Blog

Коли світ перекинувся з ніг на голову, іноді важко згадати про хороше. Але музика має дивовижну силу піднімати настрій і нагадувати нам про необхідність сподіватися. Одна майстерна піаністка скористалася можливістю поділитися своїм музичним талантом із біженцями біля залізничного вокзалу у Львові, Україна. На відзнятому відео чути чудову мелодію пісні “What a Wonderful World”, яка звучить, поки біженці рятуються від війни.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от УКРАЇНОМОВНА ВЕДУЧА/РЕПЕТИТОР (@olya_olyusia)

Таємнича піаністка — місцева мешканка Ольга Нечипорчук. Вона каже, що щодня ходить на станцію і вважає цей маленький вчинок своїм внеском у опір військовому вторгненню. Із того часу, як вона почала грати, сотні людей підійшли до неї (і до друзів, з якими вона грає), щоб подякувати за бадьорі мелодії.

Зусилля музикантів зворушили людей у ​​всьому світі. Відео з імпровізованим виконанням Нечипорчук пісні “What a Wonderful World” набрало понад 3 мільйони переглядів у Твіттері з того часу, як їм поділився Ендрю Маршалл, лауреат Пулітцерівської премії та спеціальний кореспондент агентства Рейтер.

У коментарях багато людей говорили про те, що їх до сліз розчулив цей виступ.

“Кумедно… дивишся тиждень жахів, а потім через таку дрібницю течуть сльози”, — поділився один із користувачів Twitter.

“Які чудові люди українці, — написав інший. — Їхній дух, їхня мужність, їхня хоробрість і сила надихають усіх нас”.

Пальці піаністки пристрасно танцюють по клавішах, і лише кілька людей зупиняються, щоб послухати чи записати її гру. Але знайома мелодія набуває нової краси, коли в період хаосу та безладдя звучить її обнадійливий приспів. Кожна нота нагадує про те, що навіть коли все здається похмурим, світ залишається чудовим місцем, сповненим чудес та надій.

За всіх великих подвигів мужності та самовідданості, які забезпечують фізичну безпеку та благополуччя людей у ​​важкі часи, саме такі маленькі вчинки, як цей, піднімають людей та дають їм сили йти далі.

Ресурс My Modern Met також запрошує небайдужих відвідати сторінку nytimes.com, щоб дізнатись, як надати підтримку людям в Україні.

Читайте далі:

Художники світу створюють зворушливі мурали на підтримку України

Когда мир перевернулся с ног на голову и кажется, что он рушится вокруг тебя, иногда трудно вспомнить о хорошем. Но музыка обладает удивительной силой поднимать настроение и напоминать нам о необходимости надеяться. Одна искусная пианистка воспользовалась возможностью поделиться своим музыкальным талантом с беженцами возле железнодорожного вокзала во Львове, Украина. На видео, запечатлевшем ее выступление, слышна прекрасная мелодия песни “What a Wonderful World”, которая звучит, когда беженцы спасаются от войны.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от УКРАЇНОМОВНА ВЕДУЧА/РЕПЕТИТОР (@olya_olyusia)

Таинственная пианистка — местная жительница Ольга Нечипорчук. Она говорит, что каждый день ходит на станцию, и считает этот маленький поступок своим вкладом в сопротивление военному вторжению. С тех пор как она начала играть, сотни людей подошли к ней (и к друзьям, с которыми она играет), чтобы поблагодарить за бодрящие мелодии.

Усилия музыкантов тронули людей по всему миру. Видео с импровизированным исполнением Нечипорчук песни “What a Wonderful World” набрало более 3 миллионов просмотров в Твиттере с тех пор, как им поделился Эндрю Маршалл, лауреат Пулитцеровской премии и специальный корреспондент агентства Рейтер.

В комментариях многие люди говорили о том, что их до слез растрогало это выступление.

“Забавно… смотришь неделю ужасов, а потом из-за такой мелочи текут слезы”, — поделился один из пользователей Twitter.

“Какие замечательные люди украинцы, — написал другой. — Их дух, их мужество, их храбрость и сила вдохновляют всех нас”.

Пока пальцы пианистки страстно танцуют по клавишам, лишь несколько человек останавливаются, чтобы послушать или записать ее игру. Но знакомая мелодия обретает новую красоту, когда в период хаоса и беспорядка звучит ее обнадеживающий припев. Каждая нота напоминает о том, что даже когда все кажется мрачным, мир остается прекрасным местом, полным чудес и надежд.

