#img_gallery#
Ще 1946 року Джордж Оруелл нарікав на "туман брехні та дезинформації, який охоплює такі теми, як голод в Україні…". Але і падіння комунізму розвіяло цей туман лише частково.
Цього року відзначаються 75-і роковини так званого Голодомору: мільйони селян загинули через сталінську насильницьку колективізацію. Українська влада має намір встановити кілька історичних пам’ятників. Росія заперечує.
Пам’ять про жертв Голодомору виявилася пов’язана з політичними перипетіями. Президент України Віктор Ющенко шукає підтримки у західних держав, домагаючись визнання Голодомору актом геноциду. Росія цій кампанії, яка з її точки зору політизується і має націоналістичний відтінок, запекло чинить опір. Прийшов час підбити історичні підсумки однієї з найбільших гуманітарних катастроф минулого століття. Проте манера, в якій віддаються почесті жертвам голоду, загрожує зіпсувати відносини між Росією і Україною і загострити недовіру Кремля до Заходу.
В даному випадку провина лежить на плечах російського режиму – дедалі менш передбаченого. Справді, голод торкнувся не тільки української РСР, але й інших районів Радянського Союзу. Проте якщо наслідки голоду позначилися на обширних територіях і вражали всіх без розбору, то власне сталінська кампанія мала зувмисний і звірячий характер: вона переслідувала мету зруйнувати зв’язок селян із землею; крім того під ударом опинилася національна самосвідомість українських селян.
Найдетальніше цей епізод досліджено в чудовій книзі історика Роберта Конквеста "Жнива скорботи" ("The Harvest of Sorrows"), в якій він детально розповідає про те, як голод використовувався як політичний інструмент для руйнування нації. Українські кордони було закрито, українських селян виганяли з російських сіл, прирікаючи відтак на голодну смерть. Неологізм "геноцид" увійшов до вжитку після війни і звідтоді має дещо заполітизоване забарвлення. Проте стосовно сталінського удару по українському селянству його навряд чи можна назвати перебільшенням.
Це не Україна ставить основним завданням свого порядку денного націоналістичні гасла. Саме Росія при Володимирі Путіні та Дмитрові Медведєву послідовно дотримується владного і обструкціоністського тону у відносинах із колишніми радянськими республіками. Замовчування національного характеру Голодомору повністю узгоджується з іншими кроками Росії – втручанням до президентських виборів 2004 року та економічною блокадою Грузії.
Останнім часом країни Заходу реагують на ці дії занадто м’яко: роль вартових демократії їм вдається погано, замість цього вони дозволяють витирати об себе ноги. У квітні внаслідок інтенсивної закулісної боротьби Росії вдалося перешкодити Грузії та Україні зробити перший крок до долучення до НАТО. Визнати переважно національний характер українського голоду – означає відстояти історичну правду. Ми виграли холодну війну, зокрема, і для того, щоб всі держави визнавали очевидні факти і власні помилки.
Боротьба між Сходом і Заходом не була ні випадковістю, ні помилкою; це було неминучий наслідок сталінської дипломатії, як під час зближення з Заходом під час війни, так і після її закінчення. Це була не тільки боротьба за вплив, але й конфлікт ідеологій, змагання між державною владою і особистою свободою.
Якщо заради поліпшення відносин із нинішніми мешканцями Кремля ми сьогодні станемо м’якшими в своїх висловлюваннях про злочини Сталіна, це буде зрада не тільки щодо даного конкретного епізоду, але й до всієї історії. Відносини між країнами можуть мінятися, але жертви історії не сховаєш.
Жіночі наряди якнайкраще підходять для того, щоб у них утілювалися витвори мистецтва.
#img_gallery#
#img_right#Після підписання китайсько-тайванської угоди про встановлення прямого авіазв’язку між КНР і Тайванем (КР) лідер Демократичної прогресивної партії Тайваню Цай Інвень в інтерв’ю популярній газеті «Taipei Times» (від 14 червня) висловила застереження про те, що «поспішні рішення можуть загрожувати національній безпеці та інтересам».
