Згідно із книгою світових рекордів Гіннеса за 2005 рік генеалогічне дерево Конфуція з історією близько 2 500 років – найдовше в світі. Останній раз це генеалогічне дерево оновлювалося в 1937 році і включало в цілому 560 000 членів.
#img_right#Асоціація оновлення генеалогічного дерева Конфуція розкрила, що це оновлення останньої версії генеалогічного дерева включатиме щонайменше 1,8 млн. чоловік з клану Конфуція. У минулому представники жіночої статі не були внесені до цього списку. Нова версія включає всіх нащадків жіночої статі, неповнолітніх та іноземних членів.
За повідомленнями "Beijing Morning News" генеалогічне дерево Конфуція охоплює понад 80 безперервних поколінь.
Починаючи з Династії Мін (1368-1644), історія сім’ї Конфуція ретельно перепровіряється і оновлюється кожні 60 років. Дерево було оновлене тільки чотири рази: перший раз – в Династії Мін, двічі – в Династії Цін (1644-1911), і востаннє в 1937 році.
Версія генеалогічного дерева Династії Мін була втрачена. Рання версія Династії Цин налічує 20 000 членів сім’ї, тоді як пізніша версія Дінастії Цин включала 100 000 чоловік. Кун Деюн з 77-го покоління Конфуція оголосив, що в 1998 році нащадки Конфуція зареєстрували Асоціацію оновлення генеалогічного дерева Конфуція в Гонконзі. Асоціація почала збирати інформацію про сім’ї, щоб підготувати п’яту оновлену версію.
В даний час, Асоціація зібрала інформацію про більш ніж 1,2 млн. членів і підтвердила, що сім’я розширилася до 83-х поколінь. Наймолодший член – дівчинка-підліток, ім’я якої починається з Нянь, і в даний час вона проживає в провінції Ляонін.
Повна оновлена версія генеалогічного дерева буде опублікована в 2009 році на 2560-й день народження Конфуція. Зараз проживає близько трьох мільйонів нащадків Конфуція, 2,5 мільйона з них живе в Китаї, інші – в Гонконзі, Тайвані, Кореї, США, Малайзії і Сінгапурі.
Однією з відмінних рис генеалогічного дерева Конфуція є те, що кожне покоління дотримується певної системи привласнення імен. Наприклад, імена всіх членів в 75-му поколінні починаються з "Сян", в 76-му поколінні – з "Лін", в 77-му поколінні – з "Де". Таким чином, з імені можна визначити до якого покоління належить нащадок.
У серії фотооглядів із 3 частин ми б хотіли представити вам деякі з чудових зображень Діви Марії і немовляти Ісуса у класичному образотворчому мистецтві.
У класичному живописі головним чином переважали два види сюжетів: релігійні і сюжети на тему давньогрецької міфології. Такі теми в образотворчому мистецтві були не випадковими. В епоху, коли люди мали сильну віру у Бога та заповіді, були богобоязливими, вірили в принцип відплати за добро – добром, а за зло – злом, – існував зовсім інший підхід до мистецтва, ніж у наші дні. Відображати на картинах красу і велич Бога та Святих – було першим призначенням художника. Глядач мав можливість побачити усю неземну красу й урочистість світу Святих. Милуючись прекрасними божественними образами, людина могла піднятися над повсякденністю, підвищити свою доброчесність, зміцнити віру у силу доброти, любові і терпіння.
Сьогодні, коли сучасне мистецтво віддалилося від поглядів минулого, ми пропонуємо вам ще раз помилуватися цими витворами мистецтва і, можливо, почерпнути з них щось прекрасне для себе.
#img_gallery#
Євген Любарський, Вікторія Тюріна. Велика Епоха, Україна
Майстерність в образотворчому мистецтві розвивалася довгі віки. В епоху Відродження краса зображення людини досягла своєї вершини. Як ви бачите, кожен художник має свою манеру написання картини, своє бачення композиції, простору і кольору – проте усіх зображених ними персонажів об’єднує певна піднесеність, урочистість і святість.
