Полістирол, який використовують для упаковки, будматеріалів та одноразового посуду, у багатьох країнах є «проблемним» сміттям, яке складно переробити. Але вчені зі США знайшли альтернативу — замінник полістиролу, який можна отримати із крохмалю рослин. Такий біополістирол легко розкладається у ґрунті після використання та не забруднює його.
Як тип пластику, полістирол є однією з багатьох речовин, отриманих із нафти. Тому нове відкриття допоможе значно знизити використання нафти.
Полістиролу, також відомому як пластик №6, вже знайшли безпечну заміну. Винахідники з, головного науково-дослідного агентства Міністерства сільського господарства США, відкрили спосіб перетворення звичайних крохмалів таких рослин, як картопля, пшениця та кукурудза, на замінник полістиролу.
Новий біодеградуємий полістирол — більш екологічно чиста альтернатива.
Винахідники Грегорі Гленн (Gregory Glenn) і Саймон Ходсон (Simon Hodson) виявили, що новий матеріал однаково міцний, стійкий і універсальний у якості полістиролу. Він не тільки виглядає як оригінальний продукт, але його також можна виготовити різної щільності та надати йому різні форми, розміри і товщину.
За словами розробників, жорсткі, виготовлені за індивідуальним замовленням частини полістиролу, подібні до тих, які утримують комп’ютерні монітори в картонній коробці під час транспортування, можуть бути зроблені з екологічно чистої альтернативи, а не з «нафтової».
Грегорі Гленн працює в ARS Western Regional Research Center в Олбані, Каліфорнія. Протягом майже 20 років він розробляв і патентував інноваційні «зелені» методи для перетворення звичайних крохмалів рослин, таких як білий кукурудзяний крохмаль, — на зручні, біорозкладні спінені предмети, такі як вкладиші для вантажів, посуд і багато іншого.
Співавтор Саймон Ходсон співпрацював із Гленном під час розробки двох останніх технологій. Обидва підходи дають міцну, довговічну та універсальну біопіну, яка виглядає як знайомий усім пінополістирол.
В обох запатентованих технологіях виробництва біополістиролу використовується екструдер — стандартне обладнання для нагріву та змішування крохмалю та інших природних сполук. За допомогою одного з варіантів екструдер видавлює довгі нитки, так званий «термопластичний розплав», які потім розрізають на дрібні намистини.
У різних точках процесу намистинки роздуваються та розширюються, зокрема, коли вони поміщаються в порожнину нагрітої форми, де їм надається бажана форма. Роздуті намистини зрештою торкаються одна одної, створюючи міцну матрицю, яка дуже схожа на матрицю з пінополістиролу.
Хоча біопінополістирол не є водонепроникним, але можна додати вологобар’єр, виготовлений із рослинної сировини, такої як кукурудза. Це буде гарантувати, що готова речовина піни, як і раніше, складається з поновлюваних біорозкладних речовин.
Полистирол, который используют для упаковки, стройматериалов и одноразовой посуды, во многих странах является «проблемным» мусором, который сложно переработать. Но учёные из США нашли альтернативу — заменитель полистирола, который можно получить из крахмала растений. Такой биополистирол легко разлагается в почве после использования и не загрязняет её.
Как тип пластика, полистирол является одним из многих веществ, полученных из нефти. Поэтому новое открытие поможет значительно снизить использование нефти.
Полистиролу, также известному как пластик №6, уже нашли безопасную замену. Изобретатели из, главного научно-исследовательского агентства Министерства сельского хозяйства США, открыли способ превращения обычных крахмалов таких растений, как картофель, пшеница и кукуруза, в заменитель полистирола.
Новый биодеградируемый полистирол — более экологически чистая альтернатива.
Изобретатели Грегори Гленн (Gregory Glenn) и Саймон Ходсон (Simon Hodson) обнаружили, что новый материал одинаково прочен, устойчив и универсален в качестве полистирола. Он не только выглядит как оригинальный продукт, но его также можно изготовить различной плотности и придать ему различные формы, размеры и толщину.
По словам разработчиков, жёсткие, изготовленные по индивидуальному заказу части полистирола, подобные тем, которые удерживают компьютерные мониторы в картонной коробке во время транспортировки, могут быть сделаны из экологически чистой альтернативы, а не из «нефтяной».
Грегори Гленн работает в ARS Western Regional Research Center в Олбани, Калифорния. В течение почти 20 лет он разрабатывал и патентовал инновационные «зелёные» методы для преобразования обычных крахмалов растений, таких как белый кукурузный крахмал, — в удобные, биоразлагаемые вспененные предметы, такие как отгрузочные вкладыши, посуда и многое другое.
Соавтор Саймон Ходсон сотрудничал с Гленном в разработке двух последних технологий. Оба подхода дают прочную, долговечную и универсальную биопену, которая выглядит как знакомый пенополистирол.
В обеих запатентованных технологиях производства биополистирола используется экструдер — стандартное оборудование для нагрева и смешивания крахмала и других природных соединений. С помощью одного из вариантов экструдер выдавливает длинные нити, назывdаемые «термопластичный расплав», которые затем разрезаются на мелкие бусины.
В разных точках процесса бусинки раздуваются и расширяются, например, когда они помещаются в полость нагретой формы, где им придаётся желаемая форма. Раздутые бусины, в конечном счёте, касаются друг друга, создавая прочную матрицу, которая очень похожа на матрицу из пенополистирола.
