Президент України Володимир Зеленський заявив, що деякі країни намагаються купити зерно, вкрадене росіянами із його країни.
За кілька днів до цього Міністерство сільського господарства України повідомило, що, за словами фермерів, росіяни на окупованих територіях “масово крадуть їхнє зерно”.
“Я не хочу називати країни, які укладають угоди за нашою спиною, щоб купувати наше зерно у Росії”, — сказав Зеленський в інтерв’ю Fox News. “Якщо угоди відбудуться, ми, звісно, назвемо їх”.
“Росія перекрила всі торгові шляхи, і ми не можемо експортувати нашу пшеницю. Вони зайняли наші порти та експортують наші товари”, — сказав Зеленський.
Всесвітня продовольча програма ООН закликала до термінового відновлення роботи морських портів України з експорту зерна, закритих внаслідок російської блокади.
Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что некоторые страны пытаются купить зерно, украденное россиянами из его страны.
Его заявления, сделанные Fox News, прозвучали через несколько дней после того, как Министерство сельского хозяйства Украины заявило, что фермеры сообщают, что русские на оккупированных территориях “массово воруют их зерно”.
“Я не хочу называть страны, которые заключают сделки за нашей спиной, чтобы покупать наше зерно у России”, — сказал Зеленский в интервью Fox News. “Если сделки состоятся, мы, конечно, назовем их”.
“Россия перекрыла все торговые пути, и мы не можем экспортировать нашу пшеницу. Они заняли наши порты и экспортируют наши товары”, — сказал Зеленский.
Всемирная продовольственная программа ООН призвала к срочному возобновлению работы морских портов Украины по экспорту зерна, которые были закрыты в результате российской блокады.
Минулого року в усьому світі голодували мільйони людей, сотні тисяч перебували на межі голодної смерті. Сьогоднішня війна в Україні може посилити ситуацію, особливо у найбідніших країнах.
У 2021 році конфлікти, економічні кризи та природні катаклізми призвели до того, що у світі зросла кількість голодуючих.
Згідно зі Глобальної мережі боротьби з продовольчими кризами, у 2021 році близько 193 мільйонів людей в 53 країнах відчували нестачу їжі і перебували на межі голоду через кризу у сфері продовольства. У порівнянні з 2020 роком, це на 40 мільйонів людей більше, і ця кількість продовжує зростати.
ЄС, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) й Всесвітня продовольча програма (WFP) створили Глобальну мережу боротьби з продовольчими кризами у 2016 році.
Причинами зростання голодуючих стали конфлікти у Демократичній Республіці Конго, Афганістані, Ефіопії, Судані, Сирії та Нігерії. Цю ситуацію погіршила пандемія коронавірусу, що спричинила економічну кризу. У кількох африканських країнах ще й відбулися природні катаклізми, йдеться у звіті.
Від гострого голоду постраждало понад півмільйона людей
Експерти розділили голодуючих людей на три категорії, залежно від ступеня нестачі харчування. Так, наприклад, у 2021 році в Ефіопії, Південному Судані, Південному Мадагаскарі та Ємені зафіксовано, загалом, близько 570 000 людей, які серйозно голодують, – це найгірша – «катастрофічна» категорія. До другої, менш катастрофічної категорії віднесли близько 39,2 мільйона людей. У домогосподарствах не вистачало їжі, люди серйозно страждали від недоїдання і, як наслідок, тут було зафіксовано більш високу смертність.
До третьої категорії кризи потрапило близько 133,1 млн осіб. Люди цієї категорії теж не мали достатньо їжі та гостро недоїдали.
Експерти FAO підрахували серед голодуючих ще 20 мільйонів людей, але через брак даних не змогли точно розподілити їх за категоріями.
Війна в Україні посилює ситуацію
Організація Об’єднаних Націй закликала збільшити фінансову підтримку та проявити політичну волю, щоб зупинити зростання кількості голодуючих. Оскільки це звіт за 2021 рік, у ньому не враховано впливу агресивної війни Росії проти України. Отже, країни, які борються з кризою голоду, стануть ще більш уразливими на тлі ситуації у східноєвропейській країні, оскільки залежать від імпорту, і ціни на продукти зростають, прогнозують експерти.
