Blog

  • Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай (Частина 4)

    Від авторів книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»

    Передмова
    Частина 1. Центральна країна і культура, передана Богами
    Частина 2. Задум червоного диявола про знищення людства
    Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну
    Частина 4. Злий дух комунізму без втоми губить людей
    Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді
    Частина 6. Створити державу на основі ненависті
    Заключна частина. Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай

    Вступ

    Після «Культурної революції», щоб уникнути кризи свого існування, компартія використала так звану політику відкритості та реформ. За одну ніч компартія поміняла гасла з «Класова боротьба є стержнем» на «Економічне будівництво є центральною ланкою», з «Затягнути тужче пояси і займатися революційною діяльністю» на «У всьому віддавати пріоритет грошам». Схоже, що був зроблений поворот на 180 градусів. На перший погляд, компартія повністю перебудувалася на новий лад. Після розпаду міжнародного комуністичного табору багато хто полегшено зітхнув. Люди вважали, що витікаюча від комунізму загроза для людства вже минула. Але чи було це дійсно так?

    Спори, що почалися в початковий період політики відкритості і реформ, навколо того, чи йти шляхом соціалізму або капіталізму, були досить важливими для людей. Але для компартії, насправді, це не мало великого значення. Тут ми хотіли б ще раз нагадати, що комунізм — це не теорія, не соціальний лад, це злий дух, головна мета якого шляхом руйнування культури та моральності згубити усе людство. Тільки якщо розуміти і завжди пам’ятати про цю кінцеву мету комунізму, тільки тоді можна ясно бачити значення усіх цих складних зовнішніх проявів, бачити конкретні плани злого духу, його технологічну схему і навіть складене ним «керівництво по експлуатації» для реалізації своїх планів.

    Вбивства людей стали здійснюватися за кулісами, але ні на мить не припинялися. Іноді компартія вбиває людей, а іноді дає їм пожити; іноді створює їм голодний період, а іноді дозволяє їсти вдосталь. Іноді компартія несподівано примушує людей стримувати свої бажання, а іноді дозволяє їм нестримно веселитися. Вона то знищує культуру, то раптом починає «відроджувати традиції»; то сповідує соціалізм, а в наступний момент вже переходить на шлях капіталізму. Проте як би не змінювалися гасла і політика компартії, одно залишається незмінним — знищення істинної традиційної культури, руйнування моралі людей і перетворення їх в атеїстів і нелюдей.

    Злий дух комунізму складається з ненависті. Для того, щоб знищити людство, він веде обдурених людей оскверняти могили предків, боротися з Богом, з традиціями та культурою.

    Крім того, що компартія на всьому протязі свого шляху займається вбивствами, вона займається і обманом. Ця тактика вбивств і обману відповідає частим заявам компартії про те, що «одна рука жорстка, а інша м’яка». Кінець кінцем вбивства і обман виходять з дуалістичного ядра комунізму, що складається з атеїзму, грунтованого на ворожому відношенні до Бога та філософії боротьби. Вбивства і обман взаємно доповнюють один одного. У вбивствах міститься обман, а в обмані — вбивства.

    Що стосується обману, то компартія просякнута ним наскрізь і насаджує його всюди. Починаючи з обману сподівань в серцях людей, критеріїв що добре а що погано, добра і зла, а також того, як бути доброю людиною — все просякнуто брехнею. Обман у бізнесі, фальшиві сигарети, фальшиве вино, токсичний рис та молочні продукти — це дрібниці. Це усього лише неминучий ефект, що виник у суспільстві після того, як компартія зіпсувала моральність людей. Чому компартії вдається дурити людей? Невже люди були обдурені, усього лише намагаючись отримати хорошу роботу, зробити кар’єру, розбагатіти або ж завести коханку? Звичайно, таких людей багато, особливо в сьогодення, коли гроші та секс стали основними цінностями в суспільстві. Проте на самому початку адже були багаті люди та їх родичі, які відмовилися від свого бізнесу і сталі активними учасниками комуністичної революції?

    У кожної людини є божественна сторона. У цій божественній стороні містяться речі, що перевищують речі звичайних людей. Наприклад, як мовиться в системі Будди, уявлення про «життя в Нірвані» або про «повернення до істини», як мовиться в системі Дао. Коли Боги створили людину, вони вклали в неї цей божественний зміст. Прагнення до цих речей існує в глибині душі кожної людини від народження. Компартія обдурює людей, вселяючи їм людські марення про гарне життя, вводить людей в оману, посилюючи в них націоналістичні почуття, нав’язуючи їм уявлення про майбутню велич та процвітання їх країни. Вона також спокушає керівників партії і тих, хто поряд з ними, концепціями звільнення усього людства і майбутньою єдністю і рівністю людей. Це стає можливим тому, що окрім Цзян Цзэміня, який є справжнім злим життям, інші керівники партії є звичайними людьми. Ці люди, як і пересічні громадяни, не в змозі ясно розпізнати наміри злого духу компартії. Вони теж постраждали від комунізму і є виконавцями задумів злого духу. Маніпулюючи амбіціями цих людей або їх бажанням зробити щось заради народу, злий дух обдурив їх, віднявши у них божественну природу і ті первинні природні концепції, які зберігалися в глибині їх душі. Він викрав у них цю первинну божественну природу, що перевищує по цінності матеріальне тіло людини. Він неначе переклав стрілки на рейки, підмінивши в серці людини божественне за природою прагнення до повернення на Небо на комуністичний шлях до «раю у людському світі», який насправді є дорогою в пекло. Якщо робити щось під прапором компартії і за її ініціативою, то насправді це означає знаходитися під управлінням злого духу. Тоді неможливо буде вийти з-під впливу злого духу, спрямованого на реалізацію його кінцевої мети.

    Злий дух комунізму знає, що у людини завжди є його розуміюча сторона. У такому разі, щоб підтримувати створену їм усю цю величезну брехню, необхідно використати жорсткі методи насильства та покривати цю брехню ще більшою брехнею. Таким чином, постійні вбивства і брехня стали необхідністю для компартії.

    Щоб знищити людство, злий дух комунізму, використовуючи ідеологію боротьби, вносить смуту в суспільство і хаос в людські серця. Він спровокував декласовані елементи боротися з поміщиками, спровокував «п’ять червоних категорій [верств населення]» (революційних військових, революційних кадрових працівників, робітників, селян-бідняків і нижчих середняків — прим. пер.) боротися з «п’ятьма чорними категоріями» (поміщиками, куркулями, контрреволюційними елементами, шкідниками, правими, — прим. пер.). Усе це була боротьба, заради якої людей розділили на «народ» і «ворогів народу», на «друзів» і «чужих елементів». Використовуючи диктатуру, КПК прославила до небес поганих людей та втоптала у бруд хороших. Результатом усієї цієї боротьби неодмінно повинні були стати звеличення поганих людей і утиск хороших.

    Найпідступніший метод, яким злий дух комунізму знищує людей, — це злісність. Він наповнює серця людей злом.

    В усьому процесі від народження до дорослішання та смерті людини, компартія постійно формує його відповідно до того, що необхідно злому духу комунізму. Вона перевертає з ніг на голову критерії правди і неправди, добра і зла. Добре постійно називається поганим, а погане добрим. Злий дух примушує людей відмовлятися від традицій. Чим нижче вчинки людей, тим більше це відповідає наміру злого духу, який невпинно губить людей.

    Після того, як комуністичні ідеали, в які вірив народ, рухнули, КПК знову почала одурманювати людей, стимулюючи і підбурюючи їх прагнути до грошей та чуттєвих задоволень. Злий дух без жодного обмеження потурає людським бажанням. Усі нездорові явища в суспільстві є ефективним знаряддям в руках злого духу для утримання влади і в самому кінці — знищення людей. Нині в китайському суспільстві моральність знаходиться в крайньому занепаді. Це є результатом шкідливих дій злого духу упродовж декількох десятків років. Коли заблокована дорога в Рай, тоді відкриваються ворота в Пекло. Саме так КПК привела усе суспільство до краю загибелі.

    1. Коммунистическая партія подає людям приклад в атеїзмі і ганьбі предків

    Комунізм прикрашає диявола таким чином, що той перетворюється на Бога; і в той же час він зводить наклеп, нібито Бог — це плід фантазії. Він знає: якщо тільки людина не вірить у Бога і бореться з ним, тоді в його серці звільняється простір для диявола.

    1) Комуністична партія подає людям приклад бути атеїстами

    У другій главі цієї книги вже розповідалося про те, що Маркс сповідував злий культ, і як його мислення змінювалося у бік зла. Ленін теж був прибічником злого культу. Він боровся з Богом і ратував за усілякі руйнування. Коли йому було 16 років, одного разу він зірвав з шиї хрест і плюнув на нього, а потім настав ногою. Колись він сказав: «Будь-яка релігійна концепція, будь-яка віра у Бога… будь-яка думка, що має відношення до Бога, викликає у людей щонайповнішу відразу, і ним стає нудно».

    Сталін пустив в хід увесь державний апарат, щоб за допомогою державної влади впровадити атеїзм і люто пригнічувати релігійні вірування. Він просував ідеологічний атеїзм у бік теократичного державного атеїзму. Сталін проголосив: «Будь-хто, хто використовуватиме релігійні забобони народних мас, щоб підривати стабільність країни, отримає від трьох років в’язниці до страти». Один з видатних лідерів КПРС Бухарін одного разу от як описав Сталіна: «Це не людина, а біс».

    Текст комуністичного «Інтернаціоналу» свідчить: «Ніхто не дасть нам позбавлення: ні Бог, ні Цар і ні герой». Цей гімн став мало не маніфестом атеїзму, і його постійно програвали на з’їздах Комуністичної партії.

    2) Комуністична партія подає людям приклад в ганьбі предків і традиційної культури

    Великий Вэнь-ван написав в «Книзі пісень» («Шицзін») : «Пам’ятай про предків своїх і на цій основі розвивай свою доброчесність. Увесь час йди за долею, тільки так можна набути багато щастя».

    На походження людини вказує те, ким є його предки. Повага до предків — основа виховання для будь-якої людини. Але в традиційній культурі Китаю шануванню предків і повазі батьків надається особливе значення. Насправді це має глибші витоки та причини. Про Китай як Центральну країну, обрану Богами, піклувалися Боги аж до найдрібніших деталей. Глибока і багатогранна традиційна культура Китаю цілком утворилася в результаті того, що її передали Боги. В глибокій старовині, коли Боги і люди співіснували разом, предки китайської нації були свідками великої милості та щедрих благодіянь Богів і були сповнені глибокій вдячності до них і віддані тій місії, яку на них поклали Боги. Вони ревно оберігали благодіяння, якими Боги обдарували людей. І це невпинно передавалося з покоління в покоління.

    Кожна країна шанує своїх великих предків і монархів. І римський Юлій Цезарь, і французький Король-сонце Людовик XIV, і прусський кайзер Фрідріх користувалися всенародною любов’ю у багатьох поколіннях. На горі Рашмор (Rushmore) в американському штаті Південна Дакота висічений велетенський барельєф чотирьох великих президентів США. Щорічно його відвідують і віддають данину поваги велика кількість людей.

    Навіть з точки зору елементарних принципів етики, ганьба предків іншої людини є для нього великою зневагою. Ганьбити засновника роду вважалося тяжким злочином. Комуністичній партії треба було розірвати зв’язок між людьми і Богами, а також між людьми і їх предками. Для цього вона подала людям приклад, як проклинати предків китайської нації, як обмовити і виключити з ужитку традиційну культуру Китаю. З точки зору КПК і її безсовісних письменників, серед старокитайських імператорів, князів, воєначальників і міністрів, а також талановитих людей «не було жодного гідного». Це єдиний, небувалий раніше випадок у світовій історії, коли хто-небудь так само ображав предків свого народу. Порочна компартія веде людей шляхом боротьби з Богами, знецінення предків і знищення культури — украй небезпечному шляху, з якого немає повернення.

    До того як КПК захопила владу, вона хулила китайську культуру за допомогою людей, що мали нігілістичне відношення до традицій. Ці люди необов’язково діяли під прапором компартії. Проте вони зіграли роль, яку компартія хотіла, але у той час не могла зіграти. Такі голоси, які подавалися ніби як не від компартії, мали бо́льшую здатність збити людей з пантелику. Типовим прикладом був Лу Сінь.

    Мао Цзэдун говорив, що Лу Сінь — «найбільший і самий героїчний прапороносець нового війська культури. Лу Сінь — головнокомандувач китайської культурної революції». «Курс Лу Сіня — це курс нової культури китайської нації».

    Внаслідок того, що КПК усіма силами звеличувала цього письменника і до того ж тривалий час в підручниках середньої школи відносила його твори до списку найважливішої літератури, роль Лу Сіня в засудженні традиційної культури була дуже великою, вплив колосальний, а руйнівна сила величезна. Навіть серед справжніх членів компартії мало хто міг порівнятися з ним в цьому відношенні. І до цього дня отруйні і безглузді висловлювання Лу Сіня продовжують робити величезний негативний вплив на китайську інтелігенцію.

    Лу Сіня усе життя переслідували невдачі, і він був сповнений величезній ненависті. Сам себе він називав тим, хто «ніколи не боявся будувати судження про китайців, використовуючи самі гірші погані наміри». Злий дух комунізму направив усю повноту ненависті цього «великого люмпена від культури» на традиційну культуру Китаю.

    Відношення Лу Сіня до традиційної культури та китайської історії характеризується однією особливістю — повним запереченням. У першій опублікованій розповіді «Записки божевільного» автор вустами одного з персонажів заявив: «В історії Китаю написано лише два слова — «поїдати людей».

    3) Люди з промитими мізками здійснюють нападки на традиційну культуру

    Після того, як КПК захопила владу за допомогою багаторазових політичних рухів, таких як «Скрушити чотири пережитки», а також побиття, вандалізму, грабежів і так далі, усі досягнення цивілізації людства були перекреслені одним розчерком пера за допомогою ярлика «феодалізм, капіталізм і ревізіонізм». Безліч блискучих мудреців і героїв п’ятитисячолітньої історії Китаю були піддані збоченій критиці КПК з використанням прийомів «класового аналізу». Під час «Культурної революції» це явище досягло свого апогею.

    Масові вбивства еліти привели до величезного культурного розриву. Декілька поколінь людей, пройшовши через впровадження КПК в їх мислення атеїзму і партійної культури, мало що знають про традиційну культуру. Після 80-х рр. XX століття КПК змінила свої методи. Від насильства і руйнування вона перейшла до замаскованого наклепу. Її трюки стали прихованими, внаслідок чого людям стало неможливо їх розпізнавати і, отже, уберегтися від них. КПК і її літератори стали зображувати древніх людей нікчемними, грубими і представляти їх у блазеньському виді. Вони використовують такий прийом, щоб показати контраст з «великою, світлою і правильною» КПК і щоб знайти «історичні прецеденти» для сьогоднішніх потворних явищ.

    Згідно з трактуванням КПК, в романі «Трицарство» прославляється поняття «Фанатичній відданості»; те, про що розповідається в романі «Подорож на захід», — це феодальні забобони; те, про що оповідає в романах «Річкові затони» та «Сон в червоному теремі», є не що інше, як класова боротьба. А ось про показаних в цих романах глибокої моральності, культурі духовного самоудосконалення, провиденциализме (розуміння історії і усіх подій як прояв волі Бога, прим. пер.), уявленнях про круги перевтілень і т. п. КПК і її акули пера вважають за краще уникати і замовчувати.

    КПК щосили намагається змусити людей зосередити увагу на речах древньої культури, які можна назвати мотлохом. Це робиться спеціально, щоб викликати у них відчуття, що уся традиційна культура — це маленькі забинтовані жіночі ніжки, євнухи, безліч дружин, коханок і палацові інтриги.

    Літератори, яким промили мізки, відверто ганьблять імператорів та предків, і за допомогою слів «абсолютизм» і «феодальне суспільство» начисто відмітають традиційну культуру. Люди недалекого розуму відшукують у безбережній річці історії декілька прикладів неосвічених царів, заколотів і сфабрикованих судових справ, щоб дати їм коментар з точки зору класового історичного підходу компартії.

    У людській натурі одночасно містяться і добро, і зло. У древній культурі неминуче існувало сміття і мотлох. Але він ніколи не був основою тенденції китайської культури і повсюдним культурним явищем. Проте КПК свідомо представляє якісь малоістотні деталі древнього суспільства як домінуючі і здійснює напади.

    При культурному переосмисленні XX століття деякі приписують так звані вади китайців традиційній культурі. Таке розуміння саме по собі заводить людину в пастку злого духу комунізму. Насправді саме КПК — головний винуватець, що викликав і посилив ці вади! Китайці зовсім не були спочатку погані і сповнені «вад». Якраз навпаки, в історії Китаю Божий народ (одно з самоназваний китайців — прим. пер.) створив сліпучу цивілізацію. Китай був землею етикету і почуття обов’язку, що викликала захоплення усього людства. Дефекти в поведінці сучасних китайців — результат того, що вони відступили від п’ятитисячолітньої переданої Богами культури. Причому КПК, після того, як узурпувала владу в країні, умисне посилювала ці недоліки китайців, безмежно посилювала в людях природу диявола, внаслідок чого моральність китайців стала нестримно падати.

    Після принесених компартією китайській культурі небувалих в історії лих, повернення до традицій — це єдиний шлях для відродження китайської нації і відновлення китайського суспільства. Через те, що КПК ось вже декілька десятків років злісно ганьбить предків і традиції, декілька поколінь людей не мають анінайменшого уявлення про традиції і сповнені неприязні до них. Внаслідок чого цей шлях надії на відродження був наглухо перекритий.

    2. Примусове «промивання мізків» і перевертання з ніг на голову понять добра і зла

    «Промивання мізків» компартія називає «ідеологічним перевихованням». Таке перевиховання вимагає використання примусових заходів, щоб людина ніяк не змогла цього уникнути. Одночасно з цим використовуються також і різні види жорсткої психологічної обробки, щоб привести людину до покори. Для комуністичного уряду в цьому випадку важливо, щоб різні способи «промивання мізків» стимулювали людей прийняти грунтовану на атеїзмі і філософії боротьби систему комуністичних цінностей і ідеологію, сформувати так званий пролетарський світогляд. Фактично ж такими діями злий дух губить душу кожного конкретного індивіда і систематично руйнує традиційне поняття цінностей, яке було у китайців з давніх часів.

    1) Видавати революцію за веління Неба

    Традиційно китайці оцінювали легітимність влади уряду «волею Неба» (небесний мандат). Коли правитель втрачав моральність і відхилявся від шляху істинного монарха, що поважає Небо, шанує патріархів-засновників релігій і здійснює гуманне правління країною на основі норм моралі, то воля Неба змінювалася, і відбувалася зміна династій.

    Якщо ж використати цю концепцію «волі Неба» по відношенню до КПК, то можна побачити, що КПК якраз йде проти волі Неба. Вона не поважає основоположників релігій і не здійснює гуманне правління. Її влада незаконна. Щоб узурпувати владу та показати легітимність свого правління, КПК неодмінно повинна була стерти у свідомості людей традиційні концепції і впровадити замість них атеїзм та філософію боротьби. Вона також переконала людей приймати марксистські п’ять східців розвитку, що здаються правдоподібними за істину, використовуючи для цього також і історію Китаю. КПК заявляє, що комунізм, в який вступить Китай в результаті класової боротьби, є історичною неминучістю. Таким чином вона намагається довести легітимність своєї влади. Одночасно з цим КПК також звела прагнення до комунізму в ранг «священної» справи людства, переконуючи людей в тому, що комунізм — це «неминучий історичний вибір». Суть її задуму в тому, щоб замінити цією теорією традиційну концепцію про «волю Неба».