Хотя биопенополистирол не является водонепроницаемым, но можно добавить влагобарьер, изготовленный из растительного сырья, такого как кукуруза. Это будет гарантировать, что готовое вещество пены по-прежнему состоит из возобновляемых биоразлагаемых веществ.
У Черкасах екоактивісти та ініціативні мешканці не тільки сортують відходи, здаючи вторсировину на переробку, а й навчилися зберігати багатства планети для майбутніх поколінь. Своїм досвідом вони готові поділитися з усіма охочими, щоб надихнути людей на позитивні зміни в їхньому житті та житті міста.
Мешканка Черкас Катерина Макарова кілька останніх років намагається свідомо ставитися до того, що купує і що викидає.
«Якось моя 4-річна дочка, граючись у дворі нашого будинку в садівника, зробила з виритих із землі пластикових металевих кришок від напоїв декоративні прикраси для уявного саду, знайшла також і жменю батарейок. Мене охопив шок: небезпечні відходи валялися прямо у дворі, забруднюючи землю та загрожуючи здоров’ю дитини, адже речовини з використаних батарейок витекли їй прямо на руки, і якби я вчасно цього не помітила, були б серйозні наслідки», — розповіла вона виданню «».
Сортування — справа нескладна
Це змусило Катерину задуматися над утилізацією небезпечних відходів, які накопичувалися в господарстві. На кухні вона поставила додаткові відра та пакети для сміття, почала окремо сортувати харчові відходи: залишки овочів, фруктів або їжі. Виділила спеціальний мішок для паперової упаковки, картону та альбомної паперу. Дочка Софія теж навчилася збирати макулатуру, скручувати пластик.
«Прийомний пункт для макулатури знайшли за квартал від нашого будинку, пластик викидали у спеціальний контейнер, а ось зі склом виникли проблеми — спеціальної урни для нього не було, доводилося гуляти зі сміттям по сусідніх дворах. Батарейки відносила у спеціальний бокс у магазині».
Покупки з розумом
Катерина каже, що якщо свідомо вибирати покупки з упаковкою, яку можна потім здати на переробку, то і сортування сміття перестає бути проблемою:
«Згодом помітила, що як сміття не сортуй — усе одно його не меншає, тому вирішила звернути увагу на покупки. Замість поліетиленових пакетиків придбала кілька екосумок, які завжди у мене в сумці або в дитячій колясці, почала віддавати перевагу продуктам у скляній тарі, яку можна додатково використовувати для консервації, молоко почала купувати в тетрапаку, що підлягає переробці».
Як бонус — вибір підходящої для переробки упаковки допомагає вести більш здоровий спосіб життя: упаковка від чіпсів, наприклад, не підлягає переробці.
Особливу увагу Катерина почала звертати і на те, із чого виготовлена тара. Зараз її сім’я відносить відсортоване сміття до спеціальних пунктів прийому або у фірми.
Чим замінити губки для миття посуду?
Інша мешканка Черкас, Олена Литвинова знайшла гідну екологічну заміну губкам для миття посуду. Звичайні губки роблять із надшкідливих компонентів, які неможливо переробити. Їх вона пропонує замінити люфою:
«Цей диво-кабачок називається люфа. Його можна висівати у ґрунт, потім збирати, сушити, розрізати і використовувати як губку для миття посуду. Миє він добре, висихає швидко, а при потраплянні у землю розкладається як органічний продукт».
Крім такої екоальтернативи, Олена використовує екосумки, здає папір, майже не використовує PET-пляшки.
Світлана Зубенко із Чигиринського району сортує сміття майже все життя: харчові залишки йдуть на перегній, папір і картонна упаковка — на розпал, металеві банки, пакети та весь пластик збирають разом із сусідами та раз на кілька місяців вивозять.
Майстерня із переробки пластику
Екоактивістка Лідія Криштоп почала сортувати вдома папір, пластик, поліетилен і алюміній:
«Все збирала в окремі пакети і здавала у спеціальні пункти прийому, їх у Черкасах достатньо. Деяким компаніям можна навіть подзвонити — і вони заберуть макулатуру, якщо її зібралася досить велика кількість».
Лідія Криштоп також розробила проект Майстерні з переробки пластику, яка незабаром запрацює в місті:
«Разом із друзями-активістами ми створили кілька машин для переробки пластикових відходів; перша — це шредер, що перемелює кришечки або пластикові пляшки на маленькі гранули, які використовуються в наступних машинах, що виплавляють цей пластик для виготовлення будь-якої форми повторного використання, — у Черкасах ми відкриємо таку суспільну майстерню, куди може прийти будь-хто з бажаючих і навчитися користуватися цими машинами».
Проект покликаний показати людям, що пластик — дорогоцінний ресурс, із якого можна зробити хороші речі, тому його не варто викидати.
На допомогу всім українцям, хто вже зараз хоче сортувати свої відходи, видання «Велика Епоха» створило інтерактивну карту «Куди здати відходи». Знаходьте своє місто та пункти прийому тих чи інших видів відходів, разом ми зробимо свої міста чистішими та гарнішими!
В Черкассах экоактивисты и инициативные жители не только сортируют отходы, сдавая вторсырьё на переработку, но и научились сохранять богатства планеты для будущих поколений. Своим опытом они готовы поделиться со всеми желающими, чтобы вдохновить людей на положительные перемены в их жизни и жизни города.
Жительница Черкасс Екатерина Макарова несколько последних лет старается сознательно относиться к тому, что покупает и что выбрасывает.