При всех больших подвигах мужества и самоотверженности, которые обеспечивают физическую безопасность и благополучие людей в трудные времена, такие маленькие поступки, как этот, поднимают настроение людям и дают им силы идти дальше.

Ресурс My Modern Met также приглашает неравнодушных посетить страницу nytimes.com, чтобы узнать, как оказать поддержку людям в Украине.

Читайте далее:

Художники мира создают трогательные муралы в поддержку Украины

Большая часть мира справедливо объединилась против России после ее неспровоцированного вторжения в Украину. Владимир Путин стал международным изгоем. Украина получает миллиардную военную и гуманитарную помощь. Мировые ресурсы «мягкой силы» мобилизованы, чтобы закрыть России доступ к финансовым услугам, торговле, большинству деловых возможностей и международным поездкам. Против российских олигархов введены санкции, их мега-яхты конфискованы. Соединенные Штаты отныне будут отказываться покупать российскую нефть. Даже незадачливая Генеральная Ассамблея ООН осудила Россию подавляющим, хотя и необязательным, голосованием.

Все это очень обнадеживает. Сопротивление безжалостному диктатору, который стремится расширить свою власть, подавляя свой собственный народ и совершая злодеяния в области прав человека, требует активного международного ответа, если мир хочет оставаться хоть минимально цивилизованным. Но необходимо задать вопрос: зачем так эффективно мобилизовываться против российских злодеяний в области прав человека и одновременно пожимать плечами по поводу глубоких преступлений против человечности, совершаемых Китайской Народной Республикой?

Да, российское вторжение ужасно и непростительно. Невинные люди страдают и умирают. Их пролитая кровь требует целенаправленной реакции.

Но разве зло, совершаемое Коммунистической партией Китая (КПК), менее достойно целенаправленного международного ответа? Во-первых, это активный и продолжающийся геноцид уйгуров в Западном Китае, где более 1 миллиона невинных людей были заключены в концентрационные лагеря только потому, что они являются мусульманским этническим меньшинством. Уйгурских женщин насилуют и их часто заставляют подвергаться принудительной стерилизации и абортам; уйгурских рабочих отправляют по всей стране в качестве буквальных рабов. Все это до тошноты напоминает Третий рейх.

Но это далеко не все. Последователей Фалуньгун регулярно арестовывают за их убеждения и убивают, чтобы обеспечить китайскую торговлю “туризмом органов”. Кроме того, незаконная оккупация и культурный геноцид Тибета, подавление демократии в Гонконге вопреки договорным обязательствам Китая, его все более воинственные угрозы в отношении независимости Тайваня, пагубная система социального кредита, военные вторжения на границу с Индией, незаконная милитаризация Южно-Китайского моря, массовые кражи международной собственности — не говоря уже о великом сокрытии COVID-19 — все это происходит под руководством диктатуры Коммунистической партии, такой же холодной, расчетливой и безразличной к святости человеческой жизни, как и тот, кто правит Россией.

Однако, несмотря на все это и многое другое, Китай остается «уважаемым» членом международного сообщества. Вот некоторые из причин этого:

Сила воздействия видеоизображения

Поговорка о том, что фотография стоит тысячи слов, умножается в геометрической прогрессии, когда шокирующие кадры транслируются в прямом эфире. Кто из нас не отшатывался от участи испуганных украинских беженцев, набивающихся на вокзалы, или не возмущался преднамеренным разрушением жилых кварталов и убийственным расстрелом бегущих семей российской армией? Кто из нас не проливал слез по поводу всеобщего несчастья, развязанного Путиным?

В отличие от него, Китай — непрозрачное общество. Большинство его злодеяний происходит внутри страны, в глубочайшей тени, где нет видеосъемки ужасных событий, чтобы шокировать совесть. Да, изнасилования уйгурских женщин известны, но их крики ужаса остаются неуслышанными. Фотографии концентрационных лагерей, сделанные со спутников, изображают огромные тюремные комплексы, но не мучительные пытки внутри. Изуродованные тела убитых последователей Фалуньгун не транслируются на весь мир, потому что их убийства совершаются в стерильных хирургических отделениях больниц. Словом, ужасы Украины ярко показаны для всеобщего обозрения, но ужасы, совершаемые в Китае, остаются абстрактными.