    2) Партія визначає норми моралі, виставляючи зло як добро

    Норми моралі виходять від Богів. Оскільки Боги є незмінними, то відповідно, норми моралі теж незмінні. Ніколи норми моралі не визначалися людьми, і вони не можуть змінюватися по примсі людей. Таким чином, коли КПК встановлювала норми моралі, вона саме намагалася зайняти місце Бога. Саме тому, що КПК встановила норми моралі, тому вона і могла усі свої брудні вчинки довільно називати «моральними» і проголошувати себе як «вічно правильну». Причому норми моралі, які встановила КПК, могли бути довільно змінені відповідно до потреби партії.

    Традиційно китайці, незалежно від того, чи вірили вони в якусь релігію, приймали небесні принципи і совість за загальнолюдські цінності. Проводячи ідеологічне перевиховання, КПК в першу чергу намагалася знищити в людях саме це бажання наслідувати небесні принципи і свою совість, тому що пролетарський світогляд не визнає загальнолюдських цінностей, не визнає норм моралі, які стоять над класовістю. Компартія визначає рівень моральності людини, стоячи на позиції класовості. Традиційно китайці вважали, що непідкупний і чесний урядовець — це хороший чиновник. А відповідно до світогляду компартії, непідкупні і чесні урядовці відносяться до реакційного класу, і чим вони чесніші, тим більше підтримують і захищають реакційне панування, тим більше допомагають реакційному класу контролювати «трудовий народ», і, отже, тим вони гірші. Чи ще приклад — китайці вважають, що життя людини безцінне, тому, коли бачиш, що чиєсь життя знаходиться в небезпеці, боргом кожного являється допомога. У свою чергу компартія вважає, що гуманізм не має бути безумовним, що до нього потрібно додати слово «революційний». Тобто допомагати у біді можна тільки «товаришам», а по відношенню до реакціонерів — чим жорстокіше поступаєш, тим краще, і тим ясніше проявляється твоя класова позиція.

    Таким чином, варто тільки повісити вивіску «революція», «прогрес», «соціалізм» і т. д., то, як би злісно ти не поступав і наскільки сильно не відхилився б від своєї природної доброти, усе це вважається таким, що «відповідає ходу історії» і «абсолютно правильним». І навпаки, якщо приклеїти ярлики типу «феодалізм», «буржуазія», «антипролетарський» і так далі, то будь-які вчинки і думки, незалежно від того, наскільки вони піднесені, автоматично вважатимуться помилковими і реакційними. Таким чином критерії добра і зла були повністю перевернуті з ніг на голову. У різні періоди історії КНР ці вивіски називалися по-різному. Наприклад, «нападки на керівників партії», «підривання державного устрою», «пропаганда забобонів», «антинаукове», «сепаратизм» і так далі. Проте як би не мінялися вивіски, незмінної залишалася концепція, що партія є священним вибором історії, і усі, хто кидає їй виклик, мають бути об’єктами критики і пригнічення. Грунтовані на цій концепції оціночні судження є так званим ядром пролетарського світогляду.

    Звичайно, нав’язати такий світогляд китайцям було нелегко. Ленін теж вважав, що серед пролетарів не може сам по собі виникнути марксистський пролетарський світогляд, що пролетарям його потрібно вселяти, а буржуазію та землевласників необхідно ідеологічно перевиховувати.

    КПК провела безліч політичних кампаній. Це було зроблено або заради затвердження свого авторитету, руйнування духовної віри і культури шляхом вбивств людей, або у рамках внутрішньопартійної боротьби за владу і викорінювання інакомислення. Усі ці злочини здійснювалися під прапором революції. Кого атакувати, а кого перетягувати на свою сторону — усе це визначалося на основі пролетарського світогляду.

    Головними результатами цих кампаній, окрім великої кількості жертв, стала насильницька зміна серця людей, щоб вони відкинули первинні традиційні цінності і на фундаменті комуністичної ідеології прийняли нові цінності, моралі, що суперечать традиційним нормам. Створена КПК жорстока реальність дозволила людям побачити, що традиційні цінності абсолютно не відповідають цій реальності, і якщо їх не відкинути, то всюди натикатимешся на непереборні перешкоди, і навіть можна легко накликати загибель на свою голову. Ті, хто не був безпосереднім об’єктом критики і нападок, з обережності також намагалися глибше приховати своє розуміння про традиційну мораль. Вони не наважувалися думати про це і стикатися з цими речами, боячись, що ці речі виявляться через необережне слово або вчинок. Моральні концепції, принципи неба і совість потрібні для того, щоб керувати вчинками людей. Це критерії, які дали людям Боги, щоб люди оцінювали по них свої вчинки. Ці моральні цінності зараз вже втратили свою роль. Хоч навіть вони ще не повністю знищені, але фактично формально вони вже мертві. Це також є частиною плану комуністичного злого духу по знищенню людей.

    3) Безкровне вбивство людей за допомогою кампанії ідеологічного перетворення

    У 50-х роках КПК провела серію кампаній так званого ідеологічного перетворення. Наприклад, кампанію критики фільму «Життя У Сюня» (китайський фільм про жебрака, який згодом зайнявся бізнесом, розбагатів і відкрив декілька безкоштовних шкіл для бідняків. Фільм став популярним, проте після критики з боку Мао Цзэдуна був заборонений до показу, а його творці піддалися переслідуванню, прим. пер.), кампанію критики Лян Шуміна (відомий китайський філософ, конфуціанець, що у свій час піддавався переслідуванню з боку компартії, згодом реабілітований, прим. пер.), кампанію критики відомого літературознавця Юй Пінбо, літератора і філософа Ху Ші, кампанію «проти Ху Фена» (китайський критик і поет, прим. пер.), кампанію проти правих і так далі.

    До цього був «Рух за впорядковування стилю в Яньане (імператорові)», а потім «Культурна революція», які теж у великих масштабах проводили ідеологічне перетворення. Причому обидві ці кампанії супроводжувалися масовими вбивствами людей. Паралельно з вищезгаданими кампаніями в 50-х роках проводилися також «Земельна реформа», «Боротьба проти трьох зол», «Боротьба проти п’яти зол», кампанія пригнічення контрреволюції і так далі. Під час цих кампаній, якщо хтось демонстрував непокірність або чинив опір перетворенню, то доля його була незавидною.

    Ідеологічне перетворення, яке проводила КПК, неодмінно супроводжувалося жорстокістю і примусом. Жорстокість була потрібна для того, щоб поселити в серцях людей страх, а за допомогою примусу домагалися того, щоб людина не могла вийти з середовища, в якому відбувається перетворення. Ми можемо згадати приклади, коли люди з незалежним мисленням в ході цих численних кампаній намагалися щосили протистояти перетворенню, але у результаті підкорялися або ж їх знищували. Одно можна сказати точно — навіть ті, хто безпосередньо не піддавався фізичному насильству, піддалися сильному психічному тиску, який ніскільки не поступається фізичній дії.

    Ті, хто пройшов через «промивання мізків» в школі «Культурної революції», зробили такий висновок: «Ідеологічне перевиховання, яке проводить КПК, має на увазі жорстоку боротьбу або ж хімічні зміни». Хтось сказав: «Ці методи, за допомогою яких КПК в корені змінює свідомість людей, нагадують те, як залізним крюком витягують змію з нори, вириваючи з неї шматки м’яса».

    Письменник Шень Цунвень писав: «Усі учні знаходилися під таким тиском, що страждали безсонням від наполегливих роздумів, багато хто з них гірко ридав». Математик Хуа Логен під час зборів, на яких його піддали критиці і нападкам, не знайшов слів у своє виправдання і вирішив накласти на себе руки. На щастя, його врятували.

    4) Криза стосунків між людьми привела до лиха усього народу

    Жахи і насильство під час «Культурної революції» привели до численних прямих жертв людей в мирний період. У той час кров текла рікою, проте побічно занапащених «Культурною революцією» душ було ще більше. Лихо було величезним, по масштабах воно навіть перевершувало сталінські чистки.

    Особливість «Культурної революції» була в тому, що в ній брали участь усі люди. Частина з них займалася критикою і нападками, а інша частина піддавалася критиці і нападкам.

    Під час сталінських розправ в колишньому СРСР людей вбивали або ж відправляли до ГУЛАГа, де вони не витримували фізичних мук і помирали. При цьому ніхто не прагнув знищити людину психологічно. По своїй жорстокості методи знищення людей під час «Культурної революції» не поступалися сталінським, а масштаби переслідування людей навіть перевершували. Попри те, що під час «Культурної революції» хапали і піддавали публічній критиці тільки частину людей, фактично страждав увесь народ. Річ у тому, що в цій кампанії критики і знущань з людей, брала участь не таємна поліція або офіційні кати, а колеги, однокурсники, друзі, однокласники, сусіди, просто знайомі тієї людини, яку піддавали цій екзекуції. Якщо вони відмовлялися брати участь в цьому, то на них навішували ярлик «співчуваючий класовому ворогові». Вважалося, що у них немає стійкої позиції, і вони відразу ж могли стати об’єктом переслідування. Усі приниження, знущання, тортури і вбивства відбувалися не в ГУЛАГе, який відокремлений від суспільства, а в звичайному громадському середовищі — в парку, учбовій аудиторії, в заводському цеху, на зборах житлового комітету або ж в обладнаному на кожному підприємстві спеціальному місці для «шкідливих елементів і іншої нечисті». Це могло статися між колегами, сусідами, друзями, студентами і викладачами, і навіть між братами, сестрами, подружжям, батьками і дітьми, які починали критикувати і боротися один з одним. Такі речі стали звичайним явищем. Люди активно боролися за першість в прояві своєї політичності. Інакше їх могли запідозрити в неясній політичній позиції. Причому вважалося, що, чим ближче тобі людина, на яку ти нападаєш, тим міцніше твоя позиція.

    У грудні 1966 року Ху Цяому, секретаря Мао Цзэдуна, доставили в пекінський інститут металургії для «критики і нападок». Під час зборів на трибуну піднялася дочка Ху і жорстко розкритикувала батька. Вона вигукнула: «Я розтрощу цю собачу голову Ху Цяому»! Дочка Ху не убила свого батька, але був випадок, коли учень середньої школи убив свого батька, пробивши йому голову. Цей випадок описаний в документальній книзі «Моя сім’я: мій брат Юй Локэ» (автор Юй Ловень). Це було в околицях району Дунсы. Хунвейбины знайшли там сім’ю «капіталістів» і практично забили до смерті чоловіка і дружину. Потім вони змусили їх сина бити своїх батьків. Він схопив гантель і убив батька, пробивши йому голову. У результаті хлопчик з’їхав з глузду.

    В результаті цієї кампанії критики і нападок, в якій брало участь усе суспільство, в серцях китайців були повністю стерті основи сімейних стосунків, які були частиною традиційних моральних цінностей китайського суспільства. Таким чином традиційні цінності були остаточно зруйновані.

    У суспільстві виник стан, при якому люди вели один з одним запеклу боротьбу за те, щоб виявити КПК свою відданість. Чим в аморальніших питаннях люди виражали підтримку КПК, тим швидше це перетворювалося на громадський рух і ставало «моральним». В результаті сталося не лише відхилення від традиційних цінностей, в суспільстві сформувалося середовище «партійної культури».

    Якщо ж під час політичних кампаній, спрямованих на придушення поміщиків, «правих елементів», «контрреволюціонерів» або як в даний час — послідовників Фалуньгун, люди можуть опускатися нижче всіх моральних норм і лицемірно висловлювати свою позицію на підтримку цих злодіянь, «викривати і критикувати»тих, кого вони абсолютно не знають, чи проробляти це зі своїми родичами і друзями; якщо сьогодні люди можуть під приводом «неучасті в політиці» спокійно дивитися на те, як тиранять і гублять їх співвітчизників, тоді ці люди можуть природно і байдуже сприймати будь-яке зло, що відбувається навколо них. Вони легко можуть обманювати один одного, обходити закони за допомогою зв’язків, і навіть оббирати своїх, виробляти і продавати фальшиві і шкідливі для здоров’я товари з метою розбагатіти швидше за інших.

    3. «Відновлення традицій» і м’яке промивання мізків

    Незабаром після того як КПК захопила владу, культура Китаю, що передавалася кілька тисяч років піддалася тотального руйнування. Все в світі змінюється, і сьогодні КПК також стала заявляти про відновлення традиційної культури. Вивчення причин цього явища займе не більш, ніж кілька викладених нижче пунктів.

    По-перше, вона робить це тому, що марксистська ідеологія виявилася неспроможною, і як система цінностей не користується в світі повагою. Коли президенти США приїжджають до Китаю, вони люблять читати лекції в престижних китайських університетах, щоб поділитися з китайською молоддю універсальною системою цінностей США. А коли лідери КПК приїжджають до США, вони перетворюються в членів підпільної партії і не сміють виступати в американських університетах перед студентами з комуністичними ідеями і не наважуються говорити, що «релігія — це опіум для народу», про атеїзм та інші аспекти так званої «прогресивної культури».

    По-друге, вона робить це з необхідності зберегти свою владу. Кілька поколінь людей, вигодуваних «вовчицею, виючою про класову боротьбу», перетворилися на загрозу для самої партії. Тому КПК, щоб подолати свою кризу, сподівається знайти в традиційній культурі цитати у відриві від контексту, на зразок — «мирне життя дорогоцінне». По-третє, традиційна культура вбралася в саму сутність китайців, і у них дійсно є потреба повернутися до свого коріння.

    Під дією саме цих факторів КПК змушена шукати в традиційній культурі, яку вона хотіла тотально знищити, поживні речовини для свого виживання. Якими б не були мотиви КПК, завдяки цьому у людей з’явилася можливість хоч краєм ока побачити величезну позитивну силу традиційної культури Китаю.

    1) Без справедливої переоцінки руйнування культури розмови про «відновлення» — марнослів’я

    Щоб говорити про відновлення традицій, необхідно спочатку дати правильну і повну оцінку викорінюванню традицій, провести переосмислення абсурду, підвести підсумки і остаточно відкинути його. Тільки після цього можна буде говорити про справжнє відновлення. Коли з голів учнів буде знятий і розбитий вщент «зачарований обруч» (у романі «Подорож на захід» Бодхісатва Гуаньінь наділа на Царя мавп Сунь Укуна чарівний обруч і по секрету повідомила його наставникові Сюань Цзану «заклинання про стискування обруча», щоб утихомирювати Сунь Укуна в моменти прояву їм найбільшої норовистості, прим. пер.) марксистського атеїзму, тоді можна буде почати відновлювати традицій. Традиційна культура Китаю створена Богами. Це напівбожественна культура і універсальні цінності. Як можна намагатися з’єднати атеїзм і грунтовану на вірі у Богів традиційну культуру?

    В результаті ми бачимо, що так звані учені намагаються довести, що Конфуцій, Лао Цзы та навіть Шак’ямуні були атеїстами. Вони трактують «Лунь Юй» Конфуція в такому сенсі, ніби усі мають бути щасливими рабами правлячої КПК, і намагаються склеїти філософію древніх мудреців з десятьма з гаком основними ідеями КПК, внаслідок чого опошлені древні мудреці стали модним трендом в китайському Інтернеті. Якщо навіть сказати, що відновлення традицій виходить з щирих старань народу, то під контролем КПК усі ці зусилля перетворюються на інструменти, за допомогою яких компартія підтверджує свої теорії.

    Наприклад, порятунок, про який говориться в релігіях, має свій особливий зміст. У ченців також є своє призначення. Після того, як голова деякого релігійного суспільства в Китаї закінчив штудіювати основні ідеї XIX з’їзду КПК, він опублікував свої учбові замітки, в яких просторікував про те, що «так званий порятунок людей означає допомагати вірянам, у яких є труднощі, захищати їх законні права і інтереси, а також допомагати їм вирішити конкретне утруднення і проблеми, пов’язані з народженням дитини, роботи та побуа». Звучить так, ніби релігії — це любительські профспілки, які діють під керівництвом компартії і у яких абсолютно немає праведності і моральних принципів.

    Тоді, як мова ведеться про відродження традицій, партійні осередки продовжують проникати у буддійські і даоські монастирі, в релігійні ВНЗ, і як і раніше підкреслюється, що необхідно посилити керівний вплив марксизму на традиційну культуру. Якщо марксизм до такої міри піднесений, що може направляти традиційну культуру, то хіба тоді не виходить, що відновлювати традиційну культуру немає ніякого сенсу?

    2) Відновлюване компартією конфуціанство — це як риба без води

    5000 років тому, Жовтий імператор, що вважається засновником китайської цивілізації самоудосконалювався в Дао. Філософською основою китайської культури передусім є культура, грунтована на принципах даосизму. Принципи школи Дао, можна сказати, є витоком китайської культури. В протилежність принципам школи Будди і школи Дао, КПК, природно, найбільш прихильна до культури, грунтованої на принципах конфуціанства і широко пропагує її як атеїстичну культуру. Насправді філософія конфуціанської школи, можливо, сама по собі і не робила головний акцент на вірі у Богів і Будд, а зосередилася на принципах мирських людей. Проте Конфуцій жив в епоху, коли люди вірили у Богів, і конфуціанська школа виникла і розвинулася в середовищі віруючих людей, в середовищі, де віру у Богів вважали обов’язковою.

    Конфуцій присвятив багато часу реставрації «Чжоуских ритуалів» («Книга етикету» епохи династії Чжоу, прим. пер.). Він вважав, що завдяки ним можна утворити ідеальне суспільство. Чому завдяки «Чжоуским ритуалам» можна було утворити ідеальне суспільство? Детально розібравшись в цілій низці виникаючих запитань, повертаєшся до питання віри. Віри у Богів, віри у Небо.

    Істинна причина того, чому Конфуцій реставрував «Чжоуские ритуали», криється в системі релігійних вірувань людей епохи династії Чжоу (1045-221 гг до н. э.). Тянь-ді (верховний Бог, прим. пер.) вручав мандат синові Неба (імператорові), і він волею Небес ставав пастирем народу. Він займався державними справами та сільським господарством, вів війни та відав нагородженнями. Видатний конфуціанець Дун Чжуншу епохи династії Хань підніс імператорові У-ді книгу «Три стратегії небесних людей», в якій висунув знамениті «три стояна і п’ять непорушних правил». У них чітко викладалося, чому імператор повинен управляти країною, керуючись конфуціанською теорією «гуманного правління». Її теоретичною основою служили «єдність Неба і людини» та «теорія взаємнореагування Неба і людини» (концепція взаємодії природи і людини, прим. пер.). Усі конфуціанські речі врешті-решт знаходять підтвердження в релігійній вірі і сфері божественного.

    А що таке «Небо» в атеїзмі?

    У вираженні «взаємодія Неба і людини» і «єдність Неба і людини», про яких говориться в конфуціанстві і в школі Дао, КПК пояснює поняття «Небо» тільки як матеріальне небо, тобто блакитне небо або природу. Вона опошлила поняття «Єдність Неба і людини» як гармонійного співіснування людини і природи, заявляючи, що це відповідає «науковому підходу до розвитку». Це є проявом того, що злий дух комунізму перекручує основні цінності переданої Богами культури.

    Поняття «Небо» в китайській культурі співпадає з поняттям «Владика Неба», яке використовують у своїй промові люди. Древні називали його Верховним владикою Неба Шан-ді. Небо мало свою волю. Це називалося волею Неба. Воно зовсім не було якимось матеріалістичним блакитним небом.

    Чому треба бути чесним? Яким е критерій хорошої людини? Чи може компартія відповісти на ці питання? Не може. КПК може запропонувати лише «основні соціалістичні цінності». Чи відмовляться люди від зла і чи звернуться до добра, чи стануть вони чесними і вірними своєму слову завдяки лише пропаганді цих «основних цінностей»? Навіть ті, хто розробив ці так звані «цінності», знають, що вони є абсолютною фальшивкою.

    Конфуціанські моральні цінності — людинолюбство, почуття обов’язку, етикет, мудрість і віра, а також принцип «золотої середини», не можуть існувати у відриві від просоченою вірою у Бога середовища, в якому виросла конфуціанська культура, так само як риба не може жити без води.

