Нелюдські умови існування в ув’язненні
Коли наш журналіст запитав у Чжу, як він себе почуває, знов опинившись на волі, той відповів: "Я тільки що повернувся з в’язниці, але не відчуваю великої радості. Таке відчуття, неначе мене тільки що перемістили з маленької в’язниці у велику. Без свободи і демократії біль залишився той самий, не залежно від того, у маленькій чи великій в’язниці я перебуваю".
Чжу описав свій досвід перебування у в’язниці як "дуже нестерпний, щоб згадувати про нього" (китайський вислів). "Протягом семи років перебування у в’язниці я зрозумів багато речей у житті. Після того як мені багато разівудавалосяя уникнути смерті, мені здається, що я вийшов із пекла. Тривалий час мене тримали в групі суворого режиму і я переніс усі види тортур і нелюдського ставлення. У групі суворого режиму в’язням було заборонено спілкуватися одне з одним і навіть сказати кому-небудь "Привіт". Вітання розглядалося як серйозне порушення в так званій модернізованій і цивілізованій в’язниці.
Чжу сказав, що він повинен був відвідувати багато "зустрічей із критики і засудження" – така тактика використовувалася [владою] під час Культурної революції. Його замкнули в кімнатці, де він був побитий іншими в’язнями, які примовляли: "Хоча всі ми – в’язні, твоє серце чорне, а наші – червоні". Чжу повідомив ”Великій Епосі”, що таких, як він, які мирним і розумним шляхом висловлюють свої вимоги, страждають у в’язниці більше за все. Його били грабіжники і запеклі злочинці з такими словами: "Ми зробимо все, щоб зіпсувати тобі життя, тому що ти проти комуністичної партії й зараз ти перебуваєш у партійній в’язниці".
Одного разу, Чжу силоміць примусили сидіти на табуреті заввишки 25 см протягом трьох місяців. Після закінчення терміну ув’язнення, уся нижня частина його тіла гноїлася і з ран сочилася кров. Рана не зажила і зараз, він насилу пересувається. Чжу також примушували робити парасольки, під час цієї роботи його так побили палицею від парасольки, що у нього лопнула барабанна перетинка.
Ідеологічне перевиховання
Ідеологічне перевиховання – це інша форма тортур, яка часто супроводжується насильством. Помічник тюремного наглядача часто казав іншим в’язням: "Ви маєте дати їм [таким людям, як Чжу] урок. Вони проти компартії, тому ви повинні їх бити".
Чжу також пережив примусове позбавлення сну. Тюремний наглядач казав: "Ти не визнаєш себе винним – тоді у тебе немає ніяких прав, тобі не дозволяється читати". Чжу також розповів про те, як кілька в’язнів примушували його весь день переписувати від руки тюремні правила поведінки. "Я написав близько 640 000 слів", – сказав Чжу. "Це, мабуть, світовий рекорд!"
Вибачитися перед сім’єю
Коли Чжу розповідав про свою сім’ю, його переповнювали емоції: "Мені соромно перед дружиною. Упродовж довгих років вона віддала сім’ї набагато більше, ніж я. Я сидів у в’язниці за свої ідеали. Вона втратила сім’ю. Мені соромно бачитися із сином, якого я залишив, коли був йому потрібний більше за все".
"Моя сім’я зараз живе в бідності", – продовжив він. – "Якби я не вибрав цю дорогу, повну крові і вогню, то, маючи мудрість, я зміг би зробити свою сім’ю багатою. Зараз навіть постало питання, на які кошти я існуватиму. Але я не скаржуся і не жалкую: це шлях, який я вибрав".
Повернувшись додому з в’язниці, Чжу розповів своїм друзям і родичам свій страшний досвід. Його розповідь викликала у них обурення, дружина була вся в сльозах, але завдяки цьому вони змогли краще зрозуміти його. "Дружина умовила мене залишити все у минулому і більше не писати. Але я сказав їй", – каже Чжу, – "Що не можу допустити, щоб політичні в’язні й далі зазнавали таких тортур. Я повинен дати зрозуміти тим лиходіям, що той, хто чинить погані справи, не втече від розплати".
Плани написати книгу
"Все, що трапилося у в’язниці, кожну деталь я хочу зафіксувати, щоб розповісти про це всьому світові. Використовуючи свій досвід ув’язнення, я хочу дати можливість усьому світові побачити реальну природу політики Китайської комуністичної партії", – сказав Чжу.
Він також відзначив: "До того, як я потрапив у в’язницю, у мене було більш плотське й абстрактне розуміння цього суспільства. Я думав, що суспільство було просто корумповане, непрозоре і не діяло відповідно до закону. Ось таким я його бачив. Але те, що я пережив у в’язниці, дало мені можливість розглянути зло у витоку цього суспільства, і це розуміння дасть мені сили".
"Я не боюся цього тиску на себе, усе одно я йтиму далі цим шляхом", – сказав Чжу. "Зараз я настроєний ще рішучіше! Після того як мене звільнили, моя мета – розповісти всьому світові про те, що я пережив у в’язниці. Можливо, після цього я знову потраплю до в’язниці. Якщо так, то я продовжу з в’язниці розповідати світові про злу природу політики компартії.
Кожен, у кого ще є совість, поспівчуває нам і краще розумітиме цю комуністичну партію. Якщо КПК не зміниться, це обернеться лихом для людства".
Примітки редактора:
Історія Чжу Юйфу
Чжу Юйфу народився 13 лютого 1953 р. і живе в Ханчжоу, Чжецзян.
1979 р.: Він став менеджером у щомісячному приватному журналі ”5 квітня”.
1989 р.: Було засуджено; його будинок був обшуканий, а майно конфісковане.
1998 р.: Активно включився в роботу з підготовки організації Китайської демократичної партії. 8 листопада чжецзянська робоча група Підготовчого комітету вибрала його першим секретарем Китайської демократичної партії та членом Національного підготовчого комітету.
1999 р.: Засуджено до семи років позбавлення волі управлінням Громадської безпеки Ханчжоу відповідно до формулювання через ”звинувачення в поваленні влади”.
