило три справи щодо п’яти ймовірних китайських шпигунів. Звинувачення включають не лише шпигунство, а й переслідування та стеження за прихильниками демократії в китайській діаспорі Америки. Це всі важливі справи, які Мін’юст має розкрити до кінця.
Але дивно, що з огляду на всі наявні докази за останні два десятиліття, за словами вашингтонського адвоката з прав людини Террі Марш, не було жодного федерального кримінального звинувачення у відповідь на злочини проти на території США.
Марш, виконавчий директор Правозахисного юридичного фонду, розповіла The Epoch Times, що вона особисто неодноразово зверталася до федеральних агенцій із доказами злочинів проти Фалуньгун. Однак, відомства ніколи не робили наступного кроку — пред’явлення звинувачення.
В одному з випадків, що сталися 16 березня, чоловік із Нью-Йорка, який балотувався в Конгрес, став жертвою змови з метою дискредитувати його репутацію за допомогою сфабрикованих доказів або, якщо це не вдасться, напасти на нього фізично. Існує безліч випадків фізичного нападу на послідовників Фалуньгун, включаючи тих, хто, ймовірно, пов’язаний із китайськими чиновниками. Проте вони не включені до цих нещодавніх обвинувачувальних ув’язнень.
В іншому випадку стеження велося за художником, і його картина, що зображує Сі Цзіньпіна у вигляді коронавірусу, була знищена вандалами. КПК часто стежить за практикувальниками Фалуньгун в Америці, але в цих випадках немає федерального звинувачення, щоби захистити їх.
У третьому випадку, колишній професор Шуджун Ванг, як стверджується, проникав або отримував інформацію про гонконгських, тайванських, тибетських та уйгурських активістів для передачі таємній поліції Китаю, Міністерству державної безпеки (МДБ). Фалуньгун, очевидно, не потрапив до цього списку, хоча деякі з його послідовників також стали жертвами такого проникнення та переслідування.
За два дні до заяви Мін’юсту Державний департамент оголосив про запровадження візових обмежень щодо китайських чиновників, які вважаються відповідальними за «транснаціональні репресії» в Китаї, США та інших країнах. Проте одного чиновника, колишнього генерального консула Пен Кеюя, щодо якого є зафіксовані докази таких репресій проти Фалуньгун у Нью-Йорку, не включено до списку.
Згідно з заявою для преси державного секретаря Ентоні Блінкена від 21 березня, «Державний департамент вживає заходів проти посадових осіб КНР [Китайської Народної Республіки] за їх участь у репресивних діях проти представників етнічних та релігійних меншин, релігійних та духовних практиків усередині та за межами кордону. зокрема в США».
Принаймні, в одному із судових документів Мін’юсту в справі Шуджун Ванга Фалуньгун згадується як один із п’яти видів «отрут», проти яких спрямована таємна поліція КПК.
У документі спеціальний агент Федерального бюро розслідувань (ФБР) Гарретт Іго зазначив наступне: «Щодо даної скарги, МДБ використовує активи для збору інформації, серед іншого, про осіб та групи, що розглядаються як потенційно несприятливі для інтересів КНР, включаючи етнічних уйгурів, що підтримують рух за незалежність Східного Туркестану, тибетців, які підтримують рух за незалежність Тибету; послідовників Фалуньгун; членів китайського демократичного руху; та прихильників руху за незалежність Тайваню, які офіційні особи КНР називають «п’ятьма отрутами», що загрожують стабільності КНР та правлінню комуністичної партії».
Однак це заява, яка не уточнює, що КПК націлена на Фалуньгун на американській землі.
Наприклад, досі незрозуміло, чи справді Шуцзюнь Ван чи будь-який інший із чотирьох обвинувачених нападав на практикувальників Фалуньгун. Однак, є безліч доказів таких нападів із боку інших людей та їх зв’язків із КПК.
Незважаючи на такі докази насильства, утиски та переслідування з боку КПК щодо практикувальників Фалуньгун у США, немає жодного федерального обвинувального висновку, а тим більше успішного судового переслідування та вироків. Останні три федеральні справи нічим не відрізняються одна від одної.
Розглянемо докази в наступних справах, лише в поодиноких випадках чи навіть у жодному їх федеральні агентства чи відомства не порушували кримінальних справ, попри резолюцію Конгресу США від 2004 року.