«Как-то моя 4-летняя дочь, играя во дворе нашего дома в садовника, сделала из вырытых из земли пластиковых металлических крышек от напитков декоративные украшения для воображаемого сада, нашла также и горсть батареек. Меня охватил шок: опасные отходы валялись прямо во дворе, загрязняя землю и угрожая здоровью ребёнка, ведь вещества из использованных батареек вытекли ей прямо на руки, и если бы я вовремя этого не заметила, были бы серьёзные последствия», — рассказала она изданию «».
Сортировка — дело несложное
Это заставило Екатерину задуматься над утилизацией опасных отходов, которые накапливались в хозяйстве. На кухне она поставила дополнительные вёдра и пакеты для мусора, начала отдельно сортировать пищевые отходы: остатки овощей, фруктов или приготовленной пищи. Выделила специальный мешок для бумажной упаковки, картона и альбомной бумаги. Дочь София тоже научилась собирать макулатуру, скручивать пластик.
«Приёмный пункт для макулатуры нашли за квартал от нашего дома, пластик выбрасывали в специальный контейнер, а вот со стеклом возникли проблемы — специальной урны для него не было, приходилось гулять с мусором по соседним дворам. Батарейки относила в специальный бокс в магазине».
Покупки с умом
Екатерина говорит, что если сознательно выбирать покупки с упаковкой, которую можно потом сдать на переработку, то и сортировка мусора перестаёт быть проблемой:
«Впоследствии заметила, что как мусор не сортируй — всё равно его меньше не становится, поэтому решила обратить внимание на покупки. Вместо полиэтиленовых пакетиков приобрела несколько экосумок, которые всегда у меня в сумке или в детской коляске, начала отдавать предпочтение продуктам в стеклянной таре, которую можно дополнительно использовать для консервации, молоко начала покупать в тетрапаке, подлежащем переработке».
Как бонус — выбор подходящей для переработки упаковки помогает вести более здоровый образ жизни: упаковка от чипсов, например, не подлежит переработке.
Особое внимание Екатерина начала обращать и на то, из чего изготовлена сама тара. Сейчас её семья относит отсортированный мусор в специальные пункты приёма или в фирмы.
Чем заменить губки для мытья посуды?
Другая жительница Черкасс, Елена Литвинова нашла достойную экологическую замену губкам для мытья посуды. Обычные губки делают из сверхвредных компонентов, которые невозможно переработать. Их она предлагает заменить люфой:
«Этот чудо-кабачок называется люфа. Его можно высевать в грунт, потом собирать, сушить, разрезать и использовать как губку для мытья посуды. Моет он хорошо, высыхает быстро, а при попадании в землю ведет себя как органический продукт».
Кроме такой экоальтернативы, Елена использует экосумки, сдаёт бумагу, почти не использует PET-бутылки.
Светлана Зубенко из Чигиринского района сортирует мусор почти всю жизнь: пищевые остатки идут на перегной, бумага и картонная упаковка — на розжиг, металлические банки, пакеты и весь пластик собирают вместе с соседями и раз в несколько месяцев вывозят.
Мастерская по переработке пластика
Экоактивистка Лидия Крыштоп начала сортировать дома бумагу, пластик, полиэтилен и алюминий:
«Всё собирала в отдельные пакеты и сдавала в специальные пункты приёма, их в Черкассах достаточно. Некоторым компаниям можно даже позвонить — и они заберут макулатуру, если её собралось в достаточно большом количестве».
Лидия Крыштоп также разработала проект Мастерской по переработке пластика, которая вскоре заработает в городе:
«Вместе с друзьями-активистами мы создали несколько машин для переработки пластиковых отходов; первая — это шредер, перемалывающий крышечки или пластиковые бутылки на маленькие гранулы, которые используются в следующих машинах, выплавляющих этот пластик для изготовления какой-либо формы повторного использования, — в Черкассах мы откроем такую общественную мастерскую, куда может прийти любой желающий и научиться пользоваться этими машинами».
Проект призван показать людям, что пластик — драгоценный ресурс, из которого можно получить хорошие вещи, поэтому его не стоит выбрасывать.
В помощь всем украинцам, кто уже сейчас хочет сортировать свои отходы, издание «Великая Эпоха» создало интерактивную карту «Куда сдать отходы». Находите свой город и пункты приёма тех или иных видов отходов, вместе мы сделаем свои города чище и лучше!
Как быть модной: гольфы и гетры – дополнение к образу
ⓅДумаете, детство прошло, и времена ярких гольфов давно канули в лету? Не загоняйте себя в мертвую зону своей предубежденности насчет этого во многом спорного, но такого интересного предмета гардероба.
Если вы хотите выглядеть современно и нетривиально – выберите гетры и гольфы, и вы удивитесь, каким обновленным и актуальным будет наряд, в котором они будут присутствовать.
Гольфы и гетры – различие и общность
Основное и принципиальное различие между гетрами и гольфами состоит в том, что первые представляют собой часть одежды, закрывающую ногу от колена (и немного выше) до щиколотки. Ступня при этом остается открытой.
В остальном они похожи между собой – так как имеют множество видов, стилевых решений и расцветок.
Выбирая из огромного ассортимента представленных изделий, вы сможете пополнить гардероб моделями на все случаи жизни. Выбрать можно здесь.
Модные трикотажные тренды
Спортивный дизайн вмещает в себя соответствующий аксессуар. Главное чтобы гольфы в данном случае соответствовали общей стилистике.