Згідно зі звітом ООН, Сомалі, Демократична Республіка Конго та Мадагаскар, більшу частину пшениці імпортують із Росії та України. Тому організації Глобальної мережі закликають країни, які постраждали від складної ситуації з імпортом та ринками, вирощувати продукти харчування у себе на місцях.
Загалом дві третини людей, чия продовольча безпека знаходиться під загрозою, проживають у сільській місцевості. Саме тому FAO закликає збільшити інвестиції у сільське господарство.
В прошлом году во всём мире голодали миллионы людей, и сотни тысяч находились на грани голодной смерти. Сегодняшняя война в Украине может усугубить ситуацию, особенно в беднейших странах.
В 2021 году конфликты, экономические кризисы и природные катаклизмы привели к тому, что число голодающих людей в мире возросло.
Согласно Глобальной сети по борьбе с продовольственными кризисами, в 2021 году около 193 миллионов человек в 53 странах испытывали недостаток в еде и находились на грани голода из-за кризиса в сфере продовольствия. Это на 40 миллионов человек больше по сравнению с 2020 годом, и число голодающих продолжает расти.
ЕС, Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (FAO) и Всемирная продовольственная программа (WFP) создали Глобальную сеть по борьбе с продовольственными кризисами в 2016 году.
Причинами роста голодающих стали конфликты в Демократической Республике Конго, Афганистане, Эфиопии, Судане, Сирии и Нигерии. Эту ситуацию ухудшила пандемия коронавируса, повлёкшая за собой экономический кризис. В нескольких африканских странах к тому же произошли природные катаклизмы, говорится в отчёте.
От острого голода пострадало более полумиллиона человек
Эксперты разделили голодающих людей на три категории, в зависимости от степени нехватки питания. Так, например, в 2021 году в Эфиопии, Южном Судане, Южном Мадагаскаре и Йемене зафиксировано, в общей сложности, около 570 000 серьёзно голодающих людей – это наихудшая – «катастрофическая» категория. Ко второй, менее катастрофической категории отнесли около 39,2 миллиона человек. В домохозяйствах не хватало еды, люди серьёзно страдали от недоедания и, как следствие, здесь была зафиксирована более высокая смертность.
В третью категорию кризиса попало около 133,1 млн человек. Люди этой категории тоже не имели достаточно пищи и остро недоедали.
Эксперты FAO подсчитали среди голодающих ещё 20 миллионов человек, но из-за недостатка данных не смогли точно распределить их по категориям.
Война в Украине усугубляет ситуацию
Организация Объединённых Наций призвала увеличить финансовую поддержку и проявить политическую волю, чтобы остановить рост числа голодающих. Поскольку отчёт за 2021 год, в нём не учтено влияние агрессивной войны России против Украины. Так что страны, борющиеся с кризисом голода, станут ещё более уязвимы на фоне ситуации в восточноевропейской стране, поскольку зависят от импорта, и цены на продукты растут, прогнозируют эксперты.
Согласно отчёту ООН, Сомали, Демократическая Республика Конго и Мадагаскар, большую часть пшеницы импортируют из России и Украины. Поэтому организации Глобальной сети призывают страны, пострадавшие от сложной ситуации с импортом и рынками, выращивать продукты питания у себя на местах.
В общей сложности две трети людей, чья продовольственная безопасность находится под угрозой, проживают в сельской местности. Именно поэтому FAO призывает увеличить инвестиции в сельское хозяйство.
Руководство США должно ответить за преступления, совершенные нацистами в Украине, заявил председатель Государственной Думы России Вячеслав Володин.
По словам Володина, иностранные советники и инструкторы принимают непосредственное участие в боевых действиях против России.
