Пропонуємо вашій увазі фотоогляд: страви китайської кухні.
#img_center_nostream#
Старовинне китайське прислів’я свідчить, що правління імператора починається з мантії його одягу. Про те, наскільки точно відповідає це прислів’я істині, свідчить знахідка імператорського одіяння останньої династії Цин (1644-1911).
#img_left#Впродовж багатьох династій в Китаї одяг був віддзеркаленням статусу, маркою, за якою можна було визначити соціальний стан людини. Так, хутро чорнобурої лисиці і жовтий колір мали право носити лише вищі сановники і члени імператорської сім’ї. Простий громадянин мав право лише продавати такий одяг. Порушення цього правила спричиняло за собою важкі покарання, аж до смерті.
Підковоподібні рукави і коміри-накидки
Династія Цин зародилася в результаті захоплення Китаю маньчжурами в 1644р. Маньчжури були кочовим народом з північного сходу Китаю, які з кінця династії Мін почали захоплювати тодішню китайську імперію. Проте маньчжури мало що могли протиставити науці, звичаям, традиціям і культурі високорозвинутого китайського народу. Вони запозичили не тільки прогресивну систему державного апарату, але й китайську літературну мову, ритуали та звичаї, аж до світогляду. Маньчжури з одного боку захоплювалися видатною китайською культурою, яку вони відкрили для себе після захоплення країни, з іншого – гордилися своїм власним корінням.
До того, як маньчжури почали вести осілий спосіб життя, найбільш важливе значення для них відігравав одяг для верхової їзди. Він переважно виготовлявся із шкір тварин, причому лінія крою повторювала форму вбитої дичини, щоб гарантувати оптимальне використання матеріалу. Маньчжурський вплив на імператорський гардероб виявився у підковоподібних рукавах і комірах накидок. Оскільки спочатку маньчжури жили на північному сході Китаю і займалися полюванням, найбільш важливим був захист від холоду. Довгі рукави підковоподібної форми служили захистом від холоду. Коміри-накидки також зігрівали під час тривалого полювання.
Проте довгі рукави такого крою при імператорському дворі визнали як невідповідні для повсякденного життя. Тому їх стали засукувати і відгортати лише при вітанні. Ця звичка імператора і його наближених перейшла в народ і перетворилася на ритуал.
Найрозкішніше вбрання у Піднебесній
#img_left#Перш ніж врання могло торкнутися шкіри імператора, придворний кравець працював над його пошиттям протягом 2 років. При палаці існувала власна швейна майстерня. Спочатку розроблявся крій, який мав бути схвалений імператором і вищими сановниками. Потім на фабриці з виробництва шовку замовлялися зразки матеріалу. Готові матеріали розкроювалися в іншій майстерні, вишивалися – в третій і, нарешті, зшивалися разом. Для вишивки використовувалася найдорожча пряжа, у тому числі й нитки із справжнього золота. Тільки для одного вишивання у імператора було 500 кравців плюс ще 40 майстрів по вишиванню золотом.
Для кожного випадку відповідне вбрання
Імператорський гардероб династії Цін включав найрізноманітніший одяг: святковий одяг, церемоніальне вбрання, одяг для верхової їзди, одяг для дощової погоди або під час снігу, а також повсякденний одяг. Залежно від погодних умов одяг шили з шовку, шкіри або бавовни.
Кольори також відігравали роль в імператорських одіяннях. Серед кольорів, які міг носити тільки імператор, крім жовтого, був також червоний, синій і блакитний. Жовтий, в основному, він надягав під час свят. Решту три кольори надягали під час церемоніальних жертвопринесень в трьох головних храмах: у Храмі Неба імператор одягався в синій колір, в Храмі Сонця – в червоний і в Храмі Місяця – в блакитній. До кожного врання був також відповідний пояс і головний убір.
Широко відоме одіяння, вишите золотими драконами одягалося тільки по особливих святах. У решту всіх свят, таких як весілля, дні жертвопринесень і Новий рік, одягалося звичайне святкове вбрання.