#img_gallery#
Євген Любарський, Вікторія Тюріна. Велика Епоха, Україна
У третьому фотоогляді ми б хотіли представити вам картини, в яких окрім Мадонни з Немовлям, присутні й інші дійові особи. Наприклад, Йосип, Іоанн Креститель та інші Святі, а ще ангели. Багато з цих творів детально відтворюють сюжети з Нового заповіту. Коли дивишся на ці картини, то неначе відчуваєш невловимий зв’язок небесного світу із земним.
#img_gallery#
Євген Любарський, Вікторія Тюріна. Велика Епоха, Україна
Навіть при сучасному тренуванні і дієті, сьогодні було б важко знайти достатню кількість добірних атлетів для приведення в дію старогрецького флоту з грібних військових кораблів – афінських триєр. До такого висновку прийшов доктор Гарі Росітер, тренер-фізіолог з Лідського університету (Великобританія), в результаті дослідження, яке він опублікував у журналі .
У цьому досліді Росітер вимірював інтенсивність обміну речовин у сучасних атлетів при веслуванні на реконструйованій афінській триєрі. Метаболізм (обмін речовин – прим. пер.) атлетів виміряли портативними аналізаторами метаболізму, а витрата енергії вибіркової кількості атлетів, що рухали триєру, була відзначена для ряду різних швидкостей, щоб оцінити продуктивність людського двигуна даного військового корабля.
Росітер порівняв здобуті відомості з класичними текстами і прийшов до висновку, що стародавні афінські веслярі вважалися б елітними атлетами навіть за сьогоднішніми спортивними нормами.
Афінські триєри – стародавні військові кораблі довжиною 37 м, які приводилися в рух веслярями, розташованими в три яруси. За словами Росітера, стародавні афіняни у будь-який час мали в своєму розпорядженні до 200 триєр, для кожної з яких потрібно по 170 веслярів. Таким чином, у стародавніх афінян була велика група веслярів, які могли б скласти гідну конкуренцію кращим сьогоднішнім атлетам. Відомості Росітера, схоже, вказують на те, що ці стародавні веслярі були генетично краще пристосованими до випробувань на витривалість, ніж сучасні люди.
Росітер працював разом із ще одним експертом, професором Борисом Ранковим з Лондонського університету, над тлумаченням в класичних текстах подробиць того, наскільки витривалими були стародавні веслярі. В одному з прикладів, в текстах згадувалися Афінські збори, які послали триєру, щоб влаштувати різанину жителям міста Мітілени, які підняли заколот на острові Лесбос, що в східній частині Егейського моря. Збори передумали і послали іншу триєру, щоб зупинити бійню. Згідно із записами, друга триєра повинна була пройти шлях протягом 24 годин.
Завдяки таким історичним записам, Росітер зміг приблизно підрахувати середні стабільні швидкості триєр. Виходячи з даних про метаболізм і витрату енергії у веслярів у відтвореній триєрі, він зробив висновок, що, якщо історичні дані вірні, то сьогодні було б важко знайти достатню кількість атлетів, які були б досить натреновані, щоб приводити в рух такі військові кораблі.
Триєри свого часу стали значним проривом в морських битвах, дозволивши афінянам панувати на морі. Афінська триєра, окрім 170 веслярів, включала 20 членів команди корабля, 10 моряків і капітана. Веслярі сиділи по три яруси з кожного боку – по 31 у верхньому, 27 в середньому і 27 в нижньому ярусах. Конструкція і кількість веслярів дозволяли триєрам бути досить швидкими і маневреними, щоб таранити і продірявлювати інші судна, що стало новою тактикою в битвах на морі.
На гострі респіраторні інфекції і грип люди хворіють в 4-5 разів частіше, ніж на інші інфекційні захворювання, разом узяті. Що ми повинні знати, щоб уберегтися від цих захворювань? Попереджений, означає озброєний.
