Кльост-ялинник – розміром із снігуря і йому ж споріднений птах. Самці яскраво-червоного кольору, а самки – зеленувато-сірі. Молоді самці першого року – оранжево-жовті. Видобуваючи насіння з шишок, вони висять на гілках в різноманітних позах: і боком, і догори ногами. Яскраве забарвлення і схожа поведінка – чим не папуга? Тільки ось сніг довкола…
#img_right#У кльоста дуже своєрідний дзьоб: наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, і гострі кінці їх видаються з боків дзьоба. За допомогою таких асиметричних «щипців» птахи швидко і вправно розкривають лусочки шишок хвойних дерев, вибираючи насіннячко, яке складає основу їхнього харчування.
Поширений кльост-ялинник у хвойних лісах Європи, Азії і Північної Америки. На відміну від інших наших птахів місця гніздування у кльостів нестійкі, вони можуть з року в рік мінятися залежно від урожаю кормів. У негніздовий час в пошуках місць годування кльости здійснюють кочівлю, затримуючись у сприятливих місцях. У неврожайні роки здійснюють масові вильоти в далекі від місць гніздування області, з’являючись при цьому в степах і навіть пустелях.
Кльости цікаві й тим, що час гніздування у них непостійне: воно буває не тільки навесні та влітку, але за наявності рясної їжі – восени і навіть взимку. Проте найчастіше вони приступають до розмноження в кінці зими і на початку весни, коли ще лежить глибокий сніг і бувають люті морози. Цей час співпадає з найбільшою великою кількістю насіння ялини і сосни.
З настанням періоду розмноження зграйки кльостів розбиваються на пари. Утворення пар супроводжується струмом і шлюбними іграми. Самець усаджується на вершину ялини і починає без упину співати і видавати гучні закличні крики. Часом він бігає і кружляє на гілці. Під час появи самки підлітає до неї і видає особливий писк, переслідуючи її, перестрибуючи із сучка на сучок.
Гніздо будується на високих і густих хвойних деревах, частіше на ялинах, під прикриттям густих гілок, що захищають споруду від снігу і дощу. Будує гніздо самка, самець допомагає їй збирати матеріал.
Гніздо досить велике, добре утеплене. Поклавши в гніздо перше яєчко, самка вже прив’язана до нього дуже міцно. Їжу в зобі приносить самець, корм калорійний, і самочка «опалює» гніздо до 38°С коли мороз за 30. Іноді ненадовго і у відносно теплі дні самка все-таки залишає гніздо. Пташенята залишаються самі. Їх зігріває добротна пухова одежинка, близькість один до одного і очевидна стійкість до морозу – закляклі з вигляду пташенята оживали, як тільки мати накривала їх теплим тілом. У повній кладці – від двох до п’яти яєць, зазвичай чотири, блідо-зеленуваті з темними цятками. Насиджує їх самка 12-13 днів. Пташенята залишаються в гнізді 14 днів, але й після вильоту батьки довго продовжують їх вигодовувати. У молодих птахів вершини наддзьобка і піддзьобка не перехрещені, і вони не в змозі самі витягувати насіння з шишок. Після виведення молоді кльости збиваються в зграйки і до наступної весни ведуть кочовий спосіб життя.
До кінця життя тіло кльоста-ялинника настільки просочується смолянистими речовинами, що не схильне до швидкого розпаду. Брем пише, що бачив 20-річну мумію птаха – така сила ялинових бальзамів.
