Blog

#img_left_nostream#В кожного захворювання є причина, а інколи їх декілька. В деяких випадках причинно-наслідковий зв’язок не так явно виявляється і важко переконатися в його існуванні. Наприклад, який зв’язок існує, між спалюванням  листя в дворах і чергами в поліклініці до кардіолога?

Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими. Згідно із статистичними даними ВООЗ, інфаркти і інсульти поступово «молодіють» а кількість людей, страждаючих хворобами серця, постійно зростає. Звичайно, захворювання серця мають безліч причин, включаючи неправильне харчування, шкідливі звички, гіподинамію і нервово-емоційні перевантаження, що зумовлені особливостями сучасного життя. Але є ще одна причина, тривала непомітна дія якої може згубно діяти не лише на серце, але й на всі процеси енергозабезпечення організму. Ця причина – наростаюча в повітрі концентрація СО (чадного газу).

Піролізация планети

Будь-яка органічна матерія (рослини, тварини або продукти органічного синтезу) при згоранні в природних умовах утворюють вуглекислий газ, оксид азоту і водяну пару. Це відбувається при високій температурі горіння і вільному доступі кисню. Якщо горіння протікає з нестачею кисню або високою вологістю, що знижує температуру, тоді це нагадує якесь тління і подібний процес називається піролізом. В результаті протікання піролізу частенько утворюються токсичні кінцеві продукти.

У випадку з горінням опалого листя, ми маємо справу саме з піролізом. У купі листя лише верхня частина має доступ до кисню, тоді як вологе листя середніх шарів димить, виділяючи різні токсичні речовини, основну шкоду серед яких наносить саме СО. Адже справа не обмежується лише листям. Останнім часом  людина все частіше зустрічається з піролізом в повсякденному житті.

З кожним роком ми вдихаємо всю більшу кількість CO, що утворюється в основному в результаті неповного згорання вуглеводнів. Вихлопні гази автомобілів містять до 10% CO, вони  відповідальні за екологічне неблагополуччя в мегаполісах. Тютюновий дим містить близько 4% CO. Крім того, зменшенню зелених масивів планети супроводить бурхливий розвиток промисловості та індустрії. У результаті концентрація чадного газу швидко зростає.

#img_right#Для чадного газу кисень – не конкурент

Всім відомо, що без їжі людина може прожити багато днів, без води – декілька днів, а без кисню декілька хвилин. Кисень – унікальна речовина. Без нього в клітинах людини не можуть йти процеси утворення енергії. А якщо немає енергії, то немає і метаболізму – немає життя. Тобто життєздатність клітини повністю залежить від вступу кисню.

Близько 98% кисню доставляється від легенів іншим тканинам у вигляді оксигемоглобіну, що знаходиться в еритроцитах. Оксигемглобін – це білок гемоглобін, що зв’язує кисень. Але кисень не єдина речовина, здатна утворити зв’язок з гемоглобіном. Чадний газ, наприклад, більш «здібний» в цьому відношенні.

Чадний газ має спорідненість з гемоглобіном в 200-250 разів більшу, ніж кисень. При взаємодії він утворює речовину карбоксигемоглобін, тобто гемоглобін, пов’язаний з моноксидом вуглецю (CO). Утворюється досить міцний зв’язок, руйнування якого відбувається дуже повільно – в 3600 разів повільніше, ніж дисоціація оксигемоглобіну.

Крім того СО здатний впливати на структуру гемоглобіну, погіршуючи процес віддачі кисню в тканинах. Внаслідок чого погіршується транспортна функція крові. Зниження вмісту кисню в крові та органах (гіпоксія) особливо помітно позначається на діяльності мозку, серця, печінки і нирок. Оскільки в них процеси метаболізму відбуваються найінтенсивніше.