12 моделей одягу з драконами
Імператорський одяг був покритий майстерними орнаментами і символами успіху, на всьому імператорському одязі домінував дракон. Будучи найважливішим символом конфуціанства, він символізував владу і самого імператора. На вбранні зображалося дев’ять драконів: на обох плечах, на спині, два на грудях, чотири дракони, що залишилися, уміщалися на подолі.
Мета одягу з драконами була не тільки прикрашати імператора, але й приносити успіх народу. Крім дракона існували ще інші символи успіху: сонце (жи), місяць (юе), зірка (син чень) – символ з трьома променями, гора (цунь шань) – захист імператорського правління у всіх чотирьох сторонах світу, комаха (хуа чун) – мудрість імператора, водорость (цзао) – його порядність, вогонь (хуо) – його праведність, рис (фень) – багатство, чорно-білий орнамент з сокирою (фе) – знак рішучості і сміливості імператора.
Серед інших символів на імператорському одязі був червоний кажан, оскільки китайською його вимова ідентична виразу «безмірне щастя». На нижній юці також зображувалися світові океани і гори, оскільки китайці традиційно вважали імператора не тільки правителем Китаю, але й «сином Неба», який править усім світом.
Цзюесяо Чжан. Велика Епоха
Голова КПК Ху Цзінтао через китайські ЗМІ звернувся до шахтарів з проханням в такий важкий для країни період, постаратися видобувати більше вугілля, щоб його в необхідних кількостях можна було поставляти в райони стихійного лиха.
На півдні Китаю все ще йдуть сильні снігопади. Китайська влада вже провела конкретні розрахунки економічних втрат, які понесло лісове господарство.
#img_left#Як повідомив представник управління лісового господарства Китаю Цао Чиньяо на прес-конференції, що пройшла 2 лютого, за станом на 31 січня, економічні втрати від стихійного лиха, викликаного сильними снігопадами, склали близько 2 млрд 300 млн доларів.
У зв’язку із стрімким зростанням економіки, в Китаї все більше зростають потреби в лісоматеріалах та іншій сировині.
На півдні Китаю все ще йдуть сильні снігопади. Китайська влада вже провела конкретні розрахунки економічних втрат, які понесло лісове господарство.
Як повідомив представник управління лісового господарства Китаю Цао Чиньяо на прес-конференції, що пройшла 2 лютого, за станом на 31 січня, економічні втрати від стихійного лиха, викликаного сильними снігопадами, склали близько 2 млрд 300 млн доларів.
У зв’язку із стрімким зростанням економіки, в Китаї все більше зростають потреби в лісоматеріалах та іншій сировині.
Всесвітній фонд охорони дикої природи (WWF) виразив свою стурбованість з приводу того, що потреби Китаю в імпорті деревини вже загрожують збереженню первозданних лісів Сибіру і країн Південно-східної Азії і що швидше за все після такого стихійного лиха, ця потреба зросте ще більше.
Китайські офіційні органи опублікували також наступні цифри:
Сильні снігопади занапастили 5 млн 925 тисяч гектарів їстівного бамбука, 5 млн 555 тисяч гектарів лісу, 39 тисяч гектарів саджанців. Зруйновано і пошкоджено 120 тисяч споруд лісового господарства загальною площею 410 тисяч квадратних метрів. Від стихії постраждали 2 млн 487 тис співробітників лісових господарств. Пошкоджено 11000 км. доріг в лісових масивах, 14 000 км. ліній електропередач, тріснуло від морозу 3 200 км. водогінних труб.
Як повідомила ВВС, дуже ймовірно, що ці офіційні цифри сильно занижені.
#img_gallery#
Короткі зведення новин з Китаю за 2-3 лютого, пов’язані з безперервними сильними снігопадами.
