Blog

  • Суперечки за Мазепу

    Суперечки за Мазепу

    #img_left#На 17-му році незалежності України вулиці столиці все ще мають більшовицькі назви. Щонайменші ж спроби дати їм нове найменування викликають хвилю обурення проросійсько налаштованих політичних сил, а з ним і невдоволення громадян. Так, ще й досі не вщухають гарячі суперечки щодо справедливості рішення перейменувати вулицю Січневого повстання на Івана Мазепи, яке майже одностайно прийняли депутати Київської ради.

    20 березня цього року Україна відзначила 368-у річницю з дня народження гетьмана України Івана Мазепи, постать якого дуже неоднозначно оцінюють сучасні історики. Російська Православна церква більш категорична у своєму ставленні до українського гетьмана: після його переходу на бік шведського короля священнослужителі оголосили йому анафему й вважають "зрадником, блюзніром і ворогом православного люду". Цікаво, що саме коштом Івана Мазепи була збудована Вознесенська церква, жіночий монастир, Лаврський мур та інші святині Києво-Печерської Лаври, тоді як вулицю, на якій стоїть святиня, названо на честь січневого повстання працівників заводу "Арсенал" проти Центральної Ради. Після цієї події в країні було встановлено диктатуру й розпочато кампанію з руйнації храмів та соборів і нищення священнослужителів. Сама вулиця відома з часів Київської Русі, вона з’єднувала Печерськ із Подолом і в ХVIII-XIX століттях називалася Великою Микильською на честь Миколаївського собору, побудованого Мазепою ще в 1693 році.

    Як назвати?

    Рішення про перейменування вулиці Січневого повстання на Івана Мазепи Київрада ухвалила ще в 1997 році, але проголосувала за нього тільки на минулій сесії Київради. За тим же рішенням десять інших вулиць столиці, а також деякі райони мають змінити свої назви з радянських на такі, що вшановуватимуть Українську революцію 1917-1920 років.

    На сесії Київради 25 жовтня секретар Київради Олесь Довгий підкреслив: «Це місце є символічним тому, що саме цей український відомий гетьман узяв безпосередню участь у відновленні, реставрації будівлі Лаври, монастиря напроти Лаври, який досі існує. Він вклав немало своїх власних коштів у збереження та створення тих історичних пам’яток українства, які великою мірою відображають нашу історію, які стоять до цієї пори і є гордістю не тільки Києва, а всієї України. Тому я вважаю, що прийняття цього рішення [про перейменування вулиці] є певним свідченням розуміння нами історії і любові до цієї країни й міста в цілому».

    Натомість Партія регіонів виступила проти такої ініціативи. Голова постійної комісії Київради з питань культури й інформаційної політики Олександр Прогнімак (представник Депутатської фракції «Партії Регіонів») відмовився узгодити проекти рішень, що стосуються перейменувань вулиць. Він вважає такі рішення недоречними, адже це створить незручності їхнім жителям. На його думку, зміна назви потягне за собою внесення змін до паспорта та інших документів, де вказано місце проживання і т.д.

    Напередодні голосування київське відділення Партії регіонів розповсюдило агітлистівку, в якій закликало мешканців славнозвісної вулиці сказати «НІ» її перейменуванню. В тексті зазначалося, що Київська міська рада 25 жовтня 2007 прийме це рішення всупереч діючому законодавству та думці населення.

    На підтвердження своїх слів «Регіони» представили опитування, яке проводили працівники Печерської райдержадміністрації у лютому-березні 2006 року, яке показало, що зміну старої назви на нову підтримує всього 988 мешканців вулиці (20%), проти виступило 3498 (80%). Київське міське відділення Партії регіонів, щоб з‘ясувати думку мешканців у жовтні 2007 року провело аналогічне опитування серед мешканців вулиці Січневого повстання. Результати опитування, за даними партії, підтвердили позицію мешканців вулиці – підтримують зміну старої назви лише 24 мешканці (2,2%), не підтримують – 1055 (97,8%) мешканців вулиці.