Чадний газ, також здатний безпосередньо токсично  діяти  на тканини. Він конкурує з киснем в інших тканинних гемопротеїнах (міоглобін, пероксидаза, каталаза, цитохроми). І звичайно, виходить переможцем в цій боротьбі. Наприклад, пов’язання CO з міоглобіном в серці приводить до порушення його скоротливої здатності і, зрештою, порушує кровопостачання і надходження кисню до інших органів.

Карбоксигемоглобін і пошкодження сердечного м’яза

За даними «Journal of the American Medical Association», люди, які пережили отруєння чадним газом, можуть померти від серцевого нападу через декілька років через пошкодження сердечного м’яза. До таких висновків прийшли вчені з Інституту Серця в Міннеаполісі. Провідний фахівець проекту професор Генрі Тімоті звернув увагу, що кількість пацієнтів, в яких були виявлені порушення в роботі серця, викликані дією чадного газу, це набагато перевершило найсміливіші чекання вчених.  Це  те,  що стосується гострих отруєнь, а що з приводу всіх останніх мешканців планети?

Відомо, що кількість карбоксигемоглобіну в крові залежить від  двох чинників. Перший – це концентрація CO у вдихуваному повітрі (ppm), сильне підвищення якої приводить до гострого отруєння. Другий – тривалість токсичної дії, що вже має відношення до всіх нас, міських жителів. Для підтримки в крові мінімальних концентрацій карбоксигемоглобіну при постійній дії, рівень CO у вдихуваному повітрі не повинен перевищувати відмітки в 10 ppm.

Отже, поглянемо, з чим доводиться стикатися нам: сільська місцевість (0,05—0,12 ppm), міські автошляхи (17 ppm, досягаючи при інтенсивному русі 53 ppm), підземні гаражі, тунелі (до 100 ppm), офіси, ресторани (20—40 ppm в місцях для тих, хто палить).

#img_left_nostream#Порушення пам’яті та зниження інтелектуальних здібностей, м’язова слабкість і головний біль, нудота і блювота є ознаками хронічної інтоксикації СО. Подібні симптоми відчуває з певною періодичністю і інтенсивністю кожен сучасний мешканець міста. Проте навіть після усунення джерела інтоксикації більш ніж  в третини пацієнтів неврологічні порушення зберігаються впродовж 3 років. Чадний газ здатний зберігатися в клітинах протягом довгого часу і фактично є причиною необоротних клітинних змін.

Екологія і здоров’я людини

Забруднення довкілля не відбивається вмить на здоров’ї людини, і погіршення стану проходить, здебільше, непомітно. Але чому раптом у 30 літньої здорової людини коле в серці або, піднімаючись додому по сходах, вона відчуває задишку? Однією з причин ранньої захворюваності серцево-судинними захворюваннями і загального ослабіння здоров’я людини, якраз є погіршення екології та постійне наростання вмісту чадного газу в повітрі.

Тому коли ми наступного разу побачимо активістів Грінпіс або якихось інших захисників екології, не варто розглядати їх дії як щось, що не має прямого відношення особисто до нас. Можливо їх дії при «штурмі» нафтового танкера, що порушив умови транспортування, або вимоги до адміністрації міста про прозорість і вдосконалення механізмів утилізації відходів або, нарешті, збір підписів на охорону природних ресурсів, нададуть нашому серцю велику допомогу, ніж  курси антигіпертензивної або протиішемічної терапії в лікарняному відділенні.

Авторитет Клавдія Галена був такий високий, що його досягнення впродовж багатьох років розглядалися як аксіома і не підлягали критиці. Велич відкриттів Галена була така значима, що ніхто не наважувався виправляти навіть його мимовільні помилки, які затвердилися у вигляді непогрішимих істин. Відкриття і помилки Галена визначили розвиток західної медицини на подальших 15 століть.

