#img_left_nostream#Вчора я вирішив відвідати кав’ярню, щоб купити порцію „на винос”. Я давно не їв гострої їжі, і мені дуже захтілося скуштувати м’ясо з перцем. Я взяв з собою банкноту в 10 юанів (близько 1,35 $ США) – в мене розгорався апетит при думці про пікантну гостру страву.
На мій подив, ціна подвоїлася приблизно з 30 юанів за кілограм (1,8 $ США) до 60 юанів. Покупець, що стояв поряд, сказав: „Ціна на баранину збільшилася з 16 юанів за кілограм до 36 юанів – це навіть більше ніж подвоїлася!”.
Поки я стояв у черзі, деякі покупці дорікали компартії за підвищення цін.
Один із покупців промовив: „Наші зарплати підвищилися трошки, але це дрібниці, порівняно з ростом інфляції!”. Інший відповів: „Ви, принаймні, ще отримуєте зарплату. А як буди тим, кого звільнили з роботи, залишивши без заробітку, в той час як ціни продовжують зростати? Ганьба компартії Китаю, вони безсердечні!”
Хтось додав: „Компартія настільки корумпована, що всі її члени думають лише про власну вигоду. Плювали вони на наше становище. Однак, окрім як жалітися, хіба хоч хтось із вас наважиться зробити що-небудь?”
Потім ще один покупець сказав: „Багато хто каже, що Ху (Цзіньтао) та Вень (Цзябао) піклуються про людей, але мені здається, що вони хвастаються із закритими очима. Ціни злетіли до нечуваного рівня в Китаї, і це називається піклуванням про людей?”
По телебаченню кожен день показують, як Ху та Вень відвідують всілякі зустрічі, і складається враження, ніби вони турбуються про людей. Фактично ж, лише пониження цін могло б дійсно допомогти людям. Лідери полюбляють демонструвати себе по ТБ, незважаючи на те, що це нам вже стоїть поперек горла. Тільки зниження цін стало б розумним учинком!”
Я посміхнувся й сказав: „Люди бачать реальність! Фактично ми знаємо, що відбувається, Ху та Вень теж знають. Вони просто продовжують вести себе подібно до короля у „новому вбранні” [мається на увазі король із казки Андерсена „Нове вбрання короля”], який розумів, що люди сміються з нього. Вони також розуміють це”.
Я міг дозволити собі купити тільки маленьку порцію м’яса з перцем за 10 юанів. Дорогою додому я розмірковував про китайські ЗМІ, котрі мають нахабство заявляти, що „курс китайської народної валюти росте” або „життя стає кращим”, в той час як люди плачуть та страждають від високих цін на продукти.
У дійсності кожний знає про корупцію та пониження рівня життя в Китаї, включаючи саму компартію. Однак при деспотичній системі правління голоси справедливості неможливо почути в основних ЗМІ. Оскільки всі китайські ЗМІ є „власністю партії”, для того щоб вижити, працівники ЗМІ змушені повідомляти очевидну брехню.
Наприклад, у вечірньому випуску новин телеканалу CCTV-1 було сказано, що на китайський народ „майже не вплинуло” підвищення цін на 6,6 %.
На каналі CCTV-4 в програмі „Вздовж Тайванської протоки” були показані люди, що галасували: „Неможливо жити за таких цін!” після підвищення цін на 4,5 % в Тайвані. Чому люди по обидва береги протоки реагували по-різному? Ясно, що в Китаї, коли хтось каже: „Неможливо жити за таких цін!”, це ніколи не буде висвітлено в ЗМІ.
У нас це нереально почути дитину, яка б сказала, що „король – голий”, коли Ху та Вень фактично постають перед нами „голяка” на каналах CCTV.
Однак король із казки Андерсена був великодушним, і він не став би наказувати органам державної безпеки заарештувати дитину, що сказала правду, і не звинуватив би її у „підриванні державної безпеки”, як це сталося б у Китаї.
Всіх китайців, які говорять про реальність економічної кризи, звинувачують у „підриванні державної безпеки”. „Король” доклав куди більше зусиль для контролю над масами, замість того щоб регулювати зростання цін.
Було би значно краще витрачати гроші держави не на контроль, арешти, притягнення до судової відповідальності та ув’язнення членів демократичних рухів, а на здійснення моєї пропозиції: встановити багатопартійну політичну систему та взяти курс на накопичення добробуту суспільства.
На жаль, королі не жадають перемін. Вони скоріш посадять в тюрму чесну дитину, ніж „одягнуть нове вбрання” цивілізації, свободи та демократії.