    Противники нової назви зазначили: «Перейменування вулиць тягне за собою значні витрати з міського бюджету (? 400 тисяч гривень): на виготовлення та встановлення нових табличок на будинках, на заміну встановлених дорожніх знаків із позначенням вулиць, внесення змін до статутних документів комунальних підприємств, заміну карт, довідників і т. ін.»

    У відповідь на ці заяви заступник київського мера Сергій Рудик на одному з телеканалів назвав таке опитування «маніпулятивним та спекулятивним», адже «людину запитують: ви за перейменування вулиці, і це принесе зміну печатки в паспорті, купу побутових клопотів, чи ви проти? Вони не просто питали думку населення, а надали аргументи проти перейменування».

    Чекаємо на нову мапу

    Рудик уважає, що в Києві «не можуть бути вулиці, названі на честь людей, які знищували український народ». «Я зроблю все можливе, аби з карти Києва зникли імена більшовика-революціонера Артема, ідеолога комунізму Ульянова й одного з керівників Верховного трибуналу в роки репресій Кириленка, на чиїй совісті десятки тисяч смертних вироків українцям», – пообіцяв Рудик.

    Загалом на сьогодні Комісія з питань назв та пам’ятних знаків Київської держадміністрації запланувала перейменувати близько 131 вулицю. І швидше за все, зважаючи на рішучість міських чиновників, мапу Києва доведеться знову перевидавати.

  • З нового року КПК заборонила видання щотижневого журналу «Азія»

    Головна редакція тижневика «Азія», яка розташована в Гонконзі, отримала повідомлення про те, що з нового року в континентальному Китаї більше не діятиме підписка на цей журнал.

    Як повідомила гонконзька газета «Мінбао», дві компанії, які відповідають за підписку в континентальному Китаї на закордонні друкарські видання «Китайська компанія з імпорту-експорту книжкової продукції» і «Китайська компанія міжнародної торгівлі книжковою продукцією» заявили, що до них прийшла директива про те, що з нового року більше не можна приймати підписку на тижневик «Азія».

    Тим же, хто вже оформив підписку на це видання на новий рік, повернути гроші. Про причини такого рішення ці дві компанії нічого не повідомили, сказали тільки, що це загальна ухвала для всієї країни.

    Як повідомляє китайська газета «Шибао», ця заборона Пекіна напевно пов’язана з тим, що останнім часом в тижневику «Азія» були надруковані низка статей з викриттям банкрутства компанії «Ілішен», а також на інші «чутливі» для китайської влади теми.

    Як повідомив генеральний інспектор дотримання політики і принципів головної редакції тижневика «Азія» Чен Чин, в тижневику не було ніяких гострих тем і статей щодо політики влади континентального Китаю, що перевищує які-небудь норми, були просто висвітлені факти і коментарі.

    Тепер підписчики журналу в континентальному Китаї більше не зможуть читати цей журнал, при цьому влада Пекіна не пояснила жодних причин такого свого рішення. Чен Чин сказав, що не хоче будувати ніяких припущень із цього приводу.

    Версія китайською

  • Католики втікають з Китаю, рятуючись від репресій

    Католики втікають з Китаю, рятуючись від репресій

    25 грудня в день католицького Різдва в редакцію Великої Епохи в Сінгапурі подзвонили китайські католики і розповіли про те, як компартія Китаю (КПК) переслідує католиків.

    #img_left#Ці п’ятеро католиків, сім’я з 4-х чоловік і їхній єдиновірець, раніше жили в Китаї в м. Баодін провінції Хебей. Їм вдалося виїхати з Китаю під виглядом туристів, які прямують в м. Ліон; назад вони більше не повернулися. Вони збираються виїхати в 3-у країну і попросити політичного притулку, сподіваючись знайти там свободу віри і існування, якого немає в Китаї.

    У Китаї одним з головних об’єктів нападок і придушення владою, окрім послідовників китайської гімнастики Фалуньгун, є підпільні церкви, особливо католицькі.