#img_right#Видатний лікар Римської імперії Клавдій Гален народився у 131 році нашої ери в місті Пергам, в якому було організовано виробництво пергаменту. Багато відомих праць стародавніх учених було написано на цих паперах і зберігаються вони до цих пір. Проте справжню славу цьому місту принесли не вони…

Гален з Пергама

Гален народився в заможній сім’ї. Його батьком був найобразованіший чоловік того часу грецький архітектор Нікон, який направив хлопчика на шлях знань. Нікон сприяв здобуттю Клавдієм різносторонніх знань в кращих академічних школах. Вивчивши філософію, математику і природні науки в Пергамі, Клавдій переїхав до Смірни, де посвятив себе вивченню медицини і проникся любов’ю до цієї дисципліни.

Після вивчення безлічі рукописів і опанувавши медичні знання, Гален повернувся в рідне місто і посвятив себе важкій праці – лікуванню гладіаторів. Ця робота нагадувала будні сучасних військово-польових хірургів під час озброєних конфліктів. З тією лише різницею, що в Галена не було такого досконалого устаткування, сучасних лікарських препаратів і засобів анестезії.

Озброєний лише навиками, отриманими при вченні, і гарячим бажанням допомагати покаліченим бійцям, Гален робив все можливе, щоб добитися їх лікування або полегшити передсмертні страждання. Проте нелегка практика, пов’язана з лікуванням важких ран, допомогла йому глибше зрозуміти особливості будови людського тіла, що й втілилося в його рукописах.

За час життя Гален написав близько 400 трактатів по медицині. На жаль, більшість його праць не дійшли до нас, оскільки були назавжди втрачені під час пожежі Храму Світу, в якому знатні люди зберігали найдорожче. Римські воєначальники – трофеї, багачі – коштовності, а Гален…  рукописи.

Проте навіть по тому, що залишилося, можна судити, яку колосальну роботу провів Гален. Систематизувавши та узагальнивши попередні медичні знання, він збагатив їх власними ідеями, отриманих шляхом безпосереднього спостереження і вивчення закономірностей життя людини і природи. Створена система визначила розвиток західної медичної науки аж до XIX століття.

Здоров’я людини і чотири стихії

#img_right#У своєму житті Гален твердо дотримувався концепцій, висловлених Гіппократом і його учнями: «У спільній сукупності частин все знаходиться у взаємній згоді і серед частин все сприяє діяльності кожній з них». Згідно поглядам Гіппократа, організмом людини є сукупність частин, органів або рідких середовищ, які беруть свій початок з чотирьох складових їх стихій – води, повітря, вогню і землі.

Існування і співвідношення стихій виявляється в наявності чотирьох життєвих соків: крові, жовчі, чорній жовчі, слизу. Гармонійне їх співвідношення і відповідність принципам природи дозволяє людині перебувати в здоров’ї. На думку Клавдія Галена, природа сама береже здоров’я організму, тому роль лікаря зводиться до того, щоб допомагати їй.

Згідно Галену,  існує два види причин, що викликають хвороби: внутрішні та зовнішні.  Внутрішні причини, полягають в надлишку або псуванні соків і мають визначальне значення. Таким чином, розлади чутливості, руху, травлення або психіки могли привести до виникнення симптомів хвороб.

Про лікарську етику

Будучи послідовником Гіппократа він твердо дотримувався етичних основ  лікаря і високої лікарської етики. Тому не міг байдуже бачити падіння моралі багатьох римських лікарів: «Розум більшості лікарів направлений не на науку, не на корисні рецепти; низьке користолюбство робить їх здатними на всякий огидний вчинок. Між розбійниками і лікарями вся різниця в тому, що одні скоюють свої злочини в горах, а інші в Римі».

Гален був переконаний, що «жодній хорошій людині не властива заздрість до чого-небудь, а людина створена, щоб всьому допомагати і все покращувати».

#img_left#Згідно з недавніми даними від 60 до 90 % всіх звернень пацієнтів до медичних фахівців в тій чи іншій мірі пов’язані зі стресом. Схоже, що термін «стрес» міцно увійшов до життя сучасної людини і завдає їй масу незручностей.