    3) Руйнувати культуру, обрядившись у древній одяг

    Для КПК література і мистецтво — це інструмент ідеологічного перетворення, який вона ніколи не переставала використовувати. Художні твори останніх 30 років як і раніше залишаються для КПК важливим засобом пропаганди. Оскільки в усьому суспільстві вже укорінилася партійна культура, її гримують і підносять як національну культуру Китаю. Чи беруть найгірші речі у багатотисячолітній історії Китаю, особливо ті, які відповідають партійній культурі, рафінують їх до потрібної міри і масово поширюють в народі, навіть експортують їх за рубіж, що роз’їдає моральність. Після «Культурної революції» злий дух комунізму руйнує таким чином китайську культуру в області літератури і мистецтва.

    Останніми роками в Китаї зросла популярність телесеріалів про палацові інтриги. З перших хвилин глядачам показують сцени, наповнені заздрістю, взаємним обманом і підступами один проти одного. Це вичерпно розкриває філософію боротьби та ненависті, близькі злому духу комунізму.

    У усьому процесі — від створення цих творів і до надбання ними популярності, парткоми не дають яких-небудь вказівок і інструкцій. Ці твори навіть не потребують реклами через партійні ЗМІ, вони повністю працюють відповідно до законів ринку. Причина популярності і широкого поширення таких творів в суспільстві криється в тому, що злий дух давно вже створив в китайському суспільстві середовище взаємних інтриг і підозр. Поп-культура рясніє культом влади і прагненням, спираючись на владу, отримати прихильність правителя, прагненням стати популярним або багатим за одну ніч. Саме тому підступні інтриги і огидні прийоми на телеекранах вважаються цілком нормальними. Глядачі можуть знайти відповідність цьому у своєму реальному житті і резонувати з цим. Чиї прийоми хитріші, той і зможе перемогти в суспільстві або в жорстокій конкуренції на робочому місці; навіть якщо це добра людина, він все одно повинен прибігати до ще підступніших, ніж погана людина, хитрощів та підступов, щоб перемогти погану людину. Якийсь користувач Інтернету повідомив, що одна з його співробітниць дивилася дуже багато телесеріалів про палацові інтриги. Не встиг у неї з’явитися хлопець, як вона вже почала радитися з колегою про те, як здолати її майбутню свекруху. Люди преклоняються перед такими прийомами боротьби, вважаючи їх «мудрістю». Колись в усьому Китаї був популярний серіал «Історія царської наложниці Чжень Хуань». Після того, як він став популярним, відразу було видано безліч книг, в яких узагальнювалася «мудрість» цього серіалу, догоджаючи умонастроям численних глядачів. Наприклад, «36 прийомів для виживання на робочому місці, яким мене навчила Чжень Хуань», «80 речей, яким мене навчив серіал «Історія царської наложниці Чжэнь Хуань» і т. д.

    Ці серіали про палацові інтриги нібито ілюструють життя тих часів. Вони відтворюють сюжети і епізоди з древніх епох. Проте все, що використовується в цих серіалах, — це розуміння і мислення сучасних людей. Актори в цих серіалах, одягнувшись в древній одяг, грають древніх людей, але, по суті, це твори на сучасну тему. Відновлений лише фасад, а внутрішній зміст знищений. І нехай навіть це не історичні фільми, це зовсім не заважає людям приймати таку огидну філософію за традиційну культуру. Таким чином КПК спочатку за допомогою грубої сили руйнує передану Богами культуру, а потім після декількох десятків років впровадження в уми людей партійної культури домагається наступного результату — примушує людей не замислюючись вірити, що філософія боротьби, що відноситься до партійної культури, — це і є традиційна культура Китаю.

    4) Під керівництвом компартії виникає повний хаос

    Після того, як КПК стала віщати про цінність традиційної культури, в суспільстві вмить виникло прагнення повернутися до коренів народної культури. Деякі щиро хотіли відродити традиційну культуру, але коли люди перебувають під впливом комуністичної ідеології та атеїзму і прагнуть тільки за матеріальними речами, таке «відродження» не має сенсу і тільки породжує великий хаос. У цьому шумному «сплеску культури» непомітно відбувається її опошлення і перетворення на щось низькосортне і розважальне. На поверхні КПК теж заявляє, що треба упорядкувати усе це, проте найбільший хаос, який знаходиться за усіма цими хаотичними проявами, виник саме під керівництвом компартії.

    До компартії, що пропагує атеїзм, додамо народ, одержимий культом грошей, і до цього приплюсуємо масове будівництво монастирів — яка ж від усього цього в сукупності виникне «хімічна реакція»?

    Релігія створює умови, а економіка діє відповідно до цих умов. Монастирі зараз перетворилися на новий вид «інвестиційної сфери». Стало дуже модно брати підряд на будівництво монастиря з метою наживи і шахрайства. До того ж в туристичних місцях з’явилася безліч фальшивих буддійських і даоських монастирів, фальшивих ченців, наставників і служителів. Численні гіди, екскурсоводи, буддійські і даоські ченці обманюють туристів проханнями пожертвувати на пахощі, на ритуальне начиння або обіцяють позбавити від нещасть і так далі. Виникли всілякі буддійські і даоські монастирі, які заохочують прагнення до наживи. Ось таке дивовижне явище. Ті, хто управляє монастирським бізнесом, можна сказати, гребуть гроші лопатою. Як повідомляли ЗМІ, в місті Сіань один з бізнесменів володіє 7-8 монастирями, які щорічно приносять йому доход в десятки мільйонів доларів.

    «Якщо бракує якогось бога — створимо його»! У повіті Исянь провінції Хебей є «Бабусин храм» («Храм Най-най»), який користується великою популярністю. Говорять, що в цьому храмі можна знайти усіх «богів», яким люди можуть захотіти вклонитися. Хочете більш високу посаду? Тут є «бог посад». Бажаєте розбагатіти? Тут є «бог багатства», у якого усе тіло обліплене грошовими банкнотами. Хочете поступити в престижніший ВНЗ? Тут є покритий глибокими зморшками «бог навчання». Якщо хочете, щоб вас захистили від ДТП під час водіння автомобіля, тут навіть є «автомобільний бог», який тримає в руках кермо. Адміністратор «Бабусиного храму» упевнено заявляє: «Якщо бракуватиме якогось божества, то ми його запросто створимо».

    Настоятелі буддійських монастирів стають гендиректорами, а самі монастирі продають свої акції на біржі. Храми перетворилися на золоте дно. В інших країнах є храми, яким більше тисячі років і фондові ринки, яким лише більше ста років. Людям там ніколи не спадало на думку, що між храмом і біржею може бути який-небудь зв’язок. Дійсно, в Китаї, де править КПК і атеїзм, чого тільки не побачиш. Деякі явища тут вже нікого не дивують.

    Деякі люди вважають, що КПК не переслідує відкрито релігії, тому звертаються до релігій у пошуках відповідей на свої питання. КПК вже комерціалізувала релігію і зробила їх диявольськими. Тому що релігійні організації, які знаходяться під контролем КПК перетворилися для компартії в курку, що несе золоті яйця, і стали її інструментом для нападок на інакодумців. Ця так звана релігійна віра перетворилася на сповідання атеїзму і матеріалізму, властивих злому духу комунізму. В результаті віра втратила всякий сенс. Послідовники релігій втратили притулок, і люди відрізали собі шлях повернення назад. Хоч навіть і немає відкритих репресій, але все одно мета знищення людей буде досягнута. У відкритому переслідуванні релігій у такому разі просто немає необхідності.

    4. Заблокувати дорогу в Рай і відкрити ворота в Пекло

    1) Поганих людей возносять до Дев’ятого неба, а добрих втоптують у бруд

    У процес вибору нового керівника компартії закладений такий механізм, в якому «гірші перемагають, а кращі програють» (зворотний природному відбору), відбувається «зворотне відсіювання», при якому перемогу здобуває зла людина. Це давно усім відомо. Насправді в комуністичному суспільстві цей механізм «зворотного відсівання» існує всюди. Щоб повністю контролювати суспільство і не допустити появи в нім паростків традиційного мислення, компартія встановлює контроль над усіма ключовими позиціями в суспільстві. Така тактика гарантує успішне втілення в життя її злісної політичної стратегії.

    Якщо уявити, що китайське суспільство — це тіло, то компартія впливає на усі біологічно активні точки (сюевэй), а також на ключові канали (цзінмай). Що таке сюевэй? Це ключові посади і пости в суспільстві. А що таке цзінмай? Це шляхи в суспільстві, по яких циркулюють здібні талановиті люди. Улюблений метод, яким користується КПК, — цей зворотний рух, тобто здібні і високоморальні люди не отримують заохочень і просування, навпаки, на них чинять тиск і скидають вниз. В той же час дуже легко просунутися вгору по соціальних сходах саме тим, хто йде за КПК. Цей такий рух по каналах у зворотному напрямі. Саме тому зараз середні і вищі верстви суспільства в Китаї представлені штучно створеною КПК «групою інтересів». Усі сюэвей (ключові пости) займають представники так званої еліти КПК або ті, хто сліпо покоряється КПК.

    Багато хто не розуміє з приводу того, що зараз в Китаї добрим людям живеться погано і навпаки. Насправді це звичайне явище для комуністичної країни. Якщо хороша людина хоче жити нормально, то вона неодмінно спочатку повинна стати підлабузником, лицеміром, безсердечною, поганою людиною, готовою вчинити будь-який злочин! У такому суспільстві певних висот також можуть досягти і деякі фахівці, спираючись виключно на свої навички. Але їх можливості в плані просування дуже обмежені. Причому ці люди частенько намагаються не виходити з певних меж. Наприклад, вони не наважуються цікавитися політикою. Якщо одного разу вони вийдуть за рамки, встановлені для них компартією, то КПК без жодного жалю позбавиться від них. У Китаї часто говорять про існування деяких «неписаних правил». Ось це якраз і є одно з найсуворіших таких правил.

    Після захоплення влади КПК створила «систему підприємств» (закріплення населення за підприємствами, прим. пер.) і «систему прописок» (строге розділення людей на сільських і городян з різними правами, прим. пер.), які були потрібні для ретельного контролю над суспільством. У селах почалася колективізація і створення народних комун. Усе це було схоже на велику мережу, яка міцно обплутала китайське суспільство. На усіх підприємствах були створені партійні групи, які стояли над адміністративними групами цих підприємств. Членами цих партійних груп зазвичай були ті, хто не має ніяких професійних навичок, але уміє пригнічувати людей.

    У свою чергу, навпаки, ті добрі люди, які не боялися говорити правду, дотримувалися певних принципів, були порядними, добросовісними і проявляли співчуття до інших, піддалися систематичному знищенню відразу після того, як компартія стала правити країною. Під час кампанії боротьби з контрреволюцією знищували держслужбовців партії Гоминьдан, серед яких було дуже багато людей з еліти суспільства. Під час земельної реформи знищували сільську еліту. Під час кампаній «Боротьби проти трьох зол», «Боротьби проти п’яти зол» і «Реформування капіталізму» знищували еліту в кругах промисловців і торговців. Під час «Боротьби з правими» знищували еліту в кругах інтелігенції. Під час «Культурної революції» добивали тих, кого не знищили під час усіх тих попередніх кампаній. У 1989 році під час бійні на площі Тяньаньмэнь танками давили молодих людей, яких хвилювала національна економіка і добробут народу. А коли компартія почала пригнічувати Фалуньгун, то жертвами стали люди, що займаються духовним самоудосконаленням, кожен з яких намагався стати доброю людиною, наслідуючи принципы «Чесність, Доброта, Терпіння». У кожній такій кампанії знищували культурну і соціальну еліту Китаю.

    Цзян Цзэмінь загруз в корупції і розпусті. У нього не було ніяких здібностей займатися державними справами, він зайняв вищий пост в країні, забравшись туди по трупах жертв бійні «4 червня». З початком пригнічення Фалуньгун в 1999 році багато лиходіїв-активістів цієї кампанії, які йшли за Цзяном, включаючи і тих, що знаходяться зараз за гратами Бо Сілая, Чжоу Юнкана, Го Босюна, а також померлого від раку Сюй Цайхоу, були просунуті на високі пости. У очах Цзян Цзэміня і його соратників ті, чиї руки забруднені кров’ю послідовників Фалуньгун, ті, хто вирішив захищати політику репресій Фалуньгун до самого кінця, є найнадійнішими підлеглими і наступниками.

    Поступово люди зрозуміли, що якщо продатися впливовій людині, то можна зробити кар’єру і розбагатіти; якщо покірливо плисти за течією, можна тимчасово зберегти благополуччя; якщо говорити пряме те, що думаєш, то всюди будуть труднощі, з тебе витрусять душу і втопчуть у бруд. Не просувати мудрих і талановитих, призначати на високі пости нікчемних людей, наклепників прославляти, а благородних забувати, низьких людей зробити впливовими, а благородним зв’язати руки — уся країна просякнута такою нездоровою атмосферою.

    Від людей, які займають високе становище, багато в чому залежить напрям, в якому рухається суспільство. Як мовиться: «Якщо рівний предмет накласти на кривій, то кривій природним чином випрямиться». Якщо вибрати щиру і чесну людину і поставити над підступними і порочними людьми, то ці люди поступово виправляться і теж стануть чесними і порядними. І навпаки, якщо порочних людей поставити над чесними, то народ братиме приклад з поганих людей, і усе суспільство стане швидко котитися вниз.

    Поганих людей возносять до Дев’ятого неба, а добрих втоптують у бруд — це найточніший опис комуністичного суспільства. І це зовсім не результат якогось прорахунку компартії, тимчасової втрати контролю під час соціальних перетворень або протиправної поведінки. Компартія хоче знищити людство, саме тому вона вибирає поганих людей в якості свого авангарду, несамовито захоплюючи народ у пекло.

    2) Пропаганда матеріалізму, заохочення сексуальної свободи та інші мутації

    Пропагуючи матеріалізм, компартія домагається, щоб люди прагнули до наживи, чуттєвих насолод та гострих відчуттів, щоб в прагненні до матеріального благополуччя люди втратили свої корінні цінності. Дуже багато людей після розгульного і розкішного життя, коли їх серця переповнювалися гонитвою за зовнішньою мішурою, в якийсь момент раптом відчули душевну порожнечу і безглуздя свого існування.

    Дуже багато нинішніх нехороших проявів в суспільстві існували також і в давнину. Але компартія проявила свої неабиякі здібності в тому, щоб перетворити усі ці погані явища, які стимулюють потурання плотським задоволенням в інструменти влади і контролю, а також знищення людей.

    Компартія періодично то посилює, то послабляє контроль над плотськими бажаннями людей, довільно і легко маніпулюючи цими речами на власний розсуд. Наприклад, спочатку вона критикувала і нападала на тих, хто мав навіть невелике особисте багатство. Коли чоловік з жінкою йшли, взявшись за руки, це називали «способом життя гнилих капіталістів». Компартія строго обмежувала матеріальне і духовне життя людей. Потім двері країни широко відкрилися, і почався культ грошей. На поверхні компартія стимулює людей прагнути на щастя, але фактично вона підбурює до розпусти. Гроші зіпсували багато людей, накопичена в них плотська пристрасть хлинула назовні, як водний потік, що змиває усі перешкоди на своєму шляху.

    Поступово КПК виявила, що занурених в матеріальні і плотські насолоди людей ще легше контролювати. Таким чином вона безперервно вбиває в людях прагнення до доброти. Вона підштовхує людей витрачати усі свої сили на матеріальні і чуттєві бажання, щоб увесь свій вільний час людина витрачала на азартні та комп’ютерні ігри і різні інші розваги, які повністю виснажують його.

    Людям або промивають мізки, стримуючи їх бажання, або дозволяють нестримно віддаватися пристрастям; або одурманюють догматами злого культу, або ввергають в забуття в мирському суспільстві. Компартія робить все, щоб не дозволити людям раціонально і тверезо відповідати критеріям людини.

    3) Систематичне промивання мізків молоді через систему освіти

    Оскільки злий дух комунізму приймає людство за ворога, то він повинен відрізувати корінь духовності людини і стерти в пам’яті людей духовну культуру. У традиційній системі освіти в першу чергу дітей учили бути людиною. Учили розумінню і прийняттю загальнолюдських цінностей, займалися їх культурним вихованням, збагаченням знань по історії та учили прозорливості. Усі ці речі злий дух комунізму сприймав як перешкоди для реалізації своїх злісних планів. Відразу після захоплення влади компартія націоналізувала систему освіти і почала промивати мізки студентам та викладачам своїми єретичними концепціями комунізму.

    Під час «Культурної революції» мільйони молодих людей брали участь в насильстві, змовах, погромах, після чого їх заслали в села і передмістя, щоб вони пройшли там «перевиховання бідністю». Вони самі згодом говорили, що виросли на «вовчому молоці», тобто в середовищі крайнього націоналізму, абсолютизму та однобокості.

    Після 80-х років КПК трохи ослабила свої ідеологічні пута. Нове покоління молоді поклало великі надії на те, що КПК зможе реформуватися. Проте «Бійня 4 червня» розбила їх сподівання на дрібні шматочки. У 90-х роках більшість молодих людей були єдиною дитиною в сім’ї. Вони сильно розпещені і зніжені, з надмірно роздутим егоцентризмом. Із-за політичного тиску вони не наважувалися цікавитися державними справами. Хтось з них проник в «вежу із слонової кістки» (образно — відірваний від реальності світ високих почуттів, сфера мистецтва, прим. пер.), хтось зайнявся торгівлею, хтось почав старанно готуватися до міжнародного екзамена з англійської мови і намагатися отримати іноземне громадянство. У них процвітає бездушний і егоїстичний індивідуалізм. Їх новим девізом стало «мовчки сильне розбагатіти».

    Розділи про «героїв» в підручниках континентального Китаю, дивлячись з позиції вільного західного суспільства, є навчальними посібниками для підготовки терористів. Один письменник прямо сказав, що в насаджуваній КПК пропаганді і системі виховання завжди почесне місце займають жорстокість і кровожерливість. У підручниках міститься незлічена кількість просочених жорстокістю «героїчних справ». Наприклад, «кинутися грудьми на амбразуру», «затиснути в руках вибухівку і привести її в дію», «лягти на палаючий вогонь та не ворушитися до тих пір, поки не згориш живцем».

    В результаті тривалого промивання мізків і строгої інформаційної блокади в країні дуже багато молодих людей зовсім нічого не знають про справжню історію і справжні загальнолюдські цінності. При цьому КПК умисне роздуває в них сильні націоналістичні почуття, щоб при необхідності можна було легко вивести їх на вулиці, наприклад, для антияпонських або антиамериканських протестів, для погромів і підпалів, щоб дозволити повною мірою проявитися їх «патріотичній хворобі» і «масовій істерії».

    Ще страшніше те, що промивання мізків людей КПК розпочинає з самого раннього дитинства. Вже з дитячого садочку дітям у свідомість впроваджують отруту, проводячи так зване патріотичне виховання. Що є «патріотизмом» в комуністичной інтерпретації, все і так прекрасно розуміють.

    Висновок

    У нинішньому Китаї помисли у людей погані, суспільство знаходиться в занепаді, країна вже стала зовсім іншою. Так зване «гармонійне суспільство» (основне гасло генсека Ху Цзіньтао, висунене в 2004 році, прим. пер.) фактично є суспільством, в якому усі йдуть нога в ногу із злом. Прагнення людей повернутися до традицій було хитро підмінене, а природна тяга людини до добра була жорстоко знищена. Умисне впроваджена компартією в голови людей концепція «розбагатіти за одну ніч» і створена нею ж атмосфера нестримної гонитви за насолодами, коли люди готові померти від задоволення, привели до того, що в суспільстві панує імпульсивність, байдужість та егоїзм. Партійні гасла, що віддають гниллю, партійна брехня, поширени лайки стали «найсильнішим голосом» сьогодення. Китайці, у яких є можливість, емігрують в інші країни, покидаючи цей «корабель», щоб врятуватися. Ті, у кого такої можливості немає, живуть, сподіваючись абияк, із страхом і тривогою чекаючи завтрашній день.