    Один із цих п’яти католиків Лі Цзянпін розповів: «Протягом багатьох років уряд постійно закриває наші церкви, не дозволяє нам здійснювати наші релігійні обряди. Ми можемо проводити їх тільки таємно вдома. Але навіть і в такому разі наш пастор і деякі прихожани періодично зазнають арештів та ув’язнень. Зараз декілька католицьких пастирів міститься в будинку попереднього ув’язнення повіту Чинюань м. Баодін».

    Розповідає дружина Лі Цзянпіна: «Коли я була такою, як мій син зараз (9 років), мою маму заарештували і посадили у в’язницю на 4 роки. Мій брат, коли їхав до мами на побачення, потрапив в аварію і став інвалідом. Я залишила навчання, щоб доглядати за братом, так пройшло майже все моє дитинство. Потім брат помер. Аж до сьогоднішнього дня маму все ще переслідують міліціонери. Вона веліла нам брати дітей і будь-якими способами виїжджати з Китаю якнайскоріше».

    Лі продовжив розповідь: «Моїй тещі понад 70 років, вона дуже віддана католичка. Її заарештовували кілька разів, били і катували, від чого на її ногах залишилися шрами. Багато віруючих постійно турбують удома, чинячи сильний психічний тиск, від чого багато хто психічно просто не витримує. Ми теж на собі відчули це, нас багато раз залякували різними способами».

    #img_right#Коли кореспондент запитав, чому ж вони не зареєстрували свою церкву офіційно у влади, Лі з посмішкою відповів: «Всі «не підпільні» церкви є ніби партійними осередками. Партія призначає, кому бути пастирем і так далі. Все це порушує наші релігійні правила». Він також розповів, що у вересні цього року місцева влада раптом повідомила родичам зниклого 4-5 років тому пастиря Хан, що він знаходиться в лікарні у важкому стані. Члени його сім’ї поспішили в лікарню, але коли приїхали туди, санітари сказали, що Хана ще живого відвезли в крематорій. Членам його сім’ї не дали навіть побачити тіло. Коли його ховали, всюди чергувала міліція.

    Католический пастырь г. Баодин Чжан Дапэн (справа), просидевший в тюрьме в Китае много лет. Фото: epochtimes.com

    Католицький пастир м. Баодін Чжан Дапен (справа), який просидів у в’язниці в Китаї багато років. Фото: epochtimes.com

    Лі в кінці сказав: «Компартія дуже сильно зневажає права людини, люди вже втратили надію на поліпшення, тому ми й виїхали з цієї країни, щоб врятуватися від всіх тих бід, яких ми там зазнавали. Коли в міліції дізналися про нашу втечу, то дуже розлютилися і почали чинити тиск на наших родичів, які залишилися в Китаї. Але ми вже не хочемо повертатися в «пащу тигра». Ми сподіваємося, що міжнародне співтовариство, міжнародні організації звернуть увагу на становище підпільних церков в Китаї і проявлять турботу про них, протягнуть руку допомоги, допоможуть численним віруючим в Китаї уникнути небезпеки переслідувань. Розповідаючи все це, ми і зараз відчуваємо певний ризик, але вважаємо своїм обов’язком викрити ці лиходійства КПК заради наших братів по вірі, які знаходяться в Китаї».

    Хао Мін. Велика Епоха

  • Amnesty International засудила розширення страти в Китаї шляхом ін’єкції

    Впливова правозахисна організація Amnesty International виступила 3 січня із засудженням програми розширення страти в Китаї шляхом ін’єкції, закликавши китайську владу до відміни страти.

    «Цей захід перед Олімпіадою в Пекіні суперечить духу Олімпійської хартії, що ставить збереження людської гідності в центр олімпійського руху. Немає нічого гідної або гуманного в здійснюваному державою вбивстві приватної особи будь-яким методом», – сказала Кетрін Бейбер, директор програми Amnesty International по Азіатсько-тихоокеанському регіону.

    У відповідь на прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня резолюцію із закликом вести всесвітній мораторій на виконання смертних вироків заступник голови верховного народного суду (ВНС) Цзян Синчан (Jiang Xingchang) заявив, що Китай розширюватиме використання смертельної ін’єкції для заміни страти через розстріл.