2 лютого через сильну негоду на трасі, що проходить від провінції Гуандун до провінції Гуансі, утворилася автомобільна пробка з понад 25 тисяч машин, в яких знаходиться більше 49 тисяч чоловік. Через слизьку і нерівну дорогу автомобілі пересуваються з швидкістю менше 20 км. за годину. Про це повідомив сайт «Мінбао».
2 лютого на вокзалах в м. Гуанчжоу додалося ще більше людей, які чекають своїх поїздів. Кількість людей перевищило 300 тисяч. Відділення міліції м. Гуанчжоу повідомило, що один робітник з провінції Хубей під час сильної тисняви на вокзалі впав і був затоптаний на смерть. Медикам не вдалося його врятувати. Голова КПК і головнокомандуючий армією Китаю Ху Цзінтао віддав наказ, щоб на вокзали в м. Гуанчжоу послали 1500 солдатів у бронежилетах з місцевого гарнізону для підтримки порядку.
Сильні снігопади в Китаї все ще тривають. 2 лютого Гідрометцентр повідомив, що снігопади триватимуть приблизно до 6 лютого (переддень китайського Нового року), а потім поступово підуть на спад і припиняться.
Міністерство внутрішніх справ Китаю повідомило, що за станом на 2 лютого, район стихійного лиха розширився на 18 провінцій і міст, по всій країні від негоди постраждало понад сто мільйонів чоловік; померло 60 чоловік (не рахуючи загиблих в аваріях на дорогах); двоє пропали без вісти; понад 200 тисяч хворих і таких, що потребують термінової медичної допомоги.
По всій країні постраждало 7 млн 270 тис. чол, 800 га сільськогосподарських культур. Економічний збиток оцінюється в 7 млрд 700 млн доларів.
Через перебої з транспортом і електрикою, скоротилося виробництво і доставка продуктів, що спричинило сильне підвищення цін. У деяких районах ціни на основні продукти зросли в 5-8 разів.
Як повідомив сайт «Мінбао», 3 лютого в одному з районів м. Нанкін не витримавши ваги снігу з льодом, обвалився навіс заправної станції, внаслідок чого 4 людини загинули, 16 отримали поранення, з них двоє знаходяться у важкому стані.
#img_gallery#
Учасники мітингу звернулися до уряду Франції та міжнародної громадськості з проханням допомогти азійським країнам, що перебувають під владою тоталітарних режимів, досягнути демократичної свободи й миру.
У мітингу брали участь азіатські групи, що включають організації з М’янми, кампучійські організації, французьке відділення Коаліції розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (КРПФ), лаоські організації, французькі відділення тибетських та в’єтнамських організацій. Тут були також представники Комітету з бойкоту Олімпійських ігор у Пекіні, що, головним чином, складалися із французьких учених і активістів, що виступали за права людини. Організований усіма азіатськими групами мітинг, що викривав злодіяння комуністичної партії, був проведений у Франції вперше.
Жан-Мері Бром, член Комітету з бойкоту Олімпійських ігор у Пекіні та професор соціології Університету Монпел’є, приїхав із Монпел’є, щоб узяти участь у мітингу. Він сказав: "Більшість учасників цього мітингу пов’язана з азіатськими етнічними організаціями. Азія – це регіон, де найжорстокіше зневажаються права людини, особливо в Китаї, але, з іншого боку, права людини – це універсальні цінності. Враховуючи це, я, французький громадянин, теж вважаю себе частинкою цього руху".
Стосовно переслідування послідовників китайської гімнастики Фалуньгун пан Жан-Мері Бром заявив: "Я добре поінформований щодо цієї проблеми, і ми публікуємо періодичні повідомлення про Фалуньгун, особливо про злодіяння комуністичного режиму Китаю, що санкціонує вилучення органів у живих практикуючих Фалуньгун, переслідування й убивства практикуючих Фалуньгун. Це серйозні порушення прав людини. Я думаю, що сьогодні ситуація в Китаї (щодо Олімпійських ігор у Пекіні, які планується провести в 2008 році) подібна до Олімпійських ігор 1936 року в Берліні, проведених нацистською Німеччиною, і до Олімпійських ігор 1980 року в Москві, проведених колишнім Радянським Союзом, що був країною єдиновладності. Я думаю, що країни, де панують деспотичні режими, не мають права на проведення Олімпійських ігор".