“Но сегодня Вашингтон по сути координирует и разрабатывает военные операции, напрямую участвуя тем самым в боевых действиях против нашей страны. За преступления, совершаемые на Украине киевским нацистским режимом, должно понести ответственность и руководство США, пополнив список военных преступников”, — написал российский политик.
Керівництво США має відповісти за злочини, скоєні нацистами в Україні, заявив голова Державної Думи Росії В’ячеслав Володін.
За словами Володіна, іноземні радники та інструктори беруть безпосередню участь у бойових діях проти Росії.
“Але сьогодні Вашингтон по суті координує та розробляє військові операції, безпосередньо беручи участь у бойових діях проти нашої країни. За злочини, скоєні в Україні київським нацистським режимом, має понести відповідальність і керівництво США, поповнивши список військових злочинців”, — написав російський політик.
Російське вторгнення триває вже третій місяць, і для підтримки військового наступу потрібно близько $ 900 млн на день, прокоментував Шон Спунтс, головний редактор SOFREP, ЗМІ, який спеціалізується на військових новинах.
За оцінками SOFREP, до такої високої ціни призвели кілька факторів. Серед них — оплата для російських солдатів, які воюють в Україні; постачання боєприпасів, патронів та ракет; витрати на ремонт втраченої чи пошкодженої військової техніки. Росія також має заплатити за тисячі одиниць критичної зброї та крилатих ракет, запущених під час війни, вартість кожної з яких, за словами Спунтса, становить близько $ 1,5 млн.
Ці цифри не враховують, скільки Росія могла втратити у фінансовому плані через жорсткі економічні санкції, введені проти неї після початку вторгнення наприкінці лютого. На думку Білого дому, ці санкції можуть залишитися чинними, навіть якщо Росія виведе свої війська.
Багато хто вважав, що Росія швидко розгромить Україну відразу після вторгнення з огляду на її військову перевагу. Проте досі Росія не заявляла про великі військові успіхи. Її сили не змогли взяти під контроль столицю Київ та зустріли запеклий опір в інших великих містах. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі сказав, що кожен рух російських військ наштовхується на сильний опір українців.
«Все, що я можу вам сказати, це те, що росіяни не досягли того прогресу на Донбасі та на півдні країни, якого, як ми думаємо, вони хотіли досягти. Ми вважаємо, що вони відстають від графіка», — сказав Кірбі.
Невдачі Росії важко відбиваються на країні, як у фінансовому плані, так і в плані втрат, хоча Кремль неохоче публікує дані про втрати серед військовослужбовців. Дослідження, опубліковане через два тижні після заяви Путіна, показало, що прямі втрати від війни коштували Росії приблизно $7 млрд.
Своєю чергою, економічні санкції, введені проти Росії після вторгнення в Україну, мали руйнівний вплив на країну, який, ймовірно, відчуватиметься росіянами протягом десятиліть.
Економіка Росії може бути відкинута на 30 років назад. Інститут міжнародних фінансів, фінансовий аналітичний центр, що представляє компанії з більш ніж 70 країн, заявив, що валовий внутрішній продукт країни, ймовірно, впаде на 15 % цього року, інформує Business Insider.
Україна завдала важкого удару по Росії у квітні, потопивши крейсер «Москва», флагман російського військово-морського флоту, збитки від якого оцінюються в $ 750 млн, за даними Forbes Ukraine.
У квітні видання повідомило, що з початку війни Україна знищила понад 5 000 одиниць російської техніки, але найдорожчою ціллю стала «Москва».
Попри величезну вартість зброї, Кірбі сказав, що є докази того, що російські сили не вразили заплановані цілі високоточними керованими ракетами. Він сказав, що причиною цього можуть бути різні фактори, включаючи можливу некомпетентність операторів.
Тим часом зростають побоювання, що президент Володимир Путін може використати 9 травня для офіційного оголошення війни Україні. Однак російські офіційні особи заперечують ці повідомлення, а представник Кремля заявив, що «немає жодної ймовірності того, що це станеться».