#img_right#Наш кореспондент поговорив з дільничним лікарем однієї з міських полікліник – Черкасовою Наталією Олексіївною.
Чому взимку підвищується захворюваність на застуду і грип?
– Основними причинами, що ослабляють організм людини в зимовий період можна рахувати гіповітаміноз, сонячне «голодування», дію низьких температур.
Що можна зробити, аби вберегтися від захворювання?
Слід звернути увагу на харчування, частіше вживати продукти, що містять вітаміни С, А і Е. До них належать мед, лимон, журавлина, риб’ячий жир, квашена капуста, відвар шипшини, обліпиха, кисломолочні продукти та ін. Важливо вживати полівітамінні препарати, особливо вітамін С в дозі – 500 мг на добу для дорослої людини. В період епідемії при поверненні додому корисно прополоскати горло настоєм трав (ромашка, евкаліпт), якщо є можливість – зробити інгаляцію з ефірними маслами. Відомо, що перш ніж проникнути в клітки епітелію, вірус знаходиться на поверхні слизової оболонки дихальних шляхів до 5-7 годин, а гарячі інгаляційні пари можуть вбити його до проникнення в клітини.
Чим же відрізняється грип від звичайної вірусної респіраторної інфекції?
– Першими ознаками є лихоманка і висока температура, біль у м’язах, біль в очних яблуках і при русі очей, сильний головний біль, а кашель і нежить, як правило, з’являються на 3-4 добу. При вірусних інфекціях навпаки – спочатку з’являються кашель, нежить, першіння у горлі, а згодом може піднятися температура.
Існує думка, що грип небезпечний навіть в легкій формі, а як вважаєте Ви?
– Грип небезпечний можливими ускладненнями, що виникають частіше при самолікуванні або, якщо людина переносить грип «на ногах». Згідно із статистикою 30-40% з тих людей, які ніколи не беруть лікарняні при грипі і ОРВІ, через декілька років майже в 2 рази частіше потрапляють до лікарень із серйозними захворюваннями серця, судин, нирок та інших життєво важливих органів.
У чому небезпека самолікування при грипі?
– Медикаментозне лікування повинен призначати тільки лікар. Не всі знають, що аспірин при грипі протипоказаний, оскільки підвищується проникність судинної стінки, а аспірин, розріджуючи кров, сприяє виникненню кровотеч. Вживання антибіотиків недоцільне, оскільки вони не діють на віруси. Не всі відхаркувальні препарати рекомендовані. Не слід захоплюватися судинозвужувальними краплями, часто після 3-х денного використання вони дають зворотний ефект, підсилюючи закладеність носа. Існують різні противірусні препарати, які блокують розмноження вірусів, стимулюють вироблення інтерферону і тим самим підвищують імунітет.
Відомо, що щорічно проводиться вакцинація проти грипу. Яка ефективність цих щеплень? Чи варто їх робити?
– Існує декілька вакцин проти грипу, проте вони ефективні тільки щодо конкретних типів вірусу ( А, В та ін.) Ефективність протигрипозного щеплення складає 90-95 %, імунітет виробляється через 2 тижні після вакцинації.
Поради лікаря завжди необхідні, проте дуже багато залежить від внутрішнього настрою людини. Будь-які негативні емоції, зокрема смуток і печаль, гнів та образа, роздратування і гординя, злість та ін. негативно впливають на роботу імунної системи, що вже доведене наукою. Давно відомо, що життєрадісні і доброзичливі люди хворіють рідше і легше. Безкорисливість і доброта, турбота про ближнього, щире бажання допомогти іншому, відсутність страху захворіти або заразитися є кращою профілактикою від багатьох хвороб.
Багато вчених упродовж століть намагаються розкрити таємниці стародавніх пірамід у Єгипті. Очевидно, що творці пірамід володіли унікальними знаннями і втілили їх в камені, осягнути повністю які не вдається і досьогодні.