Сила эффективного лидерства

Китай, конечно, не испытывает недостатка в критиках. Но в основном сопротивление исходит от демонстраций, о которых редко сообщают СМИ, и научных исследований аналитических центров, которые недостаточны для мобилизации народного сопротивления. Напротив, у оппозиции России есть героическое лицо — это президент Украины Владимир Зеленский, который вместе со своим правительством остается в стране под постоянной угрозой внезапной насильственной смерти. Лидерство Зеленского вдохновило его страну и весь мир на эмоциональную поддержку защиты Украины. Поскольку в Китае нет равноценного лидера оппозиции, вокруг которого можно было бы сплотиться, мировая оппозиция политике КПК остается расфокусированной и вялой.

Сила денег

Россия — огромная географически, но относительно ничтожная экономически страна, с ВВП меньше, чем у Италии, Бразилии и Канады. Действительно, если бы у России не было самого большого в мире запаса ядерного оружия, она не была бы мировой державой. Это означает, что для мировых стран и корпоративных конгломератов нет особого финансового риска отсоединяться от российской экономики.

С Китаем все наоборот. Китай производит более трети мирового ВВП и является производственным центром мира. Экономический развод с этой страной причинит настоящую боль.

Более того, эта страна богата не только по сравнению с Россией; ее миллиардное население является важнейшим рынком для мировых товаров. Что еще более коварно, Китай использует богатство, чтобы внедрить свои ценности в институты Запада, начиная с наших университетов, индустрии развлечений, политических и деловых организаций. Деньги покупают согласие. Обратите внимание, что те же самые крупные корпорации, которые бойкотируют Грузию за незначительные изменения в законах о голосовании и которые справедливо вывели свой бизнес из России, бездействуют перед лицом многочисленных нарушений прав человека в Китае.

Сила общей культуры

Наконец, Украина — это западная страна. Когда мы видим страдания ее народа, мы видим себя в их одежде, облике их городов, структуре их культурных и политических институтов, церквей, которые они посещают. Мы разделяем демократические ценности, которые они исповедуют, и, возможно, в этом, надеюсь, я ошибаюсь, мы также идентифицируем себя с их европейскими чертами.

Китай, напротив, является восточной цивилизацией. Его наиболее значимые политические и культурные ценности нелиберальны. Его жители выглядят иначе, чем многие из нас. В этом смысле Китай более «чужой» (если хотите) для западных людей, чем Украина, и страдания его народа поэтому — опять же, я надеюсь, что ошибаюсь в этом — возможно, более сложны для сопереживания.

И вот в чем ирония. И Россия, и Китай представляют явную и реальную опасность для западных ценностей. Но из них двоих Россия представляет меньшую экзистенциальную угрозу. Ее безрассудный диктатор стремится контролировать Восточную и Центральную Европу. А хладнокровные лидеры Китая планируют доминировать над всем миром.

Это не означает, что мы должны менее решительно противостоять агрессии России. Но это означает, что мы должны противостоять большей общей опасности Китая с помощью эквивалентной стратегии мускулистой “мягкой силы”, которая сейчас мобилизована против России. Украина — это, конечно, непосредственный кризис. Но в долгосрочной перспективе Поднебесная представляет собой гораздо большую опасность. Наша политика в будущем должна отражать эту угрожающую реальность.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

Уэсли Дж. Смит

Удостоенный наград автор Уэсли Дж. Смит — ведущий подкаста Humanize Podcast (Humanize.today), председатель Центра Discovery Institute по изучению человеческой исключительности и консультант Совета по правам пациентов. Его последняя книга называется – “Культура смерти: Эпоха медицины “причинения вреда””.

По материалам The Epoch Times USA

Більшість світу справедливо об’єдналася проти Росії після її не спровокованого вторгнення в Україну. Володимир Путін став міжнародним ізгоєм. Україна одержує мільярдну військову та гуманітарну допомогу. Світові ресурси «м’якої сили» мобілізовані, щоби закрити Росії доступ до фінансових послуг, торгівлі, більшості ділових можливостей та міжнародних поїздок. Проти російських олігархів запроваджено санкції, їхні мега-яхти конфісковано. Сполучені Штати відтепер відмовлятимуться купувати російську нафту. Навіть Генеральна Асамблея ООН засудила Росію переважним, хоч і необов’язковим, голосуванням.