    В інтерв’ю 2 січня газеті China Daily, він відзначив, що смертельні ін’єкції застосовуються в половині з 404 судів середнього ступеня, що здійснюють велику частину смертних вироків в країні. «Це вважається гуманнішим і врешті решт використовуватиметься у всіх судах», – заявив Цзян Синчан, не розкривши,  проте, подробиць з приводу збереження розстрільної практики.

    «Розширення програми смертельної ін’єкції – це нехтування очевидною міжнародною тенденцією з відміниі страти  та ігнорування проблем, властивих цій мірі покарання.  Свавілля в застосуванні, помилки правосуддя, що ведуть до страти невинного, а також жорстокий і нелюдяний характер страти не можуть знайти вирішення у зміні способу її здійснення», – відзначає з приводу цієї заяви керівництво верховного суду КНР Кетрін Бейбер.

    Amnesty International вважає, що смертельна ін’єкція як метод страти викликає особливе занепокоєння, оскільки відволікає увагу від страждань засудженого, запевняючи, що така страта «гуманна». За даними свідків, страчуваний мучиться у довгих конвульсіях, поки не помре болісною смертю, а невмілий укол викликає важкі фізичні та моральні страждання. Участь у таких стратах лікарів і медичних сестер є порушенням практично всіх принципів лікарської етики.

    Amnesty International вітала передачу з січня 2007 року всіх смертних вироків в Китаї на розгляд верховного народного суду, що привело до скорочення кількості страт. Проте через те, що про виконання смертних вироків публіці в Китаї мало що відомо, неможливо оцінити або перевірити твердження про те, що страт стало менше.

    «Китайська влада повинна зробити конкретні кроки до відміни страти. Як перший крок Китай повинен опублікувати справжні дані про страчених і радикально скоротити кількість смертних вироків. Позитивні результати напередодні Олімпійських ігор в Пекіні можуть бути досягнуті тільки тоді, коли Китай перестане лідирувати за кількістю страт», – сказала Кетрін Бейбер.

    За даними Amnesty International, в 2006 році смертні вироки виконувалися лише в 25 країнах, причому 91% всіх страт було здійснено в Іраку, Ірані, Китаї, Пакистані, Судані і США. Китай залишається країною, де страта широко застосовується навіть за злочини, не пов’язані з насильством щодо особистості, такими, як хабарі або розтрата державних грошей.

    Варто відзначити, що нинішні заяви керівництва верховного суду КНР без будь-яких змін повторюють сказане ними з цьогоу ж приводу понад п’ять років тому.  Заступник голови верховного суду Цзян Синчан навіть не посоромився дослівно відтворити те, що сказав у травні 2002 року заступник голови верховного народного суду КНР Лю Цзячень, заявивши, що зміна способу виконання вироку позитивно сприймається як самими засудженими, так і їхніми родичами, а також громадськістю.

    Втім, тоді Китай ще не готувався до Олімпіади, і тому Лю Цзячень без особливого сумніву додав: «Такий спосіб виконання вироку почав застосовуватися нами після проведення успішних експериментів над тваринами».

  • Під час візиту до Пекіна прем’єр міністра Японії, було арештовано понад 20 апелянтів

    Під час візиту до Пекіна прем’єр міністра Японії, було арештовано понад 20 апелянтів

    #img_left_nostream#28 грудня 2007 р. в другій половині дня прем’єр-міністр Японії Ясуо Фукуда, який прибув з офіційним візитом до Китаю, виступив у пекінському університеті з промовою про китайсько-японські відносини. Під час його виступу університет був оточений щільним кільцем озброєної міліції і міліційними машинами.

    Оскільки на виступі Ясуо Фукуда було присутньо багато іноземних ЗМІ, понад сто апелянтів, які приїхали до Пекіна,  спробували пройти в будівлю інституту і розповісти західним кореспондентам про ті нещастя, з якими вони зіткнулися і несправедливості після ставлення до них з боку влади.  Близько 28 апелянтів, яким якось вдалося пройти через кордон міліції і увійти до будівлі інституту, було  арештовано, посаджено в автобус  і відвезено в центральний притулок Мацзя.