Існують теорії про те, що піраміди були побудовані стародавніми цивілізаціями, набагато розвиненішими, ніж сучасні люди. А, можливо, їх будували гігантські люди або інопланетяни? Справді, ці монументальні споруди дуже загадкові, різноманітні і величні.
Якщо дійсно піраміди були побудовані стародавніми людьми, то вони явно цікавилися зоряним небом і багато що про нього знали. Ймовірно, що в пірамідах вони заклали і хотіли передати майбутнім людям знання космічних законів… Комплекс пірамід побудований за небесним планом – «на землі, як на небі». І якщо спробувати зрозуміти ці стародавні споруди, то виникне питання: чому ж комплекс так строго орієнтований на сторони світу і астрономічні явища? З якою метою це робилося? Чому це було так важливо? Монументи в Гізі розміщені з чарівною точністю уздовж 30 паралелі. Точність цього розташування є загадкою, оскільки ніде в сучасному будівництві не вдалося досягти такої точності. Окрім цього, Велика піраміда є математичною моделлю північної півкулі в співвідношенні 1:43200. Це число невипадкове, воно пов’язане з явищем, яке астрономи знають як «прецесія». Арабське прислів’я свідчить: «Все на світі боїться часу. Час боїться пірамід».
Досі єгиптологи б’ються над розгадкою призначення Піраміди. Ще в десятому столітті арабський історик Масуді стверджував, що вона є не тільки сховищем знань стародавніх єгиптян з астрономії, мистецтва і релігії, але й містить у собі «історичні та пророчі прогнози». А в 1865 році Роберт Мензієс висловив припущення, що якщо взяти за основу священний дюйм єгиптян і зміряти довжину внутрішніх покоїв піраміди Хеопса, то можна знайти хронологічні дати найбільш важливих подій минулого і майбутнього. Вузькі шахти, прокладені в стінах гробниць і оброблені з точністю дула гармати, теж є загадкою. Маловірогідно, що вони були зроблені тільки для вентиляції, як стверджують деякі єгиптологи. Шахти піднімаються з піраміди під певним кутом. Німецький інженер Рудольф Гантенбрінг досліджував південну частину Гробниці цариці за допомогою невеликої сучасної камери-робота і визначив, що шахту блокують кам’яні двері з металевими частинами. Ці двері ніколи не відкривалися. Інші шахти ведуть відразу вгору без перешкод. У 60-х роках астрономи довели, що шахти з дивовижною точністю спрямовані до зірок.
Замислюючись над цими явищами, виникають явні сумніви, що піраміди були побудовані єгиптянами для поховання фараонів…
При складних розрахунках розташування пірамід відповідно до небесних координат і небесних світил і при збігу в певний час ліній 3-х малих пірамід з лінією сонцестояння, виникає якась дата. Такий збіг був і в 10642-10546 рр. до н.е., тобто за половину періоду процесії до наших днів 25920 років, як у стародавніх, або 25729 років, за сучасними даними.
Якщо врахувати збіг обох координат з малюнком пірамід, то такий збіг може бути тільки один раз за період процесії! Значить, або це було 26 тисяч років тому, або буде в недалекому майбутньому. Річ у тому, що вісь обертання Землі здійснює круговий рух, описуючи конус за період близько 26000 років. Це явище і називається процесією, а період повного обороту осі називається Великим роком.
Дата, зафіксована пірамідами, може означати різне. Наприклад, це може бути час настання чергової планетарної катастрофи. Можливо, це дата повернення «богів», обіцяне богами «друге пришестя». Або вказано час, який був, можливо, 26 тисяч років тому і пов’язаний з якоюсь надзвичайною подією, наприклад, усесвітнім потопом і загибеллю всього живого на Землі.
Ці припущення можливі, якщо у минулому вісь Землі різко не міняла свого напряму.