Taipei Times: Голова фонду обмінів через Тайванську протоку Чан Пінкун зробив візит китайському президентові Ху Цзіньтао, після чого було домовлено про встановлення прямих авіаперельотів для китайських туристів на Тайвань. Як Ви думаєте, чи буде ця угода ратифікована тайванськими законодавцями?
Цай Інвень: Головна проблема полягає в тому, що переговорний процес не був прозорим. Ми не знаємо про те, коли ці переговори відбувалися і про що там йшла мова. Таким чином, ми занепокоєні цим.
Здобутий результат – дуже чутливий результат, який зачіпає тайванські інтереси. У зв’язку з тим, що переговорний процес не був прозорим, його результати нічим не зобов’язують законодавців.
Taipei Times: Демократична прогресивна партія (ДПП) вносила безліч протестів щодо цього. Чи має партія конкретні вимоги до влади для можливості чинити тиск на Пекін в переговорному процесі стосовно інших питань, наприклад, членства в Міжнародному валютному фонді або Світовому банку?
Цай: Відносини між обома берегами Протоки являють собою суспільний інтерес. Тому влада Тайваню повинна діяти спільно з опозиційною партією. Ми можемо так говорити, що наші пропозиції будуть покладені на стіл влади, і коли настануть кращі часи, стануть керівництвом до дії для переговірників. Ми вважаємо дуже важливим, щоб правляча і опозиційна партія шукали консенсус.
Наприклад, керівництво Демократичної партії протягом 8 років перебування при владі формувало суспільну думку на користь встановлення прямих авіаперельотів китайських туристів на Тайвань. Керівництво правлячої Консервативної партії має діяти точно так само.
Як бачимо, з нашої сторони жодного опору щодо співпраці немає. Демократична партія буде подавати різні пропозиції владі, але, в будь-якому випадку, керувати переговорами буде влада.
ТТ: Керівництво Демократичної партії зробила чимало для досягнення прогресу у відносинах між берегами Протоки. Але громадськість стосовно цього має іншу думку. Що Ви можете сказати з цього приводу?
Цай: Не правильно казати, що за час перебування при владі Демпартії не спостерігалося прогресу у відносинах між обома берегами Протоки. Навпаки, Демпартія зробила основну роботу для встановлення прямих авіаперельотів.
Я не думаю, що Консервативна партія змогла б так же сміливо діяти, як зараз, якщо б перемогла на президентських виборах у 2000 р. Свого часу ми відкрили «3 малих ланки» і чартерні авіарейси. Ми суттєво змінили Договір міжурядових відносин між народами Тайваню та Континенту у напрямку подальшої лібералізації.
Можна, звичайно бути не задоволеними тими досягненнями, що ми здобули – на те й демократія, що кожен має право на свою точку зору. Тим не менш, уряд не може ослаблювати політику у відносинах «двох берегів». Він повинен прислуховуватися до думки народу. Я сподіваюся, що правляча партія засвоїть ці уроки з народного невдоволення у випадку, наприклад, з недавно прийнятими рішеннями стосовно підвищення цін на паливо.
ТТ: Ви щойно сказали, що враховувати пропозиції громадськості є важливим. Громадськість не підтримує підвищення цін на товари широкого вжитку та паливо. Які пропозиції є в ДПП щодо вирішення цих задач?
Цай: Деякі люди розповідали мені, що уряд став проти народу. Що в цій ситуації може зробити ДПП? Дві речі.
По-перше, ми можемо нагадувати владі про проблеми народу, вирішенням яких вона нехтує. І ми можемо також заявляти владі, що ми піклуємося про суспільну думку.
По-друге, ми можемо дослуховуватися до громадськості та допомагати їй, щоб її голос був почутим.