    #img_left_nostream#Як розповідає свідок, пан Лю, 28 грудня  близько 13 години, до будівлі інституту, в якому виступав прем’єр-міністр Японії, прийшло понад сто апелянтів, які хотіли пройти в інститут, щоб зустрітися з представниками іноземних ЗМІ. В результаті пройти вдалося тільки 28 людям, вони були одягнені порівняно чисто і охайно, тому міліція і не запідозрила в них представників апелянтів. Але як тільки вони наблизилися до місця, де виступав прем’єр-міністр, їх відразу ж  вислідили агенти спецслужб і одного за іншим вивели назовні, посадили в автобус і відвезли в центральний притулок Мацзя.

    Кореспондентові "Великої Епохи" вдалося додзвонитися апелянтові Чен Лянчину. Він сказав: «Мене заарештували і зараз я вже більше двох годин знаходжуся в автобусі, нам не дозволяють нікуди виходити. Нас тут більше 20-ти чоловік».

    Версія китайською

  • Як стародавні китайці святкували зиму

    Як стародавні китайці святкували зиму

    «Різдвяні співи» Діккенса нагадують нам про те, що добро і зло існують одночасно в серцях людей навіть під час Різдва.

    #img_left#Можливо, саме під час найхолоднішої і найтемнішої пори ми відчуваємо потребу доторкнутися до чого-небудь світлого і радісного. На Заході це одна з найсвятковіших пір року. Такі старі англійські пісні, як «Перше різдво» (The First Noel), «Ми бажаємо вам щасливого Різдва» (We Wish You а Merry Christmas), традиційна різдвяна пісня «Deck the Halls» належать до найулюбленіших.

    У північній півкулі день зимового сонцестояння – це найдовша ніч і найкоротший день. Потім дні стають довшими. Але всі люди знають, що найхолодніші дні ще попереду. Китайці кажуть «вступити в дев’ять» – дев’ятиденний період після зимового сонцестояння. Вважається, що найхолодніші дні доводяться на цей період «трьох дев’яток». Після зимового сонцестояння енергія Ян зростає, тобто в найхолодніші дні ми на порозі наближення тепла.

    Одне з 24 ділень китайського календаря, зимове сонцестояння, відзначається в багатьох місцях навіть сьогодні. Цієї зими, наприклад, прекрасне шоу «Святкові чудеса» прибуває в театр Бекона, а потім і в інші місця, щоб представити хореографічні постановки, які пожвавлять настрій цього сезону.

    Китайські традиції святкування зимового сонцестояння, безумовно, стародавні. Відомі як зимові фестивалі чанцзи або дунцзи, вони зародилися 2 500 років тому, в Епоху Весни і Осені. Китайці використовували сонячний годинник з глини для визначення дня зимового сонцестояння, яке зазвичай доводиться на 22 або 23 грудня.

    Відзначати зимове сонцестояння почали в епоху династії Хань. Імператорський двір проводив обряд «Хо дун» (вітання зими) і оголошував його всенародним святом. Імператор відпочивав, а державні чиновники брали відпустку. За часів династії Цзінь імператорський двір приймав поздоровлення від сусідніх держав.

    В епоху династій Тан і Сун прихожани робили пожертвування Небу і предкам. Цього дня імператор виїжджав у сільську місцевість, щоб принести дари Небу. Цього дня люди проводили обряди, віддаючи дань пошани батькам і старшим. У державних записах династії Цин значилося, що зимове сонцестояння таке ж важливе свято, як і Новий рік.

    Про нього збереглося безліч легенд. Вираз «Їжте вунтун (китайські галушки) взимку і локшину влітку» походить з династії Хань. У цю епоху німецькі племена нападали на прикордонні села, і люди не знали миру. Два лідери племен Хун і Тун викликали найбільше обурення. Селяни згортали м’ясо за формою рогу, називали його Хунтун (або вунтун) та із задоволенням з’їдали.

    У провінції Хенань галушки також називають «заморожені вуха».