То чи дійсно єгиптяни є будівельниками Великих пірамід? Багато вчених ігнорують результати досліджень, що суперечать теорії еволюції, наполегливо і незважаючи ні на що продовжуючи її відстоювати. Так або інакше, питання залишається відкритим.
Колишній китайський розвідник втік з Гонконгу до Австралії в спробі розкрити таємну розвідувальну тактику, використовувану китайським комуністичним режимом.
#img_left#У його історії є все, що характерне для тактики залякування радянського типу – викрадання силою, примушення, шантаж і, звичайно, погрози смертю. 32-річний Ван Лянь (Wang Lian), який прибув до Сіднея 7 лютого за гостьовою візою, розповідає, як його примусили надавати інформацію про внутрішню роботу бюро новин Великої Епохи в Гонконзі.
За словами пана Вана в колишній британській колонії Гонконзі тільки газета Велика Епоха знаходиться поза юрисдикцією і контролем центрального комуністичного уряду і вважається серйозною загрозою комуністичній партії Китаю (КПК) через свої повідомленя про стан справ в Китаї, які не пройшли цензуру.
Початок терору
Пан Ван працював у Великій Епосі з 2002 р. як співробітник із технічної підтримки; він називає своє "вербування" частиною шпигунської мережі, що обвиває Китай, Гонконг, і яка проникла закордон.
Пан Ван був "завербований" 12 вересня 2006 р. під час своєї поїздки в місто Чжу Гань в Китаї, куди він як доцент науково-технічного університету в Макау прямував для обговорення можливого сумісного проекту з іншим університетом. На митниці пан Ван був викрадений китайською владою.
"Коли я проходив митний огляд в Гунбей [провінція Гуандун], мене несподівано заарештували. Мене привели в маленьке приміщення і через 2 години туди прийшли 10 чоловіків, деякі з яких були одягнені у форму, а інші були в цивільному одязі.
Після підтвердження особи вони зав’язали мені очі, відібрали годинник і мобільний телефон і силою заштовхали в припарковану на вулиці машину.
Не знаю, чи довго ми їхали в машині, але, в кінці кінців, мене привели в якесь приміщення і шпурнули на підлогу", – розповідає пан Ван у заяві.
Його протримали в кімнаті, розмір якої не перевищував 3х3 метри, протягом наступних трьох з половиною днів.
"Всі вікна в кімнаті були забиті і завішені, – продовжує Ван. – Всередині була встановлена камера спостереження. Троє чоловіків сиділи за столом, щоб вести допит. Напроти столу був поставлений маленький табурет. Очевидно, він був поставлений для мене, щоб я сидів на ньому під час допиту.
Ці троє чоловіків сказали, що вони з державних розвідувальних органів в Чжу Гань. Коли я запитав, чому мене тут викрали, вони відповіли, що "мені самому треба знати свої проблеми".
Я відповів, що я не знаю, і через деякий час вони заявили: "Тому, що ти працюєш у Великій Епосі в Гонконзі".
Міліція, яка здійснила його арешт, була нібито з державного органу безпеки, якому підкоряється звичайна міліція. Їх мета полягала в тому, щоб пан Ван погодився стати секретним агентом у Великій Епосі в Гонконзі і саботував свою діяльність, викликаючи розпад [видавництва] зсередини.
Психічні тортури найболісніші
Будучи в ув’язненні, пан Ван знаходився під спостереженням 24 години на добу. Він згадує, що його постійно залякували, що було дуже болісно для психіки. Пан Ван був звинувачений в скоєнні злочину – розповсюдженні "Дев’яти коментарів про комуністичну партію", серію редакційних статей, опублікованих «Великою Епохою», що детально розповідають про витоки комуністичної партії і про те, як вона управляла Китаєм.