Здесь гольфы и гетры органично сочетаются с водолазками, как однотонными, так и в полоску. Придутся впору и лаконичные фасоны платьев средней длины. К спортивному имиджу подойдет соответствующая обувь – слипоны, тенниски, кеды и разнообразные модели на высокой подошве.
Романтическо-кокетливый образ смогут воссоздать капроновые гольфы. Они должны быть длиной до колена, сочетаясь с короткими платьями, джинсовыми юбками и шортами. Не стоит их включать в офисный комплект, представленный строгими элементами одежды.
Вязаные гетры и трикотажные гольфы – уютные, приятные на ощупь и такие теплые вещи – отличное решение для осенне-зимнего гардероба.
Эти трикотажные изделия будут уместны в стиле casual. Регулируя их высоту, вы сможете подчеркнуть преимущества демисезонной и зимней обуви.
Особенно эффектно теплые гольфы и гетры смотрятся с ботильонами и ботинками с удобным каблуком и громоздкой подошвой.
Гольфы и гетры. Подбираем цветовое решение
Главное в данном случае учитывать, какие оттенки актуальны в новом сезоне и насколько органично они впишутся в общую цветовую гамму вашего ансамбля.
Если вам сложно определиться, лучше выбирайте нейтральные спокойные оттенки и цвета, гармонирующие с отдельными элементами одежды и аксессуаров.
Если же вы хотите привлечь внимание к своим стройным ножкам, рекомендуем выбрать соответствующий декор. Узоры, орнаменты, интересные вставки и украшения будут кстати.
По материалам:
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.
ⓅЛюди уже давно потеряли доверие к той жидкости, которая течёт по водопроводам. Эти системы труб настолько устарели, что вода, которую по ним пускают, не только не приносит пользы, но может и навредить человеку. Как бы её ни пытались очищать, внутри оказывается так много вредных компонентов, что этот водный ресурс в итоге получается пригодным только для внешнего применения: технических целей.
Правильная питьевая бутилированная вода представлена на сайте https://krinitsa.com.ua. Там можно посмотреть имеющуюся продукцию и подобрать для себя наиболее приемлемый вариант.
Какой должна быть вода для ежедневного употребления?
Потребители спорят о том, какая вода является наиболее подходящей для употребления. Начать стоит с того, что не найти лучше той воды, которой обеспечивает нас сама матушка-природа. Проходя множество ступеней очистки, жидкость становится качественной и приобретет такие важные характеристики, как:
1. Отсутствие запаха.
2. Прозрачность.
3. Приятный вкус.
Этот ресурс используется не только в пределах дома. Без воды нельзя представить себе интенсивную тренировку. Для таких целей продукт может быть как обычным, так и газированным. Для покупателей очень выгоден тот факт, что продаётся простая вода и обогащённая кислородом. В отличие от неочищенной воды из водопровода, она позаботится о том, чтобы здоровье внутренних органов и кожи было в норме.
Переходя к употреблению бутилированного продукта, люди нередко замечают тот факт, что проходит аллергия, кожа становится эластичной и перестаёт высыхать. Именно поэтому можно с уверенностью сказать, что от качества воды зависит здоровье и настроение.
Где найти качественный продукт?
Сегодня многие делают закупки воды в магазинах, куда привозят очищенную продукцию. Проблема состоит в том, что такой способ приобретения не всегда удобен. К примеру, глава семейства уходит на работу, а его домочадцы остаются без питьевой воды, или нужно готовить еду, а нет возможности выйти из дома за баклажкой-другой воды. Что же делать в этих случаях? Конечно же заказывать воду в интернете.
Это очень простой способ, тем более, что вы теперь знаете, где именно украинцы предпочитают делать свои заказы. В интернет-магазине «Небесна криниця» также можно выбрать кофе, чай, одноразовую посуду, кулеры и ещё много незаменимых товаров. Незамедлительная реакция операторов на заказ, его оперативное оформление и отличные цены – главные преимущества магазинов в интернете, а также сайта krinitsa.com.ua, в частности.
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.
Спрей-аерозолі, які використовуються для додання свіжості повітрю у приміщеннях, досить небезпечні: вони можуть впливати на кількість дощів, збільшують ризик раку в домашніх тварин і випускають летючі органічні сполуки. Що ще ми не знаємо про аерозолі?
Аерозолі містять хімікати, такі як формальдегід і ксилол, тому фактично ви «освіжаєте» повітря всередині будинку токсинами.
«Моя свекруха була одержима запахом освіжувача повітря. Кожного разу, коли ми приходили до неї, ванна кімната і спальня були оснащені різними спреями, ароматами та кімнатними дезодорантами. Одного разу я прокинувся вночі від того, що щось розприскувалося в кімнаті. Вранці я зрозумів: це виявився новий спреєвий гаджет, встановлений для надання свіжості повітрю кімнати кожної години», — розповідає .
Згідно Агентству з охорони навколишнього середовища (EPA), аерозольні освіжувачі повітря сприяють забрудненню повітря в приміщеннях, а не зменшують його.
«Хімічні речовини, які створюють аерозольний ефект, є небезпечними для навколишнього середовища, зокрема, для озону», — говорить Stewart Lonky, експерт із біологічної токсичності та автор «Invisible Killers: The Truth about Environmental Genocide» («Невидимі вбивці: правда про екологічний геноцид»).