    Чжан Чжуньін був урядовцем, а також жалісливим лікарем з Чанша. Пішовши у відставку, він вирішив повернутися в своє село з декількома учнями. Дорогою туди йшов сильний сніг, і вітер проймав до кісток.

    Добрий лікар побачив бідних селян на березі ріки Бай в Наньян. Їхні вуха були сильно обморожені. Це дуже засмутило його. Щоб він міг надати людям медичну допомогу, для нього встановили навіс. У киплячий казан він додав м’ясо кози, гострий перець і  необхідні ліки. Після кипіння вариво витягувалося і подрібнювалося.

    Його учні начинили тісто цією масою і приготували суп. Це блюдо назвали «суп проти обморожених вух». Після того, як хворі селяни з’їли суп, їхні вуха вилікувалися. Пізніше ці шматочки тіста отримали назву галушок. Кажуть, що, якщо люди під час зимового сонцестояння будуть їсти галушки, то вони не страждатимуть від холоду.

    У долині річки Янцзи в південному Китаї в ніч зимового сонцестояння за традицією їдять клейкий рис і червону квасолю. Легенда свідчить, що у чоловіка на ім’я Гун Гун був син, який зробив багато поганих справ. Він помер у день зимового сонцестояння і перетворився на злого духа, який продовжував шкодити людям. Проте злі духи дуже бояться червоної квасолі, тому в день зимового сонцестояння люди готують і їдять червону квасолю і рис, щоб відгонити нечисть.

    Подібно до того, як у «Різдвяних співах» присутня частка привидів і диявольських справ, схоже, що в стародавньому Китаї існували свої погані знаки, які люди використовували для святкування зимових місяців. Тому в день зимового сонцестояння прикрашайте свої будинки, їжте червону квасолю і багато галушок.

    Івон Маркот. Велика Епоха
  • Мер міста Тайнаня відвідує концерт «Святкові Чудеса» в Нью-Йорку

    Мер міста Тайнаня відвідує концерт «Святкові Чудеса» в Нью-Йорку

    Різдвяним вечором, мер міста Тайнань з Тайваню Дайнь-цзар Сюй відвідав концерт «Святкові чудеса» телебачення «Нова Династія Тан» (ТБ НДТ) в Театрі Бекон на Бродвеї в Нью-Йорку. Під час перерви мер сказав, що він був глибоко зворушений гармонією і красою виступу.

    #img_right#Мер Сюй приїхав до Нью-Йорка, щоб виступити з промовою, і лише пізніше почув про концерт ТБ НДТ «Святкові чудеса». Здавалося, що він був вельми радий, що потрапив сюди. «Сьогодні дуже холодно, але усередині театру Бекон відчувається тепло і тут чарівно. Атмосфера  тут наповнена святковим духом», –  відмітив мер.

    «Барабанщики в програмі Династії Тан виражають і красу і силу, але також виражають гармонію, – продовжив мер. – Це союз сили і гармонії, або можливо союз енергії і краси. Я був глибоко занурений в миролюбну і точну манеру виконання  барабанщиків. Їх мирний дух був в змозі передати відчуття гармонії кожному глядачеві. Можливо це – прояв сили  істини, доброти, терпіння». Мер Сюй сподівається побачити групу "Божественне мистецтво" у себе  на Тайвані в кінці лютого 2008 року.

    Раніше, працюючи з ТБ НДТ, він говорив, що знає це ЗМІ дуже добре і вітає його виступи в своїй країні. Він вважає, що для тайваньської аудиторії це шоу буде вірогідне ближче, ніж для інших країн, тому що Тайвань є дуже сприйнятливим до багатьох різних культур. «Тайваньські громадяни особливо цінують китайську історію і культуру, але також знайомі й з іншими східними і  західними видами творчості».

    «Це  досконала демонстрація східної культури, –  сказала пані Сюй, дружина мера. – Я дуже зворушена. Цифрові технології і східна культура чудово гармонізують. Це був дивовижний концерт. Він, безумовно, торкнеться сердець глядачів у всьому світі, я рекомендую всім своїм друзям цей виступ, коли він проходитиме в Тайнані».