    Якщо будинок зруйнований, його можна відбудувати наново, якщо сім’я розпалася, можна створити нову, якщо компанія збанкрутіла, можна організувати інший бізнес. Якщо було даремно витрачено життя одного покоління, то можна усі надії знову покласти на наступне покоління. Навіть якщо країна була скорена іншою нацією, якщо тільки культура, мова та історія нації не померли, то з часом можна знову заснувати державність та відродити країну. Але якщо історія нації спотворена, писемність понівечена, мова отруєна, традиційна культура зруйнована, серця людей опошлені і покалічені, якщо територія країни опустинюеться, водні ресурси майже вичерпалися, добрі люди згублені, а совість заглушена — хіба може у такої нації ще бути надія на відродження?

    Заради досягнення мети знищення людства, окрім масових вбивств, КПК упродовж тривалого часу використовує також різні методи, грунтовані на ненависті, обмані, боротьбі та ворожості. Її трюки украй витончені. Найжахливіше те, що своїми трюками КПК обдурює людей, використовуючи доброту, що залишилася у них у серці, і у результаті знищує цю доброту без залишку.

    Людина була створена Богом, тому в кожній людині є божественна іскра і бажання повернутися в той небесний світ, в якому народилося його первинне життя. Комунізм використав цю божественну частинку людини і його бажання повернутися до своїх витоків, впровадивши туди єретичний зміст свого злого культу. Традиційні релігії сповідують віру у Бога, у Божу волю, яка також називається волею Неба. А комунізм поклоняється деякій ілюзії під назвою «історична неминучість». Традиційні релігії наставляють людину повернутися в небесний Рай, а комунізм стимулює людину прагнути побудувати комуністичне суспільство. У традиційних релігіях є священнослужителі, а компартія заявляє, що сама є «авангардним загоном класу робітників». На початку утворення КПК молоді ентузіасти, яким була небайдужа доля країни, повірили в солодку брехню компартії, вступили в неї і присвятили їй своє життя. Але КПК є злочинним злим культом, в який можна вступити, але не можна вийти. Коли ці люди поступово почали усвідомлювати те, що відбувається, вони виявили, що вже занадто глибоко залучені в злочини компартії, і їм не залишається нічого іншого, як продовжувати занурюватися в цей вир, з якого вже неможливо вибратися. Хоч навіть сьогодні деякі молоді люди, які вступають в КПК, мають добрі думки і мрії, проте перед лицем непривабливої реальності вони вимушені повністю відмовитися від своєї природної доброти. Дуже багато з них, коли їх мрії потерпіли крах, і вони впали у відчай, стали також здійснювати злочини, займатися розпустою і вести занепалий спосіб життя. Таким чином компартія використала жадність та матеріальні бажання людей, а також їх божественну природу і прагнення до доброти, та у результаті знищила їх.

    Особливість злого культу комунізму полягає і в тому, що людині необов’язково треба вірити в «класову боротьбу», «теорію про додаткову вартість», «соціалістичну революцію», «комуністичне суспільство» і тому подібне. Навіть без такої віри він може стати справжнім послідовником цього єретичного культу і бути одержимим злим духом комунізму. Це тому, що після того, як у людини псується моральність, частина його свідомості неодмінно відповідає мисленню злого духу. Тоді злий дух скористається цією лазівкою і впровадиться в тіло людини. Хтось повірив в атеїзм, хтось — в первинність матерії, хтось повірив в те, що після фізичної смерті більше нічого немає, тому потрібно встигнути насолодитися життям. Ще хтось повірив в те, що немає абсолютних істин, або в те, що норми моральності — це брехня, вигадана можновладями для контролю над пересічними людьми і так далі, є безліч варіацій. Для того, щоб вірити у Бога, необхідно усього лише мати одну тверду праведну думку, а щоб виступати проти Бога і заперечувати Бога, потрібно мати тисячу різних злих думок. Є така приказка: «Йти шляхом добра — це все одно, що підійматися вгору, а йти шляхом зла — це все одно, що котитися вниз». Людина, у якої псується моральність, штовхає човен за течією, він є слабовільним і постійно потурає своїм бажанням. Такий стан людини допомагає дияволові узяти його під свій контроль аж до того, що одного разу у людини вже не буде шляху назад, і навіть коли над ним нависне серйозна небезпека, він не відчує цього. Хіба це не той стан, в якому зараз перебувають численні китайці?

    Злий дух комунізму, що складається з ненависті, розпочав свій переможний хід зі вбивств, потім розширив свій вплив, спираючись на брехню, борючись і змішуючи все в купу, він створив хаос в Піднебесній, та у результаті збирається використати мутацію, яка відбувається в серцях людей, щоб досягти своєї кінцевої мети — знищення усього людства. Коли майже усі люди перебувають в полоні матеріальних та чуттєвих насолод, хто може зрозуміти, що у цей момент злий дух злорадно посміхається і починає зворотній відлік для людства?

    *****

    Китайська нація — це нація, облагодіяна Небом. Китайська культура — це культура, створена божою милістю. В глибокій старовині, коли Боги створювали Священну землю (Китай), вони вже тоді встановили механізм, який допоможе здолати прийдешню кризу, залишили цю надію, коли ситуація здаватиметься безвихідною. Чи зможуть люди до настання кінця часів зрозуміти Небесні таємниці, чи зможуть зрозуміти слова Бога — від цього залежить майбутня доля кожної людини.

    Передмова
    Частина 1. Центральна країна і культура, передана Богами
    Частина 2. Задум червоного диявола про знищення людства
    Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну
    Частина 4. Злий дух комунізму без втоми губить людей
    Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді
    Частина 6. Створити державу на основі ненависті
    Заключна частина. Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай

    Джерело: EpochTimes

  • Взуття з вовни, евкаліпта і цукрової тростини — незвичайний підхід від Allbirds (ВІДЕО)

    Ідея створення взуття із вовни та інших натуральних матеріалів прийшла до новозеландця Тіма Брауна. Його бренд Allbirds представляє новинку на ринку моди — зручне, стильне й екологічне взуття.

    Близько десяти років тому в Новій Зеландії Тім Браун був віце-капітаном футбольної команди Wellington Phoenix. Розмірковуючи про те, чим зайнятися після спортивної кар’єри, він робив ставку на дизайн, і особливо на дизайн взуття. Його увагу привернув такий натуральний матеріал як шерсть (у Новій Зеландії проживає близько 27 мільйонів овець). Чому б цей поновлюваний і біорозкладаний текстиль не використовувати для виготовлення взуття?

    У 2012 році Браун пішов із футболу та вступив до бізнес-школи. Його як і раніше цікавила ідея використання екологічно чистої вовни для виготовлення взуття, яке мало б природні водовідштовхувальні властивості, не просочувалося запахами та регулювало температуру тіла. «Це найкраще волокно на світі», — говорить Браун.

    Вивчивши основи виробництва взуття, у 2014 році він почав кампанію на Kickstarter. Замовлень виявилося так багато, що Брауну довелося задуматися про те, як задовольнити високий попит.

    Приблизно в той же час дружина Брауна познайомила його з другом із Північної Каліфорнії, Джої Цвіллінджером. У 2016 році вони вирішили разом створити новий бренд Allbirds.

    Взуття Allbirds

    Взуття розроблене без логотипів, ярликів або спеціальної деталізації. Воно виготовляється із сертифікованої ZQ мериносової вовни (це означає, що овець вирощують гуманно та відповідно до строгих стандартів). Із вовни створюють надтонке переплетення — кожне волокно становить близько 20% товщини людської волосини, тому воно не коле шкіру.

    Устілки, які можна мити, також виготовлені з мериносової вовни, а підошви — із екологічного поліуретану з рицинової олії. Взуття від Allbirds не тільки добре дихає, воно ще й натуральне, міцне, зручне та універсальне.

    Чоловічі та жіночі моделі представлені в декількох кольорах. Спочатку було розроблено два види: кросівки Wool Runners і капці. Вони коштують по $95. Взуття доступне для покупки в інтернеті, а також у двох торгових точках у Сан-Франциско і Нью-Йорку.

    Взуття з цукрової тростини і евкаліпта

    Творці вирішили випробувати й інші натуральні матеріали, і влітку 2018 року представили лінійку взуття із цукрової тростини. Allbirds декілька років розробляли екологічно чистий полімер під назвою SweetFoam, у якому застосовується цукрова тростина замість нафти.

    Allbirds створили ще одну лінійку взуття — із дерев евкаліпта. Ці дерева вирощують на південноафриканських фермах практично без використання добрив і додаткових зрошень.

    Щоб зробити матеріал для взуття, із деревини вилучають клітковину та за допомогою трикотажних машин створюють шовковисту пряжу.

    Браун та Цвіллінджер продовжують свою роботу в напрямку екологічної індустрії одягу. Вони вивчають інші типи натуральних матеріалів і планують створювати взуття для дітей.

    Читайте далі:

    Нові черевики щодня: концептуальний проект модульного взуття Layer

    SoleRebels — взуття від ефіопських ремісників, зроблене з перероблених матеріалів

    Фарба з пелюсток квітів прикрасить храми на Шрі-Ланці

  • Обувь из шерсти, эвкалипта и сахарного тростника — необычный подход от Allbirds

    Идея создания обуви из шерсти и других натуральных материалов пришла к новозеландцу Тиму Брауну. Его бренд Allbirds представляет новинку на рынке моды — удобную, стильную и экологичную обувь.

    Около десяти лет назад в Новой Зеландии Тим Браун был вице-капитаном футбольной команды Wellington Phoenix. Размышляя о том, чем заняться после спортивной карьеры, он делал ставку на дизайн, и в особенности на дизайн обуви. Его внимание привлёк такой натуральный материал как шерсть (в Новой Зеландии проживает около 27 миллионов овец). Почему бы этот возобновляемый и биоразлагаемый текстиль не использовать для изготовления обуви?

    В 2012 году Браун ушёл из футбола и поступил в бизнес-школу. Его по-прежнему интересовала идея использования экологически чистой шерсти для изготовления обуви, которая обладала бы природной водоотталкивающей способностью, не пропитывалась запахами и регулировала температуру тела. «Это самое чудесное волокно в мире», — говорит Браун.

    Изучив основы производства обуви, в 2014 году он начал кампанию на Kickstarter. Заказов оказалось так много, что Брауну пришлось задуматься о том, как удовлетворить высокий спрос.

    Примерно в то же время жена Брауна познакомила его с другом из Северной Калифорнии, Джои Цвиллинджером. В 2016 году они решили вместе создать новый бренд Allbirds.

    Обувь Allbirds

    Обувь разработана без логотипов, ярлыков или специальной деталировки. Она изготавливается из сертифицированной ZQ мериносовой шерсти (это означает, что овец выращивают гуманно в соответствии со строгими стандартами). Из шерсти создают сверхтонкое переплетение — каждое волокно составляет около 20% толщины человеческого волоса, поэтому оно не колет кожу.

    Моющиеся стельки также изготовлены из мериносовой шерсти, а подошвы — из экологичного полиуретана из касторового масла. Обувь от Allbirds не только натуральная, но и дышащая, прочная, удобная и универсальная.

    Мужские и женские модели представлены в нескольких цветах. Изначально было разработано два вида: кроссовки Wool Runners и тапочки. Они стоят по $95. Обувь доступна для покупки в интернете, а также в двух торговых точках в Сан-Франциско и Нью-Йорке.

    Обувь из сахарного тростника и эвкалипта

    Создатели решили опробовать и другие натуральные материалы, и летом 2018 года представили линейку обуви из сахарного тростника. Allbirds несколько лет разрабатывали экологически чистый полимер под названием SweetFoam, в котором применяется сахарный тростник вместо нефти.

    Allbirds создали ещё одну линейку обуви — из деревьев эвкалипта. Эти деревья выращивают на южноафриканских фермах практически без использования удобрений и дополнительных орошений.

    Чтобы сделать материал для обуви, из древесины удаляют клетчатку и с помощью трикотажных машин создают шелковистую пряжу.

    Браун и Цвиллинджер продолжают свою работу в направлении экологической индустрии одежды. Они изучают другие типы натуральных материалов и планируют создавать обувь для детей.

    Читайте далее:

    Новые туфли каждый день: концептуальный проект модульной обуви Layer

    SoleRebels — обувь, вдохновлённая эфиопской культурой и сделанная из переработанных материалов

    Краска из лепестков цветов украсит храмы на Шри-Ланке

  • Силові тренування — це не тільки накачування м’язів

    Всупереч поширеній думці, заняття важкою атлетикою дають набагато більше, ніж просто «накачування» м’язів. Вони допомагають підтримувати здоров’я, запобігають появі захворювань і подовжують життя. І це зовсім не означає, що потрібно піднімати велику вагу, головне — регулярність тренувань.

    Коли більшість людей думає про силові тренування, швидше за все згадує Шварценеггера, чиї м’язи помітні навіть через одяг. Але це застарілий образ. Додавання силового тренування до щотижневої програми занять покращує фізичне та психічне здоров’я, запобігає хворобам і подовжує життя.

    Чим корисні силові тренування

    Втрата ваги

    М’язові тканини спалюють більше калорій, ніж жирові відкладення, і це відбувається навіть через деякий час після завершення тренування. Під час дослідження, результати якого опубліковані у Journal of Strength and Conditioning Research, жінки, які тренувалися із вагою протягом години, спалили приблизно на 100 калорій більше протягом наступних 24 годин після заняття порівняно з тими, хто не тренувався.

    Підтягнута фігура

    Тренування з гантелями допомагає наростити м’язи. Але є й інший варіант: м’язи можна не наростити, а висушити, отримавши струнку та підтягнуту фігуру. Усе визначається режимом тренування: кількістю підходів і повторень і частотою занять протягом тижня.

    Кісткова тканина не зменшується

    Один із неприємних факторів старіння — втрата кісткової тканини. Коли ми молоді, тіло тримає все під контролем, але в міру старіння функції організму слабшають, і результатом стає поступове зниження щільності кісткової тканини. Силові тренування протидіють цьому процесу, оскільки стимулюють клітини, які відновлюють кісткову тканину.

    Зниження ризику серцевого нападу та інсульту

    Дослідження, проведене у 2018 році в Університеті штату Айова, показує, що силові тренування протягом усього однієї години на тиждень знижують ризик серцевого нападу та інсульту на 40–70%.

    У той же час більша кількість занять важкою атлетикою не веде до зниження ризику серцево-судинних захворювань.

    Поліпшення чутливості до інсуліну

    Під час дослідження, проведеного у 2005 році серед чоловіків із діабетом, було встановлено, що двотижневе силове тренування допомагає краще контролювати перепади інсуліну. Під час іншого дослідження вчені виявили, що у жінок, які займалися силовими тренуваннями мінімум два рази на тиждень, із меншою ймовірністю з’являвся діабет 2 типу.

    Зменшення запалення

    Силові тренування допомагають протидіяти запаленню, що з’являється при серцевих захворюваннях, аутоімунних порушеннях, астмі та алергії. Під час дослідження, проведеного у клініці Майо, було виявлено, що жінки, які займалися силовими тренуваннями, мали нижчі показники запалення.

    Поліпшення рівноваги та координації

    Вправи на вагу зміцнюють м’язи, які використовуються в нашому повсякденному житті, наприклад, при ходьбі зледенілим тротуаром. За даними Національної ради з проблем старіння, падіння є основною причиною смерті внаслідок травми та найпоширенішою причиною госпіталізації серед літніх людей. Щоб запобігти падінню, потрібно навчитися краще зберігати рівновагу. І в цьому допоможуть силові тренування.

    Зменшення занепокоєння та депресії

    Чимало досліджень показало, що будь-які вправи поліпшують настрій і запобігають нападам депресії та тривоги. Під час дослідження, проведеного вченими з Дюкського університету, виявилося, що пацієнти, яким був поставлений діагноз депресії, змогли впоратися зі своїми симптомами без ліків після 4-тижневих занять важкою атлетикою по чотири рази на тиждень.

    Поліпшення концентрації уваги

    Хочете надовго зберегти свій мозок молодим? Силові тренування допоможуть і в цьому. Під час дослідження, результати якого опубліковані в Archives of Internal Medicine, вчені спостерігали за здоров’ям 155 жінок у віці від 65 до 75 років. Вони виявили, що ті, хто займався з гантелями один або два рази на тиждень, краще справлялися з когнітивними тестами.

    Подовження життя

    Дослідження 2014 року, проведене фахівцями з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, показало, що чим більше м’язова маса людини, тим нижчий ризик передчасної смерті. Як зазначає Марк Петерсон, асистент професора фізичної медицини в Мічиганському університеті, додавання силового тренування до звичайних вправ «є одним із найкращих факторів, що продовжують життя».

    Підсумок — чи хочете ви схуднути, залишатися у формі, підтримувати ясність розуму або запобігти хворобам — додайте до своїх тренувань трохи роботи із вагою.

    Читайте далі:

    Сам собі тренер: 9 найкращих додатків для ефективних занять

    Як підібрати свій вид фізичної активності

    Вправи цігун — альтернатива лікам?

  • Силовые тренировки — это не только накачка мышц

    Вопреки распространённому мнению, занятия тяжёлой атлетикой дают гораздо больше, чем просто «накачку» мышц. Они помогают поддерживать здоровье, предотвращают появление заболеваний и продлевают жизнь. И это вовсе не означает, что нужно поднимать большой вес, главное — регулярность тренировок.

    Когда большинство людей думают о силовых тренировках, наверняка вспоминают Шварценеггера, чьи мускулы заметны даже через одежду. Но это устаревший образ. Добавление силовой тренировки к еженедельной программе занятий улучшает физическое и психическое здоровье, предотвращает болезни и продлевает жизнь.

    Чем полезны силовые тренировки

    Потеря веса

    Мышечные ткани сжигают больше калорий, чем жировые отложения, и это происходит даже спустя некоторое время после завершения тренировки. В ходе исследования, результаты которого опубликованы в Journal of Strength and Conditioning Research, женщины, которые тренировались с весом в течение часа, сожгли примерно на 100 калорий больше в течение следующих 24 часов после занятия по сравнению с теми, кто не тренировался.

    Подтянутая фигура

    Тренировка с гантелями помогает нарастить мышцы. Но есть и другой вариант: мышцы можно не нарастить, а иссушить, получив стройную и подтянутую фигуру. Всё определяется режимом тренировки: количеством подходов и повторений и частотой занятий в течение недели.

    Костная ткань не уменьшается

    Один из неприятных факторов старения — потеря костной ткани. Когда мы молоды, тело держит всё под контролем, но по мере старения функции организма ослабевают, и результатом становится постепенное снижение плотности костной ткани. Силовые тренировки противодействуют этому процессу, поскольку стимулируют клетки, которые восстанавливают костную ткань.

    Снижение риска сердечного приступа и инсульта

    Исследование, проведённое в 2018 году в Университете штата Айова, показывает, что силовые тренировки в течение всего одного часа в неделю снижают риск сердечного приступа и инсульта на 40–70%.

    В то же время большее количество занятий тяжёлой атлетикой не ведёт к снижению риска сердечно-сосудистых заболеваний.

    Улучшение чувствительности к инсулину

    В ходе исследования, проведённого в 2005 году среди мужчин с диабетом, было установлено, что двухнедельная силовая тренировка помогает лучше контролировать перепады инсулина. Во время другого исследования учёные обнаружили, что у женщин, которые занимались силовыми тренировками минимум два раза в неделю, с меньшей вероятностью появлялся диабет 2 типа.

    Уменьшение воспаления

    Силовые тренировки помогают противодействовать воспалению, появляющемуся при сердечных заболеваниях, аутоиммунных нарушениях, астме и аллергии. В ходе исследования, проведённого в клинике Майо, было обнаружено, что женщины, которые занимались силовыми тренировками, имели более низкие показатели воспаления.