«Ви читали етикетки з інгредієнтами на більшості освіжувачів повітря?», — питає K.B. Lee, засновник і генеральний директор Ever Bamboo, компанії, яка просуває натуральні способи нейтралізації запахів. «Швидше за все, ви побачите у списку аромат або парфум, і цей єдиний інгредієнт може містити до 400 складових, деякі з яких токсичні. Аерозольні спреї також містять хімікати, такі як формальдегід і ксилол, тому ви “освіжаєте” токсинами. Ці інгредієнти є канцерогенами і нейротоксинами, шкідливими для нашого організму, дітей та домашніх тварин».
Існують реальні ризики, особливо при використанні спреїв для волосся й освіжувачів повітря, які можуть розпорошувати формальдегід та інші леткі органічні сполуки (ЛОС) не тільки в повітря, але і на поверхні у вашому будинку.
«З поверхні ці токсини можуть потрапити на ваші руки, а звідти, звичайно ж, вони можуть потрапити до вашого рота», — говорить Lonky.
Зокрема, аерозольна фарба може містити метиленхлорид, який, як відомо, викликає рак у тварин, згідно Consumer Product Safety Commission. І якщо ви ковтаєте його, у тілі він перетворюється на монооксид вуглецю, що може викликати симптоми, пов’язані з впливом окису вуглецю.
Як аерозоль впливає на навколишнє середовище
Ще більш тривожним є те, як аерозолі з їхніми крихітними частинками в газі, впливають на клімат. Згідно з новим дослідженням MIT, опублікованим у Geophysical Research Letters, вони можуть змінювати кількість опадів.
«Хоча повна зміна опадів контролюється середньою глобальною зміною температури … наші дослідження показують, що аерозолі значно вплинули на розподіл змін опадів по всьому світу з доіндустріального часу», — каже Chien Wang, старший науковий співробітник MIT Joint Program on the Science and Policy of Global Change і MIT Department of Earth, Atmospheric and Planetary Sciences.
NASA пояснює, як аерозолі можуть впливати на дощ:
«Вважається, що аерозолі скорочують опади, тому що частинки зменшують розмір крапель води у хмарах. Однак у деяких умовах навколишнього середовища аерозолі можуть призводити до більш високих хмар, які, швидше за все, будуть створювати блискавки та сильні зливи. У кількох місцях метеорологи навіть виявили цикл, в якому частота гроз пов’язана з піками викидів аерозолів у середині тижня».
Багато людей пов’язує аерозолі з пошкодженням озонового шару. Але компанії ліквідували озоноруйнівні хімічні речовини у спреях, також відомі як хлорфторвуглеці (ХФВ) ще у 70-х роках. Більшість аерозольних засобів, вироблених або доступних у продажу у США, тепер використовують пропелленти, вуглеводні та стиснені гази, такі як закис азоту, що не виснажують озоновий шар.
Тим не менш, це не робить аерозолі безпечними. Кожного разу, коли ви використовуєте аерозоль, ви збільшуєте вуглецевий слід, тому що вони містять вуглеводні та стиснені гази. Фактично, сьогоднішні аерозолі, що не містять ХФУ, також виділяють ЛОС, які вносять вклад у рівень озону на рівні землі та є ключовим інструментом для збільшення смогу, який викликає астму.
Аерозольні балони, що містять небезпечні продукти, такі як фарби або спреї, повинні бути утилізовані як небезпечні відходи.
Скорочення використання аерозолів
EPA пропонує уникати аерозолів, коли це можливо. Але якщо вам потрібно використовувати аерозоль, вони пропонують такі поради:
Точно оцініть обсяг засобу, який вам знадобиться для завершення конкретної роботи, і купіть тільки те, що дійсно потрібно. Уникайте «супер» розмірів або упакованих аерозольних товарів.
Не використовуйте засоби, які розпорошуються безпосередньо на організм, наприклад, сонцезахисний крем, аерозоль для волосся та дезодорант. Замість цього виберіть обприскувачі, наприклад, креми.
Уникайте будь-якого спрей-засобу. Просто відкривайте вікна, щоб поліпшити циркуляцію повітря і освіжити повітря у приміщенні.
Спрейные аэрозоли, которые используют для освежения воздуха в помещениях, довольно небезопасны: они могут влиять на количество дождей, увеличивают риск рака домашних питомцев и испускают летучих органических соединения. Что ещё мы не знаем об аэрозолях?
Аэрозольные аэрозоли содержат химикаты, такие как формальдегид и ксилол, поэтому фактически вы «освежаете» воздух внутри дома токсинами.
«Моя свекровь была одержима запахом освежителя воздуха. Всякий раз, когда мы приходили к ней, каждая ванная комната и спальня были бы оснащены различными спреями, ароматами и дезодорантами в комнате. Однажды я проснулся ночью от того, что что-то распылилось в комнате. Утром я понял, что это такое: им оказался новый спреевый гаджет, установленный для освежения воздуха в комнате почасово», — рассказывает .
Согласно Агентству по охране окружающей среды (EPA), аэрозольные освежители воздуха способствуют, а не уменьшают загрязнение воздуха в помещениях.
«Химические вещества, которые создают аэрозольный эффект, являются опасными для окружающей среды, в частности, для озона», — говорит Stewart Lonky, эксперт по биологической токсичности и автор «Invisible Killers: The Truth about Environmental Genocide» («Невидимые убийцы: правда об экологическом геноциде».