Напади на американських послідовників Фалуньгун до 2006 року
У резолюції Конгресу визнається, що «китайський уряд намагався змусити замовкнути рух Фалуньгун та китайські про демократичні групи в США».
Резолюція містить заклик до генерального прокурора США провести розслідування «повідомлень про те, що китайські консульські працівники в США вчинили незаконні дії, намагаючись залякати або неналежним чином вплинути на послідовників Фалуньгун або місцевих виборних посадових осіб».
За минулі роки прокуратура США не зробила жодних реальних дій, навіть незважаючи на накопичення доказів такого незаконного залякування.
2005 року, за даними Forbes, редактор газети The Epoch Times Юджі Ма був неодноразово пограбований, включаючи крадіжку ноутбуків із його будинку в Сан-Франциско. За словами Чжан Ерпіна, представника Фалуньгун, основну увагу при пограбуванні було приділено ноутбукам та інтернет-файлам, а не цінним речам. Чжан сказав у той час: «Очевидно, що нападники хотіли отримати інформацію про блокування та шифрування Інтернету».
Група послідовників Фалуньгун тоді брала участь у прориві через Великий фаєрвол, у якому КПК обмежує доступ китайських громадян до глобального інтернету.
У статті Forbes, написаній у 2006 році, докладно описується випадок доктора Хайяна Хе, дослідника з Гарварда, який був послідовником Фалуньгун. «Він каже, що йому погрожували не лише особисто в Бостоні, але й що його батьків регулярно відвідує таємна поліція у їхньому будинку в місті Чунцін, Китай», — повідомляє Forbes. «Три місяці тому, за його словами, таємна поліція описувала його батькам «кожен його крок» у США».
Дайонг Лі, послідовник Фалуньгун, який у 2006 році володів компанією супутникового обслуговування в Нью-Джерсі, розповів Forbes, що його батьків відвідували співробітники таємної поліції в провінції Хунань. Вони «тероризують літню пару, кажучи, що знають «все» про їхнього сина — включаючи те, де він ходить, його зарплату та дані його компанії».
Лі розповів Forbes: «Вони [китайська влада] попереджає мене, щоби я не проявляв активності. Вони кажуть моїм батькам, що, якщо я буду активний, моє життя буде в небезпеці».
Ці чиновники та подібні до них, які останнім часом тероризують послідовників Фалуньгун у США, націлюючись на їхні сім’ї на батьківщині, мають бути покарані Держдепартаментом у вигляді візових обмежень, як і інші чиновники КПК, які беруть участь у транснаціональних репресіях.
Напад на Пітера Юань Лі в штаті Джорджія у 2006 році
У 2006 році, коли Forbes опублікував статтю про роботу Фалуньгун із розблокування китайського інтернету, одна з ключових фігур у цьому високотехнологічному русі, Пітер Юань Лі, «зазнав жорсткого нападу та побиття у своєму будинку в Дулуті», штат Джорджія, згідно з Forbes.
«Об 11:15 ранку 8 лютого, згідно зі звітом про події департаменту поліції округу Фултон, азіатські чоловіки увірвалися в будинок фахівця з інформаційних технологій, який здобув освіту в Прінстоні, зв’язали, заткнули рота й побили його, після чого втекли з двома 16-дюймовими ноутбуками Sony, гаманцем Лі та ще невідомими матеріалами з його папок».
Лі розповів Forbes, що перші двоє нападників говорили по-корейські й розмахували ножом та пістолетом. Після того, як йому заклеїли очі і зв’язали його, Лі стверджує, що в його будинок увійшли ще одна або дві людини, одна з яких мандаринською мовою вимагав сказати, де захований сейф і документи Лі.
«Зловмисники розгромили будинок та змусили відкрити замкнені ящики з документами», — повідомляє Forbes. «Після того, як чоловіки пішли, Лі вдалося вибігти на вулицю, де сусід допоміг йому та викликав поліцію».
На додачу до статті Forbes про напад повідомили «Репортери без кордонів». Схоже, що федеральна влада ніяк не відреагувала на цей жахливий напад на американського демократичного активіста китайського походження, який, як виявилося, є послідовником Фалуньгун.