Якщо громадськість дійсно не згодна із владою, ДПП не потрібно організовувати мітинги, оскільки народ сам вийде на вулиці за власною ініціативою. Народ вийде на вулиці тому, що не згоден із урядом. Немає сенсу для ДПП організовувати акції протесту, якщо народ цього не бажає.
В будь-якому разі, Демократична прогресивна партія буде разом із народом.
ТТ: Що Ви думаєте про заяву президента Ма стосовно моделі «одна держава – дві системи»?
Цай: Ми занепокоєні тим, що він надто багато уваги акцентує на будівництві «даху», а не на будівництві «двох окремих будинків».
Ми би більше хотіли, щоб наші два будинки працювали разом для будівництва одного даху, ніж іти різними шляхами. Важливо, щоб таке будівництво проходило прозоро, і було видно, хто в якому домі живе.
ТТ: Керівництво правлячої консервативної партії славиться своїми прокитайськими настроями. Яка Ваша думка щодо цього?
Цай: Вони гадають, що економіка Тайваню буде зростати, якщо країна розвиватиме відносини з Китаєм.
А ми не вважаємо за необхідне підтримувати зусилля влади із покращення відносин між «обома берегами», прицвяхуючи економіку країни до Китаю.
ТТ: Китай величезний, і його вплив зростає. В той час як Тайвань досить малий. Що Ви думаєте про можливості зростання Тайваню?
Цай: По-перше, ми повинні мати достатню обороноздатність.
По-друге, оскільки Тайвань дуже малий, головне – це єдність.
По-третє, тайванська демократія має бути здоровою, і тоді міжнародна спільнота буде допомагати нам відстоювати наші інтереси та підтримувати баланс у Тайванській протоці.
Зрештою, що найбільш важливо, національні лідери повинні бути здатними враховувати громадські інтереси у відносинах із іншими країнами. Це вимагає професіоналізму в роботі органів безпеки, зокрема Ради національної безпеки та Бюро національної безпеки.
ТТ: ДПП більше всього хвалили за її зусилля з посилення «тайваноцентризму» за 8 років перебування при владі, але вона також була піддана жорсткій критиці за непрактичність та негнучкість. Що Ви думаєте з цього приводу?
Цай: Коли ДПП була при владі, країна перебували в перехідному періоді. Впродовж 8-ми років ДПП займалася соціальним розвитком та забезпеченням безпеки та суверенітету Тайваню. Тим не менш, існувала думка, що президент не мав можливості зробити все те, що веліла йому його партія.
Проте, ми повинні враховувати одне: соціальні реформи все ще не завершені, а певного прогресу в розвитку все ж було досягнуто.
Ми не очікуємо від правління консерваторів більшого прогресу у вирішення актуальних задач, але сподіваємося, що не буде відкочування назад, бо ми заплатили дуже високу ціну за те, щоб наша країна розвивалася далі.
ТТ: В наступному році відбудуться місцеві вибори. Є сумніви стосовно Вашої перемоги, оскільки не маєте досвіду участі у виборах. Що Ви скажете вашим критикам?
Цай: Я, звичайно, можу не мати великого досвіду участі у виборах, але недоречно казати, що ті, хто має такий досвід, зможуть перемогти. Вже більше року ми просуваємося в реалізації однієї справи – будівництва нашої країни.
Як відомо, головна задача лідера партії – підняти рівень суспільної довіри до партії та сформувати партійний імідж.
Для вироблення стратегії кампанії та мобілізації електоральної підтримки наша партія має багато експертів у різних сферах. Але більш важливо – правильно розставити людей по правильних місцях.
Також важливо, щоб партія була єдиною та налаштованою на перемогу на виборах.
У зв’язку з цим я приділяю велику увагу створенню електоральної стратегії.
ТТ: Ви сказали про важливість іміджу партії та партійної єдності, але ДПП має досить слабке співробітництво зі своїми опонентами.
Цай: Це так. Але так виходить тому, що ми є молодою партією, порівняно із консерваторами… Вони протягом 50 – 60 років розвивали відносини із опонентами.
