Розробив уряд і схему підвищення цін. Вартість блакитного палива зростатиме від травня і до кінця року. Ті, хто за рік споживає до 12-ти тисяч кубометрів газу щомісяця, доплачуватимуть 3%. Якщо перевищити цей ліміт – доведеться віддавати додатково 5%.
Однак це не межа. Якщо НКРЕ змінить тарифи газорозподільних організацій, ціни зростуть значно більше.
Іформаційний Центр Фалунь Дафа (ІЦФД) виражає стурбованість цілою низкою недавніх повідомлень, в яких вказується на те, що прихильники Фалуньгун в Китаї гинуть в ув’язненні протягом декількох днів або навіть годин після затримання їх владою. Ескалація насильства – це прямий результат зусиль, спрямованих на «викорінювання» Фалуньгун напередодні літніх Олімпійських Ігор.
#img_left#«Швидкість, з якою міліція забирає послідовників Фалуньгун, піддає їх насильству і доводить до смерті, викликає дуже велику тривогу. Це люди, які жодним чином не повинні зазнавати арештів. Незаконні арешти, тортури і страти без судового розгляду не можуть бути способом ‘підготовки’ до Олімпійських Ігор», – говорить спікер Інформаційного Центру Фалунь Дафа пані Гейл Рахлін.
«Якщо комуністична влада Китаю дійсно хоче успішно провести Олімпіаду і при цьому влаштовує цькування і піддає вбивству тих, хто хоче їм нагадати, що ‘не все так чудово, то вони вибрали неправильний шлях. Штучно стерилізовані і безмовні вулиці Пекіна викличуть у гостей тремтіння», – продовжує пані Гейл Рахлін.
ІЦФД виразив особливу стурбованість недавніми повідомленнями про те, що послідовники Фалуньгун гинуть в ув’язненні незабаром після арешту. За даними Центру за перші три місяці 2008 р. зафіксовано шість випадків загибелі практикуючих Фалуньгун, смерть яких відбулася протягом 16-ти днів після арешту, а в деяких випадках цей час обчислюється годинами. У деяких недавніх випадках родичі мали можливість поглянути на тіла померлих перед кремацією і бачили сліди тортур, включаючи сліди задушення або синяки від електричних палиць.
Серед смертей, про які повідомлялося в 2008 р., був випадок з паном Юй Чжоу, музикантом 42-х років, якого заарештували разом з дружиною пані Сюй На в кінці січня, коли вони поверталися додому після виступу його оркестру. Через одинадцять днів родичів повідомили, що їм потрібно приїхати в центр невідкладної допомоги, де вони знайшли пана Юй вже мертвим. У лікарні відмовилися провести розтин. Пані Сюй, яку звільнили в 2006 р. після відбування п’ятирічного тюремного терміну за практику Фалуньгун, залишається під вартою в центрі ув’язнення в Пекіні. Юй закінчив французьке відділення Пекінського Університету. За цим посиланням на відео, він грає на барабанах.
#img_center_nostream#
ІЦФД повідомив, що, починаючи з січня 2007 р., запротокольовано 129 випадків насильницької смерті практикуючих Фалуньгун, які померли в Китаї в результаті травм, отриманих під час ув’язнення, безпосередньо в міліції або відразу після звільнення. Повний список імен і деталі цих випадків можна викачати тут (англ.).
Список був складений з різних джерел, включаючи свідчення родичів або друзів загиблих, викривальні фотографії і телефонні дзвінки до причетних міліціонерів і тюремної влади.
Ці випадки загибелі стали результатом введення в дію офіційних указів компартії Китаю. Офіційні заяви і документи постійно вказували на Фалуньгун як одну з головних мішеней спостереження і репресій напередодні Олімпійських Ігор.
Згідно з повідомленням одного інформаційного журналу, заступник міністра держбезпеки Китаю Лю Цзін був призначений відповідальним за викорінювання групи Фалуньгун до Олімпіади-2008. У недавньому повідомленні Міжнародної Амністії мовиться, що в рамках підготовки до Олімпійських Ігор колишній міністр держбезпеки Чжоу Юнкан видав наступний указ з метою «успішного» проведення Олімпійських Ігор: «Ми повинні завдати могутнього удару по ворожих силах вдома і за кордоном, таких як етнічний сепаратизм, релігійний екстремізм, насильницький тероризм і Фалуньгун».