На мітингу представник французького відділення КРПФ, пан Чжан Цзяньпін, викрив жорстокі злодіяння китайського режиму. Він повідомив, що велика кількість практикуючих Фалуньгун, віруючих у принцип Істина-Доброта-Терпіння, була піддана незаконному "перевихованню" в примусових трудових таборах і отримала незаконні вироки. Вони зазнали жорстоких тортур, навіть було вилучено їхні органи, коли вони ще були живі. Тому він звернувся до громадськості Франції з проханням приділити більше уваги злодіянням китайського комуністичного режиму. Чжан Цзяньпін говорив також про те, що громадськість повинна підтримати послідовників Фалуньгун, щоб покласти край переслідуванню.
Під час ходи представники Асоціації по вивченню традиційної корейсько-китайської культури грали на корейських барабанах, символізуючи знищення зла, і несли плакати з написом: "Підтримуємо 30 мільйонів мужніх китайців, що вийшли з КПК і організацій, що належать їй".
Одна громадська організація Кореї відома своїм особливим способом демонстрації. Організація Гвалбіндан (Hwalbindan) відправила свого представника виступити на мітингу після того, як дізналася правду про жорстокі тортури, яким КПК піддає послідовників китайської гімнастики Фалуньгун. "Ми приголомшені й обурені, як КПК використовує політичні заходи, щоб жорстоко мучити власних громадян, практикуючих Фалуньгун. Ми дізналися, що впродовж багатьох років КПК вилучає внутрішні органи в живих практикуючих Фалуньгун, а тіла їхні спалює в крематорії. Права людини відносяться до загальних цінностей. Пекін, як планується, наступного року прийматиме Олімпійські ігри. Як ми можемо це допустити?"
Чжен Цючен, представник Національної єдності за судову реформу і віце-президент азійського відділення Коаліції по розслідуванню переслідувань щодо Фалуньгун у Китаї (КРПФ), сказав: "Тридцять мільйонів чоловік відреклися від КПК та її організацій. Ця кількість вселяє надію та означає, що розклад КПК неминучий".
Ши Чженьін із Канади заявив, що якщо в Пекіні проводяться Олімпійські ігри, то там не повинно бути переслідування. "Пекін бреше про поліпшення прав людини, і після Олімпійських ігор ситуація з правами людини може стати ще гіршою". Ши сказав, що він бачив картини із зображенням практикуючих Фалуньгун, замучених у Китаї, і був приголомшений. Він відчув величезний жаль і захотів допомогти.
Студент із Кореї сказав: "Вилучати органи в живих людей зараз – у ХХІ столітті, я не можу повірити, що це відбувається".
Викладач із США приєднався до параду після того, як дізнався правду. Жан-Пол Морселл сказав: "Ситуація з правами людини в Пекіні жахлива. Дуже важливо, щоб люди і Організація Об’єднаних Націй піднялися й чинила опір нелюдяним діям Пекіна".
Американка Дженіфер Крайстін Сміт відзначила, що КПК розглядує практикуючих Фалуньгун і політичних дисидентів як шматки м’яса, які продаються в м’ясному магазині. Вона сподівається, що люди в США дізнаються про це і звернуть увагу на цю проблему.
Студент коледжу заявив, що китайські студенти, яких він знає, не люблять КПК. "Я показав їм інформацію, знайдену в Інтернеті, в якій повідомлялося про розслідування колишнього члена парламенту Канади. Ті студенти, які не вірили у видаляння органів у живих практикуючих Фалуньгун, сказали мені, прочитавши цю інформацію, що вони давно ненавидять КПК.