Електоральне зростання Демократичної прогресивної партії буде спостерігатися тоді, коли наші дії будуть відповідати нашим програмним ідеалам, і ми не будемо закриті від суспільства. Партія програватиме, якщо її політика буде пасивною і закритою для людей.
Ми будемо зміцнювати наші осередки та оптимально доносити свої ідейні постулати в маси.
Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи
Чоловіки підійшли до справи дуже серйозно – придбали всі необхідні лабораторні пристрої. Шляхом тривалих хімічних дослідів, спроб і помилок із шостої спроби винахідники таки отримали амфетамін.
За допомогою змішування речовин вони утворювали первинний продукт жовтого кольору. Потому його очищували у спеціальному апараті власного виробництва.
У кімнаті на міліціянтів чекав іще один сюрприз – плантація марихуани. Насіння злочинці отримали поштою: замовили аж у Голландії.
Травичку вирощували за всіма правилами – із відповідним освітленням, дотриманням необхідної температури та вентиляцією.
На квартирі правоохоронці вилучили 50 грамів амфетаміну, 10 кущів марихуани та 300 грамів дуже якісного канабісу.
Затримані розповідають, що нарколабораторію облаштували для додаткового заробітку, але й так обидва не бідували. Один працював у державній організації, а ввечері таксував. Інший заробляв копійчину на одній зі столичних телекомпаній. На горе-хіміків і агрономів чекає позбавлення волі: від п‘яти до десяти років.
Буддійський проповідник Си Чжи, що бере участь у рятувальних роботах у постраждалих від землетрусу районах Сичуані, сказав кореспондентові The Epoch Times, що якщо місцева влада й далі не звертатиме уваги на вимоги цих батьків, то вони збираються зробити великі портрети своїх загиблих дітей і пішим походом піти до уряду повіту. Він також сказав, що зараз влада повіту повністю ігнорує звернення людей, щоб розслідувати й знайти відповідальних за неякісні будівлі приміщень шкіл.
Коли кореспондент зв’язався телефоном з одним із батьків, що брав участь в акції 19 червня, у трубці він почув гучні крики, адресовані місцевій владі: «Ми довірили своїх дітей школі, платили стільки грошей, скільки вони хотіли, поверніть нам дітей або ж хоч би покажіть їхні тіла. Чому уряд так пізно почав рятувальні роботи? Дуже багато дітей можна було витягнути жвавими з-під завалів. Чому прийшли так пізно, коли діти вже померли? Чому ви так учиняєте з нами?…»
Проповідник розповів, що перші рятувальники приїхали тільки 15 травня (землетрус стався 12 травня), причому приїхали з порожніми руками, без устаткування і спеціальних інструментів. Він також сказав, що багато доріг у повіт не було заблоковано після землетрусу, можна було приїхати в часно і врятувати багато життів.
Один із батьків на ім’я Цін Чу розповів кореспондентові, що кілька днів тому вони на розвалинах школи спорудили невелику стелу і хотіли провести громадську панахиду, але їх розганяла поліція. 4-х чоловік заарештували, а стелу розбили.
Проповідник Сі Чжи розповів: «Влада такими вчинками просто сипле сіль на рану цим нещасним батькам. Влада не просила ніякого вибачення і не висловила ніяких слів розради батькам. В одній із шкіл загинуло більше 1000 учнів, багато хто з яких помер, не дочекавшись рятувальників. Один хлопчик під розвалинами школи перед смертю нігтем надряпав своїм батькам послання "Тато, мама, вибачте, бажаю, щоб у вас усе було добре».
Батьки також звернулися до всіх людей, хто може почути їхнє волання: «Просимо вас, сподіваємося, що ви допоможете нам. Ми – безправні селяни. Починаючи з 12 червня, влада не дала нам ніяких відповідей, ніхто не зв’язувався з нами і не питав ні про що, неначе нічого і не сталося. Всі ми хочемо тільки одного -щоб були знайдені й покарані винні в будівництві неякісних будівель школи».
#img_center_nostream#