    За словами мера Сюя, під час вечірнього виступу ожили стародавні легенди, захоплююча драма і музика. Він назвав поєднання східної і західної музики і мистецтва "дійсно прекрасним". «Китайські історії, які були відображені  під час  виступу, повинні були стати чимось новим для західних глядачів. Упевнений, що вони справили на них глибоке враження», – сказав мер.

    Він пояснив, що мета китайських легенд – показати красу людства. Вони відображають, наскільки універсальна краса душі, особливо коли це все показано в такій досконалій манері. Він сподівається, що все, що є в східній культурі, можна донести західним глядачам за допомогою цих виступів на Бродвеї.

    Мер Сюй активно працює над культурним зростанням в Тайнані, він навіть заохочує кожного студента вчитися грати, принаймні, на якому-небудь одному музичному інструменті. У спробах зробити місто Тайнань більш столичним, мер Сюй активно заохочує розуміння різних культур всюди в академічному і навчальному середовищі. Він пояснив, що Тайвань зберігає стародавню китайську культуру, одночасно популяризувавши сучасні форми виразу і є дуже сприйнятливим до культурної різноманітності. «Це  те, що робить місто Тайнань сучасним містом, яким ми бачимо його сьогодні», –  додав мер.

    Чжу Цзян. Велика Епоха

  • 57 китайських інтелектуалів і активістів закликали до звільнення правозахисника Ху Цзя

    Десятки китайських інтелектуалів і активістів виступили 7 січня із закликом до звільнення відомого правозахисника Ху Цзя, арештованого у звинуваченні в спробі скинення уряду, повідомляє Phayul.com з посиланням на DPA.

    Імена 57 письменників, адвокатів і цивільних активістів поміщено під відкритим листом, в якому мовиться, що Ху Цзя був звинувачений у спробі скинення уряду за дії, які знаходяться під захистом конституції КНР.

    Серед імен, прикладених до тексту листа, поширеного групою China Human Rights Defenders (CHRD), значаться письменник Лю Сяобо і активіст демократичного руху Чень Чжімін (Chen Ziming). Лист закликає правлячу компартію Китаю напередодні Олімпійських ігор в Пекіні поліпшити ситуацію з правами людини в Китаї.

    У ньому також міститься заклик до уряду дозволити побачення з Ху Цзя його адвокатам і членам сім’ї, припинити постійне спостереження і домагання до його дружини та інших родичів. Активісти, які підписали листа, просять світову спільноту чинити більший тиск на Китай, щоб добитися позитивних змін у сфері прав людини.

    34-річний Ху Цзя добре відомий своїми виступами в захист прав осіб, що живуть з ВІЛ/СНІД в Китаї. Йому неодноразово присуджувалися за цю роботу міжнародні премії.  Як стало відомо CHRD, 27 грудня близько 3 години дня 20 міліціонерів вторглися в будинок Ху Цзя і його дружини Чжен Цзінянь.

    Відрізавши дружину з місячною дитиною, а також її бабусю, що знаходилася в гостях, від телефону і виходу в Інтернет, і забравши їхні мобільні, міліціонери відвели Ху Цзя. Офіцери, які залишилися в будинку, пред’явили ордер на арешт Ху Цзя у звинуваченні в «спробі скинення державної влади». Його місцезнаходження залишається невідомим.

    Ху Цзя і його дружина знаходилися під домашнім наглядом (jianshi juzhu) в районному відділі національної безпеки (гуо бао) Пекінського управління громадської безпеки з 18 травня 2007 року. Їм не були пред’явлені які-небудь підстави для застосування цього заходу на такий тривалий термін. 10 листопада Ху Цзя був побитий офіцерами міліції, що намагалися перешкодити йому відвідати дружину в лікарні.

    Нагляд за місцем проживання був введений після повернення подружжя з поїздки до Гонконгу, коли вони мали намір виршитиу до Європи для просування свого документального фільму «В’язні міста свободи». Перед цим, з 28 березня 2006 року до 26 лютого 2007 року, подружжя також довгий час знаходилося без пред’явлення законних на те підстав під наглядом за місцем проживання. У лютому-березні 2006 року Ху Цзя «зник» на 41 день: як з’ясувалося пізніше, він знаходився під арештом в підвалі пекінської міліції.