«Вы читали этикетки с ингредиентами на большинстве освежителей воздуха?», — спрашивает K.B. Lee, основатель и генеральный директор Ever Bamboo, компании, которая продвигает натуральные способы нейтрализации запахов. «Скорее всего, вы увидите в списке аромат или парфюм, и этот единственный ингредиент может содержать до 400 составляющих, некоторые из которых токсичны. Аэрозольные спреи также содержат химикаты, такие как формальдегид и ксилол, поэтому вы „освежаете‟ токсинами. Эти ингредиенты являются канцерогенами и нейротоксинами, вредными для нашего организма, детей и домашних животных».
Существуют реальные риски, особенно при использовании спреев для волос и освежителей воздуха, которые могут распылять формальдегид и другие летучие органические соединения (ЛОС) не только в воздух, но и на поверхности в вашем доме.
«А с поверхности эти токсины могут попасть на ваши руки, и оттуда, конечно, они могут попасть в ваш рот», — говорит Lonky.
Например, аэрозольная краска может содержать метиленхлорид, который, как известно, вызывает рак у животных, согласно Consumer Product Safety Commission. И если вы глотаете его, ваше тело превращает его в монооксид углерода и может вызывать симптомы, связанные с воздействием окиси углерода.
Как аэрозоль влияет на окружающую среду
Еще более тревожным является то, как аэрозоли, которые являются крошечными частицами, взвешенными в газе, влияют на климат. Согласно новому исследованию MIT, опубликованному в Geophysical Research Letters, они могут изменять количество осадков.
«Хотя полное изменение осадков контролируется средним глобальным изменением температуры… наши исследования показывают, что аэрозоли значительно повлияли на распределение изменений осадков по всему миру с доиндустриального времени», — сказал Chien Wang, старший научный сотрудник MIT Joint Program on the Science and Policy of Global Change и MIT Department of Earth, Atmospheric and Planetary Sciences.
NASA объясняет, как аэрозоли могут влиять на дождь:
«Считается, что аэрозоли подавляют осадки, потому что частицы уменьшают размер капель воды в облаках. Однако в некоторых условиях окружающей среды аэрозоли могут приводить к более высоким облакам, которые, скорее всего, будут создавать молнии и сильные ливни. В нескольких местах метеорологи даже обнаружил цикл, в котором частота гроз связана с пиками середины недели в выбросах аэрозолей».
Многие люди связывают аэрозоли с повреждением озонового слоя. Но компании ликвидировали озоноразрушающие химические вещества в спеях, также известные как хлорфторуглероды (ХФУ) ещё в 70-х годах. Большинство аэрозольных средств, произведённых или продаваемых в США, теперь используют пропелленты, такие как углеводороды и сжатые газы, такие как закись азота, которые не истощают озоновый слой.
Тем не менее, это не делает аэрозоли безопасными. Каждый раз, когда вы используете аэрозоль, вы увеличиваете углеродный след, потому что они содержат углеводороды и сжатые газы. Фактически, сегодняшние не содержащие ХФУ аэрозоли также выделяют ЛОС, которые вносят вклад в уровень озона на уровне земли, который является ключевым инструментом смоге, вызывающем астму.
Аэрозольные банки, содержащие опасные продукты, такие как краски или спреи, должны быть утилизированы как опасные отходы.
Сокращение использования аэрозолей
EPA предлагает избегать аэрозолей, когда это возможно. Но если вам нужно использовать аэрозоль, они предлагают следующие советы:
Точно оцените объём средства, который вам нужен для завершения конкретной работы, и купите только это. Избегайте «супер» размеров или упакованных аэрозольных товаров.
Не используйте средства, которые распыляются непосредственно на организм, например, солнцезащитный крем, аэрозоль для волос и дезодорант. Вместо этого выберите опрыскиватели, например кремы.
Избегайте любого спрей-средства. Просто откройте свои окна, чтобы улучшить циркуляцию воздуха и освежите воздух в помещении.
Переробка непотрібних речей допомагає в рази скоротити кількість відходів на полігонах. Але, на жаль, не все сміття підлягає утилізації, і більшість компаній-переробників мають довгий список речей, які вони не приймають. Щоб вдихнути нове життя в такій «важке сміття», потрібні інноваційні рішення. Сьогодні ми розповімо про такі сім непридатних для переробки речей і їх повторне використання.
Люди, які розуміють важливість переробки, щотижня сумлінно сортують використані пляшки, банки і папір в контейнери для сміття або для пунктів прийому.
Хоча деякі компанії відмовляються приймати те чи інше сміття, це не означає, що його не можна переробити. Ось декілька .
Поліетиленові пакети для продуктів і упаковки від продуктів
Проблема: На жаль, не всі компанії переробляють цей тип пластику, тому що він зазвичай не чистий і не сухий, а також тому, що поліетиленові пакети і плівки, як правило, потрапляють у переробне обладнання. Результат? Більшість із 500 мільярдів поліетиленових пакетів, які використовуються у всьому світі щороку, закінчують своє життя на полігонах або в океанах, де вони можуть перебувати 300 років, виділяючи токсичні речовини, які забруднюють навколишнє середовище.
Вирішення: На щастя, цей вид пластику можна переробляти і його можна перетворити на багато речей, включаючи композитні пиломатеріали, труби та навіть нові мішки. Щоб переконатися в цьому, шукайте на карті пункти прийому цих відходів.
Винні пробки
Проблема: звичайно, ви здаєте на переробку винні пляшки, але як щодо пробок? Швидше за все, ви їх викидаєте. Це може здатися не великою проблемою, але пробка фактично є важливим поновлюваним ресурсом, який можна легко перепрофілювати. Фактично, використання та рециркуляція натуральної пробки допомагає зберегти продуктивні та процвітаючі екологічно чисті коркові ліси. Ці екологічні скарби, розташовані в основному в Європі, є величезним центром біорізноманіття (вони є прилистком для тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, наприклад, для іберійської рисі). Крім того, вони поглинають мільйони тонн CO2 і забезпечують тисячі сімей стійким джерелом доходу.
