Blog

Представляємо вашій увазі показ колекції Monique Lhuillier від французького дизайнера Моник Люлье (Monique Lhuillier), який пройшов на Тижні моди Mercedes-benz в Нью-Йорку в Брайант-парку 10 вересня.

#img_gallery#

#img_left_nostream#Недаремно говорять: нове – це добре забуте старе. Ось і зараз вчені з’ясували, що хліб грубого помелу виключно позитивно впливає на здоров’я. Спрадавна хліб вважали дарунком неба, а знамениті селянські закваски збагачували організм органічними кислотами, вітамінами, мінеральними речовинами, ферментами, клітковиною, пектиновими речовинами  та  біостимуляторами.

Це нещодавно підтвердили дослідження вчених з Гарварду, США. Крім того, що цільний хліб взагалі корисний, експерти, зокрема, з’ясували, що особливо ефективно продукти з цільного зерна допомагають людям з високим кров’яним тиском.

Хоча дослідження і проводилося серед чоловіків, дані інших робіт свідчать про те, що результати правильні також і щодо жінок. Дослідження було опубліковане у вересневому випуску журналу American Journal of Clinical Nutrition.

"Додавання в збалансований  раціон  харчування  продуктів з  цільного зерна сприяє поліпшенню здоров’я серцево-судинної системи", – заявив  у  своєму  звіті автор нового  дослідження,  доктор  Алан Флінт (Alan J. Flint). Всього в роботі взяло участь 31000 чоловіків. 

В процесі довгострокового експерименту за ними велося спостереження протягом  18 років. У результаті аналізу вчені дійшли висновку, що ті випробовувані, які споживали більш за все цільнозернових продуктів, на 19% рідше мали гіпертензію порівняно з чоловіками, які майже не їли продуктів з цільного зерна. До того ж, в тих, хто споживав висівки, ризик появи високого кров’яного тиску підвищувався на 15%.

Тим часом відомо, що до цього часу в глухих селах збереглися рецепти приготування хліба без сучасних дріжджів. Випічка хліба в народній кухні була своєрідним ритуалом. Секрет його приготування передавався з покоління в покоління. Практично кожна родина мала свій рецепт.

Готували хліб приблизно один раз на  тиждень на різних заквасках: житніх, вівсяних. Хоча хліб виходив грубішим, але використання неочищеної житньої муки сприяло збереженню в ньому всіх корисних речовин, які містяться в злаках. При випічці в печі хліб набував незабутнього смаку й аромату. Такий хліб не зачерствіє  і не запліснявіє навіть через рік.

Нагадаємо, зараз хліб печуть інакше. Для цього використовують не природні закваски, а вигадані людиною термофільні дріжджі – сахароміцети. Технологія їх приготування – жахлива, антиприродна. Виробництво пекарних дріжджів засноване на розмноженні їх в рідкому живильному середовищі.

Сучасні дієтологи всього світу давно вже забили на сполох. Адже пишний дріжджовий хліб, приготований з високоякісної пшеничної муки, все частіше стає персоною нон грата. Експерти стверджують, що сучасній людині з її малорухливим способом життя і дуже калорійним харчуванням необхідний інший хліб – грубий, бездріжджовий, багатий на харчові волокна, вітаміни і мінеральні речовини, без цукру і жирів.

Вже вкотре давнина має рацію. Національні системи харчування складалися впродовж багатьох століть шляхом жорсткого відбору продуктів харчування, корисних для організму.

Адже дріжжі-сахароміцети (термофільні дріжджі), різновиди яких використовуються в спиртній промисловості, пивоварінні та при випічці хлібу, в природі не зустрічаються. Сахароміцети, на жаль, є стійкішими, ніж тканинні клітини. Вони не руйнуються ні в процесі приготування, ні слиною в організмі людини.

Термофільні дріжджі розмножуються в організмі в геометричній прогресії і дозволяють патогенній мікрофлорі активно жити і розмножуватися, пригноблюючи нормальну мікрофлору, завдяки якій в кишечнику можуть вироблятися при правильному харчуванні і вітаміни групи В, і незамінні амінокислоти. Грубим чином порушується дія всіх органів травлення: шлунка, підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, кишечника.