    Організація, що базується в Парижі, «Репортери без кордонів» також виступила з серйозним засудженням арешту Ху Цзя, відзначивши, що уряд Китаю «скористався тим, що увага міжнародної громадськості зосереджена на Пакистані, щоб заарештувати одного з найвпливовіших представників мирного руху за свободу слова в Китаї». «Репортери без кордонів» закликають міжнародне співтовариство виступити в захист Ху Цзя, «щоб він не став ще однією жертвою передолімпійських репресій в Китаї».

  • Китайська влада відмовляє в зустрічі адвокатові арештованого правозахисника

    У звинуваченні «в підбурюванні до повалення китайської влади» 27 грудня 2007 року 34-х річний правозахисник Ху Цзя був арештований. Його офіційно захищатимуть адвокати Лі Цзінсун і Лі Фанпін.

    4 січня в інтерв’ю кореспондентові "Великої Епохи" Лі Фанпін сказав, що 2 січня вони подали заяву з вимогою зустрітися зі своїм підзахисним, а сьогодні отримали сповіщення про те, що, оскільки ця справа є секретною, їм не може бути дозволено зустрітися з Ху Цзя. На питання про те, що адвокати мають намір робити далі, Лі відповів, що дуже важко зустрітися з підозрюваним.   Зазвичай в таких справах немає інших законних способів.

    Відомий пекінський адвокат-правозахисник Тен Бяо заявив, що зараз, напередодні Олімпіади, КПК всіма силами намагається вирішити всі, так звані проблеми, намагається якомога раніше обмежити діяльність тих, хто в яких-небудь формах відкрито виражає критику влади і говорить про ситуацію з правами людини в країні. Тому до Олімпіади, можливо, кількість арештів збільшуватиметься.

     
  • КПК збирається заблокувати доступ до YouTube та інших сайтів з відеороликами

    КПК збирається заблокувати доступ до YouTube та інших сайтів з відеороликами

    #img_right#Китайська влада оголосила, що більше не потуратиме «розповсюдженню занепадницьких думок», тому всі сайти, які публікують приватні відеоролики, повинні отримати дозвіл влади. Відеоролики буде дозволено публікувати тільки на державних сайтах. Це означає, що доступ до закордонних сайтів, таких як YouTube в Китаї буде закритий.

    Як повідомлялося в англійських ЗМІ 3 січня, китайське головне управління телерадіомовлення видало нові правила, згідно з якими «сайти, які надають послуги з публікацій приватних відеороликів, повинні служити народу і дотримуватися основоположних принципів моральності суспільства». Уряд більше не потуратиме «розповсюдженню занепадницьких думок» і, починаючи з кінця січня, тільки державні сайти або   компанії-утримувачі сайтів, що знаходяться під контролем уряду, можуть публікувати у себе на сайтах приватні відеоролики.

    Згідно з новими правилами, всі ці компанії   повинні строго нести відповідальність за безпеку держави і охорону здорового середовища в просторі Інтернет, не публікувати відеороликів, які завдають шкоди престижу країни.

    Представник сайту YouTube виразив свою стурбованість такими діями китайської влади, оскільки їхній сайт тепер може втратити 150 млн. потенційних відвідувачів (саме така кількість користувачів Інтернету в Китаї).

    На сьогоднішній день в Китаї є понад 500 сайтів, що надають послуги з публікацій приватних відеороликів. Китайська влада продовжує здійснювати політику строгого контролю передачі інформації, намагаючись будь-якими способами присікти розповсюдження, так званої чутливої для уряду інформації. У Китаї працюють близько 30-и тисяч Інтернет-поліцейських, основне завдання яких   полягає у відстежуванні інформації в Інтернеті. Щоб на китайському сайті відкрити свій блог, потрібно обов’язково реєструватися під своїм справжнім ім’ям тільки на сайтах, що отримали дозвіл на свою діяльність від уряду.

    Чжоу Чен. Велика Епоха