    Улучшение равновесия и координации

    Упражнения на вес укрепляют мышцы, которые используются в нашей повседневной жизни, например, при ходьбе по обледеневшему тротуару. По данным Национального совета по проблемам старения, падение является основной причиной смерти вследствие травмы и самой распространённой причиной госпитализации среди пожилых людей. Чтобы предотвратить падение, нужно научиться лучше сохранять равновесие. И в этом помогут силовые тренировки.

    Уменьшение беспокойства и депрессии

    Многочисленные исследования показали, что любые упражнения улучшают настроение и предотвращают приступы депрессии и тревоги. В ходе исследования, проведённого учёными из Университета Дьюка, оказалось, что пациенты, которым был поставлен диагноз депрессии, смогли справиться со своими симптомами без лекарств после 4-недельных занятий тяжёлой атлетикой по четыре раза в неделю.

    Улучшение концентрации внимания

    Хотите надолго сохранить свой мозг молодым? Силовые тренировки помогут и в этом. Во время исследования, результаты которого опубликованы в Archives of Internal Medicine, учёные наблюдали за здоровьем 155 женщин в возрасте от 65 до 75 лет. Они обнаружили, что те, кто занимался с гантелями один или два раза в неделю, лучше справлялись с когнитивными тестами.

    Продление жизни

    Исследование 2014 года, проведённое специалистами из Калифорнийского университета в Лос-Анджелесе, показало, что чем больше мышечная масса человека, тем ниже риск преждевременной смерти. Как отмечает Марк Петерсон, ассистент профессора физической медицины в Мичиганском университете, добавление силовой тренировки к обычным упражнениям «является одним из лучших факторов, продлевающих жизнь».

    Итог — хотите ли вы похудеть, оставаться в форме, поддерживать ясность ума или предотвращать болезни — добавьте к своим тренировкам немного работы с весом.

    Читайте далее:

    Сам себе тренер: 9 лучших приложений для эффективных занятий

    Как найти свой вид физической активности?

    Упражнения цигун — альтернатива лекарствам?

  • Зимние мужские ботинки: советы как выбрать

    Когда заходит речь о зимней обуви, вопрос удобства и тепла становится ребром. В гардеробе каждого мужчины должны присутствовать несколько пар, подходящих для холодного сезона и ботинки в этом списке – абсолютный must have.

    В такой обуви можно смело отправиться куда угодно, а вот чтобы практичность, универсальность и комфорт были ее главными достоинствами, к вопросу выбора важно подойти с умом и расстановкой.

    Как выбрать зимние мужские ботинки, чтобы они были качественные, теплые, удобные? Что нужно учитывать, чтобы не только не замерзнуть, но и соблюсти некий стиль расскажет наша статья.

    • Стоит выбирать модели с высотой ботинка минимум до щиколотки. Ногам будет сухо и тепло, а снег не сможет попасть в середину.

    зимние мужские ботинки

    • Обувь на зиму важно выбирать исключительно из натуральных материалов, поскольку кожзаменитель не греет и быстро приходит в негодность. Оптимальный вариант для зимы – кожа, нубук или синтетические термоматериалы.

    зимние мужские ботинки

    • Выбирайте модели с рельефной подошвой. Углубления на ней должны быть довольно глубокими, чтобы обеспечить вам хорошее сцепление с дорогой во время заморозков и гололеда. В качестве материала отдавайте предпочтение резине, поскольку пластмасса и кожа не защитят от скольжения.

    зимние мужские ботинки

    • Чем толще подошва – тем лучше. Это поможет защититься от промокания и мороза.
    • Не упускайте из виду способ соединения подошвы с верхом обуви. В идеале – это прострочка с дополнительной фиксацией. Модели, в которых подошва приклеена или прибита гвоздями лучше избегать.
    • Уделите внимание внутреннему утеплителю. Мех должен быть как натуральным, так и искусственным, главное – качество и теплоотдача.

    зимние ботинки

    • Выбирайте чуть свободную обувь. В случае необходимости, это предоставит возможность утеплить ноги дополнительно стельками или носками.

    мужские ботинки Levis

    Примерять зимнюю обувь лучше на толстый носок, чтобы заведомо не выбрать ботинки неподходящего размера. Не забывайте регулярно обрабатывать каждую пару водоотталкивающими средствами и кремами, и сушите исключительно естественным путем.

    Покупая обувь, не забывайте обращать внимание и на коробку. Некоторые производители указывают температуру комфорта, при которой обувь сможет сохранить свои функции и обеспечить ваши ноги теплом.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ

  • Де вибрати та купити смачний якісний торт на замовлення

    Ні одна подія не проходить без солодкого завершення. Адже десерт є справжньою прикрасою святкового столу. Різноманітні тістечка, тортики, суфле тощо приносять радість та піднімають настрій. Навряд можна уявити ювілей, День народження, весілля без смачного та вражаючого торту. Обов’язково потрібна натуральна начинка та неперевершений смак, від яких усі будуть у захваті. Важливу роль відіграє також і оформлення, бо зовнішній вигляд десерту є найпершим, що оцінюють та бачать гості.

    торт

    Тому, варто пошукати правильну кондитерську, вважаючи на низку критеріїв та ряд факторів, які допоможуть визначитися з вибором! То ж на які параметри необхідно зважати, щоб обрати місце, де купити торт у Львові та не помилитись.

    Якісний склад торта

    При випіканні торту в домашніх умовах не використовуються штучні додатки та не натуральні інгредієнти. Проте, цього не скажеш про кондитерські, які зловживають такими небезпечними для здоров’я компонентами. Деякі з кулінарів додають сухі суміші, порошкоподібні готові креми, емульгатори, шкідливі консерванти, дешеві неякісні фарбники та підсилювачі смаку. Це робиться заради економії коштів та часу.

    торт від білка

    Кондитерська “Білка” не використовує вищезгадані складники. Навпроти, кулінарні майстрині самостійно варять крем, печуть бісквіти та прикрашають свої десерти тільки сертифікованими фарбниками європейської якості. Підсилювачі смаку та консерванти їм не потрібні, адже їхні ласощі і без того смачні і не зберігаються довго. Усі непродані торти списуються або віддаються на фотосесії.

    Натуральні інгредієнти торта

    Варто звернути увагу на натуральність компонентів. Наприклад, вершкове масло може не на 100% складатися з вершків. Чи замість справжнього молока беруть порошкоподібне сухе. Шоколад, який зазвичай використовується в начинках та кремах, містить пальмову олію, що не перетравлюється організмом. Особливо небезпечно купляти десерт з подібними складниками дітям, на здоров’я яких вони згубно впливають.

    торт орео

    Інтернет-магазин та кондитерська “Білка” працюють лише з перевіреними постачальниками. Кондитери обирають лише натуральні вершки, масло, молоко, сир, справжній шоколад та ягоди. Десерти виготовляються тільки зі свіжих продуктів від надійних дилерів.

    Оригінальне оформлення

    Декор десерту, який нікого не залишить байдужим, — основне прохання замовників. Торт оцінюють спершу по зовнішньому вигляду, а потім переходять до смакових властивостей. Тому, оформлення вважається дуже складним етапом у приготуванні солодощів. Необхідно обрати щось вишукане, елегантне та не громіздке.

    Кондитери “Білки” зупинили свій вибір на простоті та оригінальності. Вони прикрашають свої десерти крем-чизом та легкою меренгою. Додають до тортів квіткові елементи, бризки, макаронси, безе, мазки, топери та багато іншого. Кулінари категорично відмовилися від мастики, адже вона містить неприпустиму кількість цукру, що шкодить здоров’ю.

    Широкий асортимент

    Різноманіття вибору підкупає клієнта і він, буває, часом не може визначитися ні з начинкою, ані з декором. Проте, смаки не завжди бувають вражаючими, а оформлення не зовсім прийнятним. Начинка та декор мають гармоніювати та доповнювати один одного.

    “Білка” це унікальна кондитерська, яка зібрала в собі тільки найкращі смаки та представляє оригінальне декорування. Кондитери пропонують 10 неперевершених варіантів начинок та безліч видів оформлення.

    Індивідуальний підхід

    Клієнти бажають, щоб їх вислухали та пристосувалися до їхніх вимог. Адже у кожної людини своє бачення десерту та власні смакові вподобання. Кондитер має врахувати всі побажання щодо начинки та вимоги з приводу оформлення.

    В онлайн-магазині та кондитерській “Білка” варто лише визначитися із запропонованих на сайті екземплярів смаків та декору. Вносити незначні корективи можна — “Білка” завжди порадить щось своє та підтримає нові ідеї. Кожен торт буде особливим та відрізнятися від попередників. У всі оформлення додаються нові штрихи. Тим паче, майстрині без проблем спечуть дієтичний торт без яєць, глютену та лактози.

    смачний торт

    Розумна вартість

    Не останнім критерієм при виборі торту на свято є його ціна. Якщо вартість десерту занадто низька, варто задуматися. Адже, за дешевизною зазвичай приховуються не натуральні та несвіжі інгредієнти. Якісні та хороші продукти коштують не мало + додати роботу кондитера + оренда приміщення + інші фактори = виходить достойна ціна десерту.

    У кондитерської “Білки” завжди розумна вартість на всі солодощі. Кулінари використовують найсвіжіші та натуральні компоненти, не економлять на фарбниках та самостійно готують креми. Тут не знайдеться десерту, який на вітрині багато днів. Працівники чесні перед собою та перед своїми клієнтами, пропонуючи їм тільки найкращий виріб. Ціни на торт: від 450 грн. до 650 грн. за 1 кг.

    Доставка

    Дуже корисною функцією у кондитерських-пекарень є доставка десертів. Це зручно, не займає багато часу та не треба нікуди їхати. Особливо такий пункт актуальний для замовлення торту на весілля, або на дитяче свято, коли батьки хочуть зробити сюрприз.

    В інтернет-магазині “Білка” можна купити торт онлайн та оформити доставку. Кондитерська пропонує три способи:

    самовивіз за адресою: пл. Соборна, 14, м. Львів;

    кур’єрська доставка по Львову та області;

    транспортування десертів службою “Нова пошта”.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ

  • Пародонтоз – его лечение и профилактика

    Болезни ротовой полости и зубов родом из далекого прошлого. Наверняка, доисторических предков мучил этот недуг. Существует много народных способов успокоить разболевшиеся зубы. Но одно дело просто уменьшение боли, а другое – проведение лечения с достижением определенного положительного результата. Лечением заниматься в кустарных условиях не просто не рекомендуется, а категорически отрицается стоматологами.

    Идет XXI век. Век высоких технологий. Сейчас заболевание зубов и десен лечится очень эффективно. Например, стоматологическая клиника “Мiсто Дент” в Харькове https://mistodent.com.ua/ применяет специальное оборудование для выявления и лечения различного рода заболеваний полости рта. Опытный стоматолог диагностирует болезнь, пропишет оптимальное лечение.

    В последнее время большое количество населения обращается в стоматологические кабинеты с жалобами на разболевшиеся десневые ткани.

    Классификация:

    1. Гингивит – воспаление десны, без разрушения зуба.
    2. Пародонтит – воспалительный процесс десны
    3. Пародонтоз – сильное воспаление десны с последующим разрушением зуба.

    Рассмотрим симптоматику, способы лечения и меры профилактики довольно редкого заболевания пародонтоза.

    Симптомы

    Болезнь возникает в основном у людей зрелого возраста. У молодого поколения случается гораздо реже. Связано оно с нарушением кровоснабжения ротовой полости, слизистая оболочка десен становится тонкой, постепенно открывая зуб. Через некоторое время зубы начинают шататься.

    Пациенты жалуются на кровоточивость десен, запах изо рта, болезненные ощущения при приеме пищи. Высокая чувствительность при попадании горячего или холодного. Врачи определяют четыре стадии протекания заболевания. При регулярном посещении стоматолога можно выявить пародонтоз на начальной стадии, и быстрее начать лечение.

    Лечение пародонтоза

    При запущенной болезни протекает довольно долго. Пациента лечат сразу несколько специалистов: стоматолог, пародонтолог, гигиенист и ортодонт. Каждый из врачей специализируется только в своей области. Порядок лечения следующий.

    Доктор осматривает ротовую полость

    Доктор осматривает ротовую полость и проводит опрос, выясняя, как давно появились первые симптомы, какие способы лечения проводились в условиях дома.

    Если при установке диагноза появляются затруднения (вероятность спутать пародонтоз и пародонтит), пациент отправляется на рентгеновский снимок. Наиболее эффективным (и дорогостоящим) является рентген с проведением компьютерной томографии.

    При необходимости назначает анализ измерения тока крови в деснах и костях челюсти.
    После подтверждения диагноза врач проводит профессиональную чистку ротовой полости.
    Назначает препараты для повышения иммунитета, гели или мази для остановки процесса воспаления, возможны гормональные средства, витамины. При запущенной форме пародонтоза рекомендует лечение антибиотиками.

    Для стимуляции кровоснабжения необходимо также физическое воздействие. На усмотрение доктора это может быть электрофорез, вакуум-терапия, лечение высокочастотным током и ионизированным воздухом.

    Дополнительное лечение

    Вышеперечисленные меры не дадут хорошего результата без санации полости рта. Лечение кариеса и удаление плохих зубов просто необходимо. Для того, чтобы зубы не двигались необходимо проводить шинирование. Процедура тормозит процесс разрушения зубной костной ткани. В случае тяжелой формы заболевания требуется хирургическое вмешательство.

    Меры профилактики

    Возникновение пародонтоза связано с протеканием заболеваний эндокринной системы, сердечно-сосудистыми болезнями, сахарным диабетом и так далее. Вредные привычки тоже усугубляют ситуацию. Профилактика заключается не только в тщательной чистке зубов и десен. Регулярное посещение стоматолога поможет вовремя выявить недуг.
    А поддержание всего организма в тонусе – залог здоровья полости рта.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай (Частина 3)

    Від авторів книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»

    Передмова
    Частина 1. Центральна країна і культура, передана Богами
    Частина 2. Задум червоного диявола про знищення людства
    Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну
    Частина 4. Злий дух комунізму без втоми губить людей
    Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді
    Частина 6. Створити державу на основі ненависті
    Заключна частина. Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай

    Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну

    Вступ. Злий дух комунізму увесь час займається вбивствами

    Коли говорять про компартію, то у багатьох людей у свідомості відразу спливає слово «вбивства». Більшість вбивств, які вчинила компартія, відбувалися в мирний час або щонайменше в захоплених нею районах. Під час руху по ліквідації контрреволюціонерів компартія Китаю (КПК) убила 100 тисяч солдатів Червоної армії. КПК також проводила «рух за впорядкування стилю» в Яньани, земельну реформу, розкуркулення та численні політичні чищення, в ході яких було убито безліч людей.

    Впродовж історії війни або тиранії завжди починалися, тому що з’являвся ворог, а потім починалися вбивства. Компартія ж діяла навпаки. Заради здійснення вбивств вона шукала ворогів, а якщо не могла знайти, то сама створювала їх.

    Чому компартія така кровожерна? Тому що вбивства — це стратегічна міра злої примари комунізму, необхідна для створення терору у людському світі і здійснення головної кінцевої мети. Компартія розглядає вбивства як деяку науку і мистецтво, досягнувши в цьому вищої майстерності.

    Як вбиває компартія? Вона вбиває, використовуючи владу, «миску рису» і громадську думку.

    Про те, як компартія вбиває, використовуючи владу, не треба багато говорити, це і так усім відомо. КПК майстерно робить це, сповідуючи принцип «рушниця народжує владу» (цитата Мао Цзэдуна, прим. пер.).

    Що означає «вбиває за допомогою миски рису»? Просто не дає людині їсти, якщо він не підкоряється. Дуже багато представників інтелігенції КПК поставила на коліна, використовуючи цей метод. Із старовини вчені мужі в Китаї надавали велике значення твердості духу та стійкості, не підпадаючи під вплив спокус матеріальних вигод. В давнину, якщо хтось не отримував платні з державної казни, він цілком міг прогодувати себе сам. У Китаї є древнє висловлювання: «не варто кланятися за п’ять доу рису». Воно належить поетові Тао Юаньмину (365-427), який, не витримавши зневаги з боку продажного урядовця, гордо відмовився від державної служби та віддалився в сільську місцевість, прагнучи до вільного життя. Проте КПК узяла під свій повний контроль усі ресурси суспільства, і якщо вона захоче позбавити когось харчування, то йому нічого не залишиться, як померти.

    Вбивати людей за допомогою громадської думки також є специфічною особливістю компартії. Оскільки партія контролює усі ЗМІ, то кого вона захоче скинути, той і буде скинутий; скаже, що хтось поганий, він і виявиться поганим; скаже, що хтось усе життя здійснює злочини, так у результаті і виявиться.

    Кого і що вбиває компартія? Вона пропагує боротьбу з Небом, землею та людьми, тому вона і намагається убити Небо, землю і людей.

    Під вбивством Неба мається на увазі знищення за допомогою теорії атеїзму віри людей у Богів і Будд, перетворення людей на атеїстів.

    Вбивство землі — це знехтування природи під гаслом “перетворення гір і річок”, знищення довкілля і реалізація «абсолютної безстрашності», що спирається на концепцію «не боятися ні Неба, ні землі», яка, у свою чергу, базується на теорії атеїзму.

    Вбивство людей — це знищення однопартійців, зачистка членів партії, які не відповідають злісним вимогам компартії, та активне вирощення в людях злої сторони шляхом приналежності до партії. Це також цілеспрямоване вбивство представників еліти суспільства, знищення людей, в яких компартія бачить перешкоду для реалізації своїх злісних планів, включаючи і видатних людей суспільства, що є носіями культурної спадщини. Це також включає винищування людей без якої-небудь цілеспрямованості, просто щоб провокувати людей на боротьбу один з одним з метою створення та підтримки атмосфери терору, в якому панує жадання вбивств.

    У цих вбивствах є декілька основних цілей. Перша — це знищення створених компартією ворогів. Друга — необхідно, щоб руки вбивць були по лікоть в крові, щоб вони скоювали злочини разом з компартією та були співучасниками злочинів. У такому разі вони стають повністю одностайними з компартією та перетворюються на її інструменти вбивства. Третя — це створення атмосфери червоного терору, в якій усі люди трепещуть від страху. Глобальна мета усіх цих вбивств полягає в тому, щоб відкрити шлях для знищення культури і руйнування моральності.

    Найбільш серйозної шкоди завдають вбивства компартією релігійних людей та представників інтелігенції. Таким чином партія умисне створює культурний розрив, обриваючи зв’язок майбутніх поколінь з традиційними віруваннями та традиційною культурою. Це надзвичайно важлива частина плану злого духу, спрямованого на руйнування людства і підштовхування його до повного знищення. Проте саме на цю частину люди частенько зовсім не звертають уваги.

    До яких пір триватимуть вбивства?

    Публічні вбивства, які здійснює компартія, не обмежуються тільки безпосереднім переломом хребта народу за допомогою терору. Жах від цього кривавого терору вбирається в кров людей і з’являється ген страху, який передається з покоління в покоління.

    Коли вбивства досягають цієї мети, тоді компартія переходить від публічних вбивств до таємних.

    Кампанії «Земельна реформа», «Пригнічення контрреволюції», «Боротьба проти трьох зол» (корупції, марнотратства, бюрократії — прим. пер.), «Боротьба проти п’яти зол» (хабарництва, ухилення від сплати податків, несумлінне виконання держзамовлень, привласнення держмайна, розкрадання держмайна — прим. пер.) і «Культурна революція» — це були форми публічного вбивства людей. Для цього навіть спеціально зганяли людей, щоб вони дивилися, як здійснюються вбивства. Пригнічення повстання студентів в 1989 році було наполовину публічним вбивством, оскільки після бійні КПК категорично заперечувала, що були убиті люди. У 1999 році, коли почалися репресії проти Фалуньгун, почалися непублічні вбивства. Пізніше були викриті злочини КПК, пов’язані з масштабним викорінюванням органів у живих людей, і це вже є строго засекреченою формою вбивств.

