Як повідомила газета China Daily, китайська поліція в районі Дунгуан провінції Шаньдун визволила 167 дітей-рабів, 107 хлопчиків і 60 дівчаток віком від 13 до 15 років. Більшість із них родом із району Ляншань провінції Сичуань, що розташований за кілька тисяч кілометрів від провінції Шаньдун. Це дуже бідний сільськогосподарський район. Цих дітей продали батьки за 35 – 45 доларів США. Працюючи на заводі в районі Дунгуан, вони заробляли 35 – 55 центів за годину.
Коли поліція збиралася відвезти всіх дітей у відділок для подальшого розподілу, дві дівчинки сказали, що вони не хочуть нікуди їхати, що їхні батьки продали їх, і вони не хочуть повертатися додому.
Одна з дівчаток сказала, що їй 18 років, а друга – що 19. Але коли поліцейські висловили сумнів із цього приводу, то дівчатка опустили голову, було видно, що вони обманюють, на вигляд їм також було не більше 15 років.
На питання про те, як вони сюди потрапили, багато хто відповідав, що вони самі прийшли за своїм бажанням, і що ніхто їх не примушував. Діти також розповіли, що їм платили по 4 юані за годину, і що ці гроші господар посилав їхнім батькам. Насправді їхні батьки ніколи не отримували ніяких грошей.
Після того, як були виявлені ці діти, співробітники місцевого відділу праці, профспілки та інших органів розпочали ретельне розслідування ситуації з місцевим ринком робочої сили, щоб дізнатися, чи є ще випадки використання рабської праці дітей. Багато хто з інспекторів каже, що місцеві господарі фабрик уже дізналися про перевірку і тимчасово перевезли всіх дітей, як тільки перевірка скінчиться, діти повернуться назад. При цьому звичайні робітники нічого не розповідають, тому важко що-небудь дізнатися.
Автор статей сайту «Вільний Шеньчжень» пан Чжао Дагун розповів, що рабство дітей уже стало дуже поширеним явищем у Китаї. Він сказав, що особливо в районі дельти Перлової річки, де останнім часом бракує робочої сили, порожні робочі місця заповнюють неповнолітні діти. Ці діти з бідних сімей. Вони приховують свій вік, підроблюють документи, але багато господарів знають, що вони неповнолітні і все одно наймають їх на роботу. Пан Чжао також відзначив, що хоч навіть зараз поліція і виявила нову групу дітей-рабів, але це ніяк не вирішує основну проблему, а саме – що ж вимушує цих дітей ставати рабами.
Представник організації «China Labour Bulletin» пан Цай Чунго сказав, що в Китаї є все необхідне зведення законів щодо використання робочої сили дітей, головна проблема не в самих законах, а в тому, що їх ніхто не виконує. Він також указав на те, що закони країни й адміністративні вказівки уряду не є авторитетними для чиновників на місцях, і їх ніхто не дотримується. Наприклад, законом заборонено наймати на роботу дітей, але багато господарів роблять це, а місцеві чиновники, маючи свою вигоду, не хочуть організовувати розслідування і розкривати це перед вищестоящими.
Пан Цай розповів: «Багато господарів, співпрацюючи з місцевими чиновниками, придумали безліч способів, щоб приховати використання рабської праці. Наприклад, вони підроблюють документи дітей-рабів, змінюючи їхній вік, і коли приходять кореспонденти або перевірка, то їм надають списки робітників, в яких усі повнолітні. Самих дітей залякують, і вони не кажуть правду про те, скільки їм років. Усе це дуже сильно ускладнює виявлення й припинення використання рабської праці дітей».
Газета China Daily повідомила, що всього на заводи району Дунгуан було продано близько тисячі дітей віком від 9 до 16 років.
Багато людей питають, де ж «гармонійне суспільство», про яке постійно торочить комуністичні лідери? Якщо Китай така велика й могутня держава, то чому вона не може захистити своїх дітей?