Усе це подає надію. Опір безжальному диктатору, який прагне розширити свою владу, придушуючи свій власний народ і вчиняючи злочини в галузі прав людини, вимагає активної міжнародної відповіді, якщо світ хоче залишатися хоч мінімально цивілізованим. Але необхідно поставити запитання: навіщо так ефективно мобілізуватися проти російських злодіянь у галузі прав людини і водночас знизувати плечима щодо глибоких злочинів проти людяності, які вчиняють Китайська Народна Республіка?

Так, російське вторгнення жахливе й непробачне. Невинні люди страждають та вмирають. Їхня пролита кров вимагає цілеспрямованої реакції.

Але хіба зло, яке вчиняє Комуністична партія Китаю (КПК), менш гідно цілеспрямованої міжнародної відповіді? По-перше, це активний геноцид уйгурів, що продовжується, у Західному Китаї, де понад 1 мільйон невинних людей було запроторено в концентраційні табори лише тому, що вони є мусульманською етнічною меншістю. Уйгурських жінок ґвалтують і часто змушують до примусової стерилізації й абортам; уйгурських робітників відправляють у країні як рабів. Усе це дуже схоже на Третій рейх.

Але це ще далеко не все. Послідовників Фалуньгун регулярно заарештовують за їхні переконання та вбивають, щоби забезпечити китайську торгівлю «туризмом органів». Крім того, незаконна окупація та культурний геноцид Тибету, придушення демократії в Гонконзі всупереч договірним зобов’язанням Китаю, його дедалі більш войовничі загрози щодо незалежності Тайваню, згубна система соціального кредиту, військові вторгнення на кордон з Індією, незаконна мілітаризація Південно-Китайського моря, масові крадіжки міжнародної власності — не кажучи вже про велике приховування COVID-19 — усе це відбувається під керівництвом диктатури Комуністичної партії, такої ж холодної та байдужої до святості людського життя, як і той, хто править Росією.

Однак, незважаючи на все це та багато іншого, Китай залишається «шановним» членом міжнародної спільноти. Ось деякі з причин цього:

Сила впливу відео

Приказка про те, що фотографія коштує тисячі слів, множиться в геометричній прогресії, коли шокуючі кадри транслюються в прямому ефірі. Хто з нас не відсахувався від долі зляканих українських біженців, що набивалися на вокзали, чи не обурювався навмисним руйнуванням житлових кварталів і вбивчим розстрілом російською армією, сімей, що втікають від війни? Хто з нас не проливав сліз щодо людського нещастя, розв’язаного Путіним?

На відміну від нього, Китай — непрозоре суспільство. Здебільшого його злочини відбуваються всередині країни, у глибокій тіні, де немає відеозйомки страшних подій, щоби шокувати совість. Так, зґвалтування уйгурських жінок відомі, але їхні крики жаху залишаються непочутими. Фотографії концентраційних таборів, зроблені із супутників, зображують величезні тюремні комплекси, але не болісні тортури всередині. Понівечені тіла вбитих послідовників Фалуньгун не транслюються на весь світ, тому що їхні вбивства відбуваються в стерильних хірургічних відділеннях лікарень. Словом, страхи України яскраво показані для загального огляду, але страхи, що здійснюються в Китаї, залишаються абстрактними.

Ефективна сила лідерства

Китай, звичайно, має удосталь критиків. Але переважно опір чиниться від демонстрацій, про які рідко повідомляють засоби масової інформації, а наукових досліджень аналітичних центрів, недостатнього для мобілізації народного опору. Навпаки, опозиція Росії має героїчну людину — це Президент України Володимир Зеленський, який разом із його урядом залишається в країні під постійною загрозою раптової насильницької смерті. Лідерство Зеленського надихнуло свою країну та весь світ на емоційну підтримку захисту України. Оскільки Китай не має еквівалентного лідера опозиції, навколо якого можна було б мітингувати, глобальна опозиційна політика КПК залишається несфокусованою та млявою.

Сила спільної культури

Нарешті, Україна — західна країна. Коли ми бачимо страждання її людей, ми бачимо себе в їхньому одязі, вигляді їхніх міст, структурі їхніх культурних і політичних інститутів, церкви, які вони відвідують. Ми поділяємо демократичні цінності, які вони сповідують, і, можливо, у цьому, я сподіваюся, що я помиляюся, ми також ідентифікуємо себе з їхніми європейськими рисами.