    Історія компартії — це історія вбивств людей. Без застосування методу масових вбивств КПК ніколи б не змогла впровадити людям на китайській землі теорію атеїзму, перетворити китайців на націю, для якої немає нічого святого, а також зруйнувати китайську культуру, передану Богами.

    1. Генеральна репетиція Радянської Росії

    Щоб знищити людство, злому духу комунізму передусім треба було знищити китайську культуру. Злий дух обрав близького сусіда Китаю — велика по території і населенню держава СРСР, щоб провести генеральну репетицію. Радянський Союз розташований дуже близько до Китаю і міг стати відповідною силою, яка б підтримувала КПК в економічному, військовому і геополітичному плані; завдяки неосяжній території і великому населенню, тільки що створений СРСР не був відразу знищений європейськими державами та Німеччиною, що пізніше напала на нього, під час Другої світової війни. Таким чином комунізм отримав можливість абияк відтягнути свою останню годину.

    Відразу після своєї основи СРСР використав потужність своєї країни для «експорту революції» в інші країни. Китай вважався пріоритетним в цьому плані. Ради послали в Китай Григорія Войтинского, щоб він створив там комуністичний осередок, а потім через Михайла Бородина змусили Гоминьдан погодитися провести політику Першого об’єднаного фронту, щоб КПК, вселившись в тіло Гоминьдана, швидко виросла.

    Відразу після заснови СРСР був проведений експеримент по створенню терору за допомогою насильства і вбивств. Здійснювала це Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем — скорочено ЧК. Ленін, вважаючи, що «диктатура — це політичний режим, який прямо використовує насильство і при цьому не обмежений ніякими законами», наділив ЧК владою довільно вбивати людей без суду та слідства. Дослідження показали, що з 1917 по 1922 рік ЧК повісив або розстріляв на місці багато мільйонів людей. За один тільки 1921 рік від голоду, штучно створеного КПРС, померло близько 5 млн людей.

    Інший експеримент, який поставили на Радянському Союзі, полягав в тому, що за допомогою насильства створили таку обстановку, при якій можна було привести усю країну під владу злої доктрини комунізму, грунтованої на атеїзмі. Уся інша ідеологія — релігійна або ідеологія традиційної культури, природно, опинилася в списку того, що підлягало викорінюванню.

    Захопивши владу в 1917 році, Ленін відразу влаштував бійню. Він використав насильство та репресії для пригнічення вірян, а також знищення культури, примушуючи людей відійти від Бога, що неминуче вело до морального розкладання. Це теж було генеральною репетицією перед знищенням китайської культури.

    З одного боку, Ленін продовжував пропагувати атеїзм: «В теорії та практиці наукового соціалізму атеїзм є безперечною та невід’ємною частиною марксизму». З першого ж дня, коли в 1917 році більшовики узяли владу у свої руки, однією з головних цілей їх революції було насильницьке знищення культури та викорінювання віри у Бога.

    Після смерті Леніна його місце зайняв Сталін і в 30-х роках попереднього століття влаштував жорстокий Великий терор. Окрім членів Комуністичної партії, його жертвами стали представники інтелігенції та релігійних груп.

    Одного разу Сталін оголосив усій країні, що настає «безбожна п’ятирічка», і після її виконання усі до останнього храми будуть закриті, усі до останнього священики знищені, і уся територія Радянського Союзу перетвориться на «родючі землі комуністичного атеїзму», і тоді більше не знайти буде і сліду релігії.

    За неповними даними, в період кампанії «Великий терор» від репресій загинули більше 42 тисяч священнослужителів. До 1939 року в усьому СРСР залишалося усього лише сто з гаком діючих православних храмів, тоді як до Жовтневої революції їх число складало 40 437. В усьому Радянському Союзі було закрито 98% православных церков та монастирів. За цей період ще більше представників культурної еліти та інтелігенції отримало судові вироки, відправлені до Гулага або були розстріляні.

    З часу смерті Сталіна до розпаду СРСР КПРС продовжувала здійснювати нападки на різних представників культурної еліти та релігії. За оцінками відомого російського письменника і історика Олександра Солженіцина, в цілому при Сталіні неприродною смертю померло 60 млн людей.

    Китай є сценою, на якій розігрується 5000-річна велика постановка людства. Завершальний акт — війна між добром і злом у людському світі — також має бути показаний в Китаї. Таким чином, після того, як роль комуністичного режиму СРСР у вищеописаній генеральній репетиції завершилася, він відразу ж розвалився, і від нього нічого не залишилося. Створивший багато шуму комуністичний табір теж розпався.

    2. Прихід до влади компартії Китаю

    Після закінчення Другої світової війни фашизм був знищений, але з’явився злісний комуністичний табір. Під час піку його потужності в нього входила третя частина населення Землі, і він займав третю частину площі Землі. Дивлячись з позиції кількості вбивств, а також глибини та обширності руйнування культури, компартія Китаю (КПК) є самою злісною серед усіх комуністичних режимів. Вона реалізовувала найбільш систематичний і ретельно розроблений план повного знищення культури Китаю.

    Традиційна культура Китаю була створена самим Творцем для того, щоб врятувати усіх живих істот у кінці часів. У свою чергу, знищення традиційної культури Китаю є головною метою злої примари комунізму. Він добре розуміє, що насильством можна знищити тільки фізичне тіло людей. Щоб знищити душу китайців, потрібно шляхом насильства та іншими методами знищити їх культуру. Тому під час спланованого знищення представників еліти суспільства злий дух також знищував духовні стовпи і матеріальні носії традиційної культури, від яких залежить життя мирських людей. Таким чином відбувалося подальше руйнування зв’язку між Богом і людиною та просування до мети знищення людей.

    Насильно руйнуючи цей фундамент, проводячи одну політичну кампанію за іншою, примушуючи представників еліти замовкнути та повністю зникнути, злий дух комунізму сильно досяг успіху в здійсненні злочинів, а також удосконалив методи та уміння вбивати, промивати мізки, обманювати і пригнічувати. Тобто він провів повне тренування, щоб бути в найкращій формі під час останньої вирішальної битви між добром і злом.

    Одночасно з цим систематично і цілеспрямовано створювалася єретична партійна культура. За допомогою цієї «культури» виховували та навчали людей, які не були убиті, перетворюючи їх на знаряддя злої примари комунізму для подальшого вбивства ще більшої кількості людей.

    Злий дух компартії добре знає, як використати економічну вигоду, політичну пропаганду та інші способи, щоб притягнути мирських людей на свою сторону і зробити їх покірними собі. За допомогою безлічі політичних кампаній, пригнічення та вбивств компартія все краще і краще опановувала усі ці методи.

    3. Винищування еліти суспільства

    Культурною елітою суспільства, яка допомагала передавати 5-тисячолітню традиційну культуру Китаю в селах, був клас поміщиків та сільських аристократів, а в містах — торговці, інтелектуали і лікарі. Знищення цієї еліти було пріоритетом злої примари комунізму на шляху до руйнування традиційної культури. Таким чином, КПК знову створила ворогів і почала винищувати поміщиків, аристократів в селах та капіталістів в містах. Поширюючи терор, вона одночасно загрібала під себе громадські багатства.

    Так звана земельна реформа, що проводиться компартією Китаю, яка також називалася «Скиданням глитаїв і розділом землі», була спрямована саме на те, щоб винищити в селах тих, хто переймав та передавав культуру. Було очевидно, що КПК зовсім не збирається віддати землю селянам. Вона використала свій традиційний трюк. Спочатку вона пообіцяла селянам солодку приманку, а потім, коли поміщики та аристократи були знищені, а культура зруйнована, вона запустила кампанію колективізації, за допомогою якої повернула собі землю, віддану селянам. Внаслідок чого величезна кількість селян опинилася в скрутному становищі.

    Власники приватної власності в містах також стали для КПК об’єктом знищення. Метою цього було відбирання їх стану. Сумна доля їх осягнула також і тому, що вони були групою, що створює громадське багатство, були силою, що підтримує стабільність та процвітання суспільства, переймали та передавали традиційну культуру і навіть мали мислення західних людей відносно свободи і прав людини.

    Буддистські та даоські ченці відігравали важливу роль в поширенні духовного вдосконалення. КПК направила вістря свого списа прямо на ту частину суспільства, яка мала безпосереднє відношення до культури та духовної віри. Після кампанії вбивств, вироків, «промивання мізків», примусу ченців повернутися до мирського життя та викривлення змісту релігійних текстів були створені Асоціація буддистів, Асоціація даосов і так далі. На чолі цих організацій були поставлені релігійні пройдисвіти, абсолютно лояльні компартії. Ці організації стали інструментами КПК для контролю та руйнування релігії.

    Якщо одного разу зникнуть ченці або представники еліти, що живуть у світі, станеться культурний розрив. Одночасно зі знищенням релігії КПК проводила кампанію ідеологічного перевиховання інтелігенції. За допомогою так званого матеріалізму, атеїзму та теорії еволюції (дарвінізму) учням систематично промивали мізки та впроваджували ворожість по відношенню до традиційної культури. Потім під час кампанії «Боротьби з правими елементами» усіх непокірних представників інтелігенції відправили до виправних таборів і помістили в самий низ суспільства. Використовуючи «вбивства за допомогою миски рису» та громадської думки, представників цих станів, які раніше мали право голосу і направляли громадську думку, перетворили на об’єкт кепкувань та презирства.

    Після кампанії «Боротьби з правими елементами» в сім’ях, учбових закладах або в суспільстві вже ніде не було чутно незалежного голосу. Діти, що виросли в такому середовищі, не лише не вірять у Бога, у них абсолютно немає поваги до традиційної культури та мистецтва. Але КПК не задовольнилася цим. Адже люди старшого покоління все ж зберігали в пам’яті концепції традиційної культури. Збереглася безліч пам’ятників старовини, які також є об’єктами традиційної культури. Традиційні цінності все ще поширювалися за допомогою різних форм мистецтва. Тому КПК задіяла учнів, яким промили мізки. Використовуючи їх юнацький максималізм та бунтарський дух, КПК запустила кампанію «Скрушити чотири пережитки» (старі звичаї, стару культуру, старі звички та старі ідеї — прим. пер.), покликану увергнути китайську культуру в повну матеріальну та духовну кризу.

    Знищуючи вищеописані групи людей, КПК умить отримала безліч вигод, проявивши свою крайню жорстокість. По-перше, вона створила атмосферу терору, залякавши та заблокувавши будь-які спроби опору. По-друге, оволоділа громадським надбанням, посиливши потужність своєї влади. По-третє, увергнула народ у бідність і смуту, щоб люди більше ні про що не думали окрім як про одяг та їжу, щоб у них не було часу і сил здобувати освіту та передавати культуру. По-четверте, КПК зробила народ байдужим до прояву жорстокості. Адже якщо бачити усі ці злочини проти людяності, які здійснює КПК, і не бути байдужим, не намагатися переконувати себе в тому, що вбивства можуть бути обгрунтованими, то залишається тільки одне — опір. Це було також і процесом руйнування моральності людей. По-п’яте, КПК створила культурний розрив, щоб люди втратили культурну опору та у результаті втратили б шанс бути в самому кінці врятованими Творцем.

    До якої міри нині КПК досягла цих п’яти цілей? Давайте проаналізуємо це, спираючись на те, які форми вбивств людей використала КПК, та на кількість убитих.

    1) Масові вбивства в селах та містах

    У березні 1950 року КПК видала «Директиву про жорстке пригнічення контрреволюційних елементів», після чого почався рух, який увійшов до історії, як «Кампанія боротьби з контрреволюцією». У лютому 1951 року КПК заявила, що кількість убитих контрреволюціонерів в селах має бути більш ніж одна тисячна частина населення. У той час населення Китаю складало 600 мільйонів чоловік, з яких мінімум 600 тисяч поплатилися своєю головою. КПК повідомила, що, за даними на кінець 1952 року, було знищено більше 2,4 мільйонів контрреволюційних елементів. Але фактично у рамках цієї кампанії було вбито щонайменше 5 мільйонів чоловік, що склало у той час біля однієї сотої частини населення країни.

    З цих даних ми можемо побачити, наскільки велика шкода для культури була нанесена такими вбивствами. «У 1949 році 81,4% молодых людей в шанхайському районі Хуанду були безграмотними. У сім’ях бідняків та нижчих середняків не було нікого, хто міг би читати. Наприклад, до 1949 року в селі Шэньцзябан з 24 сімей в 19 сім’ях ніхто не ходив до школи. У них навіть не було ручок, і щоб написати листа, доводилося звертатися за допомогою до жителів сусіднього селища». Тобто при такій ситуації, якщо в селах ще убити поміщиків та куркулів, це означає практично повністю знищити усіх грамотних людей.

    Якщо рухи «Боротьба з контрреволюцією» та «Земельна реформа» були в основному спрямовані на знищення поміщиків та сільської аристократії, то рухи, що послідували за ними, такі як «Боротьба проти трьох зол» та «Боротьба проти п’яти зол» мали на меті знищити городян, що мають приватну власність. Тобто знищити тих жителів міст, які отримали традиційне виховання, які уміли вести бізнес та займатися виробництвом, а також були знайомі з концепціями західного вільного суспільства. Ці вбивства були потрібні, щоб створити в містах атмосферу терору та відібрати у людей їх стан.

    2) Знищення релігії та розрив зв’язку з традиційними духовними віруваннями

    Традиційна духовна віра є витоком культури Китаю. Адже культуру Китаю передали людям Боги, а традиційну віру безпосередньо створили Боги. Найбільш глибокий вплив на Китай зробили такі вірування, як буддизм, даосизм та конфуціанство. Вони розповідали людям про то, хто такий Будда, що таке Дао і як бути людиною. Упродовж декількох тисяч років люди вірили у Богів і шанували Будд. Це підтримувало певний рівень моральності та не дозволяло суспільству швидко котитися вниз.

    У 1950 році КПК віддала розпорядження місцевій владі по всій країні заборонити діяльність усіх релігійних організацій та співтовариств. Ця хвиля заборон охопила усі міста і села Китаю. Місцева влада мобілізувала представників так званого надійного класу, щоб вони викривали членів релігійних організацій та завдавали по них удару. Уряди усіх рангів взяли участь в розпуску організацій, що «займаються забобонами», серед яких були християнські, католицькі, даоські, буддистські та інші. Влада вимагала, щоб прихожани церков та молитовних залів зареєструвалися, а ще «розкаялися та виправилися». Якщо ж вони не реєструвалися вчасно, то за це строго карали. У 1951 році уряд ухвалив закон, згідно з яким ті, хто продовжує брати участь в діяльності релігійних організацій, будуть засуджені до вищої міри або ж до пожиттєвого ув’язнення.

    В результаті жорстоких репресій з боку КПК різні релігійні групи в Китаї розпалися, істинні послідовники буддизму і даосизму піддалися переслідуванню або були вбити, інші повернулися до мирського життя. Багато хто з них став комуністами, які спеціально одягалися у буддистське та даоське одіяння, щоб спотворювати зміст священних книг і знаходити в них підстави для спрямованої проти цих релігій політичної кампанії КПК.

    Таким чином, справжні релігії були знищені, поміщики, сільські аристократи та міські бізнесмени були або убиті, або ув’язнені під варту, а інші були сильно залякані і жили в постійному страху.

    3) Зміна мислення. Атеїзм захоплює учбові заклади

    КПК також запланувала систематичне перетворення, пригнічення і знищення представників інтелігенції та еліти суспільства. Ідеологічне перетворення інтелігенції та студентів ВНЗ КПК почала відразу після приходу до влади. Вона, звичайно ж, не могла прийняти фахівців в області освіти та представників вищої інтелігенції, які залишилися з часів Китайської Республіки (1912-1949, прим. пер.). Проте без них робота ВНЗ була неможлива, також неможливо було підготувати технічний персонал. Тому КПК використала метод так званої перебудови інститутів і факультетів. Були закриті релігійні церковні університети, оскільки релігійна віра була абсолютно чужою марксизму. Далі були закриті приватні учбові заклади, а також факультети філософії, соціології і т.п., що були у ВНЗ, оскільки студенти, які там навчалися, були здатні вивчати та незалежно оцінювати проблеми уряду та суспільства, у них було вільне мислення, а це кидало серйозний виклик влади КПК. Одночасно з цим КПК повністю скопіювала систему утворення Радянської Росії, змінивши концепції і свободу викладання, які цінувалися за часів Китайської Республіки. КПК насильно здійснювала ідеологічне перетворення, виховуючи у внз нове покоління людей, слухняних компартії, яких цікавлять тільки технології, і у яких немає віри у Бога.

    З 1950 по 1953 рік в результаті перебудови інститутів та факультетів кількість багатопрофільних університетів серед усіх ВНЗ скоротилася з 24% у 1949 року до 11% у 1952 року. Велика кількість ВНЗ що пропрацювали багато років працівників, втратило покладений ним статус. З них зробили технологічні ВНЗ. Кількість технічних учбових закладів нестримно росла. Робилося це усе під девізом «вчитися у СРСР».

    Гуманітарні науки, які викладалися за «американським зразком» в період Китайської Республіки, підготували багато досить впливових і іменитих учених. Серед них було немало хороших фахівців в області історії, філософії та соціології. Мислення цих гуманітаріїв, які підпали під вплив «британського і американського лібералізму» і були виховані в такому ж дусі, абсолютно не відповідало ідеологічному мисленню марксизму. Тому на них відразу наклеїли ярлик «дрібної буржуазії». Викладання гуманітарних наук, що не відносяться до теорії Маркса було призупинено або повністю виключено з програм. Зокрема, в континентальному Китаї повністю зникла наука соціологія.

    Ще одна мета перебудови інститутів та факультетів полягала в тому, щоб розвалити ВНЗ та факультети, що залишилися після Китайської Республіки, а також ліквідовувати їх основні кадри. Треба було розірвати історичний зв’язок між колишніми професорами та ВНЗ, що значною мірою допомогло владі компартії узяти під свій контроль і управління інтелігенцію, а також сприяло створенню та зміцненню комуністичної диктатури.

    Офіційна газета КПК «Жэньминь Жибао» 23 жовтня 1951 року опублікувала статтю колишнього ректора Пекінського університету Ма Иньчу під назвою «Кампанія по політичному навчанню викладачів Пекінського університету». У статті серед іншого говорилося: «Неодмінно потрібно провести корінну перебудову факультетів відповідно до необхідності для держави… Самим ключовим моментом в досягненні цієї мети є… свідоме та добровільне ідеологічне перетворення». У цьому короткому уривку розкривається суть усієї цієї кампанії по перебудові інститутів та факультетів — ідеологічне перетворення.

    Можна вважати, що ідеологічне перетворення фахівців сфери освіти та представників вищої інтелігенції за допомогою кампанії перебудови інститутів та факультетів стало першою дією КПК з моменту її приходу до влади, спрямованим на примусове підпорядкування собі інтелігенції.

    4) Репресувати інтелігенцію і змусити людей брехати

    До 1949 року в Китаї налічувалися приблизно 2 млн представників інтелігенції. Попри те, що деякі з них отримали освіту на заході, вони все-таки частково успадкували традиційні ідеї про моральне самоудосконалення, підтримку порядку в сім’ї, управлінні країною та підтримці злагоди у країні. Зрозуміло, КПК не могла їм цього пробачити, адже як «каста чиновників» вони мали ідеї, що роблять на народ такий вплив, який не можна було недооцінювати.