Зі свого боку, Україна також зазнає важких економічних наслідків російського вторгнення. Президент України Володимир Зеленський заявив, що для відновлення збитків, завданих економіці та інфраструктурі країни, знадобляться сотні мільярдів доларів, повідомляє The Wall Street Journal, оцінюючи суму в $ 600 млрд.
У той час як Росія перебуває в ізоляції та страждає від санкцій, Україна розраховує на підтримку Заходу у відновленні своєї країни та економіки після закінчення війни.
Российское вторжение продолжается уже третий месяц, и для поддержания военного наступления требуется около $ 900 млн в день, прокомментировал Шон Спунтс, главный редактор SOFREP, СМИ, специализирующегося на военных новостях.
По оценкам SOFREP, к такой высокой цене привели несколько факторов. Среди них — оплата для российских солдат, воюющих в Украине; поставки боеприпасов, патронов и ракет; расходы на ремонт потерянной или поврежденной военной техники. Россия также должна заплатить за тысячи единиц критического оружия и крылатых ракет, запущенных во время войны, стоимость каждой из которых, по словам Спунца, составляет около $ 1,5 млн.
Эти цифры не учитывают, сколько Россия могла потерять в финансовом плане из-за жестких экономических санкций, введенных против нее после начала вторжения в конце февраля. По мнению Белого дома, эти санкции могут остаться в силе, даже если Россия выведет свои войска.
Многие считали, что Россия быстро разгромит Украину сразу после вторжения, учитывая ее военное превосходство. Однако до сих пор Россия не заявляла о больших военных успехах. Ее силы не смогли взять под контроль столицу Киев и встретили ожесточенное сопротивление в других крупных городах. Пресс-секретарь Пентагона Джон Кирби сказал, что каждое движение российских войск наталкивается на сильное сопротивление украинцев.
«Все, что я могу вам сказать, это то, что русские не добились того прогресса в Донбассе и на юге страны, которого, как мы думаем, они хотели добиться. Мы считаем, что они отстают от графика», — сказал Кирби.
Неудачи России тяжело отражаются на стране, как в финансовом плане, так и в плане потерь, хотя Кремль неохотно публикует данные о потерях среди военнослужащих. Исследование, опубликованное через две недели после заявления Путина, показало, что прямые потери от войны обошлись России примерно в $ 7 млрд.
В свою очередь, экономические санкции, введенные против России после вторжения в Украину, оказали разрушительное воздействие на страну, которое, вероятно, будет ощущаться российскими гражданами в течение десятилетий.
Экономика России может быть отброшена на 30 лет назад, а Институт международных финансов, финансовый аналитический центр, представляющий компании из более чем 70 стран, заявил, что валовой внутренний продукт страны, вероятно, упадет на 15 % в этом году, сообщает Business Insider.
Украина нанесла тяжелый удар по России в апреле, потопив крейсер «Москва», флагман российского военно-морского флота, ущерб от которого оценивается в $ 750 млн, по данным Forbes Ukraine.
В апреле издание сообщило, что с начала войны Украина уничтожила более 5 000 единиц российской техники, но самой дорогой целью была «Москва».
Несмотря на огромную стоимость оружия, Кирби сказал, что есть доказательства того, что российские силы не поразили намеченные цели высокоточными управляемыми ракетами. Он сказал, что причиной этого могут быть различные факторы, включая возможную некомпетентность операторов.
Между тем, растут опасения, что президент Владимир Путин может использовать 9 мая для официального объявления войны Украине. Однако российские официальные лица отрицают эти сообщения, а представитель Кремля заявил, что «нет никакой вероятности того, что это произойдет».
Со своей стороны, Украина также испытывает тяжелые экономические последствия российского вторжения. Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что для восстановления ущерба, нанесенного экономике и инфраструктуре страны, потребуются сотни миллиардов долларов, сообщает The Wall Street Journal, оценивая сумму в $ 600 млрд.