Китай, навпаки, є східною цивілізацією. Його найбільш значущі політичні та культурні цінності не є ліберальними. Його мешканці виглядають інакше, ніж багато хто з нас. У цьому сенсі Китай є більш «незнайомим» (якщо хочете) для західних людей, ніж Україна, і страждання його народу, тому, я сподіваюся, що я помиляюся в цьому — можливо, більш складним для співпереживання.

Й ось у чому іронія. І Росія, і Китай є явною та реальною небезпекою для західних цінностей. Але з них двох Росія є меншою екзистенційною загрозою. Її безрозсудний диктатор прагне контролювати Східну та Центральну Європу. А холоднокровні лідери Китаю планують домінувати над усім світом.

Це не означає, що ми маємо менш рішуче протистояти агресії Росії. Але це означає, що ми маємо протистояти більшій загальній небезпеці Китаю за допомогою еквівалентної стратегії мускулистої «м’якої сили», яка зараз мобілізована проти Росії. Україна — це, звісно, безпосередня криза. Але в довгостроковій перспективі Піднебесна є набагато більшою небезпекою. Наша політика в майбутньому має відображати цю загрозливу реальність.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора й не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

Уеслі Дж. Сміт

Удостоєний нагород автор Уеслі Дж. Сміт — ведучий подкасту Humanize Podcast (Humanize.today), голова Центру Discovery Institute з вивчення людської винятковості та консультант Ради з прав пацієнтів. Його остання книга називається — «Культура смерті: Епоха медицини «заподіяння шкоди»”.

За матеріалами The Epoch Times USA

ЛОНДОН. Евро вырос в пятницу после того, как президент России Владимир Путин заявил о некотором прогрессе в переговорах между Москвой и Украиной.

Несмотря на то, что Путин не сообщил никаких подробностей, евро вырос на 0,4 процента, до 1,1043 доллара, через несколько минут после того, как на встрече со своим белорусским коллегой Александром Лукашенко Путин сказал, что переговоры продолжаются практически ежедневно.

«Есть определенные позитивные сдвиги, мне об этом говорят переговорщики с нашей стороны», — сказал Путин, не уточняя деталей.

Курс евро вырос на 0,25 процента, до 1,1023 доллара, по состоянию на 12:25 по Гринвичу, после того как на фоне колебаний в четверг он поднялся до 1,11215 доллара.

Евро упал почти на 2 процента по отношению к доллару США в марте после того, как Россия начала военную операцию в Украине в прошлом месяце. Однако в пятницу он впервые за пять недель достиг недельного роста.

«Хотя обе стороны еще довольно далеки от составления и подписания официального мирного договора, заголовки газет говорят о том, что наметился прогресс в попытке добиться урегулирования более мирным способом», — сообщил Саймон Харви, глава отдела валютного анализа Monex Europe.

Именно по этой причине, после заявления Путина, евро продемонстрировал скромный рост, добавил он.

После падения до самого низкого уровня за последние два года в понедельник на фоне растущих опасений по поводу стагфляции, вызванной войной в Украине, евро также нашел некоторую поддержку в заявлении Европейского центрального банка о том, что он будет постепенно сворачивать стимулирование экономики, открывая возможность для повышения процентных ставок до конца 2022 года.

Доллар вырос на 0,06% по отношению к корзине его аналогов, индекс доллара достиг 98,418. Курс японской иены по-прежнему был близок к пятилетнему максимуму, поднявшись на 0,7%, до 116,88 иены, поскольку рынки готовятся к ужесточению политики Федеральной резервной системы после оглашения данных об инфляции в США.

И ФРС, и Банк Японии на следующей неделе проведут заседания по вопросам финансовой политики. Но, если ФРС почти наверняка повысит ставки с пандемического минимума, то Банк Японии останется в стороне.

На фоне роста цен на энергоносители норвежская крона, привязанная к сырьевым товарам, выросла на 0,7% по отношению к доллару, до 8,8910 кроны.

Война в Украине также оказала влияние на фунт стерлингов, который в этом месяце упал на 2,3 процента по отношению к доллару и достиг 16-месячного минимума в пятницу, после чего вырос на 0,3 процента, до 1,3117 доллара.