Вважається, що стрес – це неспецифічна реакція організму на будь-яку зміну, що вимагає його перебудови та адаптації. Будь-який чинник, який викликає порушення психологічного, біохімічного і фізіологічного балансу є для організму стресовим.

У перебігу стресу розрізняють три стадії: тривога, адаптація і виснаження. Під час першої стадії – стадії тривоги в організмі у відповідь на роздратування спостерігається підвищення активності симпатичного відділу нервової системи, пов’язане з надходженням у кров гормонів стресу (адреналіну і кортизолу).

Стадія адаптації виникає, якщо у відповідь на тривалу дію стрессора підвищується опірність організму. Проте якщо фаза адаптації не здатна відновити порушений баланс протягом певного часу може статися виснаження фізіологічних резервів. І виникає третя стадія, під час якої можуть виявитися захворювання.

Фізіологічні реакції, що протікають в організмі під час стресу, зумовлені дією стресових гормонів.

Гормони стресу

Найпершими в кров виділяються катехоламіни (адреналін і норадреналін), які викликають такі фізіологічні реакції, як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, пригнічення травних функцій, збудження. Катехоламіни зумовлюють протікання первинних короткочасних реакцій безпосередньо відразу після дії стресового чинника.

#img_right#На відміну від катехоламінів,  кортизол здатний тривалий час диктувати свої умови. Кортизол – основний гормон стресу, що знижує активність синтетичних процесів. Його дія полягає в розкладанні м’язових білків з утворенням енергії, а також її депонуванні у вигляді жирових запасів. При виникненні надзвичайних обставин він мобілізує резерви організму. Проте дуже тривала дія стресового чинника сприяє надлишковій концентрації кортизолу. Високий артеріальний тиск, патологія серця і судин, втрата м’язової маси, ожиріння, старіння шкіри, ламкість  кісток, схильність до інфекцій і безсоння – ось наслідки, викликані його інтоксикацією.

Перебіг стресу може посилюватися прогресуючим зниженням серотоніну, викликаним падінням концентрації вуглеводів в крові. Вуглеводи здійснюють транспортування в мозок амінокислоти триптофану, з якої синтезується серотонін. Зниження рівня серотоніна виявляється погіршенням настрою і самопочуття. Бажання з’їсти шоколадку якраз і викликане недоліком вуглеводів. Адже прості цукри швидко потрапляють в кров і таким чином піднімають нам настрій. Іншими словами,недолік серотоніну провокує нас на «солодке».

Тривала дія гормонів стресу може привести до виникнення психосоматичних або нейрогенних захворювань, найбільш поширеними, з яких є бронхіальна астма, виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, мігрень, цукровий діабет, кропив’янка, псоріаз та інші.

#img_left#Ось декілька порад, які допоможуть Вам мінімізувати ризик виникнення стресу:

• Ідеальний спосіб позбавитися від причин стресу – це змінити відношення до них. Оскільки стрес більшою мірою пов’язаний з психічним і емоційним перенапруженням, то й корінь проблеми треба шукати в психіці. Спробуйте простіше дивитися на життя і легко відноситися до проблем. Недаремно буддійські ченці говорять, що «все на цьому світі порожнє».

• Пройдіться по свіжому повітрю, краще, якщо це буде сквер, парк або ліс. Регулярне спілкування з природою дозволяє значно мінімізувати ризик виникнення стресу.

• Відмовтеся від тривалих, виснажуючих дієт. Суворі обмеження в харчуванні істотно піднімають рівень кортизолу.

• Не захоплюйтеся кавою. Щоденне вживання 3х чашок кави підвищують концентрацію кортизолу на 25%.

• Більше відпочивайте. Спіть від 7 до 9 годин на день.

• Регулярні заняття спортом розширюють психологічні адаптаційні можливості і піднімають настрій.