    У 1957 році КПК використала гасло «Нехай розквітають сто кольорів, нехай змагаються сто шкіл» для заклику китайської інтелігенції і народу «допомогти комуністичній партії виправити її стиль роботи». Мета полягала в тому, щоб обманом змусити видати себе антипартійні елементи. КПК обіцяла, що не каратиме, не репресуватиме, не навішуватиме ярлики та зовсім не зводитиме з ними рахунки: того, хто висловиться, не засуджуватимуть. Ця удаваність виявилася дуже ефективною. Такі відомі в ті часи представники інтелігенції, як Чжан Боцзюнь, Лун Юнь, Ло Лунцзи, У Цзугуан, Чу Аньпін та інші, відверто вказали на різні вади КПК і зробили це, як мовиться, не у брову, а в око. Але одного разу вночі ситуація несподівано змінилася. Почався рух «Боротьба проти правих», і їх усіх охрестили антипартійними та антисоціалістичними правими елементами. У цьому політичному русі 550 тисяч чоловік було затавровано як праві елементи, 270 тисяч втратили свої державні посади, 230 тисяч було названо правоцентристськими елементами, а також антипартійними і антисоціалістичними елементами. Їх позбавили джерела доходу, їм було складно продовжувати нормально жити і залишалося лише дотримуватися граничної обережності і жити, терплячи приниження.

    Окрім переслідування інтелігенції, цей рух став ясним посланням усім китайцям: хто в період правління комуністичної партії говоритиме правду, того чекає трагічний фінал. Більше того, під час численних політичних рухів КПК вимагала, щоб увесь народ брав участь в обов’язковому «викритті і критиці». У людей віднімали навіть їх право на мовчання.

    Можна сказати, що брехня — це одна з тих порочних рис, яка в партійній культурі КПК найяскравіше відбиває характерні властивості КПК. За допомогою численних політичних рухів КПК привчила китайців обмірковувати та вирішувати питання у рамках партійної культури. Внаслідок чого люди звикли брехати, їх не лише не обурює уся фальш, брехня, наклеп і спотворення фактів, вони навіть йдуть за цим, як бездумне стадо.

    Нині в материковому Китаї всюди поширені підробні сигарети, алкоголь, ліки, продукти харчування, підробні свідчення про закінчення учбового закладу, укладення або розірвання браку і так далі. Не можна не сказати, що причина, по якій всюди змогли виникнути і отримати широке поширення підробки, бере початок в тому, що люди звикли брехати. Якщо люди відмовилися від істини як морального орієнтиру, то хіба залишиться ще таке шахрайство, яке викликало б у них розкаяння совісті?

    «Рух проти правих» став серйозним кроком КПК на шляху до остаточного руйнування традиційної китайської моральності і культури.

    Услід за припиненням існування культурної еліти, злий дух комунізму розірвав безперервну лінію спадкоємства традиційної китайської культури, яка тягнулася з покоління в покоління. Молодому поколінню, що прийшло вже після цього, таким чином стало нізвідки отримати традиційне виховання і вплив, витікаючі від сім’ї, школи, сусідів і суспільства. Воно стало поколінням без культури.

    Після «Боротьби проти трьох зол», «Боротьби проти п’яти зол», «Пригнічення контрреволюції», «Ідеологічного перетворення», а також «Перебудови інститутів та факультетів», «Боротьби проти правих» і цілого ряду інших ретельно спланованих політичних рухів, в яких знищували культуру та безжально вбивали кращих представників культурної еліти, ця еліта, яка є хранителькою традиційний китайський культура, в основному припинила свое існування. В той же час нове покоління, виховане на матеріалізмі, атеїзмі та партійній культурі, вже стало зрілим. Несучи в собі мислення і поведінку, грунтовану на насильстві, воно починає «входити в роль», щоб здійснити наступний етап плану по руйнуванню переданої Богами культури.

    5) Перетворення людей на нелюдей

    Влада КНР 16 травня 1966 року опубліковала «Повідомлення Центрального Комітету ЦК КПК» і «Директиву 16.05», почавши кампанію ще масштабнішого знищення традиційної культури, що дістала назву «Велика культурна революція». У серпні того ж року пекінські школярі, що стали хунвейбинами («червоні охоронці»), основний кістяк яких складали діти високопоставлених кадрових працівників, почали проводити у столиці обшуки, руйнування і вбивства. В результаті цих дій за місяць в різних районах Пекіна були убиті більше тисячі чоловік. Цей місяць був названий «червоним серпнем».

    Злочини, заподіяні КПК під час «Культурної революції», детально описані в книзі «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». Тут ми хотіли б зробити акцент на тому, якої шкоди це завдало китайцям.

    Як приклад розглянемо масові вбивства в пекінському повіті Дасин. У цьому повіті було 13 народних комун і 48 виробничих бригад. У період з 27 серпня по 1 вересня 1966 року там було вбито 325 чоловік. Самому старшому з них було 80 років, самому молодшому всього 38 днів. Були повністю знищені 22 сім’ї. Вбивали людей різними способами. Деяких забивали до смерті палицями, деяких вбивали довгими ножами для різання соломи, інших душили вірьовками. Немовлят розривали навпіл, наступивши на одну ногу і потягнувши за іншу.

    Ті, хто безпосередньо усе це робив, повністю втрачали свою природну доброту і людяність. Але навіть і ті, хто просто байдуже дивився на це, також втрачали почуття співчуття, інакше вони просто не могли б усе це винести. Тобто і ті, і ті повинні були відкинути гуманність, яка була однією з цінностей китайської культури.

    Древні говорили: «Якщо немає співчуття, то це не людина». КПК активно стимулювала людей здійснювати такі нелюдські вчинки. Дуже багато людей було прийнято в компартію саме тому, що «добре проявили себе» під час таких масових вбивств. Під час «Культурної революції» в провінції Гуанси, за неповною статистикою, більше 9 тисяч чоловік стали членами компартії після того, як вчинили вбивства, а ще більше 20 тисяч вчинили вбивства після того, як вступили в партію. Ще більше 19 тисяч чоловік були причетні до вбивств. Тільки у одній цій провінції майже 50 тисяч членів компартії брали участь в здійсненні вбивств.

    Під час наступних подій, таких як бійня на площі Тяньаньмэнь в 1989 році і пригнічення Фалуньгун, що почалося в 1999 році, ті, хто вбивав жорстокіше і більше людей, були відмічені нагородами, преміями та отримали підвищення по службі. Найбільш злісних, таких як Ло Гань та Чжоу Юнкан, тодішній генсек Цзян Цзэминь просунув на найвищі посади, зробивши членами Постійного комітету Політбюро. Таким чином їх нагородили за «заслуги» в області вбивств людей, а також руйнування моральності та культури.

    Переслідуючи Фалуньгун, КПК задіяла усі сили держави, а також використала увесь арсенал тортур і мук людей, накопичений за усю історію у світі. Окрім жорстокого побиття, застосовувалося сексуальне насильство, тортури лютим морозом, катування сильною жарою, непосильна фізична праця, тривале позбавлення сну, нацьковування змій, собак, напускання комарів, викорінювання органів у живих прибічників Фалуньгун з метою продажу і так далі.

    Ці масштабні злочини вже відповідають тому, щоб називатися злочинами проти людяності. Іншими словами будь-хто, хто вважає себе людиною, зобов’язаний протистояти злочинам проти людяності. При цьому КПК примушує людей безпосередньо брати участь в здійснюваних нею вбивствах і переслідуванні праведних навчань. Змушує пасивно визнавати ці злочини або сприяти їх здійсненню. Тобто КПК робить так, що люди втрачають критерії для розпізнавання доброго та поганого, правди та неправди, добра та зла, перетворюючи людей на нелюдей, що допомагають лиходіям творити зло.

    Бог приходить рятувати саме людей, тобто тих, кого ще можна назвати людиною. Коли КПК змушує людей перетворюватися на нелюдей, таким чином вона повністю позбавляє їх шансу на порятунок, тобто штовхає людей у пекло.

    Одночасно з цим, примушуючи людей здійснювати насильство та вбивства, зла примара комунізму у такий спосіб говорить людям, що вбивати людей — це нормально, що люди неодмінно повинні відмовитися від своєї природної доброти та поступати згідно концепції партійної культури: «у відношенні до ворогів бути холодним і безсердечним, як люта зима». Прикладів цього дуже багато. Кожен злочин КПК спрямований на руйнування традиційної культури та моральності людей, а також на впровадження партійної культури. Будучи отруєними партійною культурою, дуже багато людей перетворилися на інструменти вбивств злого духу комунізму.

    4. Руйнування довкілля

    Боги створили не лише людину, але і довкілля для його існування. Особливо на священній землі Китаю, де глибока та велика культура з її якнайглибшим змістом, проявилася також і в довкіллі. Це і є конкретний прояв єдності Неба (природи) і людини в традиційній культурі. У відомих горах і у великих річок живуть божества гір і річок, що зберігають довкілля для людей.

    Оскільки Китай є центральною країною, яку обрали Боги, то її гори та річки мають величезний вплив на усю екосистему Землі. У концепціях китайської культури вплив географічного ландшафту і його роль насправді перевищують простір, який можна побачити фізичними очима. З високого духовного рівня видно, що в системі кругообігу води на Землі центральна країна (Китай) є витоком водних артерій прісної води Землі. Якщо у Китаї прісна вода піддалася забрудненню, то це торкнеться джерел води у всьому світі. Таким чином руйнування довкілля у Китаї може створити серйозну загрозу усій екосистемі Землі. Тепер неважко зрозуміти, чому зла примара комунізму усіма силами намагається неодмінно зруйнувати довкілля в Китаї.

    За часів імператорів мудрі правителі в певний час здійснювали жертвопринесення небесним Богам, а також божествам гір і річок. Вони з великою повагою дякували Богам за те, що природа дає людям усе необхідне для життя. Упродовж тисяч років набожні сини Китаю жили у згоді з природою. Але після того, як владу в країні захопила зла примара комунізму, вона шляхом насильства і обману змусила людей перестати вірити в концепцію єдності природи і людини та почати руйнувати дароване Богами довкілля. Вона стала спонукати людей боротися з Небом і землею, проявляти свою злу сторону, яка присутня у людині. Вона стала стимулювати людей заради наживи довільно руйнувати довкілля, перетворюючи їх на людей зарозумілих, таких, що абсолютно не випробовують поваги до природи.

    В давнину, коли людям потрібний був хмиз, або вони хотіли побудувати житло, або займалися заготівлею лісу, вони завжди берегли молоді дерева і ніколи не рубали ліс навмання. Коли до влади прийшла КПК, вона стала всюди використовувати руйнівні методи вирубування лісів. Заради отримання швидкої вигоди вона стала знищувати лісові ресурси, не замислюючись про наслідки. Наприклад, в районі гори Байтоушань рубали усі дерева підряд, навіть молоді. Там не залишилося і саджанців завтовшки в один цунь (близько 3,33 см, прим. пер.), все було вирубано дочиста. Таке тотальне вирубування осягнуло багато лісів. Рослинність загинула, почалася ерозія грунту, що, звичайно ж, принесло за собою безперервні різні лиха, тобто кару небесну. Але виховані компартією атеїсти не розуміють цього.

    Всесвіт, Земля і людина — усе це середовище є циркулюючим. Люди знаходяться в кругах перероджень. Коли рівень моральності людства високий і мало карми (негативна енергія, що виникає в результаті здійснення людиною поганої справи), то їх переродження не завдають шкоди довкіллю. Проте коли карми у людей накопичується все більше, то у результаті вона накопичуватиметься і в їх місці існування, роблячи вплив на все навкруги. Запустинювання — це один з прикладів такого негативного впливу.

    Після того, як до влади в Китаї прийшла КПК, моральність людей стала нестримно котитися вниз, кількість карми різко зросла. Це привело до безмірного розтринькування природних ресурсів та знищення довкілля. Колись прекрасні гори та річки Китаю нині покриті зяючими ранами, площа пустель швидкими темпами збільшується. У період з 50-х по 70-і роки ХХ століття в Китаї щороку 1560 кв. км землі перетворювалися на пустелю. У період з 70-х по 80-і роки це число збільшилося до 2100 кв. км. В 90-х роках воно вже складало 2460 кв. км, а в ХХI столітті перевищило 3000 кв. км. Раніше в регіоні Внутрішньої Монголії було п’ять великих степів. Нині три з них вже практично зникли. Три великі степи — Уланчаб, Хорчин і Ордос піддалися масштабному запустинюванню всього за 20 років. «Небесна пустеля», як називають її жителі повіту Хуайлай провінції Хэбэй, розширюється так швидко, що вже наблизилася до Пекіна на відстань в 70 км. Можливо, Пекін скоро стане наступним «царством Лоулань» (древній оазис в пустелі Такла-Макан, засипаний пісками, прим. пер.), зниклим під натиском пустелі.

    Довільне вирубування лісу, перекриття річок та морів, боротьба з небом і землею, якими займається КПК, вже зруйнували довкілля, створене Богами для життя людини. Кількість стихійних лих росте, річки виходять з берегів, смог отруює людей, піщані бурі стають сильніше. Посухи та промислове забруднення, водні артерії обриваються, часто виникаючі екстремальні кліматичні умови досягають нових рекордних відміток. Більш того, все більше дивних хвороб віднімають у людей життя. Усе це дійсно приводить людей в жах.

    5. Руйнування культури

    Винищування представників еліти суспільства, а також знищення духовного і матеріального середовища, від якого залежить існування людей і традиційної культури людства, — усе це є систематичним планом злої примари комунізму по знищенню людства.

    1) Руйнування матеріальних носіїв культури

    З початком «Культурної революції» китайську землю почав палити демонічний вогонь політики «Скрушити чотири пережитки». Майже повністю були знищені даоські та буддистські храми, статуї Будд, пам’ятники старовини, древні твори каліграфії та живопису, а також антикварні речі.

    Написана Ван Сичжи, відомим каліграфом династії Цзинь «Передмова з Павільйону орхідей» («Ланьтінцзі», 353 р.), яке передавалося більше тисячі років, було повністю знищено, і навіть могила каліграфа також була знищена. У провінції Цзянсу руйнуванню піддався будинок-музей відомого письменника У Чэнъэня (автор класичного роману «Подорож на захід», прим. пер.) Така ж доля осягнула і будинок-музей письменника У Цзинцзы в провінції Аньхой. Кам’яна стела, на якій відомий поет і художник Су Дунпо (1037-1101) власноручно написав «Записки з Павільйону Цзуйвэн» була зламана «молодим революціонером», а написи на ній стерті. Усі ці прадавні цінності китайської культури, які передавалися тисячі років, вже неможливо відновити.

    Пекін був побудований в період монгольської династії Юань (1271-1368). Монгольський хан Хубилай, що правив у той час, доручив сановникові Лю Бінчжуну вибрати місце згідно з принципами «неба і землі» і побудувати місто. Пекін наскрізь просякнутий ідеями та культурою конфуціанства, буддизму і даосизму. Назви міських воріт і головних залів в місті в основному були дані відповідно до гексаграм «Чжоу І». Храми, монастирі та палаци столиці розташовувалися з урахуванням небесних знамень.

    Пекін славився своїми знаменитими будівлями в стилі «сыхэюань» (двір, оточений чотирма будинками, прим. пер.). Оригінальними були не лише великі і маленькі двори, самі будівлі мали структуру «Цянь Кунь» («Небо і Земля»). Головні будівлі в цих дворах по виду були схожі на палацові палати. Провулки Пекіна краще всього описати словами «звивиста доріжка веде до тихого місця». Пройшовши по тихих вузьких доріжках і зайшовши в двір у стилі «сэхэюань», раптом виявиш, що перед тобою відкрився зовсім інший прекрасний вид. Такі майстерно створені у людському світі архітектурні шедеври були ідеальним поєднанням віри людей у Богів та Будд, традиційної концепції єдності природи і людини, а також будівель з довкіллям. Це були дійсно незрівнянні творіння. Проте абсолютна більшість таких «сыхэюаней» були знищені під час політики «Скрушити чотири пережитки» і так званого освоєння та будівництва, що послідували після неї.

    До початку «Культурної революції» в Пекіні було більше 500 древніх храмів, палаців і монастирів. Після «Культурної революції» майже усі вони були зруйновані. Були зруйновані місця для молитов і духовного самоудосконалення віруючих людей, утілюючі представлення древніх про єдність природи і людини. Ще гірше те, що руйнування знищило і праведну віру в серцях людей, і правильні традиційні уявлення про єдність природи і людини. Можливо, люди не сприйняли це серйозно і вважають, що до них це ніякого відношення не має. Але насправді злий дух комунізму пролізає в кожну щілину, фізично знищуючи людей і забруднюючи їх мислення. Потім він руйнує середовище і місця духовного вдосконалення в праведних релігіях. Він обірвав багатовікове безперервне спадкоємство китайської культури, моральних концепцій та духовної віри.

    У Китаї є декілька тисяч міст з дуже багатою історією. У кожному з них була міська стіна, а також свої храми, монастирі nf численні пам’ятники культури. Варто трохи копнути землю і можна знайти ці древні реліквії величиною від 2 до 20 чи (1 чи дорівнює 1/3 метри, прим. пер.). Їх там незлічена кількість.

    У людському світі, як і в усьому Всесвіті, різні теорії, вірування, форми мистецтва, будови, звичаї і так далі — усе це має свій прояв в просторі людей, а також і свої форми існування в інших просторах. Якщо одна людина читає книгу або щось робить, то це ні на що не впливає. Проте якщо величезна кількість людей читає одну книгу, робить одно справу або однаково думає, то в іншому просторі формується величезне матеріальне поле, яке підтримує ці справи, ці форми, будівлі, звичаї nf інше в нашому поверхневому просторі. Якби не було поля, що знаходиться за ними, то ці справи, будови, форми і т. д. у цьому просторі не мали б значної енергії. З цієї причини, наприклад, на заході вірять в те, що зустрічі 13-го числа або в п’ятницю можуть привести до нещастя, і це грає роль. Проте це ніяк не впливає на східні суспільства. У свою чергу на західне суспільство не роблять особливого впливу східні «фэншуй», поняття про перевагу місцевості, звичаї і так далі. Це відбувається тому, що поле, яке знаходиться за цими речами, в іншому суспільстві недостатньо велике.

    Упродовж сотень і тисяч років велика кількість людей сповідували єдину віру та проявляли увагу до древніх храмів, старовинних міст, монастирів, пам’ятників старовини та іншого. Тому за цими речами в інших просторах стоять дуже сильні матеріальні чинники. Особливо в молитовних залах праведних релігій. Після церемонії освячення ці зали знаходяться під заступництвом Просвітлених, які захищають людей тієї місцевості. Після того, як ці предмети і будови були знищені, те поле і вищі життя, які знаходилися за ними в інших просторах, вже більше не можуть там залишатися. Тому знищенню піддалися не лише поверхневі будови та форми, а також і поле праведної енергії, яке знаходилося за ними та підтримувало принцип єдності природи і людини, а також праведні думки та праведну віру у просторі людства. Після знищення цих зовнішніх речей, Просвітлені, що стоять за ними теж пішли, позбавивши людей свого захисту.

    Наслідуючи цей принцип, зрозуміло, що наново відбудовані пам’ятники і будівлі не можуть за короткий час сформувати сильне поле праведної енергії та притягнути Просвітлених високих рівнів для підтримки і захисту. Останніми роками КПК розгорнула в країні масштабне будівництво. Наново відбудовуються храми, реставруються пам’ятники старовини. Але робиться це заради обману, заради наживи, заради створення фальшивого образу. Тому у результаті ці речі можуть притягнути до себе тільки нечистих духів та негативну енергію, що принесе людям численні біди.

    Злий дух комунізму дуже добре усе це розуміє. Саме тому він і хоче знищити культурну еліту суспільства, зруйнувати моральні засади мирських людей. Одночасно з цим він також знищує храми, пам’ятники традиційної культури, традиційні звичаї, різні традиційні форми літератури та мистецтва, пам’ятники матеріальної культури, твори каліграфії та живопису, книги, традиційні житла та інші матеріальні носії і духовні опори традиційної культури.

    2) Руйнування духовних підпор

    Книга «Дао де цзін», що складається з п’яти тисяч ієрогліфів, — це канонічна книга даоської школи, присвячена самоудосконаленню. Лао Цзи шанують як родоначальника даоської школи. Проте під час «Культурної революції» його назвали лицеміром, а його книгу «Дао де цзин» — феодальними забобонами.