Кореєць Чжун Сяньсю працює волонтером у Всесвітньому центрі допомоги по виходу з КПК. Він часто стоїть перед китайським консульством і намагається переконати людей вийти з КПК. Недавно за один місяць він допоміг вийти з КПК більше 400 людям. Чжен Сюаньшу, що також допомагає людям вийти з КПК перед китайським консульством, сказав: "Більше 30 мільйонів чоловік уже вийшли з КПК й обрали нове майбутнє. Останнім часом у Кореї кожного місяця за допомогою сервісних центрів із КПК виходять від 3 000 до 4 000 китайців. Більшість китайців при виході з КПК навіть використовували на заявах свої справжні імена. Це означає, що китайський народ більше не боїться КПК.
На будівництво олімпійських стадіонів і готелів в Китаї на сьогоднішній день вже витрачено 3 млрд. 800 млн. доларів, що набагато перевищило рівень минулої Олімпіади в Афінах, на яку було витрачено 2 млрд. 400 млн. доларів. Витрати на проведення пекінської Олімпіади є найбільшими в історії проведення Олімпійських ігор.
#img_left#Як повідомляє сайт «Мінбао», кошти, вкладені в підготовку Олімпіади 2008 р., вже перевищили плановану суму, тим самим китайська влада порушила дану ними 2 роки тому обіцянку про те, що вони будуть дуже економно організовувати підготовку Олімпіади, і витрати на неї не перевищать витрат в Афінах і Сіднеї.
У повідомленні йдеться, що на сьогоднішній день витрати на будівництво олімпійських стадіонів і готелів вже досягли цифри 3 млрд. 800 млн. доларів, і це не рахуючи будівництва інших споруд, пов’язаних з майбутньою Олімпіадою, по всій країні. Це вже перевищило витрати на проведення всіх попередніх Олімпіад. В Афінах на підготовку Олімпіади 2004 р. було витрачено 2 млрд. 400 млн. доларів, а ще вісьма роками раніше на проведення Олімпіади в Сіднеї витратили 1 млрд. 500 млн. доларів.
Професор економіки американського університету Ball State, штат Індіана, пан Чжен Чжуюань із цього приводу сказав: «Чому ж китайські лідери так охоче йдуть на такі великі витрати, щоб провести Олімпіаду? Саме для того, щоб створити Китаю імідж великої держави, заявити всьому світові, що, мовляв, раніше ми були відсталою країною, а зараз є країною-організатором Олімпійських ігор. Тому вони неодмінно хочуть організувати все дуже пишно і з блиском. Звичайно, це може дати позитивний ефект і приверне до Китаю ще більше бізнесменів і підприємців. Але річ у тому, що ці вкладення в підготовку Олімпіади є збитковими, їх неможливо буде повернути».
Американський аналітик Фан Цзює з приводу причин таких значних витрат з боку китайського уряду на підготовку Олімпіади сказав наступне: «Насправді Китай є порівняно небагатою країною. Хоч навіть останні десять років і спостерігається стрімкий економічний розвиток, але в Китаї дуже велика чисельність населення. За вартістю валового продукту в середньому на одну людину Китай в світі займає 100-е місце. Але, незважаючи на це, китайська влада витратила на підготовку Олімпіади коштів більше, ніж в добре розвинених країнах. Проводячи такий дорогий захід, як Олімпіада, політична партія, що стоїть при владі, хоче таким чином підвищити свій політичний авторитет в очах людей всього світу. Олімпійські ігри повинні бути народним заходом, але китайська влада зробила його політичним ходом. Народний захід повинен проводитися зусиллями народу, тобто якусь частину повинні оплачувати фірми і підприємства у формі добровільних пожертвувань, а уряд повинен дуже економно витрачати державну казну, адже все це гроші, отримані від податків і зборів людей. Але в Китаї відбувається зовсім не так. Витрачаються величезні кошти держави».
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Сі Ван. Радіо Вільна Азія