Биткоин вырос на 1,8 процента, до 40 000 долларов. Резкий рост обусловлен тем, что президент Джо Байден подписал в среду указ, требующий от правительства оценить риски и преимущества создания цифрового доллара центрального банка.

По материалам The Epoch Times USA

ЛОНДОН. Євро виріс у п’ятницю після того, як президент Росії Володимир Путін заявив про деякий прогрес у переговорах між Москвою та Україною.

Незважаючи на те, що Путін не повідомив жодних подробиць, євро виріс на 0,4 відсотка, до 1,1043 долара, за кілька хвилин після того, як на зустрічі зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком Путін сказав, що переговори продовжуються практично щодня.

«Є певні позитивні зрушення, мені про це говорять перемовники з нашого боку», — сказав Путін, не уточнюючи деталей.

Курс євро виріс на 0,25 відсотка, до 1,1023 долара, станом на 12:25 за Гринвічем, після того, як на тлі коливань у четвер він піднявся до 1,11215 долара.

Євро впав майже на 2 відсотки до долара США в березні після того, як Росія розпочала військову операцію в Україні минулого місяця. Однак у п’ятницю він уперше за п’ять тижнів досяг тижневого зростання.

«Хоча обидві сторони ще досить далекі від складання та підписання офіційного мирного договору, заголовки газет говорять про те, що намітився прогрес у спробі досягти врегулювання більш мирним шляхом», — повідомив Саймон Харві, голова відділу валютного аналізу Monex Europe.

Саме з цієї причини, після заяви Путіна, євро продемонструвало скромне зростання, додав він.

Після падіння до найнижчого рівня за останні два роки в понеділок на тлі зростання побоювань щодо стагфляції, викликаної війною в Україні, євро також знайшов деяку підтримку в заяві Європейського центрального банку про те, що він поступово згортатиме стимулювання економіки, відкриваючи можливість для підвищення відсоткових ставок до кінця 2022 року.

Долар виріс на 0,06% стосовно кошика його аналогів, індекс долара досяг 98,418. Курс японської єни, як і раніше, був близьким до п’ятирічного максимуму, піднявшись на 0,7%, до 116,88 єни, оскільки ринки готуються до посилення політики Федеральної резервної системи після оголошення даних про інфляцію в США.

І ФРС, і Банк Японії наступного тижня проведуть засідання з питань фінансової політики. Але, якщо ФРС майже напевно підвищить ставки з пандемічного мінімуму, то Банк Японії залишиться осторонь.

На тлі зростання цін на енергоносії норвезька крона, прив’язана до сировинних товарів, зросла на 0,7% до долара, до 8,8910 крони.

Війна в Україні також вплинула на фунт стерлінгів, який цього місяця впав на 2,3 відсотка до долара і досяг 16-місячного мінімуму в п’ятницю, після чого зріс на 0,3 відсотка, до 1,3117 долара.

Біткоїн виріс на 1,8 відсотка, до 40 000 доларів. Різке зростання зумовлене тим, що президент Джо Байден підписав у середу указ, який вимагає від уряду оцінити ризики та переваги створення цифрового долара центрального банку.

За матеріалами The Epoch Times USA

Государственный концерн оборонной промышленности, «Укроборонпром» объявил, что готов выплатить премию в размере одного миллиона долларов за каждый угнанный или захваченный самолёт от российских военных сил.

«По решению Генерального директора Юрия Гусева «Укроборонпром» готов выплачивать бонусы за угнанные истребители оккупантов», — говорится в сообщении пресс-службы концерна.

Согласно цитируемому источнику, предложение состоит из:

– 1 000 000 долларов за захватывание или крушение одного самолёта;

– 500 000 долларов за один вертолёт, захваченный в рабочем состоянии.

По материалам Epoch Times România

Державний концерн оборонної промисловості, «Укроборонпром» оголосив, що готовий виплатити премію в розмірі одного мільйона доларів за кожен викрадений чи захоплений літак від російських військових сил.

«За рішенням Генерального директора Юрія Гусєва “Укроборонпром” готовий виплачувати бонуси за викрадені винищувачі окупантів», — йдеться у повідомленні пресслужби концерну.

Згідно з цитованим джерелом, пропозиція складається з:

– 1 000 000 доларів за захоплення або аварію одного літака;

– 500 000 доларів за один гелікоптер, захоплений у робочому стані.