У 2008 році генеральний консул Китаю в Нью-Йорку зізнався на диктофонному записі в підбурюванні до насильства
Згідно з газетою «Нью-Йорк Пост», у 2008 році співробітник Держдепартаменту США підтвердив голос тодішнього генерального консула Китаю в Нью-Йорку Пен Кеюя, який був таємно записаний на диктофон, зізнавшись у підбурюванні до насильства проти мирних послідовників Фалуньгун у Нью-Йорку, які протестували проти КПК
The Post перевірила стенограму розмови з Пен невдовзі після чотирьох днів насильства проти нью-йоркських членів Фалуньгун у травні 2008 року, що призвело до 16 арештів. За повідомленнями, Пен сказав про протестувальників КПК: «Я підтримував із ними дуже добрі стосунки… але ми заохочували їх таємно».
Пен продовжив: «Після того, як вони поборолися з Фалуньгун, я потис кожному руки й подякував їм».
Він сказав: «Але я не повинен робити такі речі прямо на очах Фалуньгун. Я припаркував свою машину далеко від місця події, тому що я повинен уникати їхньої уваги».
На записі Пена запитали, і він підтвердив, що давав «вказівки» буйним протестувальникам, сказавши: «Так, я робив це. Я роблю це часто, навіть цього разу, коли я вийшов на місце подій… Я навіть агітував їх».
Пен, очевидно, не зазнав жодних юридичних чи дипломатичних наслідків за це передбачуване підбурювання до насильства на американській землі.
Насильство проти Фалуньгун у Сан-Франциско з 1999 до 2012 року
«Здебільшого жертви репресій КПК проти духовних вірувань у США — це послідовники Фалуньгун», — йдеться в статті Лі Чженкуаня з Epoch Times китайською мовою про три нові справи Мін’юсту, переклад та джерела якої були надані цьому авторові.
Лі навів вищезгадані випадки, а також випадки насильства у 2012 році в Сан-Франциско, які були зняті на відео.
Представник Фалуньгун сказав під час насильства 2012 року: «Такі зіткнення відбувалися п’ять разів за останні сім місяців. У двох попередніх випадках насильство зазнавали жінки послідовниці. У нас виривали з рук матеріали, потім їх просто відбирали або рвали. І ми регулярно стикалися з нецензурними словами й криками».
Прес-секретар доктор Чжан Сюеронг додав: «Але справа не тільки в цих останніх семи місяцях. Послідовники Фалуньгун у Сан-Франциско терпіли таке ставлення упродовж 13 років».
Отже, початок насильства проти Фалуньгун у США припадає приблизно на 1999 рік, той самий рік, коли китайський режим заборонив Фалуньгун.
Чжан сказав про насильство проти американських послідовників Фалуньгун: «Це злочини на ґрунті ненависті. Єдина причина для них — це те, що люди, які перебувають під впливом китайського консульства, хочуть напасти на Фалуньгун».
Чи упереджений федеральний уряд у боротьбі зі злочинами на ґрунті ненависті?
Нещодавно, у лютому, людина з ймовірними зв’язками з організацією КПК напала на інформаційні стенди Фалуньгун у Нью-Йорку. Інциденти 2012 та 2022 років включають ймовірні злочини на ґрунті ненависті проти Фалуньгун.
Однак, немає жодних федеральних обвинувачуваних актів, не кажучи вже про вирок, і жодна з останніх федеральних справ явно не стосується нападів на Фалуньгун у Сполучених Штатах.
Федеральне упередження проти захисту послідовників Фалуньгун можливо глибше, ніж просто відсутність правозастосування щодо злочинів на ґрунті ненависті — воно вказує на відсутність визнання Держдепартаментом набагато жахливішого злочину — геноциду, скоєного в Китаї КПК.
За словами колишнього співробітника Держдепартаменту доктора Майлза Ю, є більше доказів геноциду проти Фалуньгун, ніж проти уйгурів. Проте Держдепартамент визнав геноцид щодо останніх, але не стосовно перших.
Ці проблеми нездатності забезпечити дотримання законів і вказівок, які охоплюють федеральний уряд від Державного департаменту до Міністерства юстиції та прокуратури США, порушують питання про те, що принаймні послідовники Фалуньгун у США можуть обґрунтовано сприймати відсутність або упередженість у забезпеченні дотримання законів та вказівок на федеральному рівні, які повинні захищати всіх американців рівною мірою, включно з послідовниками Фалуньгун, а в разі вказівки на геноцид — їхні сім’ї в Китаї.
Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора й не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
За матеріалами