Вирішення: деякі компанії почали приймати винні пробки для подальшого використання. Винні та продуктові магазини, дегустаційні зали, ресторани теж можуть приймати цю вторсировину.
Одяг і текстиль
Проблема: згідно Council for Textile Recycling, середньостатистичний американець щороку викидає на звалища близько 30 кг одягу і домашнього текстилю. Це становить приблизно 150 футболок на людину, що в сукупності становить до 10 мільярдів кілограм відходів щорічно (більше 5% сміття).
Вирішення: у той час як важко перетворити використану тканину в нову, існує багато способів (крім пожертвування зношеного одягу благодійним організаціям), щоб зберегти стару одежу і продовжити їхнє життя.
Наприклад, багато роздрібних продавців одягу, таких як Levi’s і H&M, дозволяють споживачам позбуватися непотрібного одягу, незалежно від його марки або стану, в їхніх магазинах — для переробки. Одежа, яку можна носити, як правило продається в магазинах-секондхендах. Невикористані тканини переробляються на ізоляційні та прокладочні вироби, або волокна переробляються для використання в новому одязі.
Картонні коробки від піци
Проблема: позбутися картонної коробки з-під піци не так просто. Це пов’язано з тим, що після того, як жир або частки їжі вбираються в картон, їх не можна відокремити від паперових волокон під час процесу рециркуляції. У результаті мільйони коробок від піци просто викидаються.
Вирішення: університет штату Північна Кароліна розробив екологічно безпечну програму компостування коробок від піци. Із 2014 року вдалося зібрати тисячі ящиків у спеціально відмічені сміттєві контейнери, розташовані навколо кампусу. Ці коробки потім переробляли на добрива з живильними речовинами. Студенти також можуть компостувати використані паперові тарілки, серветки та залишки піци. Спробуйте компостувати коробки від піци та інші паперові вироби вдома, розірвавши їх на дрібні шматочки та вкинувши у сміттєвий ящик для компосту.
Контейнери з-під йогурту та інші пластмасові вироби
Проблема: незважаючи на те, що багато пластмаси легко приймаються на переробку, — наприклад, №1 (PETE), у тому числі пляшки з-під соди, і №2 (HDPE), які використовуються в контейнерах для молока та відбілювача, складніше знайти переробників, які приймають пластмаси типу №5 (aka, поліпропілен). У пластикових виробах є символ рециркуляції із числом від 1 до 7, що позначає тип використаної смоли. У списку складних для переробки пластмас: каністри, контейнери для зберігання харчових продуктів і пластикове приладдя. Більшість з них відправляється на звалища, де може зберігатися століттями.
Вирішення: Один із способів переробити такий пластик — це програма Preserve Products ‘Gimme 5. Компанія перетворює старі контейнери на нові продукти, включаючи зубні щітки та бритви, які можуть бути повернуті після використання для переробки.
Керамічна плитка
Проблема: знайти нові можливості використання старих керамічних плиток, зламаних під час ремонту, дуже складно. Це пов’язано з тим, що процес випалу ускладнює розчавлювання плиток назад у керамічний порошок для використання в нових фарфорових виробах. У результаті, гори використаних, невикористаних та пошкоджених плиток накопичуються на звалищах кожен рік.
Вирішення: Crossville Inc., виробник плитки Tennessee, знайшов спосіб перетворити випал керамічної плитки на сировину для створення нових плиток. У 2009 році він запустив свою програму Tile Take-Back, яка дала друге життя десяткам мільйонів фунтів викинутих непотрібних плиток на полігонах і зменшила власний попит на сировину. Crossville приймає свої раніше встановлені та невикористані плитки, а також використані плитки інших виробників.
Дротяні вішалки
Проблема: щорічно американські хімчистки використовують більше 3 мільярдів металевих вішалок, чого достатньо для виробництва близько 60 000 автомобілів. Більшість муніципалітетів не приймають дротові вішалки для переробки відходів, тому що вигнуті кінці можуть забивати обладнання для переробки. У результаті більшість металевих вішалок зрештою потрапляє у сміття.
Вирішення: Спробуйте повернути вішалки туди, де ви їх отримали: у місцеву хімчистку. Все більше установ або повторно використовують їх, або відправляють дилеру металобрухту.
Переработка ненужных вещей помогает в разы сократить количество отходов на полигонах. Но, к сожалению, не весь мусор подлежит утилизации, и большинство компаний-переработчиков имеют длинный список вещей, которые они не принимают. Чтобы вдохнуть новую жизнь в такой «трудный мусор», нужны инновационные решения. Сегодня мы расскажем о таких семи не пригодных для переработки вещах и их повторном использовании.
Люди, которые понимают важность переработки, каждую неделю добросовестно сортируют использованные бутылки, банки и бумагу в контейнеры для мусора или для пунктов приёма.
Хотя некоторые компании отказываются принимать тот или иной мусор, это не значит, что его нельзя переработать. Вот несколько .