За матеріалами Epoch Times România

Министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба заявил в четверг, что Украина готова остаться вне НАТО, если постоянные члены Совета безопасности ООН, в том числе Россия, и все соседние страны гарантируют ей «систему гарантий, аналогичную натовской», сообщает агентство EFE. Заявления прозвучали в тот момент, когда одним из условий России для прекращения вторжения было бы внесение Украиной поправок в свою конституцию, предусматривающих отказ от вступления в какой-либо блок, другими словами, от вступления в НАТО.

«Это то, что мы готовы обсудить», — сказал Кулеба после встречи со своим российским коллегой Сергеем Лавровым в Турции, в результате которой не было достигнуто никакого прогресса в открытии гуманитарных коридоров или заключении соглашения о прекращении огня после вторжения России в Украину две недели назад.

«Лавров передал мне, что (Россия) будет продолжать свою агрессию до тех пор, пока Украина не выполнит их требования. И это требование — капитуляция, что неприемлемо (…) Украина сильная, она борется», но в то же время готова искать решения для договорённости с Россией, заверил Кулеба на пресс-конференции после встречи со своим российским коллегой.

Теперь ясно, что НАТО не желает «действовать коллективно, чтобы остановить войну и защитить украинское гражданское население от российских бомбардировок», — добавил Кулеба, имея в виду отказ Альянса ввести бесполётную зону над Украиной.

Министр иностранных дел Украины также обвинил Россию в «военных преступлениях» после того, как в результате нападения России на родильный дом в осажденном городе Мариуполе накануне погибли по меньшей мере три человека и 17 получили ранения.

Со своей стороны, Давид Арахамия, один из представителей Украины на мирных переговорах в Беларуси, заявил на прошлой неделе, что Киев готов отказаться от членства в НАТО.

«Мы готовы говорить о некоторых моделях, не вхождения в НАТО. Например, могут быть прямые гарантии таких стран, как США, Китай, Великобритания и, возможно, Германия и Франция. Мы открыты для обсуждения подобных вопросов в более широком кругу не только в рамках двусторонних переговоров с Россией, но и с другими партнёрами», — заявил он в воскресенье.

По материалам Epoch Times România

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у четвер, що Україна готова залишитись поза НАТО, якщо постійні члени Ради безпеки ООН, зокрема і Росія, і всі сусідні країни гарантують їй «систему гарантій, аналогічну натовській», повідомляє агентство EFE. Заяви прозвучали в той момент, коли однією з умов Росії для припинення вторгнення було б внесення Україною поправок до своєї конституції, які передбачають відмову від вступу до будь-якого блоку, іншими словами, від вступу до НАТО.

“Це те, що ми готові обговорити”, – сказав Кулеба після зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим у Туреччині, в результаті якої не було досягнуто жодного прогресу у відкритті гуманітарних коридорів або укладанні угоди про припинення вогню після вторгнення Росії в Україну два тижні тому.

«Лавров передав мені, що (Росія) продовжуватиме свою агресію доти, доки Україна не виконає їхні вимоги. І ця вимога — капітуляція, що неприйнятно (…) Україна сильна, вона бореться», але водночас готова шукати рішення для домовленості з Росією, запевнив Кулеба на пресконференції після зустрічі зі своїм російським колегою.

Тепер ясно, що НАТО не бажає «діяти колективно, щоб зупинити війну та захистити українське громадянське населення від російських бомбардувань», — додав Кулеба, маючи на увазі відмову Альянсу запровадити безпольотну зону над Україною.

Міністр закордонних справ України також звинуватив Росію у «військових злочинах» після того, як внаслідок нападу Росії на пологовий будинок в обложеному місті Маріуполі напередодні загинули щонайменше троє людей та 17 отримали поранення.

Зі свого боку, Давид Арахамія, один із представників України на мирних переговорах у Білорусі, заявив минулого тижня, що Київ готовий відмовитись від членства в НАТО.

«Ми готові говорити про деякі моделі, не входження до НАТО. Наприклад, можуть бути прямі гарантії таких країн, як США, Китай, Великобританія та, можливо, Німеччина та Франція. Ми відкриті для обговорення подібних питань у ширшому колі не лише у рамках двосторонніх переговорів із Росією, а й з іншими партнерами», — заявив він у неділю.

За матеріалами Epoch Times România