В то время как Россия находится в изоляции и страдает от санкций, Украина рассчитывает на поддержку Запада в восстановлении своей страны и экономики после окончания войны.
После совместной победы Украины и антипутинской коалиции в войне против России необходимо будет создать обновленную систему безопасности, которая на деле будет гарантировать, что война, оккупация и агрессия никогда не повторятся, заявляет Министерство иностранных дел Украины по случаю Дня памяти и примирения в память о солдатах, погибших во Второй мировой войне.
По мнению министерства, наибольшим почтением самопожертвованию всех тех, кто во время Второй мировой войны отдал свои жизни ради мира, процветания и безопасности в мире, стало общее обязательство стран мира сделать так, чтобы эта трагедия никогда не повторилась.
Однако, развязав неспровоцированную полномасштабную войну против Украины, Россия грубо нарушила эти обязательства, подорвав глобальную безопасность и продемонстрировав презрение к основанному на правилах международному порядку.
“Своими варварскими методами режим Путина уже превзошел Третий рейх Гитлера. Зверства, совершенные российской армией в этой войне, шокировали весь мир, и расследование преступлений российских военных уже ведется, чтобы привлечь всех виновных к ответственности”, — говорится в заявлении МИД Украины.
Украинские дипломаты говорят, что влияние войны ощущается по всему миру, поскольку Россия открыто ставит под угрозу безопасность стран ЕС и международную продовольственную безопасность, похищая украинское зерно, блокируя работу украинских портов и угрожая сельскому хозяйству.
“Как антигитлеровская коалиция 80 лет назад, демократический мир сейчас снова объединен перед общими вызовами разделяемым нами ценностям. На линии обороны, тут в Украине, агрессор, несомненно, будет окончательно разгромлен Героями Вооруженных Сил Украины при поддержке наших партнеров… В этот раз за нашей общей победой должно следовать становление обновленной системы безопасности, которая действительно гарантирует, что война, оккупация и агрессия действительно никогда не повторятся. Основы для этого нового безопасного мира закладываются прямо сейчас”, — считают в министерстве.
Після спільної перемоги України та антипутинської коаліції у війні проти Росії необхідно буде створити оновлену систему безпеки, яка насправді гарантуватиме, що війна, окупація та агресія ніколи не повторяться. Про це заявило Міністерство закордонних справ України з нагоди Дня пам’яті та примирення на згадку про солдатів, загиблих у Другій світовій війні.
На думку міністерства, найбільшою шаною самопожертві усіх тих, хто під час Другої світової війни віддав свої життя заради миру, процвітання та безпеки у світі, стало спільне зобов’язання країн світу зробити так, щоб трагедія ніколи не повторилася.
Проте, розв’язавши неспровоковану повномасштабну війну проти України, Росія грубо порушила ці зобов’язання, підірвавши світову безпеку та продемонструвавши зневагу до заснованого на правилах світового порядку.
“Своїми варварськими методами режим Путіна вже перевершив Третій Рейх Гітлера. Звірства російської армії у цій війні шокували світ. Розслідування злочинів російських військових вже розпочато, аби притягнути всіх винних до відповідальності”, — йдеться у заяві МЗС України.
Українські дипломати кажуть, що вплив війни відчувається по всьому світі, оскільки Росія відкрито ставить під загрозу безпеку країн ЄС та міжнародну продовольчу безпеку, викрадаючи українське зерно, блокуючи роботу українських портів та погрожуючи сільському господарству.
“Як антигітлерівська коаліція 80 років тому, демократичний світ зараз знову об’єднаний перед спільними викликам цінностям, які ми поділяємо. На лінії оборони тут, в Україні, агресор, безсумнівно, буде остаточно розгромлений Героями Збройних Сил України та з підтримкою наших партнерів… Цього разу за нашою спільною перемогою має слідувати становлення оновленої системи безпеки, яка справді гарантуватиме, що війна, окупація та агресія дійсно ніколи не повторяться. Основи для цього нового безпечного світу закладаються прямо зараз”, — вважають у міністерстві.