Полиэтиленовые пакеты для продуктов и упаковки от продуктов
Проблема: К сожалению, не многие компании перерабатывают этот тип пластика, потому что он обычно не чистый и не сухой, а также потому, что полиэтиленовые пакеты и плёнки, как правило, попадают в перерабатывающее оборудование. Результат? Большинство из 500 миллиардов полиэтиленовых пакетов, используемых во всём мире каждый год, заканчивают свою жизнь на полигонах или в океанах, где они могут находиться 300 лет, выделяя токсичные вещества, которые загрязняют окружающую среду.
Решение: К счастью, этот вид пластика можно перерабатывать и его можно преобразовать во многие продукты, включая композитные пиломатериалы, трубы и даже новые мешки. Чтобы убедиться в этом, ищите на карте пункты приёма этих отходов.
Винные пробки
Проблема: конечно, вы сдаёте на переработку винные бутылки, но как насчёт пробок? Скорее всего, вы их выбрасываете. Это может показаться не большой проблемой, но пробка фактически является важным возобновляемым ресурсом, который можно легко перепрофилировать. Фактически, использование и рециркуляция натуральной пробки помогает сохранить продуктивные и процветающие экологически чистые корковые леса. Эти экологические сокровища, расположенные в основном в Европе, представляют собой огромные центры биоразнообразия (укрывают находящихся под угрозой исчезновения животных, таких как иберийская рысь). Кроме того, они поглощают миллионы тонн CO2 и обеспечивают тысячи семей устойчивым источником дохода.
Решение: некоторые компании начали принимать винные пробки для последующего использования. Винные и продуктовые магазины, дегустационные залы, рестораны тоже могут принимать это вторсырьё.
Одежда и текстиль
Проблема: согласно Council for Textile Recycling, среднестатистический американец каждый год выбрасывает на свалки около 30 кг одежды и домашнего текстиля. Это составляет примерно 150 футболок на человека, что в совокупности составляет до 10 миллиардов килограмм отходов ежегодно (более 5% мусора).
Решение: в то время как трудно превратить использованную ткань в новую, существует много способов (помимо пожертвования изношенной одежды благотворительным организациям), чтобы сохранить старые наряды и продлить их жизнь.
Например, многие розничные продавцы одежды, такие как Levi’s и H&M, позволяют потребителям избавляться от нежелательной одежды, независимо от марки или состояния, в их магазинах — для переработки. Одежда, которую можно носить, обычно продаётся в магазинах-секондхендах. Неиспользованные ткани перерабатываются в изоляционные и прокладочные изделия, либо волокна перерабатываются для использования в новой одежде.
Картонные коробки от пиццы
Проблема: избавиться от картонной коробки из-под пиццы не так просто. Это связано с тем, что после того, как жир или частицы пищи впитываются в картон, их нельзя отделить от бумажных волокон во время процесса рециркуляции. В результате миллионы коробок от пиццы просто выбрасывают.
Решение: университет штата Северная Каролина разработал экологически безопасную программу компостирования коробок от пиццы. С 2014 года удалось собрать тысячи ящиков в специально отмеченные мусорные контейнеры, которые располагались вокруг кампуса. Эти коробки затем перерабатывали в удобрения с питательными веществами. Студенты также могут компостировать использованные бумажные тарелки, салфетки и остатки пиццы. Попробуйте компостировать коробки от пиццы и другие бумажные изделия дома, разорвав их на мелкие кусочки и бросив в мусорный ящик для компоста.
Контейнеры из-под йогурта и другие пластмассовые изделия
Проблема: несмотря на то, что многие пластмассы легко принимаются на переработку, — например, №1 (PETE), в том числе бутылки из-под соды, и №2 (HDPE), используемые в контейнерах для молока и отбеливателя, сложнее найти переработчиков, которые принимают пластмассы типа №5 (a.k.a., полипропилен). В пластиковых изделиях имеется символ рециркуляции с числом от 1 до 7, обозначающим тип используемой смолы. В списке сложных для переработки пластмасс: канистры, контейнеры для хранения пищевых продуктов и пластиковые принадлежности. Большинство из них отправляются на свалки, где они могут храниться столетиями.
Решение: Один из способов переработать такой пластик — это программа Preserve Products’ Gimme 5. Компания превращает старые контейнеры в новые продукты, включая зубные щётки и бритвы, которые могут быть возвращены после использования для переработки.
Керамическая плитка
Проблема: найти новые возможности использования старых керамических плиток, сломанных во время ремонта, очень сложно. Это связано с тем, что процесс обжига затрудняет раздавливание плиток обратно в керамический порошок для использования в новых фарфоровых изделиях. В результате, горы использованных, неиспользованных и повреждённых плиток накапливаются на свалках каждый год.
Решение: Crossville Inc., производитель плитки Tennessee, нашёл способ превратить обжиг керамической плитки в сырьё для создания новых плиток. В 2009 году он запустил свою программу Tile Take-Back, которая дала вторую жизнь десяткам миллионов фунтов выброшенных ненужных плиток на полигонах и уменьшила собственный спрос на сырьё. Crossville принимает свои ранее установленные и неиспользуемые плитки, а также используемые плитки других производителей.
Проволочные вешалки
Проблема: ежегодно американские химчистки используют более 3 миллиардов металлических вешалок, чего достаточно для производства около 60 000 автомобилей. Большинство муниципалитетов не принимают проволочные вешалки для переработки отходов, потому что изогнутые концы могут забивать оборудование для переработки. В результате большинство металлических вешалок в конечном итоге попадают в мусор.
Решение: Попробуйте вернуть вешалки туда, где вы их получили: в местную химчистку. Всё больше учреждений либо повторно используют их, либо отправляют их дилеру металлолома.