В цілому, починаючи з 1999 р., ІЦФД зареєстрував випадки загибелі від різних форм переслідування 3145 послідовників Фалуньгун. Це тільки ті випадки, які вдалося підтвердити в умовах суворої блокади інформації і залякування рідних і друзів загиблих китайською компартією. Справжня цифра у багато разів більша.
За матеріалами: ІЦФД
Його не можна створити. Нам дозволено тільки відчувати тілесну силу його зваблювання. Батьківщиною шовку вважається стародавній Китай. Згідно з безліччю легенд, культура шовківництва виникла біля V тис. до н.е. на берегах Великої Жовтої річки. Найбільш примітний переказ про Лей Цзу, першу дружину Жовтого імператора, легендарного предка китайців, що жив в центральних районах Китаю, близько 5000 років тому.
Переїхавши до чоловіка з південно-західної частини країни, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування тутового шовкопряда. Спочатку вона навчила людей розводити шовковичних черв’яків, розплутувати кокон і таким чином забезпечувати себе одягом. У Піднебесній не стало більше такої біди, як подряпини і садна, а подальші покоління почали приносити Лей Цзу підношення як засновниці шовківництва…
Перекази підтверджуються й археологічними розкопками в провінціях Хубей і Хунань: знайдені 152 шовкових речей, що добре збереглися, серед яких 35 предметів одягу у відмінному стані. Значить, шовківництво існувало приблизно за дві тисячі років до різдва Христова (епоха пізнього неоліту), а виробництво шовку 2500-2800 років тому вже було розвиненою галуззю виробництва – саме такий вік мають виявлені залишки тканини!
За часів Воюючих царств (475 – 221 рр. до н.е.) шовк і шовкові вироби вже стали доступними широким масам населення. Технології, пов’язані з шовкопрядом, вишивкою, забарвленням тканини, набули повсюдного поширення. В період династії Хань значно підвищилася продуктивність, причому якість знайдених клаптиків вища за будь-які похвали, а уяву вражають яскравість фарб, багатство і досконалість вишивки.
Понад 2000 років тому імператор У Ді направив свого посланця на захід, щоб прокласти дорогу, якою підуть каравани з шовком. Так з’явився Великий Шовковий шлях.
Природно, секрет виготовлення шовку в Китаї охоронявся з особливим трепетом. Звідси, до речі, й абсолютно фантасмагоричні уявлення про походження шовкових ниток у стародавніх мислителів: мовляв, і на деревах вони ростуть, і продуктом життєдіяльності тварини з великими рогами є, і не нитки це взагалі, а пух особливих птахів…
За контрабанду листя тутового дерева і личинок шовкопряда по китайських законах передбачалася болісна смерть. Але жага прибутку (адже шовк цінувався в буквальному розумінні на вагу золота, фунт на фунт) взяло своє. Приблизно в V столітті шовк був вивезений з Китаю, і одночасно почалося його виробництво в декількох країнах світу. Знову таки за легендою, один хитрий індійський раджа засватався до китайської принцеси. А як придане забажав – вгадайте, що? І бідна наречена привезла личинок тутового шовкопряда і насіння шовковиці… прямо у своїй високій весільній зачісці.
У країнах Середземномор’я виробництво шовкової тканини отримало розповсюдження приблизно в той же час, коли до Константинополя з Китаю вперше доставили грену (яйця) тутового шовкопряда. Роль пілігримів доброї волі виконали ченці, що заховали личинок в порожнечах своїх палиць.
В середні віки шовкова справа стає однією з головних галузей промисловості у Венеції (XIII століття), в Генуї і Флоренції (XIV століття), в Мілані (XV століття). А вже в XVIII столітті по всій Західній Європі щосили ткали власний шовк.
Отже, що ж за диво таке – шовк?
Шовк – це міцна, м’яка нитка не рослинного і не тваринного походження. Цю нитку виробляє гусениця тутового шовкопряда безпосередньо перед обертанням в лялечку.