    Конфуцій, об’їхавши багато царств, виклав поняття про «людинолюбство, почуття обов’язку, етикет, мудрість та віру», а також вчення про Серединний шлях. Він провів критичний аналіз того, як правили країною і вели справи попередні царі. Конфуцій написав «Шестикнижье» («П’ятикнижье» і втрачений нині канон про музику «Юэцзинь», прим. пер.), які стали класикою. З цієї причини подальші покоління називали його мудрим учителем. Під час «Культурної революції» Конфуція розкритикували та стали називати Кун Лаоэр (лайливе слово, прим.пер.). Людинолюбство, почуття обов’язку, етикет, мудрість, віра, вчення про Серединний шлях і так далі були замінені на насильство, боротьбу і «бунт — справа права» (висловлювання Мао Цзэдуна, прим. пер.). У 1966 році Кан Шэн (глава китайських спецслужб в період «Культурної революції», прим. пер.) від імені групи у справах «Культурної революції» при ЦК КПК наказав ватажкові пекінських цзаофаней (бунтарів, прим. пер.) Тань Хоуланю очолити групу хунвейбинов та відвести їх в Цюйфу (батьківщина Конфуція, прим. пер.). Там вони влаштували так званий «бунт в конфуціанській крамничці», влаштували погром, спалили древні книги, зруйнували майже тисячу кам’яних стел минулих епох, у тому числі надгробок самого Конфуція, розгромили храм Конфуція, зруйнували його будинок і родове кладовище. Ще обурливіше те, що хунвейбины також зрівняли із землею склеп Конфуція і розкопали могили нащадків з його роду. Вони витягнули останки похованих там нащадків Конфуція, декілька днів влаштовували над ними «засудження і критику», а потім спалили.

    Це вже не просто знищення засадничих древніх книг та пам’ятників матеріальної культури. Адже на цих книгах і пам’ятниках грунтувалася глибока китайська культура та традиційні цінності. Якби ці хунвейбины випробовували хоч щонайменшу повагу до традиційної культури, то такого руйнування б не сталося. Настільки люте і фундаментальне руйнування свідчить про те, що КПК посіяла в серцях хунвейбинов люту ненависть до традиційної культури.

    У Древньому Китаї вже траплялися періоди винищування буддистів «трьома У» (імператори різних епох Тай У-ди, Вэй У-ди та У-цзун, прим. пер.). Цих імператорів, що винищували буддистів, убили люди, або ж їх убила раптова важка хвороба. Віряни знали, що це була кара за знищення буддистів. Одного разу в монастирі Дабэйси імператор династії Пізня Чжоу Шицзун особисто зруйнував статую Бодхісатви Гуаньінь, розрубавши її алебардою в ділянці грудей. Врешті-решт він помер від прориву нагноєння в ділянці грудей. А яка трагедія чекає тих підбурюваних КПК молодих людей, які руйнували зображення Будд і Даосов, якщо вони не покаялися і не спокутували свою провину?

    Невідомо, скільки людей вчинили гріхи, за які людина потрапляє в пекло, під час урагану політики «Знищення чотирьох пережитків», що грянув. Саме це і треба КПК.

    6. Крайня зазлість

    1) Переслідування Фалуньгун

    В останній період «Культурної революції» люди стали прагнути до здорового способу життя і загартовувати своє тіло різними вправами. Поступово стали розвиватися такі традиційні речі, як Учіньсі (система вправ, в яких наслідують рухи тигра, оленя, ведмедя, мавпи та лелеки, прим. пер.), Тайцзицюань, Иціньцін (метод зміцнення м’язів і сухожиль, прим. пер.) і так далі. У країні поширилася мода на цигун (духовно-оздоровча практика, прим. пер.). У травні 1992 року пан Ли Хунчжи почав передачу методу практики, грунтованого на принципах «Істина, Доброта, Терпіння», – Фалуньгун, який також називається Фалунь Дафа (Великий Закон Фалунь, прим. ред.). Цей метод простий і доступний. Його ефект розпочинається з оздоровлення фізичного тіла. Практика передавалася з вуст у вуста, і всього за декілька років нею стали займатися близько ста мільйонів людей. Вона поширилася по усьому Китаю а пізніше — по всьому світу.

    Практика Фалуньгун покращує характер людини. Учні Фалуньгун удосконалюють своє серце і прагнуть до доброти, духовно очищають себе, знову осягаючи віру у Богів та Будд. Для злого духу комунізму ця практика стала більмом на оці. Причиною стало те, що Фалуньгун відродив духовну віру і підвищив рівень моральності в усьому суспільстві. Закладена у вченні Фалуньгун концепція «Правда, Доброта, Терпіння» містить в собі найкраще з традиційної культури Китаю. З поширенням Фалуньгун по цій системі починало удосконалюватися все більше людей, і для суспільства це стало стимулом повернутися на праведний шлях та розсіяти морок, що панує в країні.

    Кінцева мета злої примари КПК полягає в тому, щоб, знищивши культуру і моральність, перешкодити людям набути порятунку Творцем. Тому зла примара, звичайно ж, стала розглядати Фалуньгун як свого найголовнішого ворога.

    У липні 1999 року тодішній генсек КПК Цзян Цзэмінь, в терміновому порядку розв’язав кампанію масштабних репресій Фалуньгун та прибічників цієї практики. Фалуньгун вчить людей відноситися з добротою до усіх живих істот. Тому призвідникам репресій була дана можливість відмовитися від своїх ворожих намірів і виправитися. Але злий дух наполегливо тримався своєї позиції — приймати Фалуньгун та учнів Фалуньгун за ворогів. Тим самим він прирік себе на загибель.

    Він мобілізував усі ЗМІ, органи безпеки та поліцію, щоб фабрикувати брехню, заарештовувати та укладати під варту прибічників Фалуньгун. Під час наради ЦК КПК, на якому Цзян Цзэмінь віддавав розпорядження про переслідування Фалуньгун, він самовпевнено заявив: «Я не вірю, що компартія не переможе Фалуньгун»!

    Якби у компартії не було накопиченого за десятки років досвіду насадження терору і пригнічення людей, хіба могли б початися такі репресії? Учні Фалуньгун удосконалюють своє серце, прагнуть до доброти, у них хороше здоров’я. У той час їх налічувалося близько 100 мільйонів. У кожного були ще друзі і родичі, які їх підтримували. Тобто це була дуже численна група людей. Чому ж їх вирішили подавити і змогли розв’язати репресії? Цзян Цзэмінь наказав: «Знищити їх репутацію, розорити їх фінансово, знищити їх фізично». Це був сплеск усієї злісності, накопиченою КПК за роки свого правління. За десятки років масових розправ в країні була створена атмосфера терору, і тепер, щоб почати такі репресії, компартії вже не потрібно було проводити масштабні публічні вбивства.

    Злісний дух комунізму за допомогою економічних важелів зв’язав руки вільним країнам так, що вони стали нездатними стримувати репресивну політику КПК. Одночасно з цим злий дух приховано продовжує здійснювати насильство, вбивства та переслідування людей. Безліч прибічників Фалуньгун піддалися висновкам, арештам, жорстоким вбивствам і витяганню органів. Багато людей нічого не знають про це. Дуже багато людей в результаті багаторічного пригнічення, промивання мізків і жорстоких вбивств не наважуються нічого казати. Вони стали бездушними і байдужими до чужої біди, роблячи вигляд, що не помічають ніяких репресій. Вони усупереч своїй совісті покірно підкоряються і беруть участь в цьому переслідуванні, навіть не підозрюючи, що самі вже мимоволі вступили на шлях, що веде до загибелі.

    Ми хочемо особливо попросити читачів подумати над таким дивним явищем, яке було частим на самому початку репресій. Від багатьох учнів Фалуньгун, ув’язнених в поліцейському відділку, трудовому таборі або в’язниці, вимагали написати «гарантійний лист про відмову від практики», «лист розкаяння» і «лист-викриття [Фалуньгун]». Їм говорили, що якщо тільки вони напишуть ці листи, то їх відразу перестануть катувати і навіть можуть відразу звільнити з укладення і вони повернуться додому.

    Дивність цього явища полягає в тому, що раніше під час своїх політичних кампаній ті, хто піддавався переслідуванням, навіть якщо вони і визнавали свою провину, їх все одно продовжували переслідувати — критикувати, тримати під вартою, катувати і навіть засуджували до смерті. Тобто їх розкаяння не полегшувало їх долю. Проте у випадку з Фалуньгун прибічники цієї практики фактично можуть вирішувати самі, чи продовжувати їм терпіти тортури або ж отримати свободу. Можна подумати, що КПК стала доброю? Звичайно ж, ні.

    До усіх непохитних послідовників Фалуньгун безліч разів застосовувалися тортури і знущання, крайню жорстокість яких важко описати словами. Судячи з використовуваних видів і масштабів тортур, можна сказати, що жорстокість і злісність КПК зовсім не змінилася і навіть ще більше посилилася. Проте тільки якщо учень Фалуньгун відмовляється займатися цією практикою, то КПК, схоже, відразу ж робить йому поблажку. Це якраз є черговим підтвердженням того, що мета КПК — повністю знищити людей. Тобто КПК прагне не лише знищити їх фізично, але ще більше знищити їх душу. Це відбувається, з одного боку, тому, що злий дух ненавидить Богів і Будд, а з іншої — тому, що широке поширення Фалуньгун стимулювало підйом духовної віри і моральності усього суспільства. До того ж в концепції Фалуньгун «Істина, Доброта, Терпіння» міститься також і квінтесенція традиційної культури Китаю. Злий дух комунізму, який запланував за допомогою знищення культури і руйнування моральності перешкодити людям отримати порятунок від Творця, звичайно ж, розглядає Фалуньгун як ворога №1.

    2) Витягання органів у живих послідовників Фалунь Дафа

    Злий дух комунізму зібрав воєдино усі «найефективніші» види огидних тортур від старовини до наших днів — як китайські, так і зарубіжні. Проте він навіть перевершив усі ці види катувань, дійшовши до того, що став витягати органи у живих учнів Фалуньгун — мучити їх і розправлятися з ними найзловіснішим на нашій планеті способом.

    В очах злого духу комунізму із-за твердої віри і безстрашності послідовників Фалуньгун дуже багато репресивних заходів, які у минулому були для комуністів ефективними і випробуваними, тепер перестали діяти. Особливо по відношенню до тих послідовників Фалуньгун, яких комуністи не можуть «перевиховати» і з якими нічого не можуть поробити. Таким чином витягання органів стало для КПК основним репресивним способом. Завдяки колосальній економічній вигоді, яку це приносить, можна не лише фінансово підтримувати репресії, але і заманювати людей зі всього світу, яким треба врятувати своє життя до Китаю для трансплантації і купівлі органу, вилученого у живого послідовника Фалунь Дафа. Фактично вони цим допомагають КПК вбивати безневинних людей. І в той же час саме це і треба злу — просунутися ще на крок до досягнення мети знищення людей всього світу.

    Канадський юрист з прав людини Девид Мейтас і колишній канадський парламентар з великим стажем Девид Кілгур 7 липня 2006 року уперше опублікували свій звіт під назвою «Кривава жнива. Вбивство прибічників Фалуньгун заради їх органів» (Bloody Harvest, The killing of Falun Gong for Their Organs). У цьому звіті наводиться 18 доказів злочинів КПК по витяганню органів у живих учнів Фалуньгун, підтверджуючи, що усе це дійсно має місце. Автори звіту називають ці злочини «безпрецедентним злом на цій планеті». Завдяки об’єднаним зусиллям міжнародних дослідників в червні 2016 року вишли у світло оновлені звіти «Криваве витягання органів у живих донорів» та «Бійня». Ці звіти об’ємом в 680 сторінок містять близько 2400 контрольних даних і розкривають справжню природу злочину КПК по витяганню органів у живих донорів та його шокуючі масштаби.

    На підставі усіх цих розслідувань та збору доказів нижня палата Конгресу США 13 червня 2016 року одноголосно ухвалила Резолюцію №343, в якій засудила вилучення органів у учнів Фалуньгун і інших в’язнів совісті в Китаї, а також зажадала проведення прозорого та незалежного розслідування проблеми зловживань КПК у сфері трансплантології. Вільний світ почав усвідомлювати жахливу міру лиходійського переслідування Фалунь Дафа та його послідовників з боку компартії Китаю.

    Висновок

    За минулі 100 років комунізм згубив більше 100 мільйонів людей у всьому світі. Безліч душ людей, безвинно загиблих в Радянській Росії і під Берлінською стіною, все ще поневіряються там і не можуть знайти притулок. Інші комуністичні режими теж вбили безліч людей у своїх країнах за підтримки Радянської Росії та КПК! У маленькій країні Камбоджі комуністичний режим на чолі з Пол Потом знищив декілька мільйонів чоловік. Купи кісток в масових похованнях є свідченням злочинів червоного комуністичного диявола. Нині комуністичний диктатор Північної Кореї прилюдно вбиває своїх родичів усередині партії і пересічних громадян, до того ж ще погрожує всьому світу масштабною ядерною війною. Усі періоди історії комунізму — це періоди вбивств людей. Кожна сторінка історії компартії просякнута кров’ю людей, і кожна сторінка є свідченням кровожерливості і жорстокості злого духу комунізму.

    У цій главі ми систематизували історію КПК, багату насильством, вбивствами та зусиллями партії по знищенню культури. Ми не лише викрили ці вбивства і руйнування, ми також прояснили, що це саме ті методи, які злий дух комунізму використовує для знищення людства. Одночасно з цим ми також розкрили наслідки, які можна побачити на поверхні, і страшний кінець, що наближається, якого люди доки не бачать.

    У цей період масштабного руйнування традиційної культури та моральності, дуже багато людей сліпо пливуть за течією і вже втратили здатність зрозуміти настанови Бога. Таких чекає повне знищення. Але скільки людей можуть усвідомити, що наближається велике лихо?

    У своїй злісності КПК не звертає уваги на милосердя Бога, поступає так, як їй надумається, і вже дійшла до самої крайньої міри лютісті. За добре і погане у результаті завжди йде відповідна подяка. Зло ніколи не отримає перемоги над праведністю. Це вічна істина Всесвіту. Що стосується людей, єдиною гарантією того, що вони зможуть пройти це лихо, е збереження своєї природної щирості та доброти, наслідування норм моралі, мислення і поведінкі, яку встановили для них Боги, а також повернення на традиційний шлях розвитку.

    Передмова
    Частина 1. Центральна країна і культура, передана Богами
    Частина 2. Задум червоного диявола про знищення людства
    Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну
    Частина 4. Злий дух комунізму без втоми губить людей
    Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді
    Частина 6. Створити державу на основі ненависті
    Заключна частина. Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай

    Джерело: EpochTimes

  • Як смачно зігрітися взимку: 8 зимових страв з усього світу

    У країнах, де зими досить холодні, раціон людей у ​​морозні дні складається в основному з маринованої або консервованої їжі, коренеплодів, молочних продуктів, багатого білком м’яса і морепродуктів. Незважаючи на наявність великого вибору різної їжі у супермаркетах, багато хто як і раніше віддає перевагу традиційним стравам, які добре зігрівають і додають сил.

    Перевірені часом рецепти не лише повертають нас до традицій, але й дають змогу відчути тепло і приплив енергії, якою б при цьому не була температура зовні. Якщо ви хочете урізноманітнити своє меню, додайте ці страви до свого зимового раціону.

    Солянка

    Солянка — це пряний суп, популярний у колишніх радянських республіках та Східній Європі. Цю гарячу й кислувату страву можна приготувати у різних варіантах: є рецепти солянки з м’ясом і без, із морепродуктами або ковбасою. У суп додають мариновані огірки, томати, сметану, оливки, кріп, капусту, моркву та інші овочі.

    Таньюань

    Ця проста страва дуже популярна в Китаї. Кульки роблять із клейкої рисової муки та подають гарячими в підсолодженому бульйоні. Начинкою може бути солодка картопля, бобова або кунжутна паста (але можна готувати і без начинки). Таньюань часто продають під час зимових свят, таких як Зимове сонцестояння і Місячний Новий рік.

    Оден

    Як і у випадку з багатьма іншими зимовими стравами, у рецепті Одена немає строгої вимоги до підбору складових. У Японії багато продавців вуличної їжі заздалегідь готує декілька інгредієнтів, а під час замовлення дозволяють клієнтам вибирати, що покласти в бульйон. Наприклад, рибні фрикадельки, дайкон (японську редьку), зварені круто яйця, тофу, кальмари, кукурудзу або коренеплоди.

    Рецепти бульйону одена також змінюються залежно від регіону: одні подають рідину, ароматизовану водоростями і сушеною рибою, а інші віддають перевагу більш поживному настою із сої та кісткового бульйону.

    Суп з молюсків

    Суп із молюсків має довгу історію: у Бостоні він став популярним до початку XIX століття. Герман Мелвілл віддав хвалу супу з молюсків у своїй знаменитій книзі «Мобі Дік», і незабаром цю страву почали вважати найкращою зігріваючою їжею для моряків.

    На Східному узбережжі досі сперечаються, які саме молюски найкраще підходять для приготування цього супу. У Новій Англії також існують різні сорти молюсків, хоча всі вони відрізняються від тих, яким віддають перевагу на Манхеттені, де для приготування цієї страви використовують томати, а не бульйон. Більшість кухарів впевнена, що найкраще для супу підходять квагогі, також відомі як «молюски для супу», особливо якщо вони свіжі.

    Угорський гуляш

    Страва гуляш з’явилася в Угорщині у Середньовіччя: вважається, що її винайшли пастухи із Центральної Європи (угорське слово gulyás означає «пастухи»). Для приготування раніше використовували сушене м’ясо. Деякі кухарі все ще роблять гуляш у великому залізному казані над відкритим вогнем. Угорці вважають гуляш однією зі своїх національних страв, однак в інших країнах Центральної та Східної Європи готують аналогічні пряні тушковані страви.

    Основна спеція для сучасного гуляшу — це паприка. Гуляш зазвичай готують із яловичини або телятини, іноді — з ягнятини чи свинини. У деяких рецептах використовується картопля, у інших — коренеплоди або макарони. Також іноді додають квашену капусту. Ситне, гаряче і багате білками тушковане м’ясо ідеально підходить для зимової вечері.

    Хотдіш

    Хотдіш (Hotdish) — традиційна страва на Середньому Заході у штатах Міннесота, Північна Дакота й Вісконсін. Існують різні рецепти приготування, але найчастіше хотдіш — це суміш білкових та крохмальних продуктів, овочів та кремоподібного (або сирного) соусу, який пов’язує всі інгредієнти разом.

    Хотдіш з’явився в Міннесоті під час Великої депресії: тоді люди шукали спосіб використання дешевого м’яса та залишків їжі.

    Пиріг пастуха

    Раніше, ще у 1700-ті, пиріг пастуха (Shepherd’s pie) готували сільські жителі, щоб розтягнути на довгий час обмежені запаси м’яса. Для приготування використовують м’ясо, овочі, цибулю та густий соус. Зверху страву покривають картопляним пюре та іноді тертим сиром. Деякі кухарі додають у пиріг будь-які інші залишки або ж кладуть картоплю на дно страви.

    Фондю

    Сирне фондю стало популярним у США після того, як кухарі зі Швейцарії представили його на Всесвітній виставці 1964 року в Нью-Йорку. Фондю почали просувати як «національну» страву перед Другою світовою війною, щоб мотивувати людей їсти більше сиру. У Сполучених Штатах популярність цієї страви дещо знизилася, проте її як і раніше часто готують у Швейцарії, Франції та італійських Альпах.

    Під час їжі сир постійно нагрівають (традиційно на свічковий або спиртовій лампі). У розплавлений сир занурюють шматочки хліба, овочів та м’яса.

    Читайте далі:

    Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був вимушений оголосити голодування

    Варення із соснових шишок і хвойний чай

    Корисні сніданки інших країн: Мексика, Італія, Іспанія

    Китайська медицина: як зберегти здоров’я взимку