Пан Ван також брав активну участь у кампанії 2002 року проти закону про боротьбу з антидержавницькою діяльністю, відомим в Гонконзі під назвою «Стаття 23». Суперечливий проект нової статті закону привернув увагу міжнародної громадськості, і близько мільйона громадян Гонконгу виразили протест спробі китайського режиму забрати владу в уряду Спеціального адміністративного району і його громадян.
Слідчі використовували його дружину і трирічного сина, щоб змусити до співпраці. Вони говорили: "У тебе є родичі: дружина, батьки, маленька дитина…подумай про це… що буде з ними…подумай про це".
Пана Вана мучили подібними запитаннями, а також наполегливо розпитували про діяльність «Великої Епохи». За ним велося постійне спостереження, його позбавляли сну.
"Абсолютно неможливо було заснути. Мене тримали без сну 72 години… якщо я навіть хотів спати, я не міг заснути, – розповідає пан Ван. – Мене поміщали в маленьку кімнатку. Залишали в ній на 24 години. Дверей в туалет не було. Вони весь час спостерігали за мною".
Справа завтовшки в 2 дюйми
Схоже на те, що за паном Ваном стежили декілька років до того, як завербували для шпигунської діяльності. Він відзначив, що на нього було заведено детальну справу, і матеріали збирали протягом останніх, принаймні, 4 років. У справі була присутня інформація про його особисте життя, роботу і духовну роботу над собою, дані про те, що він займався практикою Фалуньгун з 1998 р. Він згадує, як бачив цю справу завтовшки в два дюйми, коли сидів в кімнаті для допитів: "Там все було про мене. Як мені сказали, я був порекомендований як "хороший матеріал" іншим агентом".
Ще більш вражаючим є той факт, що за підрахунками пана Вана, принаймні 30 офіцерів займалися тільки його справою. Близько 10 чоловік супроводжували його при вивозі з митниці і під час ув’язнення; охорона працювала постійно, парами, і мінялася чотири або п’ять разів.
Початок шпигунської діяльності
За час, поки проводилося залякування, пан Ван ослаб і підписав заяву про свою згоду працювати на КПК. Він зізнався, що за все своє життя він не відчував такого сильного болю, як в той момент, коли він вимушений був прийняти це рішення.
"Я повинен був написати його сам. Після того, як я закінчив, вони примусили мене додати ще одну пропозицію в кінці, в якій ішлося: Піду туди, куди накажуть, і зроблю все, що накажуть, – продовжує пан Ван. – Після того, як я підписав, вони засміялися і розслабилися.
Особисто я відчував себе дуже брудним. Я не міг працювати в «Великій Епосі» і стежити за її співробітниками. Ми – друзі, хороші друзі. Я не міг жити одним днем".
Протягом наступних 5 місяців він переписав певні файли з комп’ютерів «Великої Епохи», але діяв обережно, опускаючи всяку чутливу інформацію. Серед інформації, наданої КПК, були файли із записом останніх випусків газети.
Його також примусили надати детальну інформацію, що стосується комп’ютерів в офісі, включаючи те, хто на якій машині працює і в який час. Пан Ван вважає, що це потрібно було для того, щоб полегшити чиновникам КПК проникнення в комп’ютерну систему.
"Я відчував постійні тортури всередині. Якщо я продовжуватиму цю діяльність і КПК одного разу звалиться… у моїх родичів, дружини і дитини буде погана репутація… через те, що я був шпигуном", – говорить пан Ван.
Рішення здійснити втечу
Провівши декілька місяців у роздумах, пан Ван вирішив подати документи на отримання візи для поїздки до Австралії і Канади. Дозвіл на поїздку до Австралії був отриманий 25 січня. Проте він хвилювався про дружину і трирічного сина, які залишалися в Гонконзі.
Після прибуття до Австралії він таємно спілкувався з ними через приватний мобільний телефон, який включається тільки на декілька хвилин розмови і потім відключається.
В даний час пан Ван звертається до Австралійського уряду за допомогою і подає документи на отримання візи біженця.