З яєць тутового шовкопряда, що покояться на листі тутового дерева, вілуплюються гусениці завдовжки близько 2 мм. Вони ростуть швидко, постійно їдять, і після 4-5 тижнів досягають розміру 30 мм. Потім шовкопрядів розкладають по солом’яних коробочках, там вони і створюють кокони. Цей процес займає 8 днів, шовкопряд перетвориться в лялечку, і за подальших 15 днів перетворюється на метелика (більше схожого на міль). Цього не допускають, оскільки метелик, прагнучи на свободу, псує цілісність шовкової нитки. Тому за деякий час до дива перетворення кокони прожарюють у печі, потім обробляють в хімічному розчині або звичайному кип’ятку, щоб клейка речовина, що скріпляє нитки, випарувалася. Так кокон руйнується, розпадаючись на нитки.
Якість нитки кокона залежить від роду комахи і листя рослини, якою вона харчується. Цим же і обумовлена різноманітність шовкових тканин. Тутовий шовкопряд – найпоширеніша на Землі комаха-виробник. Він виробляє волокно для тафти, атласу, сатину, органзи, шифону. Тканини, що володіють «грубішою» фактурою, – тассар, ері, мага, – виготовляють з волокон «індійської» гусіні, вигодуваної листям дуба, рицини і дерева польянтас.
Найблагородніший (і, відповідно, найдорожчий) шовк – це розмотаний і невідварений, його нитка витягується з середини кокона.
Шовкові вироби вельми капризні і вимогливі в побуті. Вони не люблять воду, особливо надмірно теплу – можуть злиняти або запліснявіти, вони не люблять праску, оскільки погано гладяться і можуть «узятися» плямами, шовкові речі – улюблений сніданок мілі…
Але, скажіть мені, що може порівнятися з пестячою ніжністю шовкової білизни, вишуканою і струмуючою грацією шовкового плаття, інтимністю шарфа і сексуальністю шовкових блуз?
Наталія Руденко, журнал “Жіночий клуб”
#img_center_nostream#
Межує з Португалією на заході, Францією і Андоррою на півночі, омивається Атлантичним океаном на заході і півночі, а також Середземним морем на сході і півдні.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_left#Ян Рід був вельми вражений контрастом звичайних концертів, які приїжджають з Китаю і виступом трупи Шень Юнь. "Дуже витончено …, я збирався подивитися зовсім інше шоу, яке називається Spectacular China, яке вже бачив у Бендіго, але це дійство набагато краще, витонченіше, красивіше. Рухи такі красиві…", – говорить він. Пан Рід також був вражений виступом барабанщиків і монгольським танцем з чашами. Підводячи підсумки, він сказав: "Я дійсно насолоджувався побаченим. Це було по-справжньому захоплююче".
Джо Макгілл – урядовий службовець. Коли ми його запитали, що він думає про представлення Шень Юнь, він відповів, що це складає яскравий контраст із сучасним Китаєм. "Я був у Китаї двічі, і моя дружина – китаянка, таким чином, я спілкуюся з багатьма китайцями. Звичайно ж, все це дуже колоритно – танці, кольори костюмів. Спостерігається повна протилежність тому, що ви бачите по телевізору – вся ця сірість сучасного, міського Китаю …".
"Чарівно! Я був зачарований колоритністю, драматизмом і акробатичною майстерністю", говорить він. – "Це було дуже барвисто і видовищно".
Велика Епоха є почесним спонсором концертів Шень Юнь.
Багато жителів м. Гуянь почали активно передавати інформацію про естафету Факела. Хто робить це через Інтернет, хто усно своїм рідним і друзям, хто розклеює на вулицях емблему Факела і поширює символічні жовті стрічки.
Один із жителів м. Гуянь сказав кореспондентові The Epoch Times: «Зараз громадянам Китаю особливо потрібні права людини. Такий хороший рух (Факел у захист прав людини) ми звичайно ж підтримуємо двома руками. Ми сподіваємося, що всі жителі Гуяня підхоплять цей рух Факела і стануть на захист своїх прав людини».
Ще один житель Гуяня сказав, що дуже радий підтримати рух Факела і що він знає багато тих, хто активно бере участь в розповсюдженні інформації про це, просто у багатьох немає фотоапаратів, щоб зробити фото. У багатьох віддалених від центру міста районах також розповсюджується емблема Факела.
Раніше The Epoch Times вже повідомляла про те, що в Китаї в багатьох районах люди активно підтримують цей рух, такі міста, як Пекін, Шанхай, Цзинань, Шицзячжуан, Чанша та інші.