Вживання в їжу продуктів, приготованих на основі термофільних дріжджів, сприяє утворенню згустків піску, а потім і каменів в жовчному міхурі, печінці, підшлунковій залозі, утворенню запорів  і пухлин. Ще одне серйозне захворювання – ацидоз, порушення кислотно-лужного балансу. І, нарешті, анатомічні порушення – через  порушення діяльності діафрагми. Все це веде до наростання проблем зі здоров’ям і до подальшого зниження імунітету.

Гідний уваги досвід французького вченого Етьєна Вольфа. Він протягом 37 місяців культивував злоякісну пухлину в пробірці з розчином, в якому знаходився екстракт ферментуючих дріжджів. В цей же час 16 місяців культивувалася в таких же умовах, поза зв’язком з живою тканиною, пухлина кишечника.

В результаті експерименту з’ясувалося, що в такому розчині розмір пухлини подвоювався і потроювався протягом одного тижня. Але як тільки з розчину видалявся екстракт, пухлина гинула. Звідси був зроблений висновок, що в екстракті дріжджів міститься речовина, стимулююча ріст ракових пухлин.

#img_left_nostream#Огірок став для нас вже буденним продуктом харчування і мало хто здогадується про високу користь цього овоча. Огірки використовуються як доповнення до будь-якої страви, добрі для салатів, холодника. Майже на 95 % огірок складається з води і тому прекрасно вгамовує спрагу. Проте огірок – це не лише вода.

Почнемо з того, що вода в огірку є структурованою. Іншими словами, вона дуже активна – «жива». Ефект від структурованої води на організм колосальний. Він набагато важливіший, ніж наявність різних корисних хімічних сполук. Структурована вода є водою інформаційною, тому сприяє оптимізації всіх систем і структур організму.  До того ж, огірковий сік – багатий на мінеральні речовини, на що особливо вказував свого часу знаменитий натуропат Поль Брегг.

Огірок –  це один з небагатьох овочів, який використовується недостиглим. Звідси і назва його: по-грецьки "агурос" означає «незрілий». Батьківщиною його вважається Індія, де він культивувався за декілька тисячоліть до нашої ери.  Його обробляли в Давньому Єгипті, Греції. Фрески із зображенням огіркового батога прикрашали стіни храмів. Дикий огірок у себе на батьківщині – тропічна ліана, зростаюча в лісах.

В огірку містяться різні корисні речовини. Такі, наприклад, як крохмаль,  клітковина, ефірні масла, вітаміни B, A, C, PP, E, H і  багато мінералів і мікроелементів. Завдяки йоду, який присутній в огірках в легкозасвоюваній формі, вони рекомендуються для профілактики хвороб щитовидної залози.

До того ж, лише в огірках виявлена тартронова кислота, яка стримує перетворення вуглеводів на жири. Регулярно вживаючи огірки, можна контролювати процес утворення надлишкової ваги. Для цього радять  раз на тиждень робити розвантажувальні дні, з’їдаючи протягом дня 1.5-2 кг огірків.

Рецепти з народної медицини

Огірок має послаблюючу дію і сприяє  кращому засвоєнню їжі. Таким чином, доцільне його вживання при спастичних процесах у кишечнику. Це прекрасний засіб для запобігання і усунення ацидозу, тим самим нормалізуючи кислотно-лужну рівновагу в організмі.

Огірковий сік також має сечогінну властивість, очищує організм,  сприяє виведенню піску з нирок. Щоденне його вживання сприяє розчиненню каменів у жовчному міхурі та жовчовивідних протоках.

У народній медицині вважається, що сік огірка покращує пам’ять, полегшує зубний біль, допомагає при запаленні ясен. Відмічено – якщо з’їдати в день до 0.5 кг тільки що зірваних огірків, покращується ріст волосся і стан нігтів (завдяки наявності в огірках розчинного кремнію та сірки).

Огірки у великих кількостях вирощувалися в монастирських городах і парниках, оскільки відомо, що насіння огірків і молоді плоди знімають підвищену статеву збудливість.

Окрім всього іншого, огірок є прекрасних косметичним засобом, який можна використовувати при запаленій шкірі, вугрях, ластовинні й для  